Адміністративне оскарження рішень податківців

Що можна оскаржити

Платник податку має право оскаржити в адміністративному порядку будь-які рішення контролюючого органу, в тому числі ППР. Оскільки в більшості випадків оскаржують саме ППР, то основну увагу приділимо оскарженню саме їх.

На це прямо вказує п. 56.2 ПКУ. З нього випливає, що у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, то він має право оскаржити таке рішення в адмінпорядку.

Але із цього правила є виняток. А саме

Тому щоб було більше шансів довести свою позицію, платнику податку слід іти в чіткій ієрархічній послідовності: спочатку адміноскарження рішення, а вже потім судове оскарження.

До відома! Оскарженню підлягають саме рішення податківців (ППР). Процедури оскарження Акта перевірки, на основі якого податківці складають ППР, як такої не існує. Водночас платник податку має право подати заперечення до такого акта. Детально про це читайте у «Заперечення на акт податкової перевірки: як подати правильно?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 54.

Куди можна скаржитися?

Якщо платник податків вважає, що податківці не праві, то він має право звернутися в контролюючий орган вищого рівня зі скаргою про перегляд його рішення (ППР). Так, скарги на рішення:

— територіальних органів ДПС подаються до ДПСУ;

— територіальних органів митниці подаються до ДМСУ;

— регіональної комісії при ДПСУ, що вирішує питання розблокування ПН/РК і зняття ризиковості з платника ПДВ, подають до центральної комісії при ДПСУ.

До відома! Оскаржувати рішення, що стосуються і не стосуються блокування ПН/РК, платник податку має за різним порядком. А саме рішення, що не стосуються блокування ПН/РК, оскаржуються за правилами, прописаними у Порядку № 916*, а рішення щодо блокування ПП/РК і ризиковість платників ПДВ — у Порядках затверджених постановою Кабміну від 11.12.2019 № 1165. Тому далі будемо говорити саме про оскарження рішень, не пов’язаних із блокуванням ПН/РК і зняттям ризиковості з платника ПДВ. З правилами оскарження цих рішень можна ознайомитися в «Адміноскарження рішень щодо блокування ПН/РК і ризиковості платника ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 54.

* Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Мінфіну від 21.10.2015 № 916.

Якщо платник подає скаргу, не пов’язану з блокуванням ПН/РК і зняттям ризиковості з платника ПДВ, то

Причому форма самого повідомлення жодним нормативно-правовим актом не закріплена. Тому повідомлення оформляєте у довільній формі (БЗ 127.01).

Подати таке повідомлення платник податку має в один із таких способів:

— письмово (рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення);

— в електронному вигляді через меню «Листування» приватної частини Електронного кабінету у форматі pdf з обмеженням розміру не більше 5 МБ.

Строки подання скарги

Рахуємо строк подання. У загальному випадку платник податку подає (направляє) скаргу (як її скласти, читайте у «Правила складання і подання адмінскарги» // «Податки & бухоблік», 2025, № 54) податківцям вищого рівня

Разом із такою скаргою, за потреби, платник податку може подати належним чином засвідчені копії документів, розрахунків та доказів, які платник податків вважає за потрібне для підтвердження позиції.

Коли мова йде про подання разом із скаргою копій документів:

1) у паперовому вигляді (через канцелярію чи поштою), то завіряти такі копії слід відповідно до вимог ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів». Відповідно до п. 5.26 ДСТУ 4163:2020 на відсканованій копії документа слід зробити напис, який складається із фрази «Згідно з оригіналом» (без лапок), та з проставлянням під нею найменування посади особи, яка засвідчує копію, підпису цієї особи, а також власного її імені та прізвища, а також дати засвідчення копії;

2) в електронному вигляді, то конкретних вимог до завіряння таких документів не існує. Водночас податківці вважають, що окремо завіряти копії документів, які подаються в електронному вигляді, не потрібно (БЗ 101.18). Річ у тому, що копії документів, які подаються із скаргою, і так будуть завірені. Адже вони подаються в сканованому вигляді у форматі PDF, PNG або JPG як окремі додатки до скарги і на них накладається кваліфікований електронний підпис та печатки (за наявності), що і є фактом завіряння таких копій.

Причому у цей (10-денний) строк подається скарга як на порушення податкового законодавства, визначені у ПКУ (рішення щодо неправильного розрахунку податку, несвоєчасної його сплати чи подання декларації, а також несвоєчасної реєстрації ПН/РК тощо), так і на порушення іншого законодавства, що контролюють податківці, наприклад пов’язані з готівкою, РРО, обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів, нарахуванням пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД.

