Загальні правила. Усі аграрії, які володіють або користуються сільгоспугіддями, мають рахувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Цей показник рахують за минулий період — рік. А безпосередній розрахунок відбувається на тій системі оподаткування, на якій юрособа була на кінець року. Тобто якщо юрособа була на:
— загальній системі, то вона рахує МПЗ у річній декларації з податку на прибуток;
— спрощеній системі (група 3), то рахувати МПЗ слід у річній декларації з єдиного податку.
Причому не має значення, які зміни систем оподаткування відбувалися протягом року. МПЗ рахується саме на тій системі, яка була на кінець року.
З цього висновок:
якщо аграрій у 2024 році був платником ЄП групи 3, то МПЗ за 2024 рік він має рахувати у декларації з єдиного податку (група 3) за 2024 рік
Проблеми з сільгоспЄП. Якщо аграрій з початку певного року вирішив перейти на сільгоспЄП, то у нього виникає запитання: чи діють у цьому випадку вищеописані правила?
Пояснюється таке запитання тим, що платники сільгоспЄП (на відміну від інших платників) подають декларацію не за минулий рік, а на поточний період. До того ж декларація подається на початку року (не пізніше 20 лютого). А ось сам МПЗ у цій декларації рахують за минулий рік (у додатку 3).
Невже при переході на сільгоспЄП одночасно доведеться рахувати МПЗ за минулий рік і в декларації з єдиного податку групи 3, і в декларації з єдиного податку групи 4?
Податківці спростували ці побоювання. Так, у БЗ 108.02.08 вони чітко заявили, що при переході на сільгоспЄП з загальної системи чи з ЄП групи 3 додаток, у якому обчислюється сума МПЗ, подається до декларації з податку на прибуток або декларації платника ЄП 3 групи.
Отже,
і у випадку переходу на сільгоспЄП МПЗ за минулий рік слід рахувати на тій системі оподаткування, на якій був аграрій до переходу на сільгоспЄП
Такий висновок контролерів наштовхує на думку, що аграрій, який уперше стає платником сільгоспЄП, не має взагалі подавати додаток МПЗ разом із деклараціями з сільгоспЄП.
Вимоги фіскалів. Така думка, як стверджують фіскали, помилкова. Так, у вищезгаданому роз’ясненні контролери заявили: незважаючи на те, що рахувати МПЗ за минулий рік слід на попередній системі оподаткування, аграрій має обов’язково разом із декларацією з сільгоспЄП подати також додаток 3 з розрахунком загального МПЗ, але показники у ньому не заповнюються.
Аргументують вони це тим, що додаток 3 є невід’ємним додатком до декларації з сільгоспЄП (як до загальної, так і до звітної). А тому подання цієї декларації без такого додатка не передбачається.
Причому податківці переконані (БЗ 108.02.08), що неподання порожнього додатка 3 до декларації із сільгоспЄП при обранні сільгоспЄП буде підставою для відмови аграрію у реєстрації платником сільгоспЄП. І хоча такий висновок вони роблять саме у випадку переходу на сільгоспЄП із загальної системи, вважаємо, що такого підходу вони будуть дотримуватися і при переході на сільгоспЄП із ЄП групи 3.
Тому якщо не бажаєте сперечатися з фіскалами і оскаржувати відмову в отриманні вперше статусу платника сільгоспЄП через неподання пустого додатка 3 до декларації з сільгоспЄП, то радимо його подати. Оскільки в ньому даних не буде, то виконати цю вимогу фіскалів доволі просто.
Повністю ігнорувати цю вимогу фіскалів можна тільки тим платникам сільгоспЄП, які взагалі не розраховують МПЗ. Так може статися тоді, коли аграрій володіє чи користується тільки землями водного фонду. Такі землі є об’єктом оподаткування сільгоспЄП. Але вони не відносяться до когорти сільгоспугідь. А отже, за них МПЗ не рахується. А якщо немає необхідності рахувати МПЗ, то, виходить, і додаток 3 з розрахунком МПЗ подавати не слід.
