Взагалі-то ніщо не забороняє за домовленістю передбачити компенсацію замовником витрат на відрядження виконавцеві. Тому за згодою сторін така компенсація може встановлюватися договором. Адже сторони вільні у визначенні умов договору і можуть вирішувати це питання за домовленістю (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).
І все-таки, вважаємо, що
оптимальний варіант — якщо компенсація витрат на відрядження буде закладена у вартість виконаних виконавцем робіт і не виділятиметься окремо в документах
Розглянемо чому.
ПДВ і заповнення ПН. Нагадаємо, податківці давно стоять на тому, що будь-які компенсації, що здійснюються в межах договору про надання послуг, є складовою частиною вартості послуг, що надаються, операції з постачання яких згідно з п. 185.1 ПКУ є об’єктом ПДВ. Тому, на думку податківців, під оподаткування ПДВ потрапляє і компенсація витрат на відрядження (листи ДФСУ від 10.02.2017 № 2734/6/99-99-15-03-02-15, від 15.12.2017 № 3004/ІПК/28-10-01-03-11), що, у свою чергу, вимагає від виконавця складання ПН.
За правилами номенклатура в ПН повинна відповідати первинним документам (лист ДПСУ від 16.04.2024 № 2086/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК). Тому
якщо в акті буде окремо виділена компенсація витрат на відрядження, її доведеться показати окремим рядком також і в ПН
У зв’язку із цим з’являється питання — яким кодом кодувати таку компенсацію?
Компенсація носить «послужний» характер, а отже, повинна кодуватися (у графі 3.3 ПН) «послужним» кодом з ДКПП. Щоправда, окремого (спеціального) «послужного» коду для компенсації витрат на відрядження немає. Проте оскільки працівники, які відряджаються, безпосередньо зайняті виконанням робіт з установлення та монтажу промислового устаткування, вважаємо, що компенсацію витрат на відрядження можна закодувати тим же кодом, що і виконання робіт (тобто кодом 33.20 «Монтування промислових машин і устатковання»). Тобто за аналогією з орендою — коли податківці говорять кодувати послужним орендним кодом 68.20 (як і саму оренду) суму комунальної компенсації (БЗ 101.16).
Інакше якщо таку компенсацію на відрядження закодувати якимось іншим кодом, не властивим для виконавця (скажімо, як інші послуги — кодом 96.09, на який у виконавця не буде врахованої Таблиці даних), то може виникати загроза блокування ПН.
У свою чергу, замовник на підставі зареєстрованої ПН відобразить ПК. Проте, знаючи податківців, є побоювання, що в разі окремої компенсації витрат на відрядження (не своїх (чужих) працівників) податківці можуть чіплятися до ПК замовника. І засумніватися у зв’язку таких витрат з його госпдіяльністю, вимагаючи компенсувати ПК (як за негосподарськими витратами за п.п. «г» п. 198.5 ПКУ). Навіщо замовникові на рівному місці такі ПК-складнощі?
Бухоблік. У бухгалтерському обліку:
— у замовника — компенсація витрат на відрядження в обліку відобразиться за тим же принципом, що й витрати на встановлення і монування устаткування (тобто включатиметься до первісної вартості монтованого устаткування: Дт 15 — Кт 631), а ось
— виконавцеві — доведеться розмежувати дохід від виконання робіт з монтування та встановлення устаткування (Дт 361 — Кт 703) і компенсацію на відрядження (як інші доходи: Дт 361 — Кт 719). Хоча, вважаємо, не буде помилкою, якщо без розмежування показати дохід (з урахуванням компенсації на відрядження) єдиним записом: Дт 361 — Кт 703.
Податок на прибуток. У податковоприбутковому обліку у сторін операції відобразяться за бухобліковими правилами. Податкових різниць (коригувань фінрезультату) у такому разі не передбачено.
Якщо виконавець — на ЄП. Якщо виконавець — єдиноподатник, то компенсація витрат на відрядження включається до складу єдиноподаткового доходу і підлягає оподаткуванню єдиним податком (ЄП) на загальних підставах.
Щоправда, для перебування на спрощеній системі оподаткування
єдиноподатники мають право здійснювати тільки ті види діяльності, дані про які внесені до Реєстру платників ЄП
Ну а оскільки працівники відряджаються з метою встановлення і монтування промислового устаткування, логічно говорити, що компенсація витрат на відрядження є складовою частиною здійснюваної виконавцем діяльності і вписується в «установчо-монтажний» код КВЕД 33.20. Проте не відомо, як до цього поставляться податківці. Можливо, що при окремій компенсації фіскали вирішать, що це вже якась інша діяльність, і стануть говорити, що єдиноподатник веде незареєстровану діяльність, чим порушує умови роботи на ЄП. А за таке порушення підприємству — платникові ЄП доведеться залишити спрощенку і перейти на загальну систему оподаткування — з першого числа місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, у якому було допущено таке порушення (п.п. 7 п.п. 298.2.3 ПКУ). Тож окрема компенсація витрат на відрядження може принести неприємності платникам ЄП.
Підсумуємо. Враховуючи, що при компенсаційному варіанті витрати на відрядження в обліку у сторін відображатимуться аналогічно власне операціям установлення і монтування промислового устаткування, а також у будь-якому разі доведеться нарахувати ПДВ (тобто жодних вигод в обліку не з’явиться — навпаки можуть виникати питання про кодування компенсації в ПН, збереження ПК у замовника, КВЕД у виконавців — платників ЄП та ін.), вважаємо, що окремо виділяти компенсацію витрат на відрядження в документах особливої потреби немає. Адже фактично витрати на відрядження працівників є складовою собівартості послуг (робіт) у виконавця (тобто одними з витрат, пов’язаними з виконанням робіт). Тому
простіше, якщо компенсація витрат на відрядження не виділятиметься окремо в документах
Тоді ПН буде складена на загальну вартість робіт з установлення та монтування промислового устаткування (з урахуванням усіх витрат, у тому числі й витрат на відрядження), а також в обліку у сторін будуть відображені доходи та витрати як при звичайному виконанні робіт. І жодних питань не виникне.
