Коли нараховуємо ПЗ
Одна з умов розподілу ПДВ і нарахування компенсуючих розподільчих ПЗ — отримання права на ПК. Поки постачальник не зареєструє належним чином оформлену ПН, ви такого права не матимете. Тому нараховувати компенсуючі ПЗ до реєстрації ПН не треба.
Утім, ви точно знаєте, що об’єкт основних засобів братиме участь в операціях подвійного призначення. Тому певні проводки, пов’язані з розподілом ПДВ, вам зробити необхідно. Вхідний ПДВ до моменту реєстрації ПН відображається за Дт 644/1, а компенсуючі ПЗ, що нараховуються, — включаються до складу первісної вартості* в кореспонденції з Кт 643/1 (якщо спочатку знали про напрям використання об’єкта).
* Пункт 10 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 № 141 (на сьогодні втратила чинність, але на неї доцільно орієнтуватися і зараз).
І тільки після того, як постачальник зареєструє ПН, ви маєте право включити вхідний ПДВ до складу ПК і зобов’язані відобразити нарахування компенсуючих ПН. Як це відобразити в бухобліку, покажемо на прикладі.
Приклад. 17.10.2023 платник ПДВ придбав ноутбук вартістю 60 тис. грн (у т. ч. ПДВ — 10 тис. грн), який використовуватиметься в бухгалтерії. Оскільки платник здійснює одночасно оподатковувані й неоподатковувані операції, то вхідний ПДВ підлягає розподілу. Постачальник зареєстрував ПН із запізненням — 20.12.2023. Коефіцієнт розподілу (антиЧВ) — 70 %.
Відображення несвоєчасної реєстрації ПН
| № з/п | Період | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн | |
| дебет | кредит | ||||
| 1 | Жовтень-2023 | Перераховано передоплату за ноутбук (ПН не зареєстровано) | 371 | 311 | 60 000 |
| 644/1 | 644/ПДВ | 10 000 | |||
| 2 | Жовтень-2023 | Нараховано компенсуючі ПЗ (до реєстрації ПН постачальником розподільча ПН не складається) | 152 | 643/1 | 7 000 |
| 3 | Жовтень-2023 | Отримано ноутбук | 152 | 631 | 50 000 |
| 644/ПДВ | 631 | 10 000 | |||
| 4 | Жовтень-2023 | Ноутбук введено в експлуатацію | 104 | 152 | 57 000 |
| 5 | Жовтень-2023 | Залік передоплати | 631 | 371 | 60 000 |
| 6 | Грудень-2023 | Зареєстровано ПН постачальником, відображено право на ПК | 641/ПДВ | 644/1 | 10 000 |
| 7 | Грудень-2023 | Нараховано компенсуючі розподільчі ПЗ (складено розподільчу ПН останнім днем місяця) | 643/1 | 641/ПДВ | 7 000 |
Якщо ж постачальник так і не зареєструє ПН, то вхідний ПДВ так і не буде включений до ПК. Тому включаємо його у витрати проводкою Дт 949 — Кт 644/1 (п. 8 Інструкції № 141), а розподільчі ПЗ — у доходи проводкою Дт 643/1 — Кт 719.
Якщо ПН зареєстрували в наступному році
У наведеному вище випадку постачальник зареєстрував ПН у тому ж році, в якому виникли ПЗ. Але іноді запитують: а як бути, якщо реєстрація ПН пройде в наступному році, скажімо, в лютому-2024? Який коефіцієнт розподілу використовувати чи, може, взагалі потрібно повертатися до декларацій 2023 року і вносити туди корективи через УР?
На наш погляд, нічого в минулорічних деклараціях виправляти не потрібно (під минулим роком ми розуміємо 2023 рік, оскільки питання нарахування виникне тільки у 2024 році). У 2023 році не було підстав для складання розподільчої ПН, декларації 2023 року складені правильно. Нарахування ПЗ належить до 2024 року. А раз так, то за підсумками 2024 року їх треба буде включити в річний перерахунок.
Але куди віднести в бухобліку різницю, яка неминуче виникне на субрахунку 643/1? Адже спочатку ПЗ були визначені виходячи з ЧВ 2022 року (при перерахуванні передоплати в жовтні-2023), а в лютому їх доведеться нараховувати виходячи з ЧВ 2023-го (отриманий за результатами перерахунку за 2023 рік). На наш погляд, логічно виходити з того ж принципу, що й у разі нереєстрації ПН узагалі.
Тобто відносити різницю в доходи/витрати
Наприклад, у 2023 році платник використав коефіцієнт 2022 року (70 %) і визначив, що розподільчі ПЗ повинні становити 7000 грн (Кт 643/1). За підсумками 2023 року ЧВ став 50 %. Отже, в лютому 2024 року він повинен нарахувати ПЗ у сумі 5000 грн (виходячи з нового коефіцієнта). А різницю (2000 грн) доведеться віднести на доходи проводкою Дт 643/1 — Кт 719. Крім того, ці ПЗ треба буде включити в перерахунок за 2024 рік.
Якщо постачальник — спецЄПешник
Вважаємо, що такого ж принципу слід дотримуватися й у випадку, якщо ваш постачальник був платником спецЄП і зареєстрував ПН за старими постачаннями тільки після того, як залишив спецЄП. Нагадаємо: за постачаннями, здійсненими до переходу на спецЄП, ПКУ передбачає можливість реєстрації ПН протягом 60 днів з моменту виходу зі спецЄП (при скасуванні спецЄП з 01.08.2023 граничний строк реєстрації був 29.09.2023).
Тобто цілком можливо, що ПН, датована 2022 роком, буде зареєстрована у вересні-2023. При цьому вона не може вважатися несвоєчасно зареєстрованою. Проте для покупця не має принципової різниці причина «несвоєчасної» реєстрації ПН: недбалість постачальника, блокування ПН, перебування його на спецЄП... Головне, що ПК (а отже, і розподільчі ПЗ) виникає тільки після реєстрації вхідної ПН.
Утім, є особливість щодо придбань лютого — травня 2022 року. Тоді можна було ставити ПК тільки на підставі первинки без зареєстрованої ПН. Але навіть у цьому випадку постачальник зобов’язаний був зареєструвати ПН:
— або не пізніше 15.07.2022 (якщо він не переходив на спецЄП),
— або протягом 60 днів після виходу зі спецЄП (якщо постачальник перебував на спецЄП).
А раз покупець мав повне право на ПК вже за первинкою, то всі премудрощі, пов’язані з розподілом ПДВ, закінчилися для нього у 2022 році (звичайно, якщо постачальник усе-таки зареєструє ПН у зазначені строки). Спочатку покупець повинен був нарахувати розподільчі ПЗ (у періодах лютий — травень 2022 року), а потім провести за ними перерахунок за 2022 рік. У подальших роках згадувати про ці суми вже не треба. Наприклад, якщо вам до 29.09.2023 за постачаннями періоду лютий — травень 2022 надійшла ПН від постачальника, який повернувся зі спецЄП, то нічого з нею робити не потрібно; все вже повинно бути зроблено у 2022 році.
