25.11.2024
Платники ЄП, які торгують через інтернет доволі часто використовують для здійснення розрахунків інтернет-еквайринг. Надаючи покупцю право розрахуватися за товар за допомогою інтернет-еквайрингу, платник ЄП прирікає себе на використання РРО/ПРРО (деталі «РРО/ПРРО при інтернет-торгівлі: оплата карткою чи за реквізитами» // «Податки & бухоблік», 2023, № 61).
Платники ЄП, які використовують інтернет-еквайринг (LiqPay, iPay тощо), знають, що датою отримання доходу для них є дата надходження коштів платникові ЄП у грошовій (готівковій чи безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Тому при оплаті через інтернет-еквайринг датою отримання ЄП-доходу буде не дата транзакції, а дата надходження коштів на поточний рахунок платника ЄП (див. листи ДПСУ від 28.11.2023 № 4392/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 03.11.2022 № 1835/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 23.11.2021 № 4443/ІПК/99-00-04-03-03-06).
Причому, хто використовує інтернет-еквайринг, той знає, що на поточний рахунок платнику ЄП надійде не вся сума, яку ініціює до сплати клієнт, а за мінусом комісії, утриманої еквайром за свої послуги.
Виникає запитання:
чи не є порушенням правил перебування на ЄП утримання із виручки комісії еквайром, а не самостійне перерахування платником ЄП
На думку податківців, тут не відбувається проведення негрошових розрахунків. Податківці вважають, що утримання банківської комісії не підпадає під поняття бартерної (товарообмінної) операції чи операції з проведення взаємозаліку, які заборонені єдиноподатникам (листи ДПСУ від 28.11.2023 № 4392/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 09.11.2023 № 4040/ІПК/99-00-04-03-03-06 лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 15.04.2021 № 1553/ІПК/20-40-18-05-10).
Що ж стосується суми, яку платник ЄП має право включати до свого доходу, то тут податківці цілком свідомо заявляють, що у дохід платник — єдиноподатник-продавець повинен включити всю (повну) суму виручки, яку ініціював до сплати йому клієнт-покупець через інтернет-еквайринг (тобто всю суму товару / послуги, яку вибрав клієнт для оплати на сайті).
Тобто коли відбуваються розрахунки через інтернет-еквайринг, то доходом платника ЄП є повна сума виручки (з врахуванням комісії за розрахунково-касове обслуговування, утриманої банком) і саме цю повну суму платник ЄП має відображати у податковій декларації платника ЄП (листи ДПСУ від 15.03.2024 № 1356/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 23.02.2024 № 938/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 19.01.2024 № 309/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, від 09.11.2023 № 4040/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 28.11.2023 № 4392/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК тощо).
Торговці — платники ЄП знають, що ще з початку 2023 року почалося поетапне запровадження використання POS-терміналів. Деталі у «POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98.
Якщо платник ЄП ставить у себе POS-термінал, то знову постають запитання: (1) коли виникає дохід при здійсненні розрахунків і (2) в якому розмірі, якщо банк утримує комісію?
Питання моменту виникнення доходу постає через те, що платник ЄП (крім ФОП гр. 1) для розрахунків разом із POS-терміналом неодмінно використовує РРО/ПРРО. Адже в цьому випадку точно відбувається розрахункова операція.
Якщо суми пройшли через POS-термінал і пройдуть через РРО/ПРРО, то вони фігуруватимуть у щоденному Z-звіті. Звідси виникає запитання:
чи слід при розрахунку через POS-термінал ставити дохід за датою отримання коштів на поточний рахунок платника ЄП, чи треба спиратися на дату формування Z-звіту?
Податківці зазвичай вважають, що спиратися слід саме на дату отримання коштів на поточний рахунок платника ЄП, а не на дату формування Z-звіту (див. листи ДПСУ від 26.10.2023 № 3777/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 05.04.2024 № 1814/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).
Тобто якщо дохід від продажу товарів в останній день кварталу чи року, з використанням платіжного термінала, надійшов на рахунок платника на початку наступного кварталу чи року, то такий дохід включається до доходу того наступного кварталу / року, а не того кварталу / року, коли така операцій пройшла через РРО/ПРРО.
Водночас нещодавно в одному роз’ясненні вони чомусь висловилися по-іншому (див. лист ДПСУ від 17.05.2024 № 2769/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). У ньому вони зауважили, що у разі здійснення розрахунків за допомогою терміналів з видачею фіскального (касового) чека датою отримання доходу з метою його оподаткування є дата, зазначена в фіскальному (касовому) чеку. Чому фіскали змінили свій підхід, не зрозуміло. Законодавчо в цій частині змін уже давно не було.
Отже, щоб не було негативних наслідків, радимо отримати роз’яснення на подібну тему на свою адресу.
