zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=42443
ВИСНОВКИ ДОКУМЕНТА
Для скасування податківцями нарахованих сум з єдиного податку ФОП першої або другої групи має право подати заяву разом із вичерпним переліком документів відповідно до Порядку № 225*. На підставі поданої заяви з копією відповідного документа контролюючим органом скасовуються нарахування єдиного податку за весь період мобілізації ФОП у період дії воєнного стану та приймається рішення про скасування податкових вимог
Суть проблеми у спрощенців груп 1 та 2. Єдиноподатники груп 1 та 2 зобов’язані щомісяця сплачувати авансові внески з єдиного податку (ЄП) та військового збору (ВЗ) і щокварталу — ЄСВ за себе. Причому норми законодавства сформульовано таким чином, що не важливо, веде ФОП бізнес чи ні, отримує він прибутки чи збитки — ЄП, ВЗ та ЄСВ слід сплатити! ЄП та ВЗ у фіксованій сумі. ЄСВ у сумі не менше мінімальної межі. Тож податківці роблять ФОП відповідні нарахування.
І все б нічого — обираючи групу 1 чи 2 спрощенки, ФОП знав, на що підписувався. Але, на жаль, ці правила сплати податків працюють навіть для мобілізованих! Тобто
податкова автоматично не припиняє нараховувати ЄП, ВЗ та ЄСВ мобілізованому ФОП
У результаті виходить абсурдна ситуація: людина воює, а податкова, не чекаючи її повернення, нараховує борги, надсилає податкові вимоги тощо. Тобто такого ФОП податкова сприймає як звичайного порушника.
Суть проблеми у спрощенців групи 3. На відміну від спрощенців груп 1 та 2, єдиноподатники групи 3 сплачують ЄП та ВЗ як відсоток від доходу. Тому в них трохи краще: немає доходу — немає й податкових зобов’язань з ЄП та ВЗ.
Але ж залишаються ЄСВ-борги, які хоча і не є податковими боргами, теж можуть спричинити певні негативні наслідки.
І тут ви скажете: постривайте, але ж є звільнення від ЄП, ВЗ та ЄСВ для мобілізованих ФОП! І будете абсолютно праві. Воно дійсно є, але працює геть «криво».
Звільнення від ЄП, ВЗ та ЄСВ за себе для мобілізованих ФОП. З самого початку податківці «косо» дивилися на звільнення від ЄП для мобілізованих ФОП. Вони вважали, що то не звільнення, а тільки відстрочка — через неможливість підприємця під час служби виконувати податкові обов’язки. Ну а після демобілізації, мовляв, він повинен сплатити ЄП, просто без штрафів за затримку.
На щастя, на сьогоднішній день фіскали вже розібралися (див. таблицю), що
у мобілізованих ФОП є саме повне звільнення від ЄП, ВЗ та ЄСВ за себе. Навіть якщо вони примудряються вести бізнес під час служби
Тобто після демобілізації сплачувати ЄП, ВЗ та ЄСВ за себе їм не доведеться (якщо вони виконають певні умови)!
Звільнення для ФОП на ЄП на період їх мобілізації
| Що можна не сплачувати? | Звільнено мобілізованого ФОП на ЄП | Норма закону та консультація податківців |
| ЄП | Навіть якщо ФОП: — має найманих працівників (крім групи 1, бо їм це в принципі заборонено); — продовжує вести бізнес і отримує доходи | Пункт 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ; для ФОП на ЄП групи 1 — категорія 107.05 БЗ, для ФОП на ЄП групи 2 — категорія 107.01.05 БЗ, для ФОП на ЄП групи 3 — категорія 107.01.05 БЗ |
| ВЗ за себе | Пункт 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ, категорія 126.02 БЗ | |
| ЄСВ за себе | Окрім (!) тих, у кого є наймані працівники | Пункт 92 розд. VIII Закону про ЄСВ, категорія 201.04.02 БЗ |
| * Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI. | ||
Здавалося б: звільнення є, податківці з ним не сперечаються, то чому ж вони продовжують нараховувати ЄП, ВЗ та ЄСВ мобілізованим ФОП? А справа в тому, що реалізувати право на це звільнення ФОП може аж після демобілізації!
Як скористатися звільненням. Для цього треба дуже швидко — протягом 10 днів після демобілізації (лікування чи реабілітації) надати у свою податкову:
1) заяву про звільнення від ЄП та ВЗ (довільної форми через Електронний кабінет — меню «Листування з ДПС») згідно з п. 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ;
2) заяву про звільнення від ЄСВ за формою додатка 1 до Інструкції № 449* (в Електронному кабінеті такої форми немає, тож формуємо її у форматі .pdf та відправляємо через Електронний кабінет — меню «Листування з ДПС»);
3) копію військового квитка чи іншого документа із зазначенням даних про призов (дати мобілізації та демобілізації) — додаємо у файл до кожної із заяв.
А що ж робити до демобілізації? Як повідомити податківців про те, що ФОП не просто так перестав сплачувати та звітувати, а тому, що його мобілізували, щоб вони не застосовували негативних наслідків несплати?
Ми свого часу радили відразу надсилати (за можливості) у свою податкову заяву (довільної форми) про факт мобілізації ФОП (через пункт меню «Листування з ДПС»), а після демобілізації — необхідний пакет документів на звільнення. Це було найлогічніше (вас можуть зацікавити статті «ФОП на ЄП мобілізовано у 2024: чи повідомляти податкову?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 58 та «ФОП мобілізований: що робити з бізнесом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 93, ср. ).
