Не нехтуйте документами на придбання, навіть якщо ви на спрощенці

Згідно з п. 296.1 ПКУ ФОП — платники єдиного податку (гр. 1, 2, 3 без ПДВ) ведуть облік у довільній формі шляхом щомісячного відображення отриманих доходів. ФОП гр. 3 з ПДВ ведуть облік доходів і витрат за типовою формою й у встановленому порядку*.

* Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами — підприємцями — платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Мінфіну від 30.11.2022 № 405.

При цьому ФОП гр. 3 ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільгосппродукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності.

Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Це свої, спеціальні правила, встановлені для ФОП-єдиноподатників. Про первинні чи будь-які інші документи в них нічого не сказано.

Водночас є і загальні норми, що стосуються всіх платників. Обов’язок підтверджувати облік доходів і витрат, зокрема первинними, а також іншими документами, пов’язаними з обчисленням і сплатою податків, ведення яких передбачене законодавством, установлений у п. 44.1 ПКУ, а строк їх зберігання — у п. 44.3 ПКУ.

Тобто законодавством для єдиноподатників гр. 1, 2, 3 (без ПДВ) передбачено тільки ведення обліку доходів і надання декларації. При цьому в декларації витрати взагалі не відображаються, та вони і не потрібні для мети обчислення єдиного податку. Тому багато ФОП (особливо гр. 1, 2, 3 (без ПДВ)) холоднокровно ставляться до документів, що підтверджують витрати: можуть не брати їх у постачальників, або якщо й узяли, то не зберігати.

Непотрібність первинки на понесені витрати підтверджують і держоргани: Комітет ВР і самі податківці*. Так, у листі від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504 Комітет ВР зазначив, що ФОП гр. 1, 2, 3 (без ПДВ) не повинні підтверджувати документами (у тому числі первинними документами) витрати з придбання товарів / послуг, а мають вести тільки облік доходів з урахуванням вимог п. 44.1 ПКУ**.

* Тут треба звертати увагу не лише на податкове законодавство, але й на законодавство, що регламентує якість продукції та правила торгівлі (детальніше див. «ФОП торгує «на виїзді»: чи попросять у нього документи на товар?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 45).

** Водночас такі ФОП повинні підтверджувати факт включення або невключення певних доходів до загального складу доходу (стаття 292 ПКУ).

Цей же висновок повторили й податківці (БЗ 107.01.06, а також лист ДПСУ від 24.04.2024 № 2323/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК)*.

* Про позитивні для платників ІПК див. «ФОП торгує «на виїзді»: чи попросять у нього документи на товар?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 45.

Здавалося б, навіщо ФОП морочити голову зі збереженням первинки на придбання?

Адже і ПКУ, і Комітет ВР з податківцями чітко говорять: документи на придбання не потрібні.

Насправді тут не все так просто. Річ у тому, що вже давно податківці намагаються впровадити в практику таку доктрину. Якщо у ФОП немає документів на придбання товарів / послуг, то фіскали вважають, що ці товар / послуги були куплені у фізосіб. Ну не міг же цей товар з’явитися з повітря?! А довести, що товар був куплений у суб’єкта підприємництва (ФОП або юрособи) ФОП не може — у нього ж немає взагалі жодних документів. А раз він купив товар у звичайної фізособи, — продовжують свою думку фіскали, — то при виплаті доходу ФОП повинен був як податковий агент утримати з продавця ПДФО і ВЗ. Він цього не зробив. Отже, отримуйте донарахування податку і штраф!

Свого часу у фіскалів навіть була консультація (БЗ 107.05), у якій було зазначено, що за відсутності первинних документів на товари (роботи, послуги), придбані платником єдиного податку, у разі виявлення факту неутримання ПДФО при виплаті доходу громадянам до платників податків застосовуються штрафні санкції, як до податкового агента, передбачені ст. 125¹ ПКУ, і пеня.

Втім, податківці хоч і намагалися застосовувати такий логічний ланцюжок на практиці, довести його було не так-то просто. Адже спершу потрібно довести факт придбання у фізосіб. А зробити це практично не реально: за руку ФОП ніхто не хапав, а документів на придбання немає взагалі.

Можливо, тому останнім часом податківці поступово відходять від цієї доктрини, а згадана консультація у БЗ (107.05) переведена в недіючі.

Та все ж ніхто не гарантує, що саме до вас не причепляться з такими претензіями. Навіть якщо їм не вдасться стягнути з вас донарахування ПДФО і ВЗ, то голову можуть поморочити.

Однак зараз податківці на практиці йдуть трохи іншим шляхом. Вони направляють ФОП згідно з п. 73.3 ПКУ запит про надання інформації. Нібито вони виявили факти, які можуть свідчити про те, що ФОП порушив правила податкового законодавства (факт — це придбання ФОП товарів / послуг, яке може свідчити про неутримання ПДФО і ВЗ).

За такими запитами треба стежити дуже уважно, оскільки ненадання або надання не в повному обсязі документів або іншої інформації на такий запит призводить до застосування штрафу в розмірі 1 мінЗП, установленої на 1 січня, за кожен такий факт. Причому сплата цього штрафу не звільняє від надання інформації за запитом.

Звідси висновок: не нехтуйте документами на придбання товарів / послуг. Для складання декларації або податкового обліку вони єдиноподатнику не знадобляться, проте податківці все одно можуть зацікавитися ними. І в разі ненадання наслідки можуть бути неприємними.

Що стосується тих єдиноподатників, які повинні вести товарний облік (п. 12 ст. 3 Закону про РРО), то щодо них питань узагалі немає. Для них установлена пряма норма про надання при перевірці документів (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік і походження товарних запасів. Нагадаємо, що це правило не поширюється на ФОП-єдиноподатників, не зареєстрованих платниками ПДВ (окрім тих, які реалізують технічно складні побутові товари, лікарські засоби, медвироби, ювелірку).