Повернення готівки: рахуємо обмеження в обидві сторони!

Теорія (нагадування). Щодо обмежень у розрахунках готівкою детально ми писали в матеріалі «Проблеми з лімітованими розрахунками: наслідки і вирішення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20.

Але щодо механізму застосування цих обмежень тут окремо нагадаємо, що згідно з нормами пп. 6 і 7 Положення № 148* не обмежується:

— кількість платіжних документів (див.: «за одним або кількома»), якими оформлюються готівкові розрахунки;

— кількість суб’єктів господарювання (підприємств, філій, ФОП) та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня.

* Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.

Проте важливо, щоб загальна сума за всіма документами при розрахунках з однією особою за день не перевищила ліміти, визначені пп. 6 і 7 Положення № 148: 10 чи 50 тис. грн — залежно від сторін та видів розрахунків.

Отже, сума готівки порівнюється з граничною сумою (10 чи 50 тис. грн) за кожним контрагентом окремо, а не сукупно за всіма контрагентами за день. Тобто загальна денна сума готівкових розрахунків може перевищувати встановлені готівкові ліміти. Але головне, щоб вона не перевищувала їх у розрахунках із кожним конкретним контрагентом (госпсуб’єктом або фізичною особою).

Обмеження — в обидві сторони. Далі ми будемо говорити в першу чергу про обмеження, встановлені пп. 6 та 7 Положення № 148, які стосуються готівкових розрахунків між двома госпсуб’єктами (ліміт 10 тис. грн), а також між госпсуб’єктами та звичайними фізособами чи фізособами, які здійснюють незалежну професійну діяльність* (ліміт 50 тис. грн).

* Тобто приватними нотаріусами, адвокатами тощо.

Розрахунки між звичайними фізособами нам не цікаві. Адже, по-перше, там обмеження (теж 50-тисячне) поширюється лише на розрахунки за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню (п. 7 Положення № 148), а по-друге (і це головне), за його порушення штрафів для фізосіб не передбачено.

Отже, госпсуб’єкту (юрособі, філії чи ФОП) не дозволено здійснювати готівкові розрахунки на суму, що перевищує відповідно 10 чи 50 тис. грн на день з одним контрагентом. При цьому фіскали вже давно наполягають на тому, що

Тобто для порівняння з відповідною сумою ліміту зустрічні потоки готівки (надходження і видачу) з однією особою слід підсумовувати. Зокрема, в консультації з БЗ 109.13 головні фіскали роблять такий висновок: приймання госпсуб’єктом протягом одного дня від фізособи та видача такій особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50 тис. грн, вважається порушенням граничної суми розрахунків.

Тут ще раз звернемо увагу, що підсумовувати готівкові платежі в обидві сторони слід не тільки у випадку розрахунків госпсуб’єкта з фізособою, а й у випадку розрахунку двох госпсуб’єктів між собою (для яких гранична сума визначена на рівні 10 тис. грн). Адже правила обмеження готівкового ліміту, які прописані у п. 6 Положення № 148, для цих двох випадків аналогічні.

Тож при розрахунках, що відбулися (мають відбутися!) між двома сторонами протягом одного дня, треба враховувати, як суми отриманих від другої особи готівкових коштів, так і готівкові виплати на її користь!

Проблеми, що виникають. Отже, проблеми тут можуть виникати «на рівному місці». Наприклад, госпсуб’єкт (юрособа, філія чи ФОП) реалізував фізичній особі товару на 26 тис. грн, за які прийняв оплату готівкою. У той же день фізособа з якихось причин повернула товар і госпсуб’єкт їй повернув ці 26 тис. грн готівкою.

У цьому випадку кожній зі сторін (і госпсуб’єкту, і фізособі) фіскали можуть інкримінувати порушення готівкового ліміту, бо загальна сума розрахунків («і туди, і сюди») склала 52 тис. грн, що перевищує встановлений денний ліміт. Тож тут фіскали вважатимуть, що госпсуб’єктом порушений п.п. 2 п. 6, а фізособою — п.п. 1 п. 7 Положення № 148.

