Переоцінка основних засобів: процедура проведення

Обов’язковість переоцінки

Процедуру проведення переоцінки (дооцінки, уцінки) основних засобів (НА) врегульовано пп. 16 — 21 НП(С)БО 7 «Основні засоби» і пп. 35 — 40 Методрекомендацій № 561*.

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом Мінфіну від 30.09.2003 № 561.

Із положень цих нормативно-правових актів випливає, що

Як саме сильно має відрізнятися залишкова вартість від справедливої, щоб можна таку різницю вважати суттєвою, НП(С)БО 7 не конкретизує.

Деяку конкретику про розмір цієї межі можна відшукати у п. 35 Методрекомендацій № 561, а також у п.п. 2.20.1 Методрекомендацій № 635*. Там суттєвим відхиленням для проведення переоцінки або зменшення корисності об’єктів ОЗ рекомендовано вважати величину, що дорівнює:

— 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства або

— 10 % відхиленню залишкової вартості об’єкта ОЗ від його справедливої вартості.

* Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635.

Водночас слід пам’ятати, що запропоновані величини для визначення межі суттєвості — це лише рекомендації. Тому дотримуватися їх чи ні, має вирішувати кожне підприємство самостійно. З цим погоджується і Мінфін (лист від 28.03.2014 № 31-08420-07/23-639/1/1084).

Установлений кількісний критерій суттєвості для проведення переоцінки на конкретному підприємстві слід шукати у наказі про облікову політику (п. 2.1 Методрекомендацій № 635). При цьому підприємство може встановити один критерій суттєвості для всіх ОЗ, які обліковуються в нього на балансі, або призначити окремий критерій для кожної групи ОЗ.

Водночас навіть якщо на підприємстві буде зафіксовано суттєве відхилення залишкової вартості ОЗ від справедливої, то це ще не означає, що підприємство зобов’язане здійснити переоцінку. Адже опираючись на положення п. 16 НП(С)БО 7,

Тобто навіть якщо зазначене відхилення перевищить поріг суттєвості, підприємство може не проводити переоцінку (див. лист Мінфіну від 20.03.2003 № 053-2940, рішення Запорізького окружного адмінсуду від 18.01.2021 у справі № 280/8114/20).

Отже, тільки керівництво підприємства може прийняти остаточне рішення про проведення переоцінки ОЗ.

Приймаючи таке рішення, варто пам’ятати, що:

— переоцінити тільки один ОЗ не вдасться. На цю саму дату доведеться переоцінити всі інші об’єкти тієї групи, до якої належить цей об’єкт, незалежно від того, наскільки їх залишкова вартість відрізняється від справедливої (п. 16 НП(С)БО 7, п. 35 Методрекомендацій № 561);

— після цього ОЗ групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, обов’язково переоцінюють з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості (п. 16 НП(С)БО 7, п. 35 Методрекомендацій № 561). Тож коли один раз почали проводити переоцінку, її слід робити надалі обов’язково.

Тому перед тим, як проводити переоцінку, слід гарно про це подумати.

Які об’єкти не підлягають переоцінці

Як було сказано вище, під переоцінку потрапляють тільки ОЗ. Водночас і тут є свої винятки. Так, наприклад, не можна переоцінити:

1) малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) і бібліотечні фонди, але не всі, а тільки ті, на які амортизація нараховується за методами «50 %/50 %» (в розмірі 50 % у першому місяці експлуатації цього об’єкта, а решта 50 % — у місяці списання з балансу) та «100 %» (в розмірі 100 % у першому місяці використання).

Водночас якщо МНМА і бібліотечні фонди амортизуються за допомогою інших методів амортизації (прямолінійного або виробничого), то їх переоцінюють у загальному порядку;

2) інвестиційну нерухомість — притому, як ту, що оцінена за справедливою вартістю, так і ту, що обліковується за первісною вартістю, зменшеною на суму нарахованої амортизації з урахуванням втрат від зменшення корисності та вигід від її відновлення (п. 18 НП(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість»).

Усі інші ОЗ, у тому числі й незавершені капітальні інвестиції (можливість їх переоцінки передбачена п. 40 Методрекомендацій № 561), можна переоцінити.

Коли проводити переоцінку

Проводити переоцінку ОЗ, у тому числі й визначати суттєвість відхилення залишкової вартості об’єкта від справедливої, слід на дату балансу (п. 16 НП(С)БО 7 і п. 35 Методрекомендацій № 561).

Якщо проаналізувати норми Закону про бухоблік*, то випливає, що

* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.

Враховуючи це, а також періодичність складання фінзвітності, вважаємо, що:

— підприємства, які складають виключно річну фінансову звітність (мікропідприємства, а також непідприємницькі товариства, крім МСФЗ-зобов’язаних), проводять переоцінку раз на рік станом на 31 грудня;

— підприємства, які складають проміжну фінзвітність за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців (великі, середні та малі підприємства, а також мікропідприємства, які є високодохідниками і подають податківцям проміжну фінзвітність у складі прибуткової декларації за звітний квартал), проводять переоцінку на кінець останнього дня квартального звітного періоду.

