Аудит фінзвітності та аудитдіяльність після Закону № 3603

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» від 23.02.2024 № 3603-ІХ, діє з 16.03.2024.

Правова основа аудитдіяльності

За нормами ч. 1 ст. 3 Закону про аудит аудиторська діяльність регулюється цим Законом, іншими нормативно-правовими актами та міжнародними стандартами аудиту. На додачу до цього Закон № 3603 встановив, що відтепер прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері аудитдіяльності здійснюються відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX та Закону про аудит.

Тривалість завдання аудиту фінзвітності

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону про аудит підприємство, що становить суспільний інтерес, призначає суб’єкта аудиторської діяльності для виконання завдань з аудиту фінансової звітності щонайменше на один рік. Водночас цей строк може бути продовжено. При цьому

Однак після закінчення зазначеного максимального строку підприємство, що становить суспільний інтерес, може продовжити строк виконання таких завдань цим же суб’єктом аудиторської діяльності (ч. 4 ст. 30 Закону про аудит). Але на який строк це можна зробити, у змінах, що коментуються, не уточнювалося.

Наразі ж після викладення ч. 4 ст. 30 Закону про аудит у новій редакції підприємство, що становить суспільний інтерес, може продовжити строк виконання таких завдань тим самим суб’єктом аудитдіяльності:

1) на 10 років за результатами відкритого конкурсу з відбору суб’єкта аудиторської діяльності, що проводиться відповідно до вимог Закону про аудит;

2) на 14 років, якщо:

— по-перше, у виконанні аудиторського завдання одночасно братиме участь декілька суб’єктів аудитдіяльності, а не один і

— по-друге, за умови, що за результатами обов’язкового аудиту представляється спільний аудиторський звіт.

Відповідальність суб’єкта аудитдіяльності

Як передбачено ч. 1 ст. 42 Закону про аудит, аудитора та суб’єкта аудитдіяльності може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження. Підставою для притягнення до професійної відповідальності є вчинення аудитором та/або суб’єктом аудитдіяльності професійного проступку (ч. 4 ст. 42 Закону про аудит).

Одним із професійних проступків суб’єкта аудитдіяльності є ухилення від проведення перевірок. Формулювання саме цього проступку й змінили. Хоча, по суті, Законом № 3603 об’єднали п. 4 і п. 4¹ ч. 5 ст. 42 Закону про аудит. Відтак, професійним проступком оновлений п. 4 ч. 5 ст. 42 Закону про аудит визначає ухилення суб’єктів аудитдіяльності:

— від проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг або інших перевірок;

— від проходження відстеження виконання рекомендацій, наданих за результатами таких перевірок, зокрема недопуск до перевірки (до відстеження виконання рекомендацій) інспектора (інспекторів) або відсутність керівника та/або інших працівників суб’єкта аудитдіяльності без поважних причин за адресою, інформація про яку міститься в Реєстрі аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, у визначений для проведення перевірки (відстеження) строк, або

— ненадання (надання не в повному обсязі) інформації та/або документів (доступу до робочих документів), які стосуються перевірки (відстеження виконання рекомендацій) або

— вчинення інших дій, що унеможливлюють проведення перевірки з контролю якості аудиторських послуг (відстеження виконання рекомендацій).

До речі, заразом

Атестація аудиторів

На період дії ВС, а також протягом 24 місяців після його припинення або скасування, але не пізніше 31 грудня 2025 року зупинено дію ч. 6, 14, 15 ст. 19 Закону про аудит (абзац третій п. 13 розд. Х Закону про аудит). Раніше тут говорилося про 31.12.2024. Нагадаємо, що ст. 19 Закону про аудит встановлює правила атестації аудиторів.

Водночас з набранням чинності Законом № 3603 відновлено дію абзацу першого ч. 7 ст. 19 Закону про аудит. Нею встановлено, що кваліфікаційний іспит та іспити з теоретичних знань проводяться незалежними центрами оцінювання знань, акредитованими комісією з атестації.

