29.05.2025

ЄСВ за ФОП, якщо є основне місце роботи: нові нюанси

Багато підприємців замислюються: чи обов’язково ФОП має сплачувати ЄСВ самостійно, якщо за нього вже сплачують страхові внески в іншому статусі — наприклад, як за найманого працівника? Ми вже казали, що шанс уникнути такої сплати є*! Але тут «підвезли» цікавих ліберальних нюансів, які і хочемо сьогодні висвітлити.

* Див. статтю «ФОП одночасно і підприємець, і найманий працівник: нюанси звільнення від ЄСВ за себе» // «Податки & бухоблік», 2025, № 31.

Звільнення як воно є

Звільнення від ЄСВ, про яке зараз будемо казати, — це звільнення для ФОП, які, окрім бізнесу, є найманими працівниками. Воно не має ніякого відношення до війни. Запровадили його ще з 01.01.2021, і воно працює по сьогоднішній день. Давайте його пригадаємо (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464*):

«Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті.., звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем (резидентом Дія Сіті) сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску…».

* Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

Простіше кажучи, щоб звільнення запрацювало, треба виконати дві умови:

1) ФОП повинен мати основне місце роботи. Зазвичай майбутній працівник сам визначає місце роботи основним, прописуючи це в заяві про прийняття на роботу. Втім, якщо ви не впевнені, завжди можна піддивитися цю інформацію на порталі ПФУ.

Заходимо в розділ «Комунікації з ПФУ», обираємо пункт меню «Запит на отримання електронних документів», а у віконечку, що відкрилося, обираємо тип звернення — «Витяг з РЗО». Готовий витяг можна буде завантажити за кілька хвилин з розділу «Мої звернення». В ньому ви й побачите, яке місце роботи вважалося основним для ФОП та на яку дату;

2) роботодавець за відповідний місяць має сплатити ЄСВ за ФОП у розмірі, не менше мінімального (у 2025 році — 1760 грн).

Якщо обидві умови виконані, то

ФОП-працівник не тільки звільнений від ЄСВ за себе як ФОП за відповідний місяць — він не може його сплачувати навіть добровільно! Так вважають і податківці (категорія 201.04 БЗ)

Більше деталей знайдете у статті «ФОП одночасно і підприємець, і найманий працівник: нюанси звільнення від ЄСВ за себе» // «Податки & бухоблік», 2025, № 31.

Але тут виникає цікаве питання: хто такий роботодавець, який має сплачувати ЄСВ за ФОП-працівника у розмірі не менше мінімального, аби «ввімкнулося» ЄСВ-звільнення для ФОП?

І з самого початку (з 2021 року) ні у кого не було сумнівів (включаючи податківців), що таким роботодавцем є саме роботодавець за основним місцем роботи (або резидент Дія-сіті, з яким ФОП уклав гіг-контракт). І це цілком логічно.

Але зараз думка податківців почала змінюватися. І нова позиція фіскалів, як не дивно, — на користь ФОП. Тож, гайда розбиратися!

Якщо ЄСВ заплатив роботодавець за сумісництвом…

На днях з’явився свіженький лист ДПСУ від 02.05.2025 № 461/2/99-00-24-01-01-02, в якому податківці прямо кажуть:

«…у разі якщо… підприємець має основне місце роботи і роботодавцем (не обов’язково за основним місцем роботи) сплачено страховий внесок у розмірі не менше мінімального.., то… підприємець звільняється від сплати за себе єдиного внеску за відповідні місяці звітного періоду».

Тобто, по суті,

податківці кажуть, що якщо ФОП одночасно працює і за основним місцем роботи, і за сумісництвом, то не важливо, який саме роботодавець виконає вимогу про сплату ЄСВ (із зарплати) не менше мінімального. Якщо це буде роботодавець за сумісництвом — це теж ОК

Що ж, доволі неочікуване і досить лояльне рішення.

І хоча, на наш погляд, у ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 (див. вище) все ж мається на увазі саме основний роботодавець, позиція фіскалів теж має право на життя. Бо, відверто кажучи, в Законі № 2464 чітко не сказано, який саме роботодавець повинен сплатити мінімальний ЄСВ за ФОП-працівника. Тож ним цілком може бути і роботодавець за сумісництвом.

Отже,

якщо за якийсь місяць за основним місцем роботи за ФОП-працівника ЄСВ у розмірі не менше мінімального не сплатили (наприклад, працівник перебував у відпустці за свій рахунок), а за сумісництвом сплатили (не менше 1760 грн/міс.), то ФОП може (і навіть повинен) не сплачувати ЄСВ за себе як ФОП за такий місяць

Втім, для найобережніших ФОП ми б рекомендували від гріха подалі попросити власну ІПК, бо випадок — нетривіальний.