Щоправда, будь-яке підприємство своєю обліковою політикою може вирішити складати щомісячну фінзвітність або за інший період (ст. 13 Закону про бухоблік). Тоді дата балансу зсувається — нею буде останній день звітного місяця (іншого періоду).

Як визначити справедливу вартість ОЗ?

Якщо було прийнято рішення провести переоцінку ОЗ, то підприємство повинно визначити справедливу вартість ОЗ. Її самостійно підприємство визначити не може. Для визначення такої вартості слід обов’язково звернутися до незалежного фахівця-оцінювача (див. лист Мінфіну від 26.03.2009 № 31-34010-10/23-1462/1846). На це прямо вказує ч. 2 ст. 7 Закону № 2658*.

* Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-III.

Шукати справедливу вартість ОЗ слід у звіті про оцінку майна / акті оцінки майна, який надасть фахівець-оцінювач (ст. 12 Закону № 2658).

Причому датою оцінки вважають дату (число, місяць та рік), станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається його вартість (ст. 3 Закону № 2658). Тому для цілей обліку бажано, щоб дата переоцінки, зазначена у звіті / акті оцінки майна, збігалася з датою балансу. Хоча сам звіт / акт, безумовно, може бути датовано іншим числом і складено вже після дати балансу.

Механізм здійснення переоцінки

Початок переоцінки. Перед самою переоцінкою формується наказ (розпорядження) про її проведення. У ньому визначають дату проведення переоцінки, групу ОЗ, що підлягають переоцінці, та осіб, що відповідають за її проведення.

Після цього замовляють у оцінювача проведення оцінки.

Процедура переоцінки. Далі після отримання звіту / акта оцінки майна слід провести саму процедуру переоцінки ОЗ. Для цього порівнюють залишкову вартість ОЗ за даними бухобліку із справедливою вартістю, визначеною оцінювачем.

Якщо в результаті порівняння:

— справедлива вартість об’єкта ОЗ перевищує залишкову, то підприємству слід дооцінити ОЗ;

— справедлива вартість буде меншою за залишкову, то варто здійснити уцінку активу.

Причому, як уже згадувалося вище, переоцінку ОЗ слід робити з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від їх справедливої вартості (про це див. вище). Тому дооцінка й уцінка ОЗ можуть чергуватися щодо переоцінених ОЗ не один раз. Тобто може відбуватися дооцінка уціненого об’єкта чи уцінка дооціненого тощо.

Щоб здійснити переоцінку ОЗ, варто здійснити дві операції:

— дооцінку (уцінку) первісної вартості об’єкта ОЗ;

— дооцінку (уцінку) зносу об’єкта ОЗ.

Для визначення переоціненої первісної вартості ОЗ і переоціненої суми зносу ОЗ доведеться помножити первісну вартість та накопичений знос ОЗ на індекс переоцінки.

При цьому якщо об’єкт ОЗ раніше вже переоцінювали, залишкову вартість беруть з урахуванням таких проведених минулих переоцінок.

Якщо у результаті розрахунку індексу отримуємо показник, більший одиниці, то відбувається дооцінка активу, якщо — менший, то уцінка. Такий алгоритм переоцінки стосується всіх ОЗ, в тому числі й тих, що повністю замортизовані.

Відображення переоцінки. Результати переоцінки об’єкта ОЗ оформляють актом переоцінки ОЗ. Його можна оформити в довільній формі. Головне, щоб цей документ містив усі реквізити, притаманні первинному документу. Можна взяти і бюджетну форму акта, затверджену наказом Мінфіну від 13.09.2016 № 818 (ср. ).

На основі створеного акта дані про переоцінку (про нову величину первісної вартості та суми зносу) об’єктів ОЗ відображають у регістрах аналітичного обліку ОЗ, тобто у інвентарній картці обліку ОЗ, книзі обліку ОЗ, відомості обліку необоротних активів і зносу (п. 18 НП(С)БО 7, п. 36 Методрекомендацій № 561).

Після проведення переоцінки об’єкт ОЗ, який потрапив під переоцінку, буде обліковуватися за новою залишковою вартістю, що буде дорівнювати його справедливій вартості. А отже, після переоцінки нараховувати амортизацію на такий ОЗ слід з нової (переоціненої) вартості об’єкта ОЗ.

Про бухоблік дооцінки / уцінки ОЗ та про вплив її на податковий облік читайте у «Правильно платимо податки у разі дооцінки необоротних активів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22 і «Правильно платимо податки при уцінці необоротних активів» // «Податки & бухоблік», 2025, № 22.