Висновок документа
Якщо за результатами річного перерахунку частка використання в оподатковуваних операціях перевищує 100 %, а частка використання в неоподатковуваних операціях має від’ємне значення, то частка використання в оподатковуваних операціях прирівнюється до 100 %.
У наступному році необхідно використати частку, розраховану в декларації за перший звітний період наступного року виходячи з обсягів фактично здійснених операцій у такому першому звітному періоді наступного року
Цю ситуацію ми розглядали неодноразово (див., наприклад, «Приколи коефіцієнта ЧВ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 1-2).
Проблема тут ось у чому. Щоб було зрозуміліше, оперуватимемо конкретними роками і періодами. Наприклад, у 2022 році платник здійснював оподатковувані та неоподатковувані постачання, розподіляв ПДВ, сумлінно зробив річний перерахунок за 2022-й. У 2023 році він, використовуючи ЧВ минулого року, також розподіляв ПДВ, складав і реєстрував розподільчі ПН і здійснював інші необхідні для розподілу ПДВ дії. Проте у 2023 році в нього були повернення неоподатковуваних минулорічних постачань та/або виправлення помилок у декларації за 2022 рік (тому у 2023 році він складав РК і подавав УР до декларацій за 2022 рік). Складені протягом року РК і УР враховуються при розрахунку коефіцієнтів розподілу за річним перерахунком поточного року. У результаті може вийти так, що обсяг повернень та/або помилок виявився більше, ніж обсяг неоподатковуваних постачань поточного 2023 року.
У такому разі при розрахунку коефіцієнта ЧВ і так званого антиЧВ (гр. 6 і гр. 7 табл. 1 додатка Д6 до декларації з ПДВ) вийдуть дивні показники: ЧВ буде більше 100 %, а антиЧВ піде взагалі в мінус.
Чи можна застосовувати такі дивні показники? Ми доходили висновку — у 2023 році вже були складені розподільчі компенсуючі ПН і використання ЧВ більше 100 % (і відповідно антиЧВ у від’ємному значенні) призведе до того, що зменшуючі РК до цих ПН треба складати в сумі більшій, ніж була сума в самих ПН. А зробити це не вийде суто технічно: не можна зняти ПЗ більше, ніж було в зареєстрованій ПН. Максимум, що можна зробити, — вивести в нуль нараховані у 2023 році розподільчі компенсуючі ПЗ.
Тобто в цьому випадку треба виходити з того, що ЧВ дорівнює 100 %, а антиЧВ — 0
Довгий час податківці мовчали із цього приводу. І ось з’явилася їхня думка. Радує, що вони дотримуються такої ж позиції.
Але давайте зазирнемо далі, у 2024 рік. Якщо платник буде і в ньому розподіляти ПДВ, то неминуче виникне питання: який коефіцієнт розподілу застосовувати у 2024 році? Норми п. 199.2 ПКУ говорять про те, що в наступному році треба використовувати той коефіцієнт, який вийшов за результатами річного перерахунку попереднього (2023) року.
Невже потрібно використовувати ЧВ 100%, а антиЧВ — 0 %? Це призведе до того, що протягом усього року розподілу фактично взагалі не буде. І тільки в декларації за грудень-2024 за результатами річного перерахунку можна буде розподілити ПДВ і нарахувати компенсуючі ПЗ за весь 2024 рік. Звичайно, це занадто лояльна позиція.
Власне, про це і говорять податківці. Вони доходять до того, що в наступному році треба виходити з аналогії із ситуацією, коли неоподатковувані операції з’явилися вперше, тобто керуватися п. 199.3 ПКУ. Це означає, що платник повинен розрахувати нові коефіцієнти за січень 2024 року, виходячи з обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій січня, і використовувати їх протягом усього 2024 року.
Нетривіальним завданням буде правильно заповнити додаток Д6 за січень-2024. З одного боку, за існуючими правилами потрібно продублювати коефіцієнти виходячи з річного перерахунку за 2023 рік, тобто до ряд. 1 табл. 1 додатка Д6 до декларації за січень-2024 переносяться показники з ряд. 3.1 табл. 1 додатка Д6 до декларації за грудень-2023. З іншого — якщо припускаємо, що січень-2024 — це перший період виникнення неоподатковуваної операції, то означає, потрібно заповнити ще і ряд. 2 табл. 1 додатка Д6.
Якщо заповнити обидва рядки, то як розібратися податківцям, який з коефіцієнтів повинен застосовуватися у 2024 році? Адже судячи з приміток до табл. 1, застосовуватися повинні коефіцієнти і з ряд. 1, і з ряд. 2. Ми пропонуємо все-таки ряд. 1 не заповнювати, а заповнити тільки ряд. 2. Адже саме коефіцієнт із ряд. 2 використовуватиметься протягом усього року. При цьому необхідно додати до декларації пояснення згідно з п. 46.4 ПКУ про те, чому ряд. 1 виявився не заповненим, про що поставити відмітку в спецполі в кінці декларації.
