ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Скасовано обов’язок подання до центру зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії). З 02.05.2025 вона подається за бажанням роботодавця
Законодавче підґрунтя. 02.05.2025 набрали чинності зміни, що внесені Законом, який коментується, до Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI (далі — Закон № 5067). Що маємо в підсумку?
З п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону № 5067 виключено абзац другий, який установлював обов’язок подання роботодавцями центрам зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії). Натомість ч. 4 ст. 50 цього Закону доповнено новим п. 11, в якому зафіксовано право роботодавця інформувати центр зайнятості про наявність посад (робочих місць), на які можуть бути працевлаштовані особи.
Зауважимо, що форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» наразі затверджена наказом Мінекономіки від 12.04.2022 № 827-22.
На що вплинуть зміни? Якщо коротко, то ні на що. Річ у тім, що й раніше (до 02.05.2025), незважаючи на обов’язковий статус такої форми, штрафів за її неподання не було передбачено. Тож якщо роботодавець ігнорував форму № 3-ПН, то ніяких негативних наслідків від такого рішення не отримував.
З 02.05.2025 добровільне подання форми № 3-ПН узаконено.
Подавати далі чи ні? Якщо у вас є посади (робочі місця), на які підбір кадрів здійснюватимете самостійно, то особливого сенсу в поданні форми № 3-ПН немає.
Інша справа, коли ви бажаєте працевлаштувати зареєстрованого безробітного з компенсацією за нього витрат. Так, наприклад, звичайному роботодавцю, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує строком не менш ніж:
— на 2 роки громадян, зазначених у пп. 1, 2, 3, 5, 7, 10 та 11 ч. 1 ст. 14 Закону № 5067, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, компенсуються фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців (ч. 1 ст. 26 Закону № 5067);
— на 1 рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, осіб, зазначених у пп. 6 і 8 ч. 1 ст. 14 Закону № 5067 та які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць, компенсуються 50 % фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати. Загальна тривалість виплати компенсації становить 6 місяців (ч. 2 ст. 26 Закону № 5067);
— на 2 роки осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 6 місяців, компенсуються фактичні витрати у розмірі ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців (ст. 261 Закону № 5067).
А ще роботодавець, який за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного, із числа осіб віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців, або осіб віком до 35 років — на перше робоче місце, чи осіб, звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби — на перше робоче місце після такого звільнення, компенсуються 50 % мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць. Загальна ж тривалість виплати компенсації становить не більше 6 місяців, за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати у два рази (ч. 4 ст. 29 Закону № 5067).
Механізм виплати таких компенсацій визначений Порядком надання роботодавцям компенсацій за працевлаштування зареєстрованих безробітних, затвердженим постановою КМУ від 10.02.2023 № 124. Звісно, що оскільки йде мова про працевлаштування осіб за направленням центру зайнятості, то в перелічених випадках без подання форми № 3-ПН не обійтися.
Також рекомендуємо подавати цю форму, якщо у вас є потреба в працівниках з інвалідністю, які мають бути працевлаштовані в рахунок виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
Зауважте! Своєчасне (не пізніше ніж через 3 робочих дні з дати відкриття вакансії) звернення до служби зайнятості з формою № 3-ПН надалі може допомогти довести відсутність у роботодавця порушення законодавства з працевлаштування осіб з інвалідністю та уникнути застосування адміністративно-господарських санкцій (далі — АГС). Річ у тім, що, на думку слуг Феміди (див., зокрема, постанови ВС від 15.06.2022 у справі № 520/2875/2020 та від 11.05.2023 у справі № 520/1450/2020), АГС не можуть застосовуватися до роботодавця, який вжив усіх залежних від нього заходів, передбачених законодавством, з працевлаштування осіб з інвалідністю на створені ним робочі місця. Під такими заходами розуміється, що роботодавець:
1) створив (виділив) робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю у межах нормативу;
2) поінформував центр зайнятості про наявність вакансій, на які він готовий працевлаштувати осіб з інвалідністю (тобто подав форму № 3-ПН із відповідною відміткою).
Підсумуємо. Форма № 3-ПН нікуди не зникла. Її й надалі можна й потрібно використовувати, якщо є потреба в пошуку осіб для працевлаштування за допомогою центру зайнятості. Без подання такої форми не обійтися, якщо роботодавець бажає:
— отримати компенсації за працевлаштування зареєстрованих безробітних;
— працевлаштувати за допомогою центру зайнятості осіб з інвалідністю в рахунок виконання нормативу працевлаштування таких осіб.