Але, судячи з усього, податківці такого підходу не поділяють. То що ж робити?
Що радять фіскали. У консультації, висновки якої ми навели на самому початку статті, податківці говорять щось не зовсім зрозуміле.
Так, щоб скасувати нарахований податківцями ЄП, мобілізований ФОП має подати податківцям заяву про неможливість виконання податкових обов’язків через мобілізацію (згідно з Порядком № 225*) + копію військового квитка або іншого документа про мобілізацію ФОП.
На підставі цих документів податківці скасовують нарахування ЄП в інтегрованій картці платника за весь період мобілізації ФОП (у період дії воєнного стану в Україні) та приймається рішення про скасування податкових вимог.
А вже після демобілізації ФОП має подати пакет документів для звільнення від ЄП за період мобілізації, передбачений п. 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (див. вище).
Що дивного у цій пораді?
Заява про неможливість — вона не про звільнення від ЄП, а саме про тимчасову неможливість його сплати
Формально заява про неможливість подається після того, як у ФОП відновилася можливість виконувати свої податкові обов’язки. Тож логічно, щоб ця заява також подавалася постфактум, фактично — після демобілізації (п. 4 розд. ІІ Порядку № 225). В іншій консультації податківці, до речі, саме так і радять чинити (категорія 107.01.05 БЗ).
А навіщо тоді нам подавати заяву про тимчасову неможливість, якщо ми вже можемо (і маємо) одразу подати пакет документів на звільнення?
Може, податківці кажуть про тих, у кого, попри мобілізацію, є можливість виконувати податкові обов’язки? Так це теж нелогічно. Бо в заяві слід доводити саме неможливість виконання податкових обов’язків.
Тобто якось воно взагалі не клеїться.
Можливо, податківці пропонують діяти таким чином, бо інших варіантів, як списати нарахування та скасувати вимоги (допоки не подані документи на звільнення згідно з п. 25 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) вони в ПКУ не бачать? Може й так. Але чи не вилізе потім застосування цих сумнівних рекомендацій платнику неприємностями.
До речі, що стосується ВЗ та ЄСВ за себе, то щодо них таких консультацій немає, але позиція податківців, скоріш за все, буде абсолютно ідентичною: спочатку заява про неможливість, а після демобілізації — заява про звільнення.
Що робити мобілізованому ФОП. Отже, з урахуванням дивної позиції податківців, наразі у мобілізованого ФОП є декілька варіантів дій:
Варіант 1 — радикальний: зареєструвати припинення ФОП (це вже знову можна зробити через «Дію»). З наступного місяця підприємцю вже не нараховуватимуть зобов’язання.
Варіант 2 — поміркований: якщо мобілізований ФОП не веде діяльність, він може з найближчого кварталу (з 01.04.2025) перейти на загальну систему. Вона гарна тим, що ФОП може не сплачувати ПДФО, ВЗ та ЄСВ за себе, якщо у нього немає доходу або його дохід ≤ витрат. Ну а протягом 10 днів після демобілізації — подати документи на звільнення за період до переходу на загальну систему.
Варіант 3 — пофігістичний: взагалі нічого не робити до моменту демобілізації (а після демобілізації одразу подати документи саме на звільнення, про які ми казали в розділі «Як скористатися звільненням» вище). Цей варіант відповідає вимогам ПКУ, але підійде вочевидь тим ФОП, які після мобілізації не ведуть діяльність ні самі, ні через довірених осіб. Їм, наприклад, скидання зі спрощенки через податковий борг не страшне — розібратися з цим усім вони зможуть після демобілізації.
Єдине, тут не зрозуміло, чи не будуть податківці пробувати стягнути міфічний податковий борг через суд з тих же банківських рахунків ФОП. Хочеться сподіватися, що не будуть.
До речі, не забувайте, що деяким спрощенцям груп 1 та 2 взагалі можна не платити ЄП та ВЗ (п.п. 1.12 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). І в разі несплати податківці не роблять їх нарахування. Так,
якщо на дату початку бойових дій / можливості бойових дій / окупації згідно з Переліком № 309* ФОП уже був спрощенцем групи 1 чи 2 з податковою адресою (пропискою) на відповідній території з Переліку № 309, він може не платити ЄП та ВЗ до кінця бойових дій / можливості бойових дій / окупації
Більше деталей знайдете у статті «ФОП груп 1 — 2 на воєнних територіях: чи всі можуть не сплачувати військовий збір?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9.
Тобто у таких випадках ризиків фактично немає.
Єдине, можливості несплати ЄСВ за себе у такому разі немає.
Варіант 4 — обережний. Якщо у ФОП є така можливість, то можна подати податківцям заяву про неможливість до демобілізації + копію військового квитка або іншого документа про мобілізацію ФОП. А після демобілізації — подати документи про звільнення (див. розділ «Як скористатися звільненням» вище).
Хоча у випадку, коли ФОП продовжує вести бізнес (має найманих працівників) і фактично має можливість виконувати податкові зобов’язання, виглядатиме це (подання заяви про неможливість) досить дивно. У такому разі краще отримати ІПК.