Воєнні правила проведення кваліфікаційних іспитів також діятимуть по 31 грудня 2025 року (абзац перший п. 18 розд. X Закону про аудит).

Подання інформації до Реєстру

З набранням чинності Законом № 3603 знов почали свій перебіг строки, протягом яких (п. 14 розд. Х Закону про аудит):

— аудитор/суб’єкт аудитдіяльності має подати інформацію до Інспекції із забезпечення якості про зміни, які відбулися в даних Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності (ч. 2 ст. 22 Закону про аудит);

— суб’єкти аудиторської діяльності зобов’язані проходити контроль якості аудиторських послуг (ч. 3 ст. 40 Закону про аудит) та усувати виявлені недоліки (ч. 15 ст. 40 Закону про аудит).

Притягнення до відповідальності аудиторів

У новій редакції викладено п. 19 розд. X Закону про аудит. Тож на період ВС, а також протягом 6 місяців після його припинення або скасування до аудиторів не застосовуватиметься відповідальність за порушення вимог Закону про аудит у частині непроходження безперервного професійного навчання під час періоду дії ВС. А от

(нова редакція п. 19 розд. X Закону про аудит більше не містить цього послаблення).

Аудиторська звітність

Згідно з оновленою редакцією абзацу першого п. 20 розд. Х Закону про аудит обмежили строк, протягом якого аудитори та суб’єкти аудиторської діяльності мають подати звіти та звітну інформацію, подання якої вимагається нормами цього Закону. До цього, нагадаємо, аудиторам та суб’єктам аудиторської діяльності слід було відзвітувати протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС за весь період неподання звітності чи обов’язку надати відповідну інформацію. Відтепер же це має відбутися — не пізніше 30 вересня 2024 року!

А от суб’єкти аудитдіяльності, які у зв’язку з бойовими діями не мають можливості у строки, визначені ст. 37 Закону про аудит, оприлюднити звіти про прозорість, або внести зміни до опублікованих звітів, або інформувати Орган суспільного нагляду за аудиторською діяльністю про те, що звіти про прозорість опубліковано на їх вебсторінках та/або про внесення змін до них, як і раніше (абзац другий п. 20 розд. Х Закону про аудит):

— звільняються від відповідальності, встановленої Законом про аудит, та

— оприлюднюють звіти про прозорість протягом 3 місяців після припинення чи скасування ВС.

Призупинення права на аудитдіяльність

За вимогами доданого Законом № 3603 п. 21¹ розд. Х Закону про аудит на період дії ВС право аудитора на провадження аудиторської діяльності може бути призупинено (1) за особистою заявою аудитора або (2) за рішенням Ради нагляду за аудитдіяльністю, прийнятим за поданням Інспекції із забезпечення якості, у разі:

1) неподання аудитором інформації для внесення до Реєстру відповідно до вимог Закону про аудит та

2) неусунення аудитором порушення щодо повноти подання такої інформації протягом 2 місяців після винесення аудитору припису відповідно до ч. 9 ст. 22 Закону про аудит.

Однак право на провадження аудитдіяльності не може бути призупинено:

— за особистою заявою аудитора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, а також

— за наявності підстав, передбачених ст. 22¹ Закону про аудит для скасування реєстрації такого аудитора у Реєстрі.

Протягом такого строку аудитор не має права провадити аудитдіяльність, у тому числі у складі аудиторських фірм. Ба більше, суб’єктам аудиторської діяльності заборонено враховувати інформацію про аудиторів, право на провадження аудитдіяльності яких призупинено, для забезпечення виконання ними вимог п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону про аудит. Тобто щодо забезпечення достатнього рівня кваліфікації та досвіду аудиторів і персоналу, який залучається до надання послуг відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Поновлюється право аудитора на провадження аудитдіяльності:

— за заявою аудитора після усунення ним порушення вимог Закону про аудит щодо повноти подання інформації для внесення до Реєстру або

— автоматично через 3 місяці після припинення або скасування ВС.