Стабільність в оподаткуванні — понад усе? Про те, що невдовзі слід очікувати певних змін у правилах справляння екологічного податку за розміщення відходів, ДПСУ попереджала платників ще торік (див. роз’яснення від 21.09.2023.html). Пояснювалось це тим, що в минулому році докорінно змінилася законодавча база у сфері поводження з відходами: з 09.07.2023 на заміну Закону України «Про відходи» від 05.03.98 № 187/98-ВР, що діяв раніше, прийшов Закон № 2320*.
* Закон України «Про управління відходами» від 20.06.2022 № 2320-IX.
Однак головні податківці одразу заспокоїли платників:
до внесення відповідних змін до ПКУ обчислювати податкові зобов’язання з екологічного податку та декларувати їх слід у порядку, визначеному цим Кодексом
Інакше кажучи, жодної революції в оподаткуванні зміна законодавства про відходи сама по собі не спричинює. Для цього потрібні відповідні правки в ПКУ. А доки їх нема, все повинно відбуватися, як раніше. Навіть попри те, що Закон № 2320 не оперує взагалі таким терміном, як «розміщення відходів». Однак цей термін міститься безпосередньо в ПКУ (див. п.п. 14.1.223) і вже більш як десять років (з 01.01.2013) залишається незмінним.
Здавалося б, практика його застосування добре відпрацьована, тож жодних нежданчиків ☺ бути не повинно.
Аж раптом 06.05.2024, як сніг на голову, ДПСУ скасувала дві консультації з категорії 117.01 БЗ — цю і цю, де йшлося про тимчасове розміщення побутових і небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо). Головні фіскали пояснили свої дії традиційно — «у зв’язку з уточненням редакції відповіді».
Натомість у БЗ 117.01 одна за одною з’явилися нові консультації — ця і ця. Висновки обох шокували, гадаємо, не тільки нас...
Висновки документів
Суб’єкт господарювання, що здійснює тимчасове розміщення:
(1) побутових відходів (у тому числі в контейнерах);
(2) небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо),
є платником екологічного податку за розміщення відходів, оскільки такі відходи не належать до окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини
Наша пісня гарна й нова... Платники з досвідом повинні пам’ятати ту катавасію, що з набуттям чинності ПКУ у 2011 році розгорнулася навколо сплати екоподатку за розміщення відходів. Тоді фіскали намагалися проштовхнути той самий підхід, до якого вони повернулися зараз. Зокрема, в листі ДПАУ від 06.05.2011 № 12789/7/15-0817 стверджувалося, що «починаючи з 01.01.2011 об’єктом і базою щоквартального оподаткування є відходи (включаючи відходи виробництва та побутові відходи), які тимчасово розміщуються (зберігаються), у тому числі на кінець звітного кварталу, на власній території підприємства (до їх передачі на утилізацію або розміщення іншому суб’єкту господарювання)».
За такого підходу платником екоподатку фактично ставав будь-який суб’єкт господарювання, у діяльності якого утворювалися відходи. Виняток, з урахуванням прямої норми ПКУ (п. 240.5), фіскали погоджувалися зробити лише для спеціалізованих підприємств, що займаються заготівлею вторсировини.
На щастя, тоді від цієї нісенітниці досить швидко відмовилися. Спочатку це зробила сама ж ДПСУ в УПК № 258*, а потім і законодавець, який відповідним чином підкоригував термін «розміщення відходів» у ПКУ.
* Узагальнююча податкова консультація щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів, затверджена наказом ДПСУ від 16.12.2011 № 258.
І ось чергове покоління фіскалів, яке, може, й близько не чуло про всю цю історію, дістало з шухляди старі цидулки попередників, здмухнуло з них пил і...
Всерйоз щось протиставляти новим/старим забаганкам ДПСУ ми зараз не будемо. Адже й так очевидно, що їхні вимоги абсолютно нічим не підкріплені, крім бажання швиденько зібрати хоч якийсь чинш у бюджет із тих, хто ці забаганки проігнорує і не подасть екодекларацію з відповідними нарахуваннями.