Якщо ЄСВ заплатив соцзабез…

Тут ось яка справа: коли народжується дитина, соцзабез виплачує матусі 41280 грн «дитячих». Причому виплачує їх так: 10320 грн відразу після народження і по 860 грн щомісяця протягом 36 місяців (ст. 12 Закону про допомогу сім’ям з дітьми*, п. 2 Порядку № 1751**). Так ось, під час виплати оцих 860 грн/міс. соцзабез зобов’язаний щомісяця сплачувати мінімальний ЄСВ (абз. 7 та 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464, п. 3 Порядку № 178***.

* Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.92 № 2811-XII.

** Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затверджений постановою КМУ від 27.12.2001 № 1751.

*** Порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб, затверджений постановою КМУ від 02.03.2011 № 178.

Тож виходить, що

протягом трьох років після народження дитини соцзабез щомісяця сплачує мінімальний ЄСВ за жінку. Таким чином, період догляду за дитиною йде у її стаж

ФОП — наймана працівниця з основним місцем роботи. Взявши це до уваги, податківці вирішили (див. ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК), що ФОП, яка працює за наймом за місцем основної роботи (або працювала до народження дитини, а потім пішла у відпустку для догляду за дитиною до 3 років), може скористатися ЄСВ-звільненням для ФОП — найманих працівників (ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, див. вище). А все тому, що:

1) вона має основне місце роботи (бо воно зберігається і під час декрету, і під час відпустки для догляду за дитиною до 3 років — ст. 40 та ч. 3 ст. 184 КЗпП);

2) мінімальний ЄСВ за неї щомісяця сплачує соцзабез (див. вище)! При цьому податківців не бентежить той факт, що соцзабез взагалі не є роботодавцем ФОП. Але податківці прирівнюють його до роботодавця (до цього ще повернемося).

Що тут можна сказати?

Декрет. Якщо мова йде про декрет (лікарняний у зв’язку з вагітністю та пологами), то тут, без сумніву, податківці мають рацію. Декретні виплати (оплату лікарняного по вагітності та пологах) ФОП-працівниця отримує від роботодавця. Звісно, він же сплачує і ЄСВ за кожен місяць декрету, причому в розмірі не менше мінімального (22 % від мінзарплати) — категорія 201.04.01 БЗ).

Відтак, звільнення з ч. 6 ст. 4 Закону № 2464 повноцінно працює:

ФОП-працівниця, якій роботодавець за основним місцем роботи виплатив декретні і сплатив за неї ЄСВ, не повинна сплачувати ЄСВ за себе як ФОП за місяці декрету

Відпустка для догляду за дитиною до 3 років. Якщо ж мова йде про відпустку для догляду за дитиною, то зазвичай роботодавець під час такої відпустки не виплачує декретниці ніяких доходів (ст. 179 КЗпП) і не сплачує за неї ЄСВ, бо немає зарплати — немає бази нарахування ЄСВ (лист ДФСУ від 10.02.2017 № 2649/6/99-99-13-02-03-15).

А раз так, то виходить, що за ФОП, яка перебуває у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, ЄСВ сплачує тільки соцзабез, а не роботодавець. Так от,

зараз податківці не проти, щоб ФОП — наймані працівниці з основним місцем роботи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, не сплачували ЄСВ за себе

Дивіться, що вони кажуть (ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК): «…за умов, що фізична особа — підприємець має основне місце роботи та перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, і платниками сплачується за таку особу єдиний внесок у розмірі не меншому від мінімального страхового внеску, то виконуються обидві умови, визначені в частині шостій ст. 4 Закону № 2464.

Отже, у такому випадку фізична особа — підприємець звільняється від сплати єдиного внеску за себе саму».

Як бачите, податківці, по суті, прирівняли соцзабез до роботодавця. І, відверто кажучи, в цьому є зерно істини.

Справа в тому, що в п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 під роботодавцями розуміють не тільки підприємства, ФОП чи фізосіб, які використовують працю інших фізосіб на умовах трудового договору, а ще й органи, які виплачують допомогу при народженні дитини особам, які доглядають за дитиною до 3 років (абз. 7 та 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464), а це і є соцзабез!

З абз. 7 та 12 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 випливає, що соцзабез дійсно може вважатися роботодавцем для цілей Закону про ЄСВ! А значить, ФОП-працівниця з основним місцем роботи у відпустці для догляду за дитиною звільнена від ЄСВ за себе (але варто мати власну ІПК!)

Бо нерідко податківці мають абсолютно протилежну думку.

Так, наприклад, в ІПК від 14.04.2021 № 1527/ІПК/99-00-04-03-03-06 вони казали, що ФОП-працівники, перебуваючи у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, не звільняються від сплати ЄСВ за себе, оскільки цей внесок сплачується не роботодавцем, а соцзабезом — за рахунок коштів держбюджету.

