Чи можливий дешевий продаж ОЗ платником ЄП групи 3
Загальні правила. Юрособи — платники ЄП групи 3 визначають об’єкт оподаткування ЄП при продажу ОЗ по-особливому. А саме якщо продається об’єкт ОЗ, який був у використанні з дня введення в експлуатацію:
— менше 12 календарних місяців, то в оподатковуваний дохід потрапляє уся сума коштів, отриманих від продажу ОЗ (абзац перший п. 292.2 ПКУ);
— більше 12 календарних місяців, то дохід визначають не у сумі отриманої виручки, а як різницю між сумою коштів, отриманих від продажу, і залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу (абзац другий п. 292.2 ПКУ).
Складові розрахунку. Для того щоб визначити розмір оподатковуваного доходу у випадку продажу ОЗ юрособою — платником ЄП, слід мати інформацію про два показники:
1) суму коштів, отриману від продажу ОЗ. Визначаючи її, варто пам’ятати, що:
— цей показник потрібний при продажу ОЗ, який використовували як менше 12 місяців, так і більше. У першому випадку це буде базою для розрахунку ЄП, а у другому однією із складових, потрібних для визначення цієї бази;
— для розрахунку треба враховувати саме суму коштів, яка встановлена згідно з договором про продаж ОЗ. Тобто не слід озиратись на показник оціночної вартості, ПКУ цього не вимагає.
Враховуючи все це, констатуємо:
Юрособа — платник ЄП може продавати об’єкти ОЗ за будь-якою договірною ціною, у тому числі нижче оціночної
Цей висновок прямо підтверджують і податківці у БЗ 108.05, листі ГУ ДПС у Чернівецькій обл. від 07.06.2021 № 2274/ІПК/24-13-18-04-13;
2) залишкову балансову вартість ОЗ.
Цей показник потрібний тільки тоді, коли юрособа — платник ЄП продає ОЗ, які пропрацювали більше 12 місяців.
Залишкову вартість ОЗ визначають за правилами НП(С)БО 7 «Основні засоби». Тобто таким показником буде різниця між первісною (переоціненою) вартістю ОЗ і сумою накопиченої амортизації (зносу) (п. 4 НП(С)БО 7).
Звертаємо увагу! В абзаці другому п. 292.2 ПКУ говориться, що при продажу ОЗ, що використовується більше 12 місяців, для розрахунку оподатковуваного доходу слід брати залишкову вартість, що склалася на день продажу ОЗ. Але це фізично неможливо. Адже за правилами бухобліку амортизація нараховується щомісячно і припиняє нараховуватися з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ (п. 29 НП(С)БО 7). Тому для розрахунку оподатковуваного доходу, на наш погляд, слід брати залишкову балансову вартість з урахуванням амортизації, нарахованої за останній місяць експлуатації об’єкта ОЗ.
Наслідки дешевого продажу. З усього вищевказаного виходить, що коли юрособа — платник ЄП задешево продає ОЗ, який використовувався:
— менше 12 місяців, то цими діями він тільки може зменшити розмір податку, який слід сплатити до бюджету;
— більше 12 місяців, то можна не просто зменшити суму ЄП, яку слід сплатити до бюджету, а взагалі уникнути такої сплати.
Але для цього договірна вартість ОЗ має бути меншою за балансову (залишкову) вартість ОЗ
Інша справа, що у ПДВ-обліку при такому дешевому продажу ОЗ юрособі — платнику ЄП на ставці 3 % (платнику ПДВ) доведеться враховувати правило мінбази. Тобто слід буде нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості об’єкта ОЗ, проте не нижче його балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку на початок місяця продажу (абзац другий п. 188.1 ПКУ). Детально про це читайте у «Дешеві продажі та ПДВ» // «Податки & бухоблік», 2025, № 36 (ср. ).
Вплив часткової оплати на дешевий продаж ОЗ
Збитковий продаж перетворюється на прибутковий. У більшості випадків, коли договірна вартість ОЗ, що використовується більше 12 календарних місяців, на момент укладення договору буде меншою за залишкову вартість такого ОЗ, платник ЄП уникне сплати ЄП з такої операції.
Водночас інколи все може перевернутися з ніг на голову. Так може статися в тому випадку, коли за умовами договору купівлі-продажу оплата за ОЗ відбуватиметься частково протягом декількох звітних періодів (кварталів), а сам ОЗ продавець використовуватиме у своїй діяльності до того часу, поки не буде здійснено остаточну оплату за такий актив.
При таких вихідних даних дешевий продаж ОЗ може із неоподатковуваного ЄП перетворитися на оподатковуваний. Пояснюється це тим, що:
1) у випадку часткової оплати за ОЗ протягом декількох періодів ЄП-дохід виникає також частинами — у періодах (кварталах) отримання часткової оплати (листи ДПСУ від 24.01.2019 № 259/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, ГУ ДПС у м. Києві від 20.08.2021 № 3108/ІПК/26-15-04-05-18).
