Плата за перевезення — фрахт. Якщо нерезидент є перевізником і здійснює перевезення вантажів, то слід врахувати, що
плата за перевезення, яка виплачується нерезиденту-перевізникові, — це фрахт
Оскільки фрахтом (згідно з п.п. 14.1.260 ПКУ) є винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для:
— перевезення вантажів та пасажирів морськими / повітряними суднами або
— перевезення вантажів залізничним / автомобільним транспортом.
У свою чергу, фрахт згаданий серед доходів нерезидента із джерелом їх походження з України (п.п. «г» п.п. 141.4.1 ПКУ). Тому
з винагороди, що виплачується нерезиденту-перевізникові за перевезення, треба утримати податок на фрахт за ставкою 6 %, якщо інше не передбачене міжнародним договором (п.п. 141.4.4 ПКУ)
При цьому базою оподаткування є базова ставка фрахту, яка включає витрати на: навантаження, розвантаження, перевантаження і складування (зберігання) товарів, а також суму компенсації за фрахт інших суден або транспортних засобів (п.п. 14.1.12 ПКУ).
Утримувати податок на фрахт і сплачувати його до бюджету повинен резидент, що виплачує доход нерезиденту у вигляді фрахту (незалежно від того, є він платником податку на прибуток чи суб’єктом спрощеного оподаткування). Тому при виплаті нерезиденту доходу у вигляді фрахту утримувати податок на фрахт, зокрема, повинні: єдиноподатники (як юрособи, так і ФОП), підприємці-загальносистемники, неприбуткові організації (лист ДФСУ від 21.09.2017 № 2011/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Детальніше про це див. окрему статтю тематичного номера.
Територія перевезення не важлива. Оподаткуванню підлягають доходи нерезидента із джерелом їх походження з України. Але що, якщо нерезидент здійснює перевезення за кордоном і йому перераховуємо плату за такі перевезення? Чи треба з вартості закордонного перевезення від нерезидента утримувати податок на фрахт?