Висновок документа
З 16 травня 2024 року* відновлено документальні перевірки дотримання вимог митного законодавства. Поновлюються розпочаті та не завершені до 24.02.2022, введено особливості щодо проведення новітніх перевірок, а для деяких випадків залишено мораторій на перевірки.
Спрощено експорт товарів у поштових та експрес-відправленнях сумарною митною вартістю до екв. 1000 євро.
Значні зміни — щодо митного оформлення обліку та обігу біометану
* За нормами цього Закону — з 01.05.2024, але оскільки він набрав чинності з 16 травня, то відновлення/проведення перевірок фактично стало можливим саме з 16.05.2024.
Зміст змін. Законом, що коментується (далі — Закон № 3613), переважно вносяться зміни до Митного кодексу України (МКУ), але — також і до деяких інших законів. Ці зміни вносяться Законом № 3613 здебільшого за трьома напрямками, зокрема щодо:
— відновлення перевірок «дотримання вимог законодавства України з питань митної справи» (далі — «митні» перевірки);
— митного оформлення підприємствами (у тому числі ФОП!)** експорту товарів у міжнародних поштових або експрес-відправленнях сумарною митною вартістю до екв. 1000 євро;
— митного оформлення біометану (особливо щодо його експорту) та низки питань щодо його обліку та обігу.
** Нагадаємо, що за МКУ: «підприємство — будь-яка юридична особа, а також громадянин-підприємець».
Оскільки питання, пов’язані з біометаном (яким у Законі № 3613 присвячена левова частина змін), доволі специфічні і цікаві невеликій кількості читачів, то ми їх у коментарі не чіпатимемо. А сконцентруємось переважно на «митних» перевірках.
З коли відновлено перевірки. Закон було підписано лише 14 травня, в той час коли його норми передбачають продовжити/розпочати «митні» перевірки з 1 травня! Так чи інакше, розуміємо, що
ці норми, як і перевірки, змогли відновитися/розпочатися не раніше 16 травня цього року — тобто з дати набрання Законом № 3613 чинності
«Реанімація» старих перевірок. Законом № 3613 передбачено з 1 (16) травня поновити на невикористаний строк документальні перевірки, зустрічні звірки, розпочаті та не завершені до 24.02.2022 (крім тих, на які п. 934 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ встановлено мораторій).
Акти (довідки) про результати таких перевірок/звірок, заперечення до актів перевірок, податкові повідомлення-рішення, процедуру вручення яких не завершено до 24.02.2022, надсилаються (вручаються) до 1 липня 2024 року.
«Новітні» перевірки: приводи/особливості. З 1 (16) травня 2024 року документальні «митні» перевірки (планові/позапланові, виїзні та невиїзні) та
зустрічні звірки знов можуть проводитись, але — за наявності безпечних умов для їх проведення (безпечного доступу, допуску до документів, приміщень, проведення інвентаризації тощо).
Передбачено, що до квартальних планів-графіків документальних планових виїзних перевірок митного органу у 2024 році можуть бути включені підприємства:
— які здійснюють ввезення в Україну підакцизних товарів, товарів, подібних до тих, щодо яких застосовуються особливі види мита;
— які здійснюють вивезення з України товарів, на які встановлено вивізне мито;
— які оформили митні декларації із звільненням від / розстроченням сплати митних платежів;
— щодо яких у митного органу наявна інформація про декларування складових митної вартості не в повному обсязі / про порушення правил класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД / недостовірного декларування країни походження, що впливає на надходження митних платежів до бюджету.
Щодо документальної невиїзної (!) «митної» перевірки. Дещо змінили (конкретизували) першу з причин для проведення таких перевірок (п. 1 ч. 2 ст. 351 МКУ). Якщо раніше там мова йшла про «виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення» митного законодавства, то тепер йдеться про «виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення…». Сподіваємось, після цього буде менше «перевірочних» зловживань з боку митників. У другій з причин для такої перевірки (п. 2 ч. 2 ст. 351 МКУ) додалося: «надходження від уповноважених органів іноземних держав… інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження… товарів».
Крім того, встановлено, що документальні перевірки, які були розпочаті (поновлені), але не можуть бути завершені у зв’язку з відсутністю безпечних умов для їх проведення, зупиняються за рішенням керівника митного органу (або особи, яка виконує його обов’язки) до відновлення безпечних умов та/або усунення перешкод для їх проведення. Таке рішення може бути прийнято у тому числі за вмотивованою заявою платника податків!
