Статус платника сільгоспЄП ніяк не впливає на обов’язок підприємства застосовувати РРО/ПРРО при прийманні, зокрема, готівки в оплату за товари / послуги. Разом з тим у разі провадження певних видів діяльності, притаманних якраз сільгосптоваровиробникам, без РРО* можна обійтись узагалі або замінити його на КОРО з РК.
* Далі про ПРРО не згадуватимемо, оскільки застосування як РРО, так і ПРРО, а також звільнення від їх застосування регламентовано одними й тими ж нормами (крім торгівлі пальним).
Звільнення від РРО. Вони прописані в ст. 9 Закону про РРО і передбачають одночасне звільнення від КОРО з РК. Для сільгосппідприємств підійдуть кілька. Найпривабливіше — в «сільськогосподарському» п. 11 ст. 9 Закону про РРО, згідно з яким
РРО не застосовуються при продажу води, молока, квасу, олії та живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок та бідонів
При здійсненні таких операцій цим звільненням можуть скористатися як юрособи, так і фізособи-підприємці, в тому числі платники сільгоспЄП.
Ще одне звільнення, яке втім працює лише щодо юридичних осіб — у п. 1 ст. 9 Закону про РРО. Він дозволяє не застосовувати РРО при торгівлі продукцією власного виробництва за одночасного дотримання таких умов:
— не можна продавати так звані ризикові товари (ТСПТ, ліки та медвироби, ювелірні товари);
— не можна мати статус підприємства торгівлі або громадського харчування;
— слід здійснювати розрахунки в касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів і видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання.
При цьому продукцією власного виробництва, продаж якої підпадає під це звільнення, є продукція, що виробляється та реалізується самим підприємством в єдиному технологічному процесі з використанням власної або найманої робочої сили (БЗ 109.03).
Зверніть увагу! Приймання через касу готівкової оплати за сільгосппослуги (оранка, сіянка тощо) цим звільненням не охоплюється. Тож тут залишається або застосовувати РРО, або перейти тільки на дистанційну оплату таких послуг, щоб скористатися звільненням за п. 14 ст. 9 Закону про РРО (подробиці — у статті «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).
Звільнення від РРО, але з КОРО та РК. Вони передбачені ст. 10 Закону про РРО, а додаткові обмеження щодо видів діяльності, території провадження діяльності та граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій прописані в спеціальному Переліку № 1336*. Для сільгоспвиробників підійдуть окремі пункти Переліку № 1336. Про всяк випадок наведемо їх для обох категорій платників сільгоспЄП — юросіб і ФОП (див. нижче в таблиці).
* Затверджений постановою КМУ від 23.08.2000 № 1336.
Види діяльності, дозволені сільгоспвиробнику без РРО, але з РК і КОРО
| Пункт Переліку № 1336 | Умови діяльності, за яких можна працювати з КОРО та РК замість РРО | Територія, на якій можна працювати | Граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій |
| Дозволено «юрикам» і ФОП незалежно від системи оподаткування | |||
| Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень | Без обмежень | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) | Без обмежень | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Роздрібна торгівля сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва | На території села, селища | 250 тис. грн на один пункт продажу товарів | |
| Роздрібна торгівля насінням у кіосках | На території сіл, селищ та селищ міського типу* | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| * Згідно з п. 5 розд. ІІІ Закону України від 28.07.2023 № 3285-IX всі населені пункти, які до 26.01.2024 мали статус «селище міського типу», наразі відносяться до населених пунктів із статусом «селище». | |||
| Приймання від населення та реалізація через бджільницькі торговельно-заготівельні пункти продуктів бджільництва, обладнання та інвентарю для пасічників | Без обмежень | 500 тис. грн на суб’єкта господарювання | |
| Дозволено лише ФОП на єдиному податку, в тому числі на сільгоспЄП | |||
| Роздрібна торгівля товарами (крім підакцизних товарів) за одночасного дотримання таких умов: — така роздрібна торгівля не здійснюється в торговельному об’єкті, в якому інші суб’єкти торгують підакцизними товарами; — ФОП не займається дистанційною торгівлею, зокрема через інтернет; — місцева рада не прийняла рішення щодо обов’язкового застосування в такому разі РРО | На території села, селища | У 2025 році — 1 млн 336 тис. грн на кожен пункт продажу товарів | |
Зверніть увагу! Сільгоспвиробник може на свій розсуд обрати той пункт Переліку № 1336 з перелічених вище, який йому вигідніший (БЗ 109.03, БЗ 109.04). Наприклад, або п. 4 з максимально дозволеним річним обсягом розрахункових операцій 250 тис. грн на один пункт продажу товарів, або п. 1, де такий обсяг значно більший. Звісно, при цьому слід ураховувати, що п. 1 Переліку № 1336 призначений тільки для ФОП-єдиноподатників і тільки на території села, селища.
Як бачите, якихось особливих преференцій РРОшне законодавство для платників сільгоспЄП не встановлює.
Втім, декому з них все-таки вдасться відбитися від обов’язкового застосування РРО. Щоправда, на заваді цьому може стати обов’язок забезпечити покупцеві можливість розрахуватися за придбані товари / послуги в безготівковій формі, серед іншого, за допомогою POS-термінала. А це, в свою чергу, означає необхідність встановлення РРО. Хоча за певних умов можна уникнути терміналізації та/або мінімізувати наслідки РРОшизації. Та це вже окрема історія, до якої ми повернемося в одному з найближчих тематичних номерів «Податки & бухоблік», присвячених застосуванню РРО і POS-терміналів.
