POS-термінали: хто може не застосовувати у 2024 році?

Поетапний «наступ»

Вимоги про застосування торговцями POS-терміналів з’явились вже досить давно. А от останнє «ідеологічне» оновлення цих вимог фактично відбулося з 01.01.2023.

До цієї дати, нагадаємо, POS-термінали повинні були мати тільки ті суб’єкти господарювання, які використовували РРО і працювали в населених пунктах з чисельністю населення не менше 25 тис. осіб. Окрім того, була пара інших звільнень. Але то вже зараз не актуально, бо старі правила скасовано з 01.01.2023.

Нові вимоги. Саме з 01.01.2023 запрацювала нова постанова № 894*, на вимоги якої ми зараз і маємо рівнятися.

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

Ця постанова № 894 «заганяє» у безготівкові розрахунки всіх торговців. І

Єдине — постанова № 894 «розтягує задоволення у часі». В тому сенсі, що впровадження обов’язку забезпечити покупцям можливість розрахуватися безготівково здійснюється поетапно. З кожним роком/етапом (яких чотири) маємо все ширше залучення.

Так, якщо з 01.01.2023 (перший етап) такий обов’язок поширювався на торговців, які провадять господарську діяльність (продають товари чи послуги (в тому числі дистанційно)) у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб, то:

— з 01.01.2024 цей обов’язок пошириться і на тих, хто працює у населених пунктах з чисельністю населення від 5 до 25 тис. осіб включно;

— з 01.01.2025 — вже і на тих, хто працює в населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб, тобто у селах.

Ну а спрощенців групи 1, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції, цей обов’язок «дожене» з 01.01.2026.

Як визначити чисельність населення. Зверніть увагу: податківці вважають, що слід орієнтуватися на чисельність саме того населеного пункту, де приймається оплата товарів (послуг). Саме це випливає з їх роз’яснення з категорії 109.02 БЗ. І, до речі, такий підхід не позбавлений логіки.

Де ж узяти дані про чисельність населення? Їх можна найти на сайті територіальної громади, якій підпорядкований населений пункт. За необхідності можна отримати довідку від органів місцевої влади з інформацією про чисельність населення у вашому населеному пункті.

Хто може ігнорувати «термінальні» вимоги у 2024 році

Тож давайте тепер конкретизуємо, хто з урахуванням «поетапності» та інших вимог постанови № 894 має право у 2024 році працювати без застосування POS-терміналів / без забезпечення покупцям застосування інших способів безготівкового розрахунку. Це:

1) торговці, які працюють (приймають оплату за товари або послуги) у населених пунктах з чисельністю населення менше ніж 5 тис. осіб;

2) торговці, які провадять господарську діяльність на території можливих бойових дій / території активних бойових дій / тимчасово окупованій території України згідно з Переліком № 309*.

* Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Мінреінтеграції від 22.12.2022 № 309.

Тут, вважаємо, працює так ж логіка, яку застосовують податківці щодо визначення чисельності осіб населеного пункту, в якому суб’єкт провадить господарську діяльність (див. вище). Тобто на вказаних вище територіях (можливих бойових дій / активних бойових дій тощо) мають здійснюватися саме розрахунки за товар/послуги.

Також тут є нюанс, пов’язаний із тим, що назва Переліку № 309 дослівно трошки не відповідає тому переліку, про який ідеться у постанові № 894. У цій постанові формально йде мова про перелік територій територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Втім такого переліку не існує. Тож не бачимо підстав, які б заважали спиратися саме на Перелік № 309 (більше деталей знайдете у статті «Воєнне» звільнення від POS-терміналів: де працює?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 6).

Право ігнорувати вимоги про забезпечення покупцю можливості розрахуватися безготівково у вас зберігається протягом 3 місяців після закінчення активних бойових, можливості бойових дій чи деокупації території (п. 2 постанови № 894). Тобто 3 місяці з дати, коли територія втратить відповідний статус (ця дата зазначається у крайній справа колонці Переліку № 309).

Також щодо цього питання дивіться останній розділ цієї статті;

3) єдиноподатники групи 1 (звільнені до 01.01.2026);

4) торговці, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю (звільнені до 01.01.2026);

5) торговці, які здійснюють продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції (звільнені до 01.01.2026). Вважаємо, що цим звільненням можуть сміливо скористатися ФОПи:

— без найманих працівників;

— або які працюють як сімейне фермерське господарство і залучають до праці тільки членів сім’ї, а не найманих працівників (наприклад, спрощенці групи 4).

А от ФОП-роботодавцям та юрособам, які не можуть довести, що особисто щось ростили чи годували, не радимо користатися цим звільненням, щоб не наражатися на небезпеку (більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Продаж продукції власного виробництва: чи є відстрочка від POS-терміналів?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 10). Також більш за все податківці не будуть поширювати це звільнення на тих торговців, які, крім власне продажу власноручно вирощеної або відгодованої продукції, займаються продажем інших товарів/продукції.

Нюанси інтернет-торгівлі

Тут цікавим є підхід податківців (див. категорія 109.02 БЗ).

Тобто можна працювати без POS-термінала та інших способів прийняття платіжних інструментів від покупця (більше деталей щодо цього знайдете у статті «Коли потрібен платіжний термінал інтернет-магазину: роз’яснення фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 18).

