Коли нараховувати розподільчі ПЗ?
Розподільчі ПЗ за придбаннями «подвійного призначення» нараховують, щоб частково компенсувати ПК (у частині, що припадає на неоподатковувану діяльність). Тому
необхідність ПДВ-розподілу (нарахування розподільчих ПЗ за ст. 199 ПКУ) настає тільки в тому періоді, коли виникло право на ПК. Тобто тільки після того, як ПН постачальником зареєстрована
При цьому період реєстрації ПН може бути визначений платником за даними, відображеними в Електронному кабінеті (лист ДПСУ від 27.01.2023 № 186/ІПК/99-00-21-03-02-06).
Тому якщо здійснені придбання «подвійного призначення», але ще немає вхідної зареєстрованої ПН постачальника або вона складена з помилками, то розподіляти ПДВ (нараховувати розподільчі ПЗ) покупцеві не треба. А в тому випадку, якщо ПН зареєстрована постачальником несвоєчасно, в періоді такої несвоєчасної реєстрації ПН (коли в покупця з’явилися підстави для віднесення сум вхідного ПДВ до складу ПК) і треба провести розподіл — нарахувати розподільчі ПЗ.
Причому якщо про подвійне використання покупки (активів) відомо вже при її придбанні, то в бухобліку суму розподільчих ПЗ закладають у первісну вартість таких подвійних товарів / послуг / необоротних активів (див. приклад).
Приклад. Купили у вересні-2024 об’єкт основних засобів — обладнання (вартістю 240000 грн, у т. ч. ПДВ — 40000 грн), яке почали використовувати «за подвійним призначенням» (для випуску пільгової й оподатковуваної продукції). Постачальник зареєстрував ПН несвоєчасно — тільки в листопаді-2024. Коефіцієнт розподілу (антиЧВ), що використовується у 2024 році, — 75 %.
В обліку будуть зроблені такі записи.
Розподільчі ПЗ при несвоєчасній реєстрації ПН постачальником
| № з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано передоплату постачальникові за обладнання (відображено суму вхідного ПДВ, ПН постачальником не зареєстровано) | 371 | 311 | 240000 |
| 644/1 | 644/ПДВ | 40000 | ||
| 2 | Отримано обладнання від постачальника | 152 | 631 | 200000 |
| 644/ПДВ | 631 | 40000 | ||
| 3 | Включено в первісну вартість обладнання розподільчі ПЗ (які будуть нараховані при отриманні ПН) (40000 грн х 75 %) | 152 | 643/1 | 30000 |
| 4 | Здійснено залік заборгованості | 631 | 371 | 240000 |
| 5 | Введено обладнання в експлуатацію | 104 | 152 | 230000 |
| 6 | Зареєстровано в листопаді ПН постачальником (суму вхідного ПДВ включено в ПК) | 641/ПДВ | 644/1 | 40000 |
| 7 | Нараховано розподільчі ПЗ (у кінці листопада у зведеній розподільчій ПН) | 643/1 | 641/ПДВ | 30000 |
Якщо ПН зареєстрована постачальником у наступному році
А що коли ПН зареєстрована постачальником несвоєчасно — аж у наступному році? Наприклад, ПН 2024 року постачальник зареєстрував лише в наступному 2025-му? Чи треба для розподілу ПДВ повертатися, скажімо, в минулий 2024 рік? Коли слід нарахувати розподільчі ПЗ у цій ситуації?
У такому разі дотримуємося правила, озвученого вище, тобто
для нарахування розподільчих ПЗ відштовхуємося від того, коли виникло право на ПК
У цьому випадку право на ПК за такою ПН з’явилося у 2025 році — коли постачальник таку ПН зареєстрував. А отже, і необхідність нарахування розподільчих ПЗ виникає в тому періоді, коли таке право з’явилося, — у 2025 році (тобто ПЗ належать до 2025 року). Тому нарахувати розподільчі ПЗ за такою ПН треба у 2025 році (з використанням коефіцієнта антиЧВ, що застосовується у 2025 році). А за підсумками 2025-го (у грудні) — включити ці ПЗ у річний перерахунок.
Щоправда, оскільки при придбанні в первісну вартість «подвійних» активів були включені розподільчі ПЗ, нараховані з урахуванням минулорічного коефіцієнта антиЧВ 2024 року, то при їх нарахуванні в поточному році (з урахуванням поточного коефіцієнта антиЧВ 2025 року) виникне розбіжність (різниця). Таку різницю в бухгалтерському обліку відносять на доходи (Дт 949 — Кт 643/1) або на витрати (Дт 643/1 — Кт 719).
