Продаж алкоголю на розлив навинос — так! А якщо в ПЕТ-тарі?

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.95 № 481/95-ВР.

Ви вже, гадаємо, зрозуміли: у фіскалів запитали щодо торгівлі алконапоями на розлив, але без споживання на місці (тобто — навинос). Щодо конкретики, то йшлося про право госпсуб’єкта здійснювати продаж у власних торговельних точках із розливом вин (столових, десертних та вин виноградних ароматизованих) у ПЕТ-пляшки (!) місткістю 1,0 л з тари «пачка» місткістю 10,0 л та 5,0 л за умови дотримання вимог до місця торгівлі алкоголем (наявна ліцензія, РРО/ПРО, площа місця торгівлі не менше 20 м²).

Відповідь, надана фіскалами в цьому листі від 20.05.2024, нас дещо здивувала. І далі ми закцентуємо вашу увагу на двох моментах: можливості торгувати на розлив саме навинос та видах тари, з якими така торгівля дозволена.

Алконапоями «навинос» торгувати можна не тільки «обраним»! Але спочатку нагадаємо, що в чинній (!) БЗ 113.03 фіскали відповіли на питання: які госпсуб’єкти мають право здійснювати реалізацію алкогольних напоїв (зокрема, вин кріплених, пива тощо) на розлив (без споживання на місці) в ПЕТ-пляшки, якщо розлив відбувається безпосередньо на місці торгівлі з тари ТЕТРА ПАК, кегів тощо?

Відповідь вийшла доволі фіскальна — торгувати на розлив у ПЕТ-пляшки без споживання на місці (навинос) мають право:

— госпсуб’єкти громадського харчування та спеціалізовані відділи, що мають статус госпсуб’єктів з універсальним асортиментом товарів, — щодо реалізації пива (!);

— госпсуб’єкти — виробники кріплених виноматеріалів та вин щодо продукції власного виробництва (якщо в ліцензії на право роздрібної торгівлі алконапоями про це є відповідний запис) — щодо реалізації вин кріплених*.

* Така реалізація дозволена лише за місцезнаходженням виробників та із сплатою акцизу. А річні обсяги продажу вин на розлив такими госпсуб’єктами не можуть перевищувати 20 % від річного обсягу вироблених виноматеріалів.

Тут одразу зазначимо, що Закон № 481 висуває обмеження щодо суб’єктного складу торговців (згадані: «громадське харчування» та «спецвідділи») тільки при торгівлі на розлив — із споживанням на місці. Для торгівлі на розлив навинос таких обмежень немає! Але фіскали досі з цим не погоджувалися. Тож, можливо, їх охолодила судова практика, яка була не на їх користь (див. постанову ВС від 28.08.2018 у справі № 806/1285/17 та Шостого апеляційного адмінсуду від 06.09.2021 у справі № 357/2803/21)?..

Адже ось податківці в цьому листі від 20.05.2024 вже роблять висновок, що

І додають: госпсуб’єкт може здійснювати роздрібну торгівлю на розлив навинос (зокрема, згаданими винами): за наявності місця роздрібної торгівлі (для алконапоїв приміщення з торговельною площею не менше 20 кв. м), яке обладнане РРО або ПРРО, за наявності чинної ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та з обов’язковим дотриманням вимог ст. 15³ Закону № 481.

Нас здивував такий нефіскальний поворот у цьому питанні, тож перед авторами «знімаємо шляпу». І радимо тим продавцям алкоголю, кому податківці заперечують у праві торгівлі на розлив навинос, посилатися насамперед на цей лист від 20.05.2024.

Нюанс щодо «кріплених» виноробів. Водночас у консультації в БЗ 113.03 згадується можливість торгівлі навинос (крім пива) лише кріпленими винами (тобто до яких додається спирт) і лише виробниками такої продукції! Зауважимо, цьому дозволу (для виробників кріплених вин) присвячено окремий абзац у ст. 15 Закону № 481. І там, до речі, йдеться про торгівлю на розлив узагалі, без уточнення «для споживання на місці», тобто торгівлю навинос цей дозвіл теж охоплює. Крім низки обмежень (див. виноску ²), для них установлено ще обмеження і на тару, з якої мають реалізовуватися на розлив кріплені вина: спеціальна тара має бути місткістю від 50 до 600 літрів.