Інша справа, коли податківці самостійно визначають грошове зобов’язання платника податків за причинами, не пов’язаними із порушенням податкового законодавства. Тоді платник податків має право оскаржити в адмінпорядку їх рішення протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження ППР (рішення) контролюючого органу (п. 56.12 ПКУ).

Тут ідеться про ППР, які податківці направляють фізособі, з нарахованою платою за землю, податком на нерухомість, транспортним податком та мінімальним податковим зобов’язанням.

Крім того, цей 30-денний строк стосується і рішень, передбачених у п. 2 розд. III Порядку № 916, а саме щодо:

— розподілу суми грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;

— погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;

— встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов’язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави стосовно всього майна таких осіб;

— поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов’язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.

Оскільки подати скаргу на вищезгадані специфічні рішення податківців слід протягом 30 календарних днів, то на цей строк поширюється святково-вихідне перенесення. Тобто якщо останній день цього строку припадає на вихідний або святковий день, то скаргу можна подати у перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Визначаємо дату подання. Днем подання платником податків скарги (п. 56.16 ПКУ) є:

— при поданні безпосередньо в контролюючий орган (через канцелярію) — день фактичного отримання скарги контролюючим органом;

— при направленні поштою — дата отримання відділенням поштового зв’язку відповідного відправлення (доказом слугуватиме чек про оплату відправлення). При цьому саме з відправленням ви повинні укластися в 10 робочих днів. Враховувати строки доставки скарги в контролюючий орган не потрібно;

— при надсиланні засобами електронного зв’язку — дата отримання скарги контролюючим органом. Дізнатися цю дату платник податку може у повідомленні, отриманому протягом одного робочого дня після надсилання листа. У ньому міститиметься вхідний реєстраційний номер та дата реєстрації запиту в органі ДПС. Шукати таке повідомлення слід у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету (БЗ 127.01).

Продовження строків. Крім того, варто пам’ятати, що:

1) строки подання будь-якої скарги на рішення контролюючих органів можуть бути продовжені за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ. Із найцікавіших підстав слід виділити випадок, коли платник податків був за межами України або мав обмеження свободи пересування у зв’язку з ув’язненням або полоном на території інших держав або внаслідок інших «форс-мажорних» обставин, підтверджених документально. Сюди можна включити і ситуацію з війною*.

* Щоб діяла ця підстава, у вас має бути сертифікат Торгово-промислової палати України про підтвердження форс-мажору на період для оскарження.

Причому щоб продовжити строки подання скарги на ППР, платник податку має подати відповідну заяву. Її можна подати протягом 30 календарних днів, наступних за днем закінчення обставин або початку їх дії, разом із документами, які підтверджують настання таких обставин (див. п. 1 розд. ІІІ Порядку застосування норм пунктів 102.6 — 102.7 статті 102 глави 9 розділу II Податкового кодексу України, затвердженого наказом Мінфіну від 20.10.2017 № 861);

2) платник податків, який проґавив строк подання скарги в адмінпорядку, має право поновити його. Для цього йому слід протягом шести місяців з дати закінчення встановленого строку подати:

— скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адмінпорядку. Причому клопотання може бути подане як окремий документ так і може міститися у самій скарзі;

— копії документів, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку (за наявності).

Причому якщо платник податків просить поновити строк подання скарги і податківці погоджуються з цим, то зобов’язання, за якими не було своєчасно подано скаргу, все одно будуть узгоджуватися на 11-й день, тобто зі спливом загального строку, встановленого для оскарження ППР.

Контролюючий орган вищого рівня, який отримав таку скаргу з клопотанням, може її розглянути, тільки якщо визнає причини пропуску строків подання скарги поважними (п. 5 розд. III Порядку № 916 та абзац третій п. 56.3 ПКУ).

Якщо ж він визнає, що причини пропущення строку подання скарги не є поважними, то подана скарга не розглядається та повертається із зазначенням причин повернення (п. 56.7 ПКУ). Ті ж самі дії роблять податківці, коли скаргу платник подає просто із простроченням (10-денного чи 6-місячного) строку.

Порядок розгляду скарги

Як розглядають скаргу? Після того як контролери приймуть скаргу, відбувається її безпосередній розгляд по суті. Розглядати скаргу контролери можуть виходячи з положень Порядку № 916 на закритому або відкритому засіданні.

Причому розгляд матеріалів скарги у відкритому засіданні може відбуватися на підставі клопотання самого платника податків чи його уповноважених представників (у тому числі адвокатів) або на підставі клопотання уповноважених представників Мінфіну / Державної регуляторної служби / Ради бізнес-омбудсмена / представників засобів масової інформації.