А в ІПК від 14.03.2025 № 1428/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК вони побоялися дати чітку відповідь на запитання, чи прирівнюється соцзабез до роботодавця, і рекомендували звернутися з цим запитанням до Мінсоцполітики.

Тож варто підстрахуватися власною ІПК.

ФОП не працює за наймом / за основним місцем роботи. Такій ФОП, на жаль, не вдасться скористатися ЄСВ-звільненням ні на час декрету, ні на час догляду за дитиною до 3 років. Бо незважаючи на те, що ЄСВ за неї теж сплачує соцзабез:

— у Законі № 2464 немає окремого ЄСВ-звільнення для ФОП, які отримують «дитячі» гроші;

— ЄСВ-звільнення для найманих працівників теж не спрацює, бо у ФОП немає основного місця роботи. Отже,

ФОП, яка не має основного місця роботи, зобов’язана сплачувати ЄСВ за себе, навіть у декреті і в період догляду за дитиною

Нагадаємо, що ФОП на ЄП сплачують ЄСВ за себе, навіть якщо не ведуть діяльність і не отримують доходів. А от ФОП на загальній системі можуть не сплачувати ЄСВ за ті місяці, протягом яких чистий дохід був нульовим (чи був збиток). Тож якщо ви не плануєте вести діяльність у декреті, вигідніше перейти на загальну систему або взагалі зареєструвати припинення (більше деталей знайдете у статті «Чи сплачує ФОП податки під час декрету?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 39).

ЄСВ сплатила військова частина

Якщо ФОП мобілізували, то він отримує грошове забезпечення від військової частини — так само, як і військовослужбовці, які служать за контрактом (постанова № 111*). На це грошове забезпечення військові частини нараховують і сплачують ЄСВ, причому не менше мінімального внеску (абз. 7 та 8 п. 1 ч. 1 ст. 4, абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464).

* Постанова КМУ «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» від 09.04.2014 № 111.

За кожного мобілізованого військові частини сплачують ЄСВ (у 2025 році — не менше 1760 грн/міс.)

ФОП — найманий працівник з основним місцем роботи. А що там з роботодавцями? Вони сплачують ЄСВ за своїх мобілізованих працівників чи ні? В загальному випадку — ні. Бо наразі роботодавці зобов’язані зберігати за мобілізованими лише місце роботи і посаду (ст. 119 КЗпП). А середній заробіток зберігати не зобов’язані (з 19.07.2022*). А немає виплат (бази нарахування) — немає і ЄСВ.

* Див. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX.

Втім, за власним бажанням роботодавці можуть виплачувати середній заробіток своїм мобілізованим працівникам. Але навіть у такій ситуації зі сплатою ЄСВ з такого середнього заробітку може бути по-різному:

— й у звичайних роботодавців. Див., зокрема, лист ДПСУ від 16.01.2025 № 186/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК, де податківці чомусь кажуть, що ЄСВ з таких виплат не сплачується (більше деталей знайдете в статті «Добровільні виплати мобілізованим: ВЗ 5 %, а ЄСВ немає…» // «Податки & бухоблік», 2025, № 9);

— і в роботодавців із п. 920 розд. VIII Закону № 2464, тобто ФОП на ЄП груп 2, 3 та юросіб на ЄП групи 3, для яких прямо передбачено можливість несплати ЄСВ зі збережених виплат.

Тож до чого ми приходимо? Ми приходимо до того,

що в будь-якому разі мобілізований ФОП — найманий працівник, в якого є основне місце роботи, є звільненим від сплати підприємницького ЄСВ за себе

Тобто йому навіть не потрібно «вибивати» в податківців звільнення від ЄСВ за себе саме як для мобілізованого ФОП (див. статтю «Мобілізований ФОП та списання податкових боргів: сьогодні та завтра» // «Податки & бухоблік», 2025, № 37).

Дивіться:

— якщо роботодавець за основним місцем роботи зберіг за мобілізованим ФОП середній заробіток і сплачує ЄСВ (виходить не менше мінімального), то такий мобілізований ФОП може користуватися ЄСВ-звільненням для найманих працівників, бо виконуєте обидві умови: і основне місце роботи є, і мінімальний ЄСВ за ФОП роботодавець сплачує;

— якщо роботодавець за основним місцем роботи не сплачує ЄСВ, то можна застосувати ту ж саму логіку, яку податківці експлуатують в ІПК від 28.04.2025 № 2338/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК (див. вище). Тобто можна стверджувати, що для цілей Закону № 2464 військова частина теж є роботодавцем, бо зазначена в абз. 7 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464! А значить, ФОП під час служби у ЗСУ може користуватися ЄСВ-звільненням саме як найманий працівник, бо і основне місце роботи в нього є, і ЄСВ за нього сплачують (військова частина). Але, як ми вже зазначали, краще все-таки мати власну ІПК на цей рахунок, бо позиція податківців з цього приводу ще знаходиться на стадії формування. А нам неприємні сюрпризи не потрібні, тим більше що в мобілізованих ФОП, на відміну від ФОП-декретниць, є окреме ЄСВ-звільнення, яким теж можна скористатися.