Наприклад, якщо у 2025 застосовуємо коефіцієнт розподілу антиЧВ 70 % і за умовами прикладу, розглянутого вище, розподільчі ПЗ повинні нарахувати в сумі 28000 грн (40000 грн х 70 %), то різницю 2000 грн, що виникла (30000 грн - 28000 грн), треба включити в доходи (записом Дт 643/1 — Кт 719 — 2000 грн). А потім за підсумками року нараховані розподільчі ПЗ (28000 грн) треба буде включити в перерахунок за 2025 рік (що проводиться в грудні).
Якщо подвійна діяльність уже закінчилася
А як бути, якщо ПН 2024 року зареєстрована постачальником несвоєчасно у 2025 році — коли подвійна діяльність уже закінчилася і більше не здійснюється (тобто неоподатковуваних постачань у 2025 році немає, а ведеться тільки оподатковувана діяльність)? Чи можна не розподіляти суму «вхідного» ПДВ за такою запізнілою ПН?
Тут усе залежатиме від того, яким було фактичне використання таких покупок: у подвійній діяльності чи тільки в оподатковуваній
Так, не розподіляти ПДВ у 2025 за несвоєчасною ПН можна лише в тому випадку, якщо придбані товари, послуги, необоротні активи будуть фактично використані у 2025 році (коли подвійна діяльність відсутня і більше не здійснюється). У такому разі можна говорити, що здійснені придбання використані виключно в оподатковуваній діяльності. А отже, необхідність нарахування за ними розподільчих ПЗ (розподілу ПДВ) відсутня (оскільки немає використання «за подвійним призначенням», а є використання тільки в оподатковуваній діяльності). Тому за такою ПН можна буде просто відобразити ПК — без нарахування розподільчих ПЗ.
А ось у тому випадку, якщо покупки вже були використані «за подвійним призначенням» ще в період ведення подвійної діяльності, вони підпадають під дію ст. 199 ПКУ і за ними треба проводити розподіл ПДВ. Причому вважаємо, що в такому разі за ними досить нарахувати розподільчі ПЗ з використанням останнього річного значення антиЧВ (тобто порахованого виходячи з даних річного перерахунку за підсумками 2024 року). А ось річного перерахунку за підсумками 2025-го за ними вже не буде — оскільки жодної подвійної діяльності у 2025-му більше не було.
При цьому для визначення того, яким чином були використані покупки: у подвійній діяльності чи тільки в оподатковуваній, орієнтиром можуть стати дані первинних документів у бухобліку — зокрема, для:
— необоротних активів — дата введення в експлуатацію;
— ТМЦ і МШП — дата передачі в експлуатацію (відпуску у виробництво тощо);
— робіт, послуг — дата їх отримання.
Якщо за ПН вирішили відкласти ПК
І, нарешті, врахуйте: якщо за зареєстрованою ПН вирішили відкласти ПК і відобразити його пізніше в наступних періодах (з урахуванням 365 днів, п. 198.6 ПКУ), то відкласти «заразом» і нарахування розподільчих ПЗ не вийде. Тому якщо виникло право на ПК (вхідна ПН постачальником зареєстрована), то нарахувати розподільчі ПЗ треба в будь-якому разі — незалежно від того, скористалися правом на ПК, що виникло, чи поки що не скористалися (БЗ 101.14). Тому момент нарахування розподільчих ПЗ (якщо виникло право на ПК) відкладати не можна.
Висновки
- Поки немає зареєстрованої ПН постачальника, розподільчі ПЗ нараховувати не треба.
- Необхідність нарахування розподільчих ПЗ виникає після того, як з’явилося право на ПК (тобто коли вхідна ПН постачальником зареєстрована).
- Якщо ПН зареєстрована постачальником несвоєчасно, нарахувати розподільчі ПЗ треба в періоді такої несвоєчасної реєстрації ПН (із застосуванням поточного значення антиЧВ).
- Якщо подвійна діяльність уже закінчилася, проте покупки були використані в минулому «за подвійним призначенням» і за ними надійшла від постачальника «несвоєчасна» ПН, то щодо них треба провести розподіл ПДВ. Для цього розподільчі ПЗ нараховують із застосуванням останнього річного коефіцієнта антиЧВ (розрахованого при останньому річному перерахунку).