У свою чергу, розгляд матеріалів скарги в закритому засіданні може відбуватися виключно з участю:

а) платника-скаржника або його уповноважених представників (у тому числі адвокатів);

б) уповноваженого представника Ради бізнес-омбудсмена (за умови прийняття Радою бізнес-омбудсмена до розгляду скарги, поданої платником податків);

в) представників Мінфіну.

Як платнику ініціювати відкрите засідання. У загальному випадку скарга розглядається в межах закритого засідання. Якщо ж платник податку бажає, щоб його скарга розглядалася за процедурою відкритого засідання, то йому потрібно подати одночасно із скаргою контролюючому органу спеціальне клопотання за формою, встановленою в додатку до Порядку № 916.

Контролери загалом не можуть відмовити платнику податку у проведенні розгляду скарги у відкритому засіданні. Виняток становлять випадки, коли (п. 3 розд. VI Порядку № 916):

1) у клопотанні платника податків відсутня інформація, передбачена Порядком № 916;

2) у матеріалах справи наявні дані, які є державною таємницею.

Подане клопотання розглядається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з моменту його отримання. А про результати його розгляду податківці мають повідомити платника податків не пізніше 5 робочих днів до дати розгляду матеріалів скарги (п. 3 розд. VI Порядку № 916).

Участь у розгляді скарги. Не важливо, у відкритому чи закритому засіданні буде розглядатися скарга, платник податку може взяти участь у такому засіданні особисто або через свого представника. Причому така присутність може бути як фізично, так і в режимі відеоконференції.

У відповідь на це контролери мають обов’язково повідомити про дату, час та місце / спосіб розгляду скарги не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати розгляду такої скарги. Крім того, податківці мають надіслати платнику інформацію про відеорозгляд в електронному вигляді в Електронний кабінет (п. 2 розд. VI Порядку № 916, абзац четвертий п. 56.3 ПКУ).

Неявка запрошених і належним чином проінформованих осіб, в тому числі платника податку, на розгляд скарги не перешкоджає її розгляду.

Варто пам’ятати, що під час процедури адміноскарження саме на податківців покладається обов’язок доведення своєї правоти (п. 56.4 ПКУ). Хоча на практиці, на жаль, усе відбувається з точністю до навпаки. І виправдовуватися доводиться платникові податків.

Строки розгляду скарги

У загальному випадку контролери зобов’язані прийняти вмотивоване рішення і надіслати його платнику податку

Причому на цей строк поширюється правило святково-вихідного перенесення, визначеного п. 56.13 ПКУ. Тобто якщо останній день строку прийняття рішення фіскалами припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Причому прийняте рішення вони мають або надати платникові податків під розписку, або відправити поштою на адресу платника податків з повідомленням про вручення чи надати в електронному вигляді шляхом направлення його у Електронний кабінет.

Водночас бувають випадки, коли строк розгляду скарги може бути довшим за 20 календарних днів. Так може статися тоді, коли керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про продовження строків розгляду скарги (п. 56.9 ПКУ, п. 2 розд. VIІ Порядку № 916).

Про продовження строку розгляду скарги контролери мають повідомити платника податку письмово або в електронній формі (направивши повідомлення в Електронний кабінет) до закінчення виділеного 20-денного строку на розгляд скарги (п. 56.9 ПКУ).

Якщо податківці не направлять платнику податку вмотивоване рішення за скаргою у відведений час (20 чи 60 днів) або не повідомлять у відведений 20-денний строк про продовження строку розгляду скарги, то така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків (п. 56.9 ПКУ, п. 4 розд. VIІ Порядку № 916).

Якщо ж усе-таки податківці не проґавили строки прийняття рішення на отриману скаргу, то в результаті розгляду такої скарги вони можуть прийняти одне з таких рішень (ст. 60 ПКУ):

— винести нове ППР із зменшеною сумою грошового зобов’язання;

— залишити старе ППР у силі (тобто відмовити у задоволенні рішення);

— винести додаткове ППР на суму збільшення грошового зобов’язання, а старе ППР залишається в силі (це можливо, але відбувається доволі рідко);

— скасувати старе ППР (погодитися із доводами платника податку).

Якщо платник податку отримав негативне рішення у результаті розгляду його скарги, то йому лишається або погодитися з ним і сплатити оскаржувану суму (детально про строк сплати читайте у «Строки сплати податків, визнаних у ППР» // «Податки & бухоблік», 2025, № 54), або не погодитися і готуватися до судового оскарження такого рішення (деталі шукайте у «Подаємо позов на рішення податківців: інструкція для бухгалтера» // «Податки & бухоблік», 2025, № 54.