стосовно деяких перехідних положень з податкового обліку основних засобів
Лист Державної податкової адміністрації України від 09.02.2011 р. № 3610/7/15-0317
«Щодо застосування та уточнення п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України»
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо застосування та уточнення п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України і повідомляє.
Згідно з п. 6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі — Кодекс) визначено, що з дати набрання чинності розділом III Кодексу (01.04.2011) для визначення переліку об’єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної станом на 1 квітня 2011 року.
Передбачається, що такому нарахуванню передує отримання даних інвентаризації основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 розділу III Кодексу, яка повинна бути в обов’язковому порядку проведена станом на 01.04.2011 р.
Крім того, абзацом 2 цього пункту визначено, що вартість, яка амортизується, по кожному об’єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом III Кодексу.
Абзацом 4 цього розділу визначено, що до переоціненої вартості основних засобів не включається сума дооцінки основних засобів, що проведена після 1 січня 2010 року.
Відповідно до абзацу 5 цього пункту, якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку менша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку на дату набрання чинності розділом III цього Кодексу, то тимчасова податкова різниця, яка виникає в результаті такого порівняння, амортизується як окремий об’єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
При цьому, якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах.
В абзаці 7 цього пункту законодавчо обмежено збільшення первісної вартості основних засобів на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III Кодексу в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об’єктів до такої дати.
Заступник Голови О. Любченко
коментар редакції
У листі, що коментується, ДПАУ наводить деякі нові правила роботи з основними засобами (з 1 квітня в податковому обліку, як і в бухгалтерському, застосовується саме цей термін, а не «основні фонди», як було раніше). Детально з порядком дій платника податку на перехідний період ви вже мали можливість ознайомитись на сторінках нашого видання (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 3, с. 28), тому зараз розглянемо лише ті моменти, на які ДПАУ звернула увагу в цьому листі.
По-перше
, зазначено, що для перегрупування основних фондів (з 1 квітня застосовується нова класифікація основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, що передбачає наявність 16 їх груп), мала бути проведена інвентаризація (станом на 01.04.2011 р.). Відтепер амортизація нараховуватиметься пооб’єктно, а мінімальні строки та допустимі методи амортизації встановлюються в розрізі таких груп.По-друге
, встановлено, що для визначення вартості, що амортизується (по кожному об’єкту), необхідно від первісної (переоціненої) вартості об’єкта відняти суму накопиченої амортизації (за даними бухгалтерського обліку) станом на 01.04.2011 р. Тобто визначальними величинами для встановлення вартості, що підлягає амортизації, є дані бухгалтерського обліку. При цьому капіталізовані витрати на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію тощо враховуються в переоціненій вартості об’єкта.По-третє
, указано, що сума дооцінки основних засобів, що проведена після 01.01.2010 р., відповідно до норм абз. 4 підрозділу 4 розділу ХХ ПК не може бути включена до переоціненої вартості таких об’єктів. Спрямування такої норми очевидне: обмеження можливого завищення вартості, що амортизується. У той же час подібне положення суттєво обмежує права платників податку і змушує їх (в разі проведення подібної дооцінки) зменшувати величину переоціненої вартості об’єкта за даними бухгалтерського обліку.По-четверте
, виходячи з вимог ПК, необхідно провести порівняння загальної вартості усіх (16) груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку та загальної вартості усіх (4) груп основних фондів за даними податкового обліку на 01.04.2011 р.Якщо перша виявиться меншою, то на суму відхилення необхідно відобразити тимчасову податкову різницю і амортизувати її як окремий об’єкт із застосуванням прямолінійного методу протягом трьох років.
Якщо ж загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то жодних додаткових дій робити не варто.
По-п’яте
, в листі зазначено, що первісна вартість основних засобів не збільшується на вартість придбання або поліпшення після дати набрання чинності розділом III ПК в частині витрат, віднесених на збільшення балансової вартості об’єктів до такої дати. Така норма досить логічна і унеможливлює дворазове збільшення вартості, що амортизується, на одні й ті ж величини.
Юрій Товстоп’ят
