Оскаржуємо рішення про ризиковість ПДВ-платника

Строки та форма подання адмінскарги

Рішення регіональної комісії про відповідність критеріям ризиковості ПДВ-платник має право оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку (п. 6 Порядку № 1165*).

* Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Адміністративне оскарження ризикового статусу платника ПДВ узаконено в Порядку оскарження № 1165*. А ось оскаржені в судовому порядку рішення регіональної комісії оскарженню в адміністративному порядку не підлягають (п. 4 Порядку оскарження № 1165).

* Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, про неврахування таблиці даних платника ПДВ, про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165.

Скарга щодо рішення про відповідність платника критеріям ризиковості подається центральній комісії (п. 25 Порядку № 1165) за спеціальною формою, наведеною в додатку 3 до Порядку оскарження № 1165. Таку

(п. 56.3 ПКУ, п. 3 Порядку оскарження № 1165, БЗ 101.18).

При цьому разом зі скаргою платник може подати інформацію та копії документів, що свідчать про невідповідність платника критеріям ризиковості (п. 11 Порядку оскарження № 1165).

Скаргу з додатками до неї (за наявності) подають в електронній формі (ідентифікатор форми J/F1316002). ДПС повинна зареєструвати її в день надходження (п. 5 Порядку оскарження № 1165). При цьому фіскали не можуть відмовити платнику в реєстрації скарги (п. 8 Порядку оскарження № 1165).

Підтвердні документи разом зі скаргою також подають в електронному вигляді. Технічні вимоги до них такі (див. БЗ 101.18):

— сканують кожен документ окремо;

— кожний прикріплений файл повинен «важити» не більше 2 МБ. Хоча один файл може містити копії кількох документів;

— кількість документів довільного формату (файлів) не повинна перевищувати 100 шт.;

— формат файлів — PDF, PNG або JPG (див. БЗ 101.18), а форма для додатків — J/F1360102.

Якщо кількість документів довільного формату (файлів) перевищує 100 шт., то платник ПДВ повинен самостійно визначити їх пріоритетність та надати ту кількість, яка може бути оброблена інформаційно-телекомунікаційною системою.

І ще — окремо завіряти копії документів, які подаються зі скаргою в електронному вигляді, не потрібно (див. БЗ 101.18). Адже такі документи подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG з відповідним накладанням на них кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності).

Заповнюємо адмінскаргу

Скарга повинна містити такі дані (п. 10 Порядку оскарження № 1165):

— найменування або прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) платника податку, який подає скаргу;

— індивідуальний податковий номер платника податку;

— податковий номер або серію (за наявності) і номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера і мають відповідну відмітку в паспорті);

— номер та дату оскаржуваного рішення комісії регіонального рівня;

— інформацію про причини незгоди платника податку з рішенням регіональної комісії;

— відомості про оскарження рішення комісії регіонального рівня в судовому порядку;

— вимоги платника податку, який подає скаргу;

— інформацію про намір взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника в режимі відеоконференції.

Підписати й подати скаргу має особисто платник ПДВ або його уповноважений представник. Якщо скаргу підписує і подає уповноважений представник ПДВ-платника, тоді до неї додають належним чином завірену копію документа, який засвідчує повноваження такого представника (п. 9 Порядку оскарження № 1165).

Зауважте! Виправити помилку, зроблену під час заповнення скарги, платник не може. Однак

Кількість таких спроб не обмежена.

Утім якщо скаргу буде подано з порушенням строків подання (тобто після спливу 10 робочих днів з наступного дня за прийняттям рішення регіональною комісією), то її не приймуть. Тоді платник в автоматичному режимі отримає відповідну квитанцію. Така квитанція і буде підтвердженням неприйняття податківцями скарги для розгляду (п. 8 Порядку оскарження № 1165).

Спілкуємося з фіскалами через відеоконференцію

Платник, який подав скаргу, має право брати участь у розгляді матеріалів особисто або через свого представника в режимі відеоконференції для надання усних пояснень (п. 10¹ Порядку оскарження № 1165).

(див. БЗ 101.18).

Не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати розгляду матеріалів скарги податківці мають надіслати платнику повідомлення про відеоконференцію, дату та час її проведення (додаток 8 до Порядку оскарження № 1165) в Електронний кабінет (п.п. 56.23.2 ПКУ, п. 10¹ Порядку оскарження № 1165).

Якщо платник (його представник) не забезпечить підключення до відеоконференції у визначені в повідомленні дату та час або його не зможуть ідентифікувати, податківці розглянуть скаргу без його участі.

Звісно, присутність на розгляді скарги не обов’язкова, але нехтувати таким механізмом точно не варто.

Строки розгляду скарги податківцями

Комісія центрального рівня має розглянути скаргу протягом (п. 11¹ Порядку оскарження № 1165)*:

— 10 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, — якщо платник не виявив бажання взяти участь у розгляді скарги;

— 30 календарних днів з дня, що настає за днем отримання скарги, — якщо платник виявив бажання взяти участь у розгляді скарги.

* Хоча згідно з п. 56.8 ПКУ контролюючий орган зобов’язаний прийняти рішення по скарзі та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги.

Увага! Строк розгляду скарги не може бути продовжено. Однак розгляд скарги в режимі відеоконференції може бути перенесено (зокрема, через повітряну тривогу) в межах строку розгляду скарги. Тоді ПДВ-платнику надсилається повідомлення з відміткою «повторно».

