Висновок документа
Госпсуб’єкт може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив без споживання на місці (на винос) алкогольними напоями в тару, визначену ст. 11 Закону № 481*.
У разі розливу алконапоїв у тару, не передбачену цією статтею, застосовується штраф за ст. 17 Закону № 481 (200 % вартості проданого, але не менше 85 тис. грн)
Ви вже, гадаємо, зрозуміли: у фіскалів запитали щодо торгівлі алконапоями на розлив, але без споживання на місці (тобто — на винос). Щодо конкретики, то йшлося про право госпсуб’єкта здійснювати продаж у власних торговельних точках із розливом вин (столових, десертних та вин виноградних ароматизованих) у ПЕТ-пляшки (!) місткістю 1,0 л з тари «пачка» місткістю 10,0 л та 5,0 л за умови дотримання вимог до місця торгівлі алкоголем (наявна ліцензія, РРО/ПРО, площа місця торгівлі не менше 20 м2).
Відповідь, надана фіскалами в цьому листі від 20.05.2024, нас дещо здивувала. І далі ми закцентуємо вашу увагу на двох моментах: можливості торгувати на розлив саме на винос та видах тари, з якими така торгівля дозволена.
Алконапоями «на винос» торгувати можна не тільки «обраним»! Але спочатку нагадаємо, що в чинній (!) БЗ 113.03 фіскали відповіли на питання: які госпсуб’єкти мають право здійснювати реалізацію алкогольних напоїв (зокрема, вин кріплених, пива тощо) на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки, якщо розлив відбувається безпосередньо на місці торгівлі з тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо?
Відповідь вийшла доволі фіскальна — торгувати на розлив у ПЕТ-пляшки без споживання на місці (на винос) мають право:
— госпсуб’єкти громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус госпсуб’єктів з універсальним асортиментом товарів, — щодо реалізації пива (!);
— госпсуб’єкти — виробники кріплених виноматеріалів та вин щодо продукції власного виробництва (якщо в ліцензії на право роздрібної торгівлі алконапоями про це є відповідний запис) — щодо реалізації вин кріплених*.
* Така реалізація дозволена лише за місцезнаходженням виробників та із сплатою акцизу. А річні обсяги продажу вин на розлив такими госпсуб’єктами не можуть перевищувати 20 % від річного обсягу вироблених виноматеріалів.
Тут одразу зазначимо, що Закон № 481 висуває обмеження щодо суб’єктного складу торговців (згадані: «громадське харчування» та «спецвідділи») тільки при торгівлі на розлив — із споживанням на місці. Для торгівлі на розлив на винос таких обмежень немає! Але фіскали досі з цим не погоджувалися. Тож, можливо, їх охолодила судова практика, яка була не на їх користь (див. постанову ВС від 28.08.2018 у справі № 806/1285/17 та Шостого апеляційного адмінсуду від 06.09.2021 у справі № 357/2803/21)?..
Адже ось податківці в цьому листі від 20.05.2024 вже роблять висновок, що
Законом № 481 не передбачено обмежень щодо роздрібної торгівлі на розлив без споживання на місці алкогольними напоями (зокрема, винами столовими, винами десертними та винами виноградними ароматизованими)
І додають: госпсуб’єкт може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив на винос (зокрема, згаданими винами): за наявності місця роздрібної торгівлі (для алконапоїв приміщення з торговельною площею не менше 20 кв. м), яке обладнане РРО або ПРРО, за наявності чинної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 153 Закону № 481.
Нас здивував такий нефіскальний поворот у цьому питанні, тож перед авторами «знімаємо шляпу». І радимо тим продавцям алкоголю, кому податківці заперечують у праві торгівлі на розлив на винос, посилатися насамперед на цей лист від 20.05.2024.
Нюанс щодо «кріплених» виноробів. Водночас у консультації в БЗ 113.03 згадується можливість торгівлі на винос (крім пива) лише кріпленими винами (тобто до яких додається спирт) і лише виробниками такої продукції! Зауважимо, цьому дозволу (для виробників кріплених вин) присвячено окремий абзац у ст. 15 Закону № 481. І там, до речі, йдеться про торгівлю на розлив узагалі, без уточнення «для споживання на місці», тобто торгівлю на винос цей дозвіл теж охоплює. Крім низки обмежень (див. виноску 2), для них установлено ще обмеження і на тару, з якої мають реалізовуватися на розлив кріплені вина: спеціальна тара має бути місткістю від 50 до 600 літрів.