Звісно, суми екоподатку за побутове сміття в ній будуть мізерними, однак за рахунок кількості платників якась копійка та набіжить. Бо побутові відходи є в кожного суб’єкта господарювання, а такі небезпечні відходи, як акумулятори, шини, люмінесцентні лампи — мало не в кожного. До того ж можна відігратись за рахунок штрафів за неподання/несвоєчасне подання податкової звітності згідно з п. 120.1 ПКУ (340 грн за порушення, вчинене вперше, і 1020 грн за повторне порушення протягом року).
До речі,
граничний строк подання декларації екологічного податку за І квартал поточного року спливає післязавтра, 10 травня
Чи не тому саме зараз і з’явилася ця маячня?..
Що робити платникам? На жаль, захиститися від претензій фіскалів, посилаючись на УПК № 258, уже не вдасться. За загальним правилом, УПК діє до зміни тієї законодавчої норми, що в ній роз’яснюється. А п.п. 14.1.223 ПКУ, що є предметом обговорення в УПК № 258, як ми вже зазначали, зазнав змін невдовзі після виходу цієї УПК. Крім того, в ній ідеться лише про екоподаток за побутові відходи, а оподаткування небезпечних відходів (акумуляторів, шин, люмінесцентних ламп тощо) нею не охоплено взагалі.
Можна, звісно, зачекати, доки фіскали скасують ці консультації. Як це, наприклад, було з консультаціями в БЗ щодо військового збору. В тому, що рано чи пізно саме так і станеться, ми не маємо жодного сумніву. Ну хоча б тому, що в консультаціях, які ми сьогодні коментуємо, вживається конструкція «тимчасове розміщення», а це цілковитий нонсенс! Бо за визначенням «розміщення відходів — постійне (остаточне) перебування...». Тож ви завжди можете сказати, що про ваші побутові та/або небезпечні відходи в цих консультаціях не йдеться, оскільки ви їх тимчасово зберігаєте (!), а не тимчасово розміщуєте.
До речі, такий підхід повністю збігається з визначенням із п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2320, за яким
«зберігання відходів — утримання відходів на об’єктах збирання, у тому числі до їх оброблення, протягом не більше одного року з моменту їх утворення, що є безпечним для здоров’я людей та навколишнього природного середовища відповідно до екологічних та санітарно-епідеміологічних вимог»
Тож за умови наявності чинного договору на видалення та утилізацію відходів із спеціалізованими підприємствами екоподаток і надалі вам сплачувати не потрібно.
Тільки от доводити свою правоту в разі перевірки вам, швидше за все, доведеться в суді. Але боятися цього не варто. Служителі Феміди були на боці платників у попередніх битвах із фіскалами за побутове сміття (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 14.05.2012 у справі № 2а-18031/11/2670) і будуть, ми впевнені, на їхньому боці й зараз. Щоправда, на сьогодні трохи кусаються суми судового збору, який доведеться сплатити наперед, але ціна правди значно вища!
Для більш поміркованих платників пропонуємо інший варіант: подайте швиденько декларацію з будь-якою нарахованою сумою за рядком, де має бути екоподаток за розміщення відходів, і відповідним додатком. Або взагалі порожню, з нульовими нарахуваннями. Не забудьте при цьому, що коли ці нікчемні консультації скасують, все одно доведеться подавати декларацію щокварталу до кінця року, а в наступному році подати ще й заяву про відсутність об’єкта оподаткування екоподатком. У будь-якому разі такими діями ви точно зекономите 340/1020 грн штрафу.
До закінчення воєнного стану ви зможете уточнити цьогорічну звітність хоч у більший, хоч у менший бік без жодних штрафів. А зайво сплачений податок повернути одразу, щойно цей морок розсіється. В тому, що це неодмінно станеться найближчим часом, ми не сумніваємося ні на секунду!