За результатами розгляду скарги центральна комісія протягом зазначеного 10-денного чи 30-денного строку приймає одне з таких рішень і надсилає його в Електронний кабінет (пп. 11¹, 14 Порядку оскарження № 1165):

— або задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

— або залишає скаргу без задоволення та рішення регіональної комісії без змін.

Проте якщо до ухвалення рішення платник надішле заяву про відкликання скарги (додаток 4 до Порядку оскарження № 1165), таку скаргу залишать без розгляду, а платник в автоматичному режимі отримає відповідну квитанцію. Квитанція і буде підтвердженням залишення скарги без розгляду (п. 13 Порядку оскарження № 1165).

(п. 15 Порядку оскарження № 1165).

Якщо ж рішення щодо скарги не надсилається платнику протягом 10-денного / 30-денного строку, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника з наступного дня після закінчення зазначеного строку (п.п. 56.23.4 ПКУ, п. 16 Порядку оскарження № 1165). Тобто має спрацювати правило мовчазної згоди.

При задоволенні скарги не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення платника мають виключити з переліку ризикових (п. 20 Порядку оскарження № 1165).

Рішення центральної комісії не підлягає адміноскарженню, але може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені ст. 56 ПКУ (п. 17 Порядку оскарження № 1165).

Судове оскарження ризиковості

Куди подавати позов? Якщо вирішили судитися, то подавати позов слід до окружного адміністративного суду на вибір (ч. 1 ст. 25 КАСУ):

— або за місцезнаходженням позивача (тобто ПДВ-платника);

— або за місцезнаходженням відповідача (тобто податківців).

Відповідачем за позовом мають бути головні управління ДПС в областях, м. Києві, Офіс великих платників або ДПСУ, а не комісії при цих підрозділах. Позаяк комісії не є окремим суб’єктом владних повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАСУ, п. 2 Порядку оскарження № 1165).

Строк подання позову. Строк подання позову до суду залежатиме від того, чи застосовував платник ПДВ процедуру адміноскарження. Так, КАСУ встановлює такі строки (див. постанову ВС від 16.12.2020 у справі № 520/3902/2020, БЗ 101.18):

1) якщо звертаємося до суду без використання процедури адміноскарження — 6 місяців (ч. 2 ст. 122 КАСУ). Початок відліку: з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (за загальним правилом це — день отримання спірного рішення);

2) якщо звертаємося до суду після проходження процедури адміноскарження — 3 (6) місяців.

Початок відліку: 3 місяці — з дня вручення платнику рішення, а 6 місяців — з дня його звернення зі скаргою до фіскалів.

Хоча щодо 6 місяців у цьому разі є нюанс. За загальним правилом, якщо рішення за адмінскаргою не надіслано платнику у визначені ПКУ строки, то адмінскарга вважається повністю задоволеною (п.п. 56.23.4 ПКУ, п. 16 Порядку оскарження № 1165). Тож виходить, що необхідність у цьому випадку звертатися до суду теоретично відсутня.

Як формулювати вимоги у позові? Подаючи позов до суду, слід ураховувати вимоги ст. 160 КАСУ і вимагати в ньому:

1) визнати протиправним і скасувати рішення комісії ДПС про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості;

2) виключити платника з переліку ризикових.

А якщо через ризиковий статус не змогли розблокувати ПН/РК, то до позовних вимог можна додати ще дві:

1) визнати незаконним і скасувати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;

2) зареєструвати ПН/РК у ЄРПН днем її направлення на реєстрацію.

Чи можна зупинити дію рішення про ризиковість? На практиці платники податку подають до суду заяви щодо забезпечення позову шляхом тимчасового зупинення дії оскаржуваного рішення про відповідність / невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості до набрання рішенням по справі законної сили. Таку можливість застосування забезпечення позову раніше визнавав і Верховний Суд (див. постанову ВС від 27.09.2023 у справі № 420/10012/22).

Однак наразі, на жаль, Верховний Суд скасовує рішення судів попередніх інстанцій щодо забезпечення позову (див. постанови ВС від 04.07.2024 у справі № 160/7437/24, від 08.02.2024 у справі № 160/19014/23 і від 23.11.2023 у справі № 140/13016/23). Мотивує він це ось як: та обставина, що надання додаткових документів та пояснень у кожному конкретному випадку вимагає значного часу та зусиль, не може сприйматися як визначена законом підстава для забезпечення позову.

Судовий збір. Ті платники, які збираються подати позов до суду, будуть зобов’язані згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону про судзбір* сплатити судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО) за одну вимогу (для 2024 року — 3028 грн). Якщо таких вимог у позові декілька, то потрібно сплачувати збір за кожну таку вимогу (ч. 3 ст. 6 Закону про судзбір). Якщо ви тільки вимагаєте скасувати рішення регіональної комісії про віднесення платника до ризикових і виключити із цього переліку, то судзбір становитиме 1 ПМПО. Вважається, що це одна вимога.

* Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.

Є й інші способи оскарження. Наприклад, можна подати скаргу до Ради бізнес-омбудсмена. Її подають в паперовому вигляді або електронному (через сайт: boi.org.ua/complaint/online) після проходження процедури адміноскарження (п.п. 6.1.3 розд. 2 Регламенту Ради бізнес-омбудсмена). Водночас найдієвіші способи оскарження — це саме в адміністративному та судовому порядку. Тому практично всі платники ПДВ використовують саме їх.

На жаль, на практиці навіть судове оскарження не є гарантією того, що через деякий, навіть недовгий час, вас повторно не включать до ризикових платників.