Висновок документа
Якщо суд змусив підприємство сплатити безпідставно збережені кошти за користування землею під його будівлею, то це ніяк не впливає на звітування з орендної плати. Адже обов’язок з нарахування та сплати орендної плати виникне тільки з дати державної реєстрації відповідного речового права на ділянку
Наразі на території України є чимало суб’єктів господарювання, які володіють окремо розташованим нерухомим майном, що розміщене на землі державної чи комунальної власності. Причому у багатьох підприємств право користування на землю під такими об’єктами нерухомості належним чином не оформлене. Тобто у них немає укладеного з органом місцевого самоврядування (ОМС) чи органом влади договору оренди на таку землю.
Причини відсутності укладеного договору оренди різні. Одні суб’єкти господарювання самі не бажають цього робити, іншим не вдається це зробити через бюрократичні процедури.
Водночас відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним. А використання земельних ділянок без належного оформлення прав, включаючи право оренди, є порушенням принципу платного використання земельних ділянок.
Тому суб’єкти господарювання, у яких є нерухомість, що знаходиться на неоформленій землі, ставлять запитання:
чи слід їм нараховувати та сплачувати плату за неоформлену землю?
Здається, що юридичних підстав для сплати немає. Адже для того щоб виник обов’язок сплати:
— земподатку, — на суб’єкта господарювання має бути оформлене право власності на землю або постійного користування;
— орендної плати, — у суб’єкта господарювання має бути належним чином укладений договір оренди землі.
Ні першого, ні другого у таких суб’єктів господарювання немає.
Водночас багато суб’єктів господарювання, навіть не маючи юридичних підстав для сплати плати за землю, вирішують все одно звітувати і сплачувати (дехто це робить як земподаток, дехто як орендну плату). Звичайно, це буде умовний розмір податку. Адже для того щоб сплатити належну суму, у них немає достовірних даних для розрахунку.
Суб’єкти господарювання, які так роблять, переконують себе, що такі дії звільнять їх від судових позовів ОМС щодо стягнення з них компенсації за користування землею без оформлення.
На наш погляд, на такі суб’єкти господарювання орган місцевого самоврядування не звертатиме уваги тільки тоді, коли вони зробили всі кроки щодо оформлення права користування землею. Адже в цьому випадку відсутність такого оформлення лежить на органі місцевого самоврядування.
Водночас вважаємо, що, за великим рахунком, не має значення, сплачував суб’єкт господарювання в бюджет умовно розраховану плату за землю за такі землі чи ні, впевненості у тому, що ОМС не подасть на них у суд з метою отримання компенсації за користування землею без оформлення, немає.
Якщо ОМС звертається до суду з цього приводу, то на позитивне вирішення цієї ситуації сподіватися не слід. Адже зазвичай суди в цій ситуації стають на бік ОМС і постановляють сплатити до бюджету громади компенсацію за користування земділянкою.
Так от, якщо щодо підприємства вже винесено рішення про стягнення компенсації за користування земділянкою, то постає запитання:
чи потрібно нарахувати орендну плату у декларації з плати за землю?
Відповідь на це запитання дали податківці у листі, що коментується. У ньому вони заявили, що за нормами ПКУ обов’язок з нарахування та сплати податкових зобов’язань за користування ділянкою у підприємства виникне лише з дати державної реєстрації відповідного речового права на ділянку.
Тобто, на думку фіскалів, стягнення з суб’єкта господарювання компенсації за користування землею без оформлення не робить його платником плати за землю в частині орендної плати. І допоки юридичних підстав для такої сплати не виникне, суб’єкт господарювання має сплатити тільки компенсацію за користування землею без оформлення на основі рішення суду.
З одного боку, такий висновок є напрочуд зваженим, адже відповідає нормам ПКУ і не змушує суб’єкта господарювання два рази платити за землю: один раз за рішенням суду, а другий — як податок за неоформлену землю.
Водночас після такого висновку мають задуматися ті суб’єкти господарювання, які подають декларації та вносять плату за землю без оформлення договору користування. Бо якщо на них подасть у суд ОМС, то не обґрунтована сплата не захистить їх від компенсації вартості користування землею без оформлення, яку може присудити суд.
Звичайно, суб’єкт господарювання може уточнити раніше сплачену без підстав плату за землю і спрямувати ці кошти у рахунок погашення присудженої суми компенсації. Але для цього слід спочатку зробити уточнення зобов’язань минулих періодів (так вважають і контролери у БЗ 129.02) і потім просити повернення сплачених сум назад. А це в один момент не зробиш.
Тому краще уже зараз братися до оформлення права користування на землю, щоб платити все за законом і без наслідків, а також припинити декларувати і сплачувати незрозумілі суми за фактичне користування землею без оформлення, бо такі дії все одно не врятують вас від необхідності узаконити речові права на земельну ділянку.