Те саме, вважаємо, стосується і відправлення товару «післяплатою». Бо в такому випадку торговець сам безпосередньо від покупця оплату не приймає.

Будьте обережні: якщо ви будете контактувати з покупцем/замовником, тобто відправляти товар власним кур’єром або видавати «самовивозом» і розраховуватись з ним у населеному пункті з населенням 5 тис. осіб і більше, то вже доведеться виконувати «термінальні» вимоги.

Що саме вимагається від торговця

Нагадаємо про важливий нюанс. Торговцям дозволяється приймати оплату не тільки через «фізичний» термінал, тобто POS-термінал.

Спосіб 1. Надати можливість розрахуватися звичайною платіжною карткою — через POS-термінал чи програмний термінал у смартфоні.

Спосіб 2. Надати можливість покупцю розрахуватися за допомогою платіжного застосунку, наприклад, через «Приват24», «ПУМБ Online» тощо. Для цього торговець повинен буде, знову ж таки, укласти договір з надавачем відповідних послуг, щоб отримати від нього певне програмне забезпечення для генерування QR-кодів або онлайн-інвойсів (рахунків) для оплати товару.

Стосовно цього способу є ризики того, що ті ж податківці будуть вимагати саме наявності «фізичних» (POS) терміналів чи програмних «терміналів у смартфоні» торговця. Втім такий підхід є необґрунтованим, оскільки п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги* розглядає розрахунок за допомогою платіжного застосунку саме як самостійний альтернативний варіант.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Спосіб 3. Надати можливість покупцю/замовнику розрахуватися за допомогою платіжного пристрою, наприклад смартфона, смартбраслета, смартгодинника тощо. Для цього торговець повинен мати пристрій, який приймає NFC-платежі, наприклад програмний термінал.

А якщо «термінальні» вимоги не виконано?

За це (недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів) податківці можуть оштрафувати ФОП або винну посадову особу юрособи на 1700 — 3400 грн. А в разі повторного протягом року застосування штрафу — 8500 — 17000 грн (ст. 163¹⁵ КУпАП).

Але це лише пів біди. Бо накласти штраф (на ФОП чи безпосередньо на юрособу) можуть і захисники прав споживачів. Так, Закон про захист прав споживачів* (ч. 2 ст. 17 та п. 12 ст. 23) передбачає за це свій штраф — 8500 грн (для тих, хто не забезпечив споживачу можливість безготівкового розрахунку в рамках передбачених законодавством вимог до торговця).

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

Проєкт змін від КМУ

Також зазначимо, що КМУ вже «виношує» плани змін до своєї постанови № 894. Можете знайти їх тут. Зараз коротенько їх проаналізуємо, бо вони дають змогу краще зрозуміти поточні вимоги.

Щодо кількості терміналів в одному об’єкті. Якщо в одній господарській одиниці облаштовано декілька місць для здійснення розрахунків за товари (послуги), то чи може торговець забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані товари (надані послуги) лише в одному місці розрахунків?

Зараз може, бо постанова № 894 не висуває щодо цього жодних вимог. Тобто можна обмежитися тим, що поставити той же POS-термінал лише на одній касі, і формально вимоги законодавства буде виконано.

Але Кабмін така ситуація не влаштовує, оскільки деякі великі рітейлери саме так і роблять. Кас у торговельному залі багато, а розрахуватися безготівково можна лише на одній чи двох із них. Тим самим створюються незручності для тих, хто виявляє бажання розрахуватися за допомогою електронних платіжних засобів.

Тож КМУ хоче цю ситуацію виправити. Як? Через установлення мінімальної кількості місць, де має забезпечуватися можливість здійснення безготівкових розрахунків.

Арифметика така: якщо у господарський одиниці дві каси, то облаштувати тим же POS-терміналом слід не менше ніж 50 % загальної кількості кас у такій господарській одиниці. Тобто 1 касу. Якщо більше ніж 2 каси — то не менше 2/3 загальної кількості кас. Тобто якщо кас, наприклад, 6, то облаштувати тим же POS-терміналом слід не менше 4 кас.

Але зверніть увагу! Ми говоримо лише про проєкт. До набуття ним чинності ще далеко.

Оптова торгівля: чи є специфіка. У свій час ми відмічали, що ні із Закону про платіжні послуги, ні з постанови № 894 прямо не випливає, що «термінальні» вимоги стосуються лише роздрібних торговців. Тобто оптовиків «термінальні» вимоги також стосуються (див., зокрема, статтю «Розрахунки в офісі vs Платіжний термінал» // «Податки & бухоблік», 2023, № 79).

Але КМУ хоче змінити ситуацію і прямо прописати в постанові № 894, що її вимоги поширюються виключно на відносини між торговцями та кінцевими споживачами товарів (послуг) у роздрібній торгівлі.

Втім знову звертаємо увагу! Ми говоримо лише про проєкт. До набуття ним чинності ще далеко.

Щодо переліку «пільгових» територій. Вище ми вже говорили про нюанс, пов’язаний із тим, що назва Переліку № 309 дослівно трошки не відповідає тому переліку, про який ідеться у постанові № 894 (ср. ). КМУ хоче цю нестиковку нівелювати.

При цьому

Та і сам КМУ, схоже, розглядає саме ці правки, як суто технічні. Бо в пояснювальній записці нічого про них не говорить.