Можна навести ще низку випадків, коли на практиці сторони мали неприємності при зустрічних розрахунках. Ось, наприклад, ФОП придбав щось у підприємства за готівку на суму 6 тис. грн, а потім підзвітна особа цього підприємства надає авансовий звіт, згідно з яким у цей же день тому самому ФОП було сплачено 5 тис. грн готівкою за отримані послуги. Готівкові обмеження поширюються і на придбання підзвітною особою ТМЦ, робіт чи послуг для господарських потреб госпсуб’єкта, у тому числі й за рахунок готівки, знятої з корпоративної картки. Потім на перевірці фіскали виявили факти таких розрахунків і застосували до представників обох сторін розрахунків (до директора підприємства і до ФОП) адміністративні санкції (згідно із ст. 163¹⁵ КУпАП — див. нижче) за перевищення 10 тис. грн денного ліміту розрахунків між госпсуб’єктами.

Часто-густо такі порушення трапляються і при розрахунках із власними працівниками. Наприклад, госпсуб’єкт працівнику сплачує готівкою за оренду основних засобів (авто, оргтехніки тощо), а працівник із госпсуб’єктом у той же день розраховується готівкою за товари (скажімо, путівку), роботи чи послуги. І госпсуб’єкт забуває про те, що зустрічні суми розрахунків треба складати, звертаючи увагу лише на розмір кожної суми окремо… А потім доводиться розплачуватися згаданим штрафом при перевірці.

Наслідки. Постраждати за порушення готівкових лімітів у таких ситуаціях може лише та сторона розрахунків, що є госпсуб’єктом. А точніше: посадова особа юрособи або ФОП — якщо фіскали при перевірці виявлять таке («сумарне») перевищення ліміту. Бо за такі порушення їм світить адмінштраф згідно із ст. 163¹⁵ КУпАП (від 1700 до 3400 грн)*. Детально про нього читайте у статті «Штрафи за РРО-порушення: після строку давності можна не перейматися» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20.

* За таке саме порушення, вчинене особою, яку протягом року вже оштрафували, розмір штрафу складе від 8500 до 17000 грн.

А от звичайним фізособам це байдуже: хоч формально можна вважати, що вони тут теж порушують обмеження, встановлені в п. 7 Положення № 148, однак ніяких санкцій фізособам за це не загрожує!

«Запобіжники». Пам’ятайте, що порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих: оскільки фізособи не штрафуються, то слідкувати за неперевищенням готівкових лімітів мають у першу чергу госпсуб’єкти. Щоб уникнути порушення, госпсуб’єкту потрібно контролювати усі денні суми готівкових розрахунків («туди-сюди») з конкретною особою.

Те ж саме стосується й відносин між госпсуб’єктами, але там при зустрічних розрахунках ліміт у 10 тис. грн перевищити значно легше…

І якщо можливе перевищення лімітів, то — або потрібно отримання і виплату готівки з конкретною особою розкидати по різних днях, або слід уникати з нею таких готівкових розрахунків (хоча б в якійсь частині, щоб не перевищити ліміт).

Звертаємо увагу, що у низці випадків можна уникнути перевищення ліміту, замінивши зустрічний рух готівки на проведення взаємозаліку однієї заборгованості з іншою, оскільки вони однорідні (грошові). Водночас цей варіант не підійде платникам єдиного податку (груп 1 — 3) у випадках, коли вони здійснюватимуть залік грошової заборгованості за поставлені ними товари. Адже їм заборонені негрошові розрахунки за реалізовані товари / роботи / послуги. А от інші госпсуб’єкти (загальносистемники, платники сільгоспЄП) і в таких ситуаціях взаємозалік цілком можуть проводити.