Для яких перевірок мораторій? Крім того, з 1 (16) травня 2024 року, діє
мораторій на проведення документальних «митних» перевірок платників:
— з питань ввезення гуманітарної допомоги у період дії воєнного стану;
— з місцезнаходженням на тимчасово окупованих рф територіях чи територіях активних чи можливих бойових дій — до останнього числа місяця, в якому завершена тимчасова окупація/бойові дії (а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України — до дати проведення державної реєстрації зміни)
Зазначено також, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, визначається у встановленому КМУ порядку. Напевно орієнтир — на діючу редакцію такого Переліку, що затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.
«Дешевий» експорт. З 16 травня ц. р. (поки формально!) допускається поміщення у митний режим експорту (без оформлення митної декларації за правилами ст. 236 МКУ) товарів, сумарна митна вартість яких не перевищує еквівалент 1000 євро, що пересилаються підприємствами (включаючи ФОП) за межі митної території України у міжнародних поштових або експрес-відправленнях, шляхом подання оператором поштового зв’язку або експрес-перевізником додаткового реєстру міжнародних поштових або експрес-відправлень, якщо:
1) на товари не встановлено вивізне мито;
2) на товари не встановлено обмеження щодо їх вивезення за межі митної території України відповідно до ст. 197 МКУ*.
* Див., зокрема, лист Управління заходів торговельної політики ДМСУ від 11.09.2020 № 28/40.
ПДВ-проблеми при «дешевому експорті». Ще одним «косяком» законодавців є те, що
дозволивши «експрес-поштовий» експорт екв. до 1000 євро без оформлення МД, законодавці забули внести відповідні ПДВ-зміни до ПКУ
Адже п.п. 196.1.16 ПКУ до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, віднесені операції вивезення з України товарів (незалежно від обраного митного режиму), лише вартість яких не перевищує екв. 150 євро.
Зауважимо, що операції вивезення товарів з України вартістю більше екв. 150 євро і по 1000 євро зараз є об’єктом оподаткування ПДВ (див. п.п. «г» п. 185.1 ПКУ). У той же час останній абзац п.п. 195.1.1 ПКУ, який регулює для експорту товарів питання нульової ставки ПДВ, установлює, що товари вважаються вивезеними з України, якщо таке вивезення підтверджене МД, оформленою відповідно до вимог МКУ. Тобто у таких випадках, якщо МД не оформлюється, товари (формально) вивезеними не вважаються?..
Однак оскільки (див. вище) такі товари будуть поміщені в митний режим експорту, то вважати таку операцію «постачанням» теж некоректно (див. згаданий п. 185.1 ПКУ і, зокрема, його останній абзац).
Дещо засмучує норма «ставочного» п. 194.1 ПКУ, який до «ПДВ-об’єктних» операцій з п. 185.1 ПКУ, які не підпадають під нульову ставку (не пільгуються, не оподатковуються за ставкою 7 або 14 %), вимагає застосовувати ставку ПДВ — 20 %!
Але водночас більш спеціальний п. 206.4 ПКУ встановлює, що операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 195.1.1 ПКУ.
Однак у випадках із експрес-поштовими відправленнями екв. від 150 до 1000 євро митний режим експорту є, однак підтвердження вивезення у вигляді МД немає. Тож і не зрозуміло, чи можна вважати таку операцію вивезенням і застосовувати нульову ставку? Формально ні! Однак вважати таку операцію «постачанням» і оподатковувати її ПДВ за ставкою 20 % теж прямих підстав нема. Отакої! І що ж тут робити?
На нашу думку, за аналогією така операція мала б вважатись «необ’єктною» і такою, що теж має підпадати під норму п.п. 196.1.16 ПКУ (адже митне оформлення цих операцій регулюють ті ж самі норми ст. 236 МКУ — див. вище). Звісно, тоді за таким дешевим «експрес-поштовим» експортом у платників не буде «вхідного» ПК з ПДВ, на такі операції не треба буде складати ПН, а в ПДВ-декларації суми цих операцій мали б зазначатися у рядку 5…
Але! За повідомленням голови Укрпошти, такі відправлення стануть можливі лише через 2 — 3 місяці*, після зміни КМУ відповідних нормативів (Закон № 3613 відвів на це КМУ три місяці)! Тож дуже сподіваємось, що поки запрацює цей «поштово-експортний» механізм на практиці, згадані ПДВ-проблеми на нормативному рівні якось будуть вирішені… Слідкуємо разом за розвитком подій.
Тож неплатникам ПДВ (як і платникам) ще зарано радіти цим змінам…
Інше. Крім того, внесені зміни до Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-III, направлені на зняття деяких обмежень і поліпшення умов для розроблення та впровадження технологій і виробництва товарів військового призначення та подвійного використання.