Причому такий підхід, на думку фіскалів, слід застосовувати як у випадку продажу ОЗ, що використовувався менше 12 календарних місяців, так і у випадку, коли об’єкт ОЗ був у використанні більше 12 календарних місяців;
2) якщо ОЗ продовжують амортизуватися, це призводить до зменшення їх залишкової вартості. І може так статися, що на момент надходження чергового платежу вона буде меншою за отриманий дохід у відповідних пропорціях. А це означає, що виникне об’єкт для ЄП.
Розрахунок податку. Питання тільки в тому,
як визначити розмір оподатковуваного доходу у цій ситуації?
Податківці роз’яснень, які стосуються саме цієї ситуації, не надавали.
Водночас у їх старих роз’ясненнях (див. БЗ 108.01.02, що діяла до 23.05.2020) можна відшукати підхід до вирішення подібної ситуації. Так, у цій консультації податківці пояснили, як розраховувати ЄП-дохід у випадку отримання часткової оплати за ОЗ, коли протягом строку отримання часткових оплат строк експлуатації ОЗ перевалив за 12 місяців.
У цьому випадку податківці радили:
— якщо з дати введення ОЗ в експлуатацію до дати надходження першої частини оплати минуло менше 12 місяців, то уся ця часткова оплата потрапляє до бази оподаткування ЄП;
— якщо ж наступні частини оплати надходитимуть уже після того, як об’єкт ОЗ проексплуатується 12 місяців, — базу оподаткування слід розрахувати уже як для об’єкта ОЗ, який використовується більше 12 місяців, тобто зменшити на частку залишкової вартості, пропорційну таким частковим оплатам.
Тобто податківці радили коригувати базу оподаткування з ЄП при продажу ОЗ виходячи із реальної ситуації з ОЗ, щодо залишкової вартості такого активу на кожну дату оплати.
Якщо цей підхід застосувати до нашого випадку (коли до моменту наступних оплат залишкова вартість ОЗ стала меншою договірної вартості), то виходить, що коли:
— залишкова вартість ОЗ на момент отримання оплати є більшою за договірну вартість, то отримана часткова оплата взагалі не включається до бази оподаткування ЄП;
— залишкова вартість ОЗ на момент отримання наступної оплати стала меншою за договірну вартість (з урахуванням розрахованої пропорції), то виникає ЄП-дохід у розмірі пропорційному частковим оплатам.
Приклад. Платник ЄП групи 3 (неплатник ПДВ) уклав договір про продаж об’єкта ОЗ на суму 100000 грн. Об’єкт використовувався більше 12 місяців. Оплата надходить частинами: у березні (30 %), травні (50 %), а решта (20 %) у липні 2025 року. Об’єкт ОЗ передано покупцеві в червні 2025 року. До цього часу він продовжував використовуватися єдиноподатником у його діяльності. Залишкова вартість ОЗ на кінець березня 2025 року становила 105000 грн, сума щомісячної амортизації — 5000 грн.
| Місяці року | Залишкова вартість на кінець місяця, грн | Оплата, що надійшла, грн | Частина оплати, що надійшла, в загальній сумі, % (гр. 3 : 100000 грн х 100 %) | Балансова вартість, що включається до розрахунку оподатковуваного доходу, грн (гр. 2 х гр. 4 : 100 %) | Сума, що включається до бази оподаткування ЄП, грн (гр. 3 - гр. 5) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Березень | 105000 | 30000 | 30 | 30000 | — |
| Травень | 95000 | 50000 | 50 | 47500 | 2500 |
| Липень | 90000 | 20000 | 20 | 18000 | 2000 |
Отже, з цього випливає, що у:
— І кварталі 2025 року база оподаткування ЄП не виникла, адже залишкова вартість ОЗ на момент отримання першого платежу була більшою за договірну вартість;
— II кварталі 2025 року база оподаткування ЄП складатиме 2500 грн, з якої слід сплатити ЄП, адже на момент отримання другої оплати залишкова вартість стала меншою за договірну вартість;
— IІІ кварталі 2025 року база оподаткування ЄП, з якої слід сплатити ЄП, складатиме 2000 грн.
З вищенаведеного випливає, що навіть дешевий продаж ОЗ не завжди гарантує продавцю — юрособі-єдиннику уникнення сплати ЄП. Тому будьте уважні, щоб не потрапити у халепу.
Висновки
- Для цілей визначення ЄП-доходу ПКУ не передбачено обов’язкової умови щодо продажу ОЗ за ціною не нижче їх оціночної вартості чи навіть залишкової вартості.
- Якщо договірна вартість проданого ОЗ буде меншою за залишкову вартість такого ОЗ, то у платника ЄП оподатковуваний дохід не виникне, тільки коли з дати введення ОЗ в експлуатацію мине більше 12 календарних місяців.
- При продажу ОЗ, який перебував у користуванні більше 12 місяців, за ціною, нижчою, ніж залишкова вартість ОЗ, може виникнути ЄП-дохід, тільки коли продаж відбувається з поетапною (частковою) оплатою, а сам актив до моменту передачі його покупцю експлуатується продавцем.
