Правила сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлює Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі — Закон про судзбір).
Судовий збір — це збір, що справляється за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом про судзбір. Судовий збір включається до складу судових витрат.
У загальному випадку судовий збір — це обов’язкова стаття судових витрат. Виняток — ситуації, визначені у ст. 5 Закону про судзбір, за яких фізособа звільняється від його сплати, або причина її звернення до суду зазначена в ч. 2 ст. 3 цього Закону, коли судовий збір не стягується.
Що говорить податкова?
Чи підлягає оподаткуванню ПДФО та ВЗ сума судового збору, яка відшкодовується фізособі за рішенням суду юрособою чи ФОП? Відповідь на це запитання податківці розмістили в категорії 103.02 БЗ.
Що говорять? Що так, підлягає оподаткуванню на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ. Ця норма Кодексу відносить до додаткового блага суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податків, окрім тих, які:
— обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету;
— звільняються від оподаткування згідно з розд. IV ПКУ.
У випадку, що розглядається, судові витрати відшкодовуються фізичній особі згідно із законом, а саме за ст. 141 ЦПКУ. Але відшкодування здійснюється не безпосередньо з бюджету, а за рахунок коштів конкретної юрособи (ФОП). Тому перший виняток не працює.
Що стосується другого винятку, то, схоже, податківці не бачать у розд. IV ПКУ прямої норми, яка б виводила зі складу оподатковуваних доходів відшкодовані судові витрати.
До речі, аналогічні висновки містяться в індивідуальних податкових консультаціях (далі — ІПК), що отримують на свої запити платники податків. Приклад — лист ДПСУ від 02.09.2024 № 4283/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК . Щоправда, у ньому, мабуть для перестраховки, податківці наводять аж цілих дві норми, на підставі яких, на їх думку, ця виплата може потрапити під оподаткування, а саме:
— п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ — у складі додаткового блага;
— п.п. 164.2.20 ПКУ — як інший оподатковуваний дохід.
Отже,
на думку податківців, судовий збір, що відшкодовується фізособі, — оподатковуваний дохід
Суб’єкт господарювання, що його відшкодовує, будучи податковим агентом, має утримати з його суми ПДФО та ВЗ.
Що говорять суди?
Тут пропонуємо до вашої уваги постанову Верховного Суду від 25.03.2024 у справі № 461/2729/22. Чим вона цікава? В ній Верховний Суд чітко визначив вид доходу, яким для цілей ПКУ є сума судового збору, що відшкодовується фізособі.
Так, вирішуючи питання про стягнення податків і зборів із присудженої за рішенням суду суми судового збору, Верховний Суд пропонує відштовхуватися від правової природи судових витрат.
Можливість отримання особою відшкодування понесених судових витрат, зокрема й суми судового збору, законодавчо передбачена лише у разі підтвердження судом факту протиправних дій (бездіяльності), рішень відповідача, обґрунтованості позовних вимог, а отже, фактично передбачає компенсацію збитків стороні, права якої порушено.
Тобто компенсація судових витрат за своєю правовою природою є обов’язковим відшкодуванням, передбаченим законом, і фактично є формою відшкодування збитків за матеріальну шкоду, заподіяну особі неправомірними діями / бездіяльністю, рішеннями іншої сторони у справі та вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв’язку зі зверненням за судовим захистом.
Підпунктом «а» п.п. 164.2.14 ПКУ визначено, що до оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров’ю, та відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.
Отже,
Верховний Суд доходить висновку, що сума судового збору, яка відшкодовується особі за рішенням суду, не включається до її оподатковуваного доходу
Тому суб’єкт господарювання, що проводить таку виплату, не повинен оподатковувати її ПДФО/ВЗ.
Що робити податковим агентам?
На нашу думку, слід ураховувати позицію Верховного Суду й не оподатковувати суму судового збору до відшкодування. Так слід роботи хоча б тому, що у випадку перерахування фізособі суми судового збору за вирахуванням ПДФО та ВЗ у вас можуть виникнути проблеми з виконавчою службою, яка буде наполягати на неповному виконанні рішення суду.
В 4ДФ суму відшкодованого судового збору зазначаєте з ознакою доходу «120» (див. роз’яснення в категорії 103.02 БЗ).
А чи можна, щоб задовольнити і податківців, і виконавчу службу, «накрутити» натуральний коефіцієнт на суму збору, що компенсується? Такий варіант не вписується в положення п. 164.5 ПКУ, який визначає умови застосування цього коефіцієнта.
Натуральний коефіцієнт застосовується у випадку надання доходу в негрошовій формі. Проте судовий збір компенсується фізособі грошима.
Як варіант, можна запросити у податківців ІПК із зазначеного питання. Якщо ж їх відповідь вас не задовольнить, таку ІПК можна оскаржити в суді. Якщо слуги Феміди стануть на ваш бік, податківці будуть змушені видати нову ІПК з урахуванням висновків суду (див. п. 53.2 ПКУ).
Висновки
- На думку податківців, сума відшкодування судового здору є оподатковуваним доходом фізособи.
- Верховний Суд кваліфікує компенсацію судових витрат як форму відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди.
- На думку Верховного Суду, сума судового збору, яка відшкодовується особі за рішенням суду, не включається до її оподатковуваного доходу.