Хоча оскільки у податківців немає єдиного підходу до вирішення цієї ситуації, можна обрати той варіант, який буде вам вигідний (зазвичай це облік доходів за надходженням коштів на рахунок), і дотримуватися його. А якщо будуть претензії фіскалів, тоді на допомогу може прийти презумпція правомірності рішень платника із п.п. 4.1.4 ПКУ, за якою вирішувати «неоднозначність» треба на користь платника.
Щодо другого питання (а саме чи слід включати в дохід суму без комісії чи з комісією), то податківці в цьому питанні роблять такий самий висновок, що й у випадку визнання доходу при здійсненні розрахунків через інтернет-еквайринг. Тобто якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи / послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом платника ЄП вважається вся вартість реалізованого товару (робіт / послуг) з урахуванням відсотків (комісії) банку (листи ДПСУ від 05.04.2024 № 1814/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 26.10.2023 № 3777/ІПК/99-00-24-03-03-06, від 22.04.2021 № 1669/ІПК/99-00-18-04-03-06 тощо).
Платник ЄП має повне право при продажу своєї продукції залучати інших осіб на основі укладеного договору комісії, тобто договору, за якими одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ст. 1011 ЦКУ).
Платник ЄП — комітент відображає дохід за загальними правилами (п. 292.1 ПКУ). Тобто якщо мова йде про продаж товару, то дохід у нього виникатиме на дату надходження грошових коштів на поточний рахунок / в касу від комісіонера (п. 292.6 ПКУ). При цьому сума коштів, яка відповідає сумі ПДВ, отримана у складі виручки, для єдиноподатника-ПДВшника доходом не є (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).
Тобто платник ЄП — комітент визнає дохід не в момент, коли комісіонер продасть його товар і отримає виручку, а тільки тоді, коли комісіонер перерахує комітенту отриману виручку. Якщо комісіонер перераховує комітенту всю суму отриманої виручки від реалізації взятих на комісію товарів, а потім комітент окремо здійснює виплату комісіонеру його комісійної винагороди, то проблем із визнанням доходу комітентом немає. В дохід він включить усю отриману суму від комісіонера, як виручку від реалізації.
Але трапляється, що комісіонер перераховує комітенту виручку за мінусом комісійної винагороди.
Так от, у цьому випадку в дохід комітент — платник ЄП має включати не тільки суму, отриману на поточний рахунок від комісіонера, а й суму утриманої з такої виручки комісійної винагороди. На цьому наголошують і податківці (див. листи ДПСУ від 17.05.2024 № 2761/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 17.05.2024 № 2767/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, від 22.04.2021 № 1669/ІПК/99-00-18-04-03-06, а також лист ГУ ДПС у Харківській обл. від 29.12.2023 № 4975/ІПК/20-40-24-07-06).
Воно і не дивно. Адже, по суті, комітент від продажу товару навіть через посередника мав отримати всю вартість проданого товару. Той факт, що комісіонер утримав із цієї суми винагороду, слід розцінювати не як недоотримання доходу, а як сплату комітентом комісіонеру за надані послуги, тільки без окремого перерахування коштів між рахунками комісіонера і комітента.
Інша справа, що коли комісіонер утримує із виручки комісійну винагороду, то тут слід пам’ятати, що для ЄП-комітента цю операцію податківці можуть визнати негрошовою формою розрахунків. Адже в цьому випадку відбудеться взаємозалік заборгованості (заборгованість із комісійної винагороди зарахують у рахунок виручки від продажу товару, отриманого на комісію), а таку операцію податківці зазвичай прирівнюють до негрошових розрахунків, яка заборонена на ЄП. Тому щоб не було проблем із перебуванням на ЄП, радимо ЄП-комітентам усіляко уникати таких зарахувань.
Краще поганяти гроші і сплатити комісію банку (як при перерахуванні виручки від комісіонера до ЄП-комітента, так і при перерахуванні ЄП-комітентом комісійної винагороди комісіонеру), ніж залишати лави спрощенців.
До відома! Якщо платником ЄП є комісіонер і він утримуватиме свою винагороду із виручки, яку слід перерахувати комітенту, то це можна зробити без негативних наслідків для спрощенки. На цьому наголошують і фіскали (див. лист ДПСУ від 17.05.2024 № 2761/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК). На їх погляд, саме для ЄП-комітента така операція не підпадає під поняття негрошової форми розрахунків або бартерної (товарообмінної операції), за умови, що зазначеним договором врегульовано вказаний порядок сплати комісійної винагороди. Адже в цьому випадку не йде мова про недоотримання необхідної виручки.
Враховуючи це, вважаємо, що коли за договором комісії:
— платником ЄП є комісіонер, то він може утримувати з виручки від продажу товару, отриманого на комісію, свою винагороду;
— платником ЄП є комітент (незалежно від того, чи є таким платником комісіонер), то ми б не радили робити такого зарахування.
Деталі шукайте у «Що варто знати про комісію єдиноподатникам» // «Податки & бухоблік», 2024, № 71.