З якої вартості нараховувати розподільчі ПЗ?
Подібні запитання виникають через неоднозначні норми п. 199.1 ПКУ, яким передбачено, що:
— нарахувати розподільчі ПЗ треба виходячи з бази оподаткування, визначеної за правилами п. 189.1 ПКУ. А такою є: для ОЗ — балансова (залишкова) вартість, що склалася на початок звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалися відповідні операції (тобто балансова вартість на початок періоду «подвійного» використання ОЗ). А для товарів / послуг — вартість їх придбання. Проте водночас установлено, що
— розподільчі ПЗ нараховують на загальну суму частки податку, сплаченого (нарахованого) при придбанні. Таким чином мається на увазі, що розподільчі ПЗ треба нараховувати тільки за тими складовими вартості активів, за якими була сума «вхідного» ПДВ. Звідси
з’являється запитання — яку базу брати для нарахування розподільчих ПЗ: усю балансову вартість «подвійних» активів чи тільки ті складові їх вартості, за якими був ПДВ «на вході» (тобто які отримувалися «з ПДВ»)?
Тут слід зауважити, що, за великим рахунком, завдання ПДВ-розподілу, що проводиться, і розподільчих ПЗ, що нараховуються за п. 199.1 ПКУ, — частково компенсувати суму вхідного ПДВ (у частині, яка припадає на неоподатковувану діяльність). А при такому підході виходить, що якщо при придбанні активів були понесені витрати «з ПДВ» і «без ПДВ», то нараховувати розподільчі ПЗ на всю вартість активів (у формуванні якої взяли участь як «ПДВешні», так і «безПДВешні» складові) все-таки неправильно. Оскільки таким чином база для нарахування розподільчих ПЗ виявиться завищена. Адже розподільчі ПЗ будуть нараховані навіть з придбань без вхідного ПДВ! Тобто розподіл проведемо тоді, коли ПДВ на вході не було?!
Тому, враховуючи неоднозначність положень п. 199.1 ПКУ, з таким запитом ми звернулися до податківців. Фіскали пояснили: при нарахуванні розподільчих ПЗ важливо, був ПДВ на вході чи не було. Тому відштовхуватися треба від тих витрат (придбань), у яких була сума вхідного ПДВ (тобто від придбань «з ПДВ»). І
якщо вартість «подвійних» активів формували складові, придбані «з ПДВ» і «без ПДВ», то базою нарахування розподільчих ПЗ виявиться не вся балансова вартість, а тільки її частина — ті складові, які отримувалися «з ПДВ»
А ось на складові вартості «без вхідного ПДВ» розподільчі ПЗ нараховувати не треба. А отже, при придбанні «подвійних» товарів, ОЗ на послуги перевезення, монтажу від неплатників ПДВ (без вхідного ПДВ) розподільчі ПЗ не нараховуються (див. лист ДПСУ від 25.12.2024 № 7451/К/99-00-21-03-02-09).
Як бачимо, податківці підійшли до питання зважено — висловилися «за» включення в базу нарахування розподільчих ПЗ тільки тих придбань (тобто тих складових вартості «подвійних» активів), за якими був на вході ПДВ.
Та і, правду кажучи, сама процедура нарахування розподільчих ПЗ вимагає у зведеній розподільчій ПН зазначати реквізити (дати та номери) вхідних ПН або інших документів (митних декларацій, касових чеків, транспортних квитків тощо), вхідний ПДВ за якими треба компенсувати. Тобто зазначати документи на придбання, здійснені «із сумою вхідного ПДВ». Тож підхід податківців цим правилам відповідає.
Розподільчі ПЗ залежать від права на ПК
Також слід врахувати, що необхідність нарахування розподільчих ПЗ виникає тільки після того, як з’явилося право на ПК (тобто тільки після того, як вхідна ПН продавцем зареєстрована). Проте за складовими вартості «подвійних» активів (які отримувалися «з ПДВ») постачальники можуть реєструвати ПН у різні періоди. А отже, за такими складовими виявляться різними і періоди нарахування розподільчих ПЗ.
Оскільки в такому разі в одному періоді розподільчі ПЗ будуть нараховані окремо з вартості самого придбаного активу й окремо — в інших періодах з інших складових його вартості (які отримувалися «з ПДВ»). Тобто
необхідність нарахування розподільчих ПЗ виникатиме в міру реєстрації постачальниками вхідних ПН і появи права на ПК
Якщо ОЗ, що використовуються, стають «подвійними»
Обов’язок нарахувати розподільчі ПЗ може з’явитися за об’єктами ОЗ, які використовувалися в оподатковуваній діяльності і стали використовуватися в подвійній діяльності з часом. Якщо вартість таких об’єктів ОЗ також формувалася зі складових (придбань) «з ПДВ» і «без вхідного ПДВ» (від неплатників), то для нарахування розподільчих ПЗ доведеться розмежувати такі складові вартості об’єкта. І нараховувати розподільчі ПЗ пропорційно тим складовим вартості ОЗ, які отримувалися «з ПДВ» (тобто за якими був на вході ПДВ).
Приклад. Купили обладнання у продавця — платника ПДВ за 360000 грн (у тому числі ПДВ — 60000 грн). Крім того, витрати на його доставку перевізником — неплатником ПДВ становили 20000 грн (без ПДВ). У результаті первісна вартість об’єкта ОЗ становить 320000 грн.
Якщо таке обладнання (замортизоване, припустімо, на 50 %) стали використовувати в подвійній діяльності, то розподільчі ПЗ слід нарахувати пропорційно частині балансової (залишкової) вартості, за якою була сума вхідного ПДВ. Тому:
— базою для нарахування розподільчих ПЗ буде частина балансової (залишкової) вартості обладнання в розмірі 150000 грн, а
— сума розподільчих ПЗ, відповідно, становитиме 30000 грн.
Висновки
- Вартість «подвійних» активів (товарів, ОЗ) може формуватися зі складових (придбань) «із сумою вхідного ПДВ» і «без вхідного ПДВ».
- За допомогою нарахування розподільчих ПЗ частково компенсують ПК. Тому, як пояснили контролери, розподільчі ПЗ нараховуються за тими складовими вартості «подвійних» активів, за якими була сума вхідного ПДВ.
- Якщо ОЗ, що експлуатуються, стали використовуватися в подвійній діяльності з часом, нарахувати розподільчі ПЗ слід пропорційно тим складовим вартості ОЗ, за якими ПДВ був на вході.
