Порядок бухгалтерського обліку дооцінки необоротних активів (НА) залежить від того, вперше чи повторно переоцінюється об’єкт основних засобів (ОЗ) / нематеріальних активів (НМА) і що було результатом таких попередніх переоцінок — зменшення чи збільшення його залишкової вартості. При цьому
облік переоцінок НА ведуть за кожним об’єктом окремо
Якщо об’єкт НА раніше не переоцінювався, то у такому разі суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ/НМА включають до складу капіталу в дооцінках та відображають в іншому сукупному доході (п. 19 НП(С)БО 7 «Основні засоби», п. 22 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»).
Обліковують суми дооцінки ОЗ на субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів», а дооцінки НМА — на субрахунку 412 «Дооцінка (уцінка) нематеріальних активів». Тобто першу дооцінку об’єкта НА відображають в обліку:
— на суму дооцінки залишкової вартості — Дт 10, 11, 12 — Кт 411, 412;
— на суму дооцінки зносу — Дт 10, 11, 12 — Кт 131, 132, 133.
Надалі суму дооцінки залишкової вартості, накопичену на субрахунках 411 і 412, включають до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням капіталу в дооцінках: Дт 411 — Кт 441 (п. 21 НП(С)БО 7, п. 24 НП(С)БО 8). Періодичність визначають у наказі про облікову політику підприємства (п. 2.1 Методрекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635):
— щомісяця (щокварталу або раз на рік) у сумі, пропорційній до нарахованої амортизації дооціненого об’єкта НА;
— одноразово під час вибуття дооціненого об’єкта НА.