Тобто тара, згадана в запитанні в листі, що ми коментуємо, з якою госпсуб’єкт збирається реалізовувати вина на розлив («пачки» місткістю 5 та 10 л), для торгівлі на розлив виробниками кріплених вин була б замала… Але ж госпсуб’єкт, якому адресовано лист, — явно не з їх числа. Тож ураховуючи висновок фіскалів у листі щодо можливості торгівлі алкоголем (у т. ч. різними видами вин) на винос, об’єм тари, з якої наливатиметься алкоголь, для «пересічних» продавців значення не має. Але — для тієї тари, в яку алкоголь відпускатиметься на винос покупцям, об’єм / місткість (див. нижче) значення має!
До речі, дозвіл фіскалів у згаданій БЗ 113.03 для виробників кріплених вин продавати їх на винос саме в ПЕТ-тарі — доволі сумнівний! Чому — читайте далі.
«Тарні» обмеження. Другий, не менш серйозний момент, який випливає з листа від 20.05.2024 та зі згаданої консультації з БЗ, стосується ПЕТ-пляшок, тобто тари, виготовленої з поліетилентерефталату* (скорочено: ПЕТ або ПЕТФ).
* Цей полімер ще можуть іменувати як поліестер, терілен, мелінекс, дакрон, лавсан, майлар…
Адже податківці наголошують, що розлив без споживання на місці (на винос) алкогольними напоями має здійснюватися саме в тару, визначену ст. 11 Закону № 481.
А норми цієї статті дозволяють розливати в «полімерні пляшки марки ПЕТФ» лише: пиво, а також сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % (без додання спирту)!
Як бачимо,
щодо можливості використання для розливу вин ПЕТ-тара взагалі не згадується
А виноробну продукцію (крім згаданих вище: сидру, перрі та зброджених напоїв) згідно із ст. 11 Закону № 481 можна розливати виключно в передбачену чинними стандартами скляну тару, а також у металеві банки з харчового алюмінію, у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції здійснюється виключно в тару (посуд) місткістю: 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.
Розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється також у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями (включаючи металеві бочки з харчового алюмінію та бочки із нержавіючої сталі (кеги)*. Але це вже для нашої («розливної на винос») теми не надто цікаво. Бо, крім згаданих виробників кріплених вин, для інших госпсуб’єктів обмежень щодо об’єму тари, з якої алкогольні напої продаються на розлив (у тому числі на винос), немає.
* У такому разі передбачені ст. 11 вимоги щодо маркування виноробної продукції не застосовуються.
Таким чином, відпуск будь-якого (!) вина на розлив у ПЕТ-тарі буде порушенням норм ст. 11 Закону № 481. Ми акцентували, що це стосується будь-якого вина і жодних винятків для відпуску кріплених виробниками на винос не передбачено. Тож нам не зрозуміло, на якій підставі фіскали у згаданій консультації в БЗ такий відпуск дозволяють… Адже висновок цього листа від 20.05.2024 свідчить про протилежне. Тож, виробники кріплених вин, будьте обережні з ПЕТ-тарою, і якщо ви без неї ніяк не можете, то радимо отримати власну ІПК (у запиті пошліться на цю консультацію з БЗ 113.03, раптом допоможе)…
Штрафні наслідки за «не ту» тару. Отже, як зазначили фіскали у фіналі листа, — відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 481 до госпсуб’єктів застосовуються фінсанкції у вигляді штрафів у разі розливу алкогольних напоїв для реалізації на території України в тару, не передбачену ст. 11 цього Закону, — 200 % вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85 тис. грн.
Штраф чималенький, тож якщо торгуєте алкоголем на розлив на винос, будьте уважними в питаннях тари!
Наприкінці звертаємо вашу увагу! Зараз на підписі у Президента лежить прийнятий ВРУ Закон від 18.06.2024 № 3817-IX. Він набере чинності з дня, наступного за днем опублікування, і повністю оновить норми Закону № 481. Дещо зміняться і вимоги щодо тари для розливу алкогольних напоїв. І хоча «тарні» правила оновляться, але можливості розливати вина в ПЕТ-пляшки ми там не побачили. Та й аналогічний штраф («200 %») залишається, ще й нижній розмір його стане не 85 тис. грн, а 15 МЗП на 1 січня (тобто цьогоріч він становитиме 106,5 тис. грн).