Тобто тара, згадана в запитанні в листі, що ми коментуємо, з якою госпсуб’єкт збирається реалізовувати вина на розлив («пачки» місткістю 5 та 10 л), для торгівлі на розлив виробниками кріплених вин була б замала… Але ж госпсуб’єкт, якому адресовано лист, — явно не з їх числа. Тож ураховуючи висновок фіскалів у листі щодо можливості торгівлі алкоголем (у т. ч. різними видами вин) навинос, об’єм тари, з якої наливатиметься алкоголь, для «пересічних» продавців значення не має. Але — для тієї тари, в яку алкоголь відпускатиметься навинос покупцям, об’єм / місткість (див. нижче) значення має!

До речі, дозвіл фіскалів у згаданій БЗ 113.03 для виробників кріплених вин продавати їх навинос саме в ПЕТ-тарі — доволі сумнівний! Чому — читайте далі.

«Тарні» обмеження. Другий, не менш серйозний момент, який випливає з листа від 20.05.2024 та зі згаданої консультації з БЗ, стосується ПЕТ-пляшок, тобто тари, виготовленої з поліетилентерефталату* (скорочено: ПЕТ або ПЕТФ).

* Цей полімер ще можуть іменувати як поліестер, терілен, мелінекс, дакрон, лавсан, майлар…

Адже податківці наголошують, що розлив без споживання на місці (навинос) алкогольними напоями має здійснюватися саме в тару, визначену ст. 11 Закону № 481.

А норми цієї статті дозволяють розливати в «полімерні пляшки марки ПЕТФ» лише: пиво, а також сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природнього (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 % (без додання спирту)!

Як бачимо,

А виноробну продукцію (крім згаданих вище: сидру, перрі та зброджених напоїв) згідно із ст. 11 Закону № 481 можна розливати виключно в передбачену чинними стандартами скляну тару, а також у металеві банки з харчового алюмінію, у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла, глазурованої кераміки або дерева, упаковку типу «Tetra-Pak» і «Bag in box». Розлив виноробної продукції здійснюється виключно в тару (посуд) місткістю: 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,35 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,68 л, 0,7 л, 0,75 л, 0,8 л, 1,0 л і більше.

Розлив вин сухих і з доданням спирту (виноматеріалів оброблених) виноградних ординарних і марочних здійснюється також у тару (посуд) місткістю від 50 до 600 л, виготовлену із матеріалів, дозволених до контакту з алкогольними напоями (включаючи металеві бочки з харчового алюмінію та бочки із нержавіючої сталі (кеги)*. Але це вже для нашої («розливної навинос») теми не надто цікаво. Бо, крім згаданих виробників кріплених вин, для інших госпсуб’єктів обмежень щодо об’єму тари, з якої алкогольні напої продаються на розлив (у тому числі навинос), немає.

* У такому разі передбачені ст. 11 вимоги щодо маркування виноробної продукції не застосовуються.

Таким чином, відпуск будь-якого (!) вина на розлив у ПЕТ-тарі буде порушенням норм ст. 11 Закону № 481. Ми акцентували, що це стосується будь-якого вина і жодних винятків для відпуску кріплених виробниками навинос не передбачено. Тож нам не зрозуміло, на якій підставі фіскали у згаданій консультації в БЗ такий відпуск дозволяють… Адже висновок цього листа від 20.05.2024 свідчить про протилежне. Тож, виробники кріплених вин, будьте обережні з ПЕТ-тарою, і якщо ви без неї ніяк не можете, то радимо отримати власну ІПК (у запиті пошліться на цю консультацію з БЗ 113.03, раптом допоможе)…

Штрафні наслідки за «не ту» тару. Отже, як зазначили фіскали у фіналі листа, — відповідно до частини другої ст. 17 Закону № 481 до госпсуб’єктів застосовуються фінсанкції у вигляді штрафів у разі розливу алкогольних напоїв для реалізації на території України в тару, не передбачену ст. 11 цього Закону, — 200 % вартості виробленої (реалізованої) продукції (за оптово-відпускними цінами), але не менше 85 тис. грн.

Штраф чималенький, тож якщо торгуєте алкоголем на розлив навинос, будьте уважними в питаннях тари!

Наприкінці звертаємо вашу увагу! Зараз на підписі у Президента лежить прийнятий ВРУ Закон від 18.06.2024 № 3817-IX. Він набере чинності з дня, наступного за днем опублікування, і повністю оновить норми Закону № 481. Дещо зміняться і вимоги щодо тари для розливу алкогольних напоїв. І хоча «тарні» правила оновляться, але можливості розливати вина в ПЕТ-пляшки ми там не побачили. Та й аналогічний штраф («200 %») залишається, ще й нижній розмір його стане не 85 тис. грн, а 15 МЗП на 1 січня (тобто цьогоріч він становитиме 106,5 тис. грн).