Висновок документа
Податкові зобов’язання відповідно до п. 199.1 ПКУ нараховуються в кожному періоді, в якому отримуються товари / послуги, необоротні активи, які призначаються для використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операціях, у тому числі в разі, якщо в таких періодах були відсутні звільнені від оподаткування ПДВ операції.
При здійсненні річного перерахунку в гр. 4, 5 табл. 1 дод. 5 враховуються обсяги всіх операцій (оподатковуваних, неоподатковуваних), які були здійснені в усіх періодах року, за який здійснюється перерахунок (у тому числі якщо в таких періодах не було неоподатковуваних операцій)
Податківцям поставили дуже популярне питання: платник ПДВ робить розподіл ПДВ згідно зі ст. 199 ПКУ. Але в деяких місяцях у нього були тільки оподатковувані постачання. Виникають такі два питання.
1. Чи треба в таких місяцях проводити розподіл ПДВ?
2. Як розраховувати коефіцієнт ЧВ при річному перерахунку, а саме: в чисельник і знаменник формули (гр. 4, 5 табл. 1 дод. Д5) треба включати операції всіх періодів року чи тільки тих місяців, у яких були одночасно оподатковувані і неоподатковувані постачання?
Розподіл протягом року. Наша думка читачам відома давно: ми завжди наполягали на тому, що розподіл ПДВ проводиться тільки в тих періодах, у яких придбання одночасно використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (див. «Розраховуємо коефіцієнт ЧВ при річному перерахунку ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 1-2). Тобто в тих місяцях, у яких були тільки оподатковувані постачання, робити розподіл не треба, оскільки не виконується головний постулат ст. 199 ПКУ: участь придбань одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.
Судячи з усього, податківці згодні з нами. Водночас у цьому листі вони роблять одне уточнення, з яким згодні і ми: якщо в таких періодах отримувалися товари / послуги / НА, які призначаються для використання в операціях подвійного призначення, то за такими придбаннями потрібно розподіляти ПДВ, незважаючи на те, що в місяці придбання були тільки неоподатковувані операції.
Судячи з усього, під словом «призначаються» податківці мають на увазі використання придбаних товарів / послуг / НА не в місяці придбання, а в майбутніх періодах, коли вже будуть і оподатковувані, і неоподатковувані операції
Отже, все залежить від того, в яких операціях платник припускає використовувати куплені товари / послуги / НА (якщо при придбанні вже відомий напрям використання) або фактично їх використовує (якщо при придбанні призначення не відоме*).
* Суворо кажучи, правило про фактичне використання встановлене тільки щодо нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ (коли товари / послуги використовуються повністю в неоподатковуваних операціях), але це правило традиційно застосовують і до розподілу ПДВ.
Проілюструємо на прикладі. Платник ПДВ придбав канцтовари для бухгалтерії у квітні 2024 року, які були передані в експлуатацію (передані працівникам за актом списання ТМЦ) у травні 2024 року. Квітень-2024 якраз і був тим місяцем, у якому були тільки оподатковувані операції, а в травні знову пішли й оподатковувані, і неоподатковувані постачання.
У цьому випадку ПДВ, що включений у вартість канцтоварів і збільшив ПК квітня, треба компенсувати нарахуванням розподільчих ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ, адже фактично канцтовари виявилися використані тільки в травні, тобто в місяці, в якому були й оподатковувані, і неоподатковувані операції.
Якби канцтовари були передані в експлуатацію не в травні, а у квітні, то фактично вони були б використані тільки в оподатковуваних операціях. Тому ПДВ з них розподіляти не треба було б.
Такий же принцип буде і щодо послуг, з тією лише відмінністю, що послуги, зазвичай, споживаються в момент придбання. Тому така дистанція в часі між придбанням і споживанням буде набагато рідша. Втім, і тут можна навести простий приклад: у квітні була перерахована передоплата за послуги, а фактично вони були отримані в травні. У такому разі вже у квітні треба нараховувати розподільчі ПЗ попри те, що неоподатковуваних операцій у квітні не було.
Що ж стосується НА, то періодом початку їх використання буде період введення в експлуатацію.
Отже, при нестабільних неоподатковуваних операціях зрозуміти, в яких періодах потрібно робити розподіл, а в яких ні, — не так уже просто. Можливо, тому багато бухгалтерів не морочаться з такими премудрощами, а розподіляють ПДВ в усіх періодах року. Формально це неправильно. Але навряд чи податківці будуть проти: по-перше, протягом року розподільчі ПЗ будуть не занижені, а завищені, а по-друге, за річним перерахунком показники більш-менш усередняться (але все-таки повної ідентичності правильному варіанту не буде). Втім, можуть бути перекручені витрати, а це може вплинути на податок на прибуток.
ЧВ за річним перерахунком. І в цьому питанні ми дотримуємося однієї позиції з податківцями: при розрахунку ЧВ за річним перерахунком треба враховувати постачання всіх періодів року, а не тільки тих, у яких були оподатковувані і неоподатковувані операції. Саме така формула встановлена в п. 199.4 ПКУ: виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операцій.
Можливо, хтось скаже: але ж у такому разі буде викривлення — ПДВ ми розподіляємо тільки в тих періодах, у яких були оподатковувані і неоподатковувані постачання, а ЧВ рахуємо за всіма періодами року?! Згодні. Але саме така формула для розрахунку ЧВ встановлена в ПКУ.
У нашому прикладі з канцтоварами це означає, що в ряд. 1 гр. 4, 5 табл. 1 дод. Д5 до декларації за грудень 2024 року треба зазначати загальні обсяги операцій і оподатковувані обсяги всього року, включаючи показники квітня 2024 року.