ФОП не працює за наймом / за основним місцем роботи. Як ми вже розібралися, для таких ФОП не діє ЄСВ-звільнення, передбачене ч. 6 ст. 4 Закону № 2464, бо незважаючи на те, що військова частина все-таки сплачує за них ЄСВ, основного місця роботи у таких ФОП немає. Тож і звільнення для найманих працівників не вмикається.

Постривайте, скажете ви. А як же військова частина, хіба вона не наймає мобілізованого ФОП на роботу? Ні, після мобілізації громадяни отримують статус військовослужбовців. Їхні правовідносини з військовою частиною регулюються військовими статутами та законами, а не КЗпП.

Втім, на щастя, є інше звільнення — спеціально для мобілізованих ФОП. Щоправда, працює воно не для всіх — тільки для ФОП без найманих працівників (пп. 92 та 918 розд. VIII Закону № 2464, категорія 201.04.01 БЗ).

Але щоб ним скористатися, доведеться протягом 10 днів після демобілізації (лікування чи реабілітації) надати податківцям заяву про звільнення від ЄСВ (за спеціальною формою) та копію військового квитка. В такому разі ЄСВ можна буде не сплачувати (і не звітувати за нього) за весь період служби в ЗСУ. Якщо ж не встигнете — доведеться після демобілізації все сплачувати і звітувати.

До речі, зразок такої заяви, а також деталі та плани щодо звільнення від ЄСВ, ПДФО, ЄП та ВЗ для мобілізованих ФОП ми наводили в статті «Мобілізований ФОП та списання податкових боргів: сьогодні та завтра» // «Податки & бухоблік», 2025, № 37.

Увага! Мобілізаційним ЄСВ-звільненням можуть скористатися тільки ФОП без найманих працівників, які мобілізовані до ЗСУ або призвані з числа резервістів! А от контрактники або ФОП-роботодавці — ні (категорія 201.04.02 БЗ)

Якщо вам не пощастило і для вас мобілізаційне ЄСВ-звільнення не діє, не хвилюйтеся. Вам може стати в пригоді:

1) автоматичне ЄСВ-звільнення для всіх ФОП (і мобілізованих, і ні), яке діяло з 01.03.2022 по 31.12.2024 (включно). Щоб ним скористатися, не треба було нічого робити: просто не сплачувати ЄСВ та не звітувати з нього. Тож хоч за цей період можна не думати;

2) ЄСВ-звільнення для ФОП-пенсіонерів / осіб з інвалідністю, які отримують пенсію або соцдопомогу (вони взагалі звільнені від ЄСВ і від звітності за нього) (всі деталі про таких пільговиків знайдете у статті «ЄСВ для ФОП у 2025 році: повернення обов’язковості?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 82);

3) ЄСВ-звільнення для ФОП — найманих працівників з основним місцем роботи, про яке ми сьогодні говорили. До речі, ним можуть скористатися навіть ФОП-контрактники, якщо до контракту мали основне місце роботи. Бо місце роботи зберігається на час служби, а ЄСВ за ФОП платить військова частина. На жаль, якщо до контракту ФОП не працював за наймом, це звільнення для нього теж закрите.

Висновки

  • Якщо ФОП має основне місце роботи і роботодавець сплачує за нього ЄСВ у розмірі не менше 1760 грн/міс. (у 2025 році), ФОП не повинен сплачувати ЄСВ сам за себе.
  • Нещодавно податківці видали неочікувану ідею: мовляв, для цього ЄСВ-звільнення не важливо, хто сплачує ЄСВ за ФОП-працівника: роботодавець за основним місцем роботи, за сумісництвом чи навіть соцзабез, який сплачує мінімальний ЄСВ за ФОП-матусь протягом 3 років після народження дитини!
  • Якщо дотримуватися такої логіки, то цим звільненням могли б скористатися мобілізовані ФОП і навіть ФОП-контрактники, які до служби в ЗСУ мали основне місце роботи. Бо за них мінімальний ЄСВ щомісяця сплачує військова частина. Втім, без персональної ІПК ми б не радили ризикувати.
  • Якщо ж у ФОП немає основного місця роботи, то він, на жаль, не зможе скористатися цим ЄСВ-звільненням (для ФОП — найманого працівника) ні в декреті, ні під час мобілізації, незважаючи на те, що ЄСВ за нього сплачується.
  • Для ФОП-декретниць окремого ЄСВ-звільнення не передбачено.
  • А от для мобілізованих ФОП є окреме ЄСВ-звільнення, щоправда, не для всіх (не працює для контрактників та для ФОП-роботодавців).