Закінчення позовної давності і єдиний податок

Не секрет, що в доходи, які оподатковуються єдиним податком, включаються не лише суми коштів, що надійшли на рахунок або в касу, але і ціла низка доходів, які з надходженням грошей безпосередньо не пов’язані. Серед таких доходів окреме місце посідає кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що сплив.

Довгий час її в контексті оподаткування не дуже-то згадували. І це не дивно, адже вже декілька років перебіг позовної давності заморожено. Але завдяки Закону № 4434* цей період добігає кінця (див. статтю «Перебіг позовної давності поновиться восени: що це означає?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 50). Що це означає для платників єдиного податку?

* Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Передусім зауважимо, що ми говоримо не про всю безнадійну заборгованість (п.п. 14.1.11 ПКУ), а тільки про заборгованість, за якою спливає строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Закінчення позовної давності — основний, але не єдиний випадок визнання заборгованості безнадійною. Втім, у теорії ця класифікація не повинна хвилювати спрощенців. Адже з усього різноманіття випадків визнання заборгованості безнадійною ПКУ говорить про оподаткування єдиним податком тільки кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що сплив*.

* Саме в теорії, оскільки на практиці податківці вимагають збільшувати ЄП-доходи й у багатьох інших випадках визнання заборгованості безнадійною (наприклад, кредиторська заборгованість при ліквідації юрособи-спрощенця, БЗ 108.01.02); а щодо ФОП гр. 1, 2, 3, який знімається з реєстрації, вони доходять зовсім іншого висновку — ця заборгованість не оподатковується ЄП, а оподатковується як громадянський дохід (БЗ 107.01.03).

Основна норма, через яку заборгованість може бути включена в дохід єдиноподатника, встановлена в п. 292.3 ПКУ: