Що повинен знати бухгалтер про податкову соціальну пільгу по-новому*
Олексій Кузнєцов, консультант
У принципі, порядок застосування податкової соціальної пільги щодо ПДФО (далі — ПСП), урегульований ст. 169 ПК (далі — ПК), дуже схожий на той, що було встановлено у ст. 6 Закону про ПДФО. Проте відмінностей чимало. Ось на ці відмінності ми й спробуємо звернути вашу увагу. Отже, що потрібно знати бухгалтеру, який нараховує зарплату?
*Стаття підготовлена за матеріалами електронного періодичного видання «El-Бухгалтер», випуск № 8/2011.
Базова ПСП
Базова пільга, яку може бути застосовано до доходів будь-якого платника (але, зверніть увагу, не до будь-яких доходів, а тільки до зарплатних), тепер обчислюється не як 50 % від мінімальної зарплати, а як 50 % від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року (далі — ПМ). У 2011 році він становить 941 грн.
До речі, величину базової ПСП визначено у ПК вельми своєрідно: безпосередньо у п.п. 169.1.1 ідеться про 100 % ПМ, але згідно з п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» зазначена величина до кінця 2014 року застосовуватиметься в половинному розмірі.
У чому сенс такого хитрого способу і чому б не встановити базовий розмір ПСП прямо в п.п. 169.1.1 ПК — незрозуміло. Тим більше, що з 2015 року, коли, за ідеєю, базова пільга стане повнорозмірною, виникнуть проблеми із застосуванням підвищених пільг. Наприклад, пільга за пп. 169.1.2 або 169.1.3 тоді становитиме 1,5 ПМ або 2 ПМ відповідно, а максимальний дохід у вигляді зарплати, до якого цю пільгу може бути застосовано, — усього 1,4 ПМ. Тобто частина підвищеної ПСП просто не зможе бути використана платником податків.
Утім, тут творці ПК просто додержувалися власної традиції. Як пам’ятаєте, у подібний спосіб розмір базової пільги було сформульовано й у первісній редакції п.п. 6.1.1 Закону про ПДФО (допоки в 2005 році до нього не було внесено зміни).
Підвищена ПСП
Серед тих, хто має право на ПСП підвищеного розміру, відбулися певні переміщення.
1. Найголовніша зміна стосується «дитячої» пільги. Якщо раніше працівники, які утримують трьох або більше дітей віком до 18 років, мали право на 200 % пільгу в розрахунку на кожну дитину, то тепер ПСП надається тільки у 100 % розмірі на кожну дитину, зате претендувати на неї мають право вже й платники податків, які мають двох дітей.
2. Вдови та вдівці втратили права на підвищену пільгу. Тепер вони можуть отримувати 150 % пільгу тільки у випадку, якщо виховують дитину (дітей), — разом з іншими одинокими матерями, батьками, опікунами та піклувальниками, у розрахунку на кожну дитину.
3. Таку саму 150 % пільгу дали учасникам бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, якщо на них поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Окремо зазначені інваліди I і II груп із числа тих, хто воював у «гарячих точках», — для них діє 200 % пільга.
4. До Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці та повних кавалерів ордена Слави (Трудової Слави) прирівняли тих, хто нагороджений чотирма і більше медалями «За відвагу». Усі вони мають право на 200 % пільгу.
Для інших категорій платників відносний розмір ПСП (порівняно з базовою пільгою) залишився тим самим.
Конкретні розміри ПСП, на суму яких може бути зменшена місячна заробітна плата платника податків, було наведено в статті «ПДФО: нюанси» див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі» № 2, 2011, с. 33.
Обмеження за величиною зарплати
Як і раніше, ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як
зарплата* та прирівняних до неї виплат (компенсацій, винагород), якщо розмір доходу не перевищує місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 169.4.1). У 2011 році ця величина становить 1320 грн.* До речі, ДПАУ підтвердила в листі від 19.01.2011 р. № 697/6/17-0715, що виплати за листками непрацездатності (як оплата перших 5 днів за рахунок роботодавця, так і допомоги з Фонду) прирівнюються до заробітної плати та враховуються при розрахунку граничної суми доходу, що дає право на ПСП. При цьому
суми лікарняних (а також відпускних) для цілей порівняння з граничним доходом, що дає право на ПСП, розподіляються за місяцями, на дні яких припадає хвороба (відпустка) (п.п. 169.4.1 ПК).Єдиний виняток
становить ПСП «на дітей» на підставі п.п. 169.1.2 ПК (платникам податків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років): для неї граничний розмір доходу одному з батьків визначається кратно кількості дітей. Тобто платник, який має, скажімо, трьох дітей, може отримати пільгу в тому випадку, якщо його зарплата не перевищує 3960 грн. (1320 грн. х 3). Вибір, хто з двох батьків користуватиметься зазначеним правом, такі особи роблять самостійно. При цьому, щоб уникнути розбіжностей з податковими органами щодо правильності застосування ПСП, доцільно, щоб особа, яка претендує на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей, зазначала в заяві про застосування ПСП, що її чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується таким правом (звичайно, якщо такий платник податків перебуває в зареєстрованому шлюбі).Звертаємо увагу: для
другого з батьків (опікуна, піклувальника) граничний розмір заробітної плати для отримання ПСП визначається за загальним правилом**.** Незважаючи на те, що граничний розмір доходу, що дає право на отримання ПСП для батьків, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років, визначається по-різному, право на отримання ПСП з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років зберігається у обох батьків.
У свою чергу, за наявності прав на ПСП за іншими підставами (наприклад, як одинока мати згідно з
п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК) граничний розмір доходу становить у 2011 році 1320 грн. (без права збільшення кратно кількості дітей).
Обмеження за видами зарплати
Тепер дуже важливий момент. Підпункт 6.3.3 Закону про ПДФО забороняв застосування ПСП до зарплати тих платників податків, які одночасно з такою зарплатою отримували:
— плату за виконання громадських робіт, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджету або фонду соцстраху;
— бюджетні стипендії або забезпечення (учні, студенти, аспіранти, ординатори, ад’юнкти, військовослужбовці строкової служби);
— зарплату під час відбуття покарання у вигляді позбавлення волі;
— зарплату, нараховану (виплачену) за роботу за наймом у складі екіпажа (команди) транспортного засобу, який перебуває за межами України;
— зарплату як держслужбовці;
— доходи від підприємницької або іншої незалежної професійної діяльності.
У ПК список «заборонників» скоротився до одержувачів бюджетних стипендій або забезпечення. Отже, тепер претендувати на зарплатну ПСП мають право всі перелічені вище категорії платників податків, крім військовослужбовців строкової служби, учнів, студентів тощо (для яких, як і раніше, діє правило про неприпустимість застосування ПСП до зарплати, що одержується одночасно з бюджетною стипендією або грошовим чи майновим забезпеченням).
Водночас законодавець обмежив характер доходів, до яких застосовується пільга. ПСП не можна застосовувати до «незарплатних» доходів та до доходів самозайнятої особи від провадження підприємницької та іншої незалежної професійної діяльності. Таким чином, підприємець (або пересічна людина, яка виконує роботи за цивільно-правовим договором) не може скористатися ПСП щодо своїх підприємницьких (цивільно-правових) доходів, але має право претендувати на неї щодо зарплати, яка отримується одночасно з підприємницькими доходами. Це підтверджує і ДПАУ в листі від 03.02.2011 р. № 2349/6/17-0716.
Звертаємо вашу увагу на те, що кількісні обмеження (не більше 1,4 ПМ з округленням) стосуються саме величини зарплати. Незарплатні (підприємницькі, цивільно-правові тощо) доходи в розрахунку участі не беруть та теоретично можуть бути скільки завгодно великими.
Документи на пільгу
Згідно з
п.п. 169.2.2 ПК платник податків, як і раніше, подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Колишню форму такої заяви було встановлено наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461 (далі — наказ № 461), проте цей наказ з 01.01.2011 р. утратив чинність, а нової форми не з’явилося. Власне, ПК і не вимагає затвердження будь-якої обов’язкової форми подібної заяви, однак вказівка про форму, «встановлену Державною податковою службою», міститься в п. 2 Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227.Наразі за зразок при оформленні такої заяви може братися форма заяви, що була встановлена зазначеним вище
наказом № 461. Повністю форму заяви, затверджену наказом № 461 , застосовувати не можна, оскільки її реквізити не відповідають нормам ПК.Ще один важливий момент. Колишній
Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги, затверджений постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035, дозволяв обходитися без спеціальної заяви, якщо платник ПДФО перебував у трудових відносинах зі своїм роботодавцем до набуття чинності Законом про ПДФО. Для таких працівників ПСП починала діяти автоматично.Новий
Порядок аналогічної норми не містить. Тобто без заяви застосування ПСП неможливе* . Більше того, із січня 2011 року всі працівники, які мають право на ПСП, повинні заново подати роботодавцю заяву, в якій буде зроблено посилання на відповідні норми ПК, оскільки в ПК відсутні норми про автоматичне продовження надання ПСП особам, які працювали на підприємстві станом на 01.01.2011 р. Рекомендуємо бухгалтерам звернути на це особливу увагу.* Виняток зроблено тільки для держслужбовців.
Що стосується документів, які підтверджують право на ПСП у підвищеному розмірі, то в цілому їх склад залишився тим самим.
Спілкування з податковою
Як у минулому, так і зараз несумлінні платники ПДФО мають можливість подати заяви відразу декільком роботодавцям та незаконно скористатися пільгою за кількома місцями роботи, причому в роботодавців немає ні обов’язку, ні можливості якось контролювати ситуацію. Щоб запобігти подібним порушенням, податківці видали спеціальний Порядок інформування роботодавців платника податку про наявність порушень застосування податкової соціальної пільги, позбавлення платника податку або про відновлення його права на податкову соціальну пільгу, затверджений наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1023, замість колишнього аналогічного документа, затвердженого згаданим вище наказом № 461.
По суті, новий Порядок відрізняється від колишнього тільки відсутністю згадок про вивішування повідомлень про порушення на дошці оголошень ДПІ (оскільки канули в Лету самі дошки оголошень).
Форма повідомлення змінилася більш істотно. Слід зауважити, що віднині повідомлення адресуються вже не самому працівнику — платнику податків, а його роботодавцю — податковому агенту. Крім того, із нової форми чітко випливає, що 100 % штраф за порушення в застосуванні податкових пільг повинен стягнути з порушника (та перерахувати до бюджету, зрозуміло) саме його роботодавець, а не податкова.
До речі, п.п. 169.4.2 ПК передбачає обов’язок роботодавця здійснити перерахунок ПСП тільки у трьох випадках:
— за результатами податкового року під час нарахування зарплати за останній місяць року;
— під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування;
— під час проведення остаточного розрахунку з працівником, який припиняє трудові відносини з роботодавцем.
Однак право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів та утриманого податку роботодавці й податкові агенти мають за будь-який період та в будь-яких випадках (п.п. 169.4.3 ПК). Отже, у разі отримання від податківців повідомлення про неправильне застосування пільги роботодавець, схоже, має право сам вирішувати, стягнути йому все недоплачене працівником відразу або почекати кінця року. Хоча ми рекомендуємо не зволікати з цим. Навіщо вам на рівному місці псувати відносини з податківцями тільки через те, що хтось із ваших працівників виявився пройдисвітом?
ПСП під час звільнення працівника
Згідно з
п.п. 169.3.4 ПК ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому платник податку помер (оголошений судом померлим) або визнаний безвісно відсутнім, або втратив статус резидента, або звільнений з роботи.Нагадаємо, що раніше згідно з
п. 4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги, затвердженого постановою КМУ від 26.12.2003 р. № 2035, застосування ПСП зупинялося з податкового місяця, в якому працівник припинив трудові відносини з таким роботодавцем.Тепер, як бачимо, до зарплати, отриманої за останній місяць роботи, причому незалежно від кількості відпрацьованих днів, ПСП однозначно застосовується.
Застосування пільг «на дітей»
Право на застосування «дитячої» ПСП до доходу, отриманого у вигляді заробітної плати, мають такі платники податків:
— особи, які утримують двох і більше дітей віком до 18 років (
п.п. 169.1.2 ПК);— одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років (
п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК). Для цілей застосування ПСП одинокою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (п.п. 1 п. 5 Порядку № 1227);— особи, які утримують дитину-інваліда віком до 18 років (
п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК).Розміри ПСП «на дітей», що діють з 1 січня 2011 року, наведені в статті «ПДФО: нюанси» (див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі» № 2, 2011, с. 33).
У період дії
Закону про ПДФО податківці займали прихильну до платників податків позицію, дозволяючи додавати величину базової пільги («на себе») до суми пільг «на дітей», про що неодноразово повідомлялося в листах ДПАУ.Зараз ситуація змінилася кардинально. Згідно з
п.п. 169.3.1 ПК, якщо платник податків має право на ПСП за декількома підставами, то застосовується одна ПСП, що має найбільший розмір. Отже, з набуттям чинності ПК неможливо одночасно отримати платнику дві ПСП — «на себе» і «на дітей». Виняток становить випадок, коли працівник має двох і більше дітей, один з яких інвалід. У такому разі звичайна ПСП «на дітей» (470,50 грн. на кожну дитину, що не є інвалідом) і ПСП «на дитину-інваліда» (705,75 грн. на кожну дитину-інваліда) сумуються.Причому, ПСП застосовується тільки за умови, що зарплата платників податку не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на застосування ПСП.
Приклад.
На підприємстві працює декілька жінок, які розлучені, кожна має по двоє дітей. Чи враховується кількість дітей при розрахунку граничного розміру доходу?У цій ситуації можливо два варіанти вибору ПСП.
Перший
. Відповідно до п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПК одинокої матері надається підвищена ПСП у розмірі 150 % звичайної ПСП (705,75 грн.) з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років. Отже, при розрахунку розміру ПСП кількість дітей ураховується. Але граничний розмір доходу такої категорії працівників не збільшується кратно кількості дітей і становить у 2011 році всього 1320 грн.Таким чином, якщо одинока мати має двох дітей віком до 18 років, її розмір ПСП складатиме 1411,50 грн. (705,75 грн. х 2), а граничний розмір доходу, що дозволяє їй застосовувати ПСП, складатиме 1320 грн.
Другий
. Працівник може обрати ПСП за іншою підставою. Зокрема, відповідно до п.п. 169.1.2 ПК передбачене надання ПСП у розмірі 100 % від суми звичайної ПСП (470,50 грн.) платникам, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років , з розрахунку на кожну таку дитину. У цьому випадку при наданні ПСП «на дітей» граничний дохід розраховується кратно кількості дітей.Якщо працівниця обере зазначену підставу, то розмір ПСП становитиме 941,00 грн. (470,50 грн. х 2), а граничний розмір доходу, що дозволяє застосовувати ПСП, складатиме 2640 грн. (1320 грн. х 2).
Слід зауважити, що в разі перевищення місячної заробітної плати працівника понад установлений розмір (у цьому випадку — 1320 або 2640 грн.) питання надання ПСП не розглядається незалежно від категорії особи, яка її одержує.
Таким чином, працівниці слід самостійно визначитися, яку саме підставу для застосування ПСП їй обрати.
ПСП та аванс
Згідно з
п. 169.1 ПК платник податків має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отриманого від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП. Крім того, в п.п. 169.2.1 ПК зазначено, що ПСП застосовується до нарахованого місячного доходу у вигляді заробітної плати лише за одним місцем її нарахування (виплати).Як бачимо, застосовувати ПСП можна лише до
нарахованої місячної заробітної плати працівника. Саме місячна заробітна плата порівнюється з граничним розміром доходу, що дає право на застосування ПСП. В аванс працівнику виплачується тільки частина місячної заробітної плати, порівняння якої з граничним розміром доходу буде некоректним.Із зазначеного випливає, що застосування ПСП при виплаті авансу неправомірне. Такої думки дотримуються й податківці.
Труднощі можуть виникнути в ситуації, коли база оподаткування місячної заробітної плати менше або дорівнює сумі застосовуваної до неї ПСП:
1)
у деяких співробітників. У цьому випадку, при виплаті заробітної плати за другу половину місяця до бюджету перераховується різниця між загальною сумою ПДФО, утриманого з місячної заробітної плати працівників, і сумою податку на доходи, перерахованого в аванс. Отже, ПДФО, сплачений в аванс за працівників, які мають право на ПСП, ураховується при визначенні загальної суми ПДФО, що підлягає сплаті за підсумками місяця;2)
у всіх працівників (наприклад, коли всім працівникам установлено неповний робочий час і зарплата на рівні мінімальної). На нашу думку, у зазначеній ситуації роботодавець може одноразово при виплаті авансу перерахувати суму ПДФО із зарплати за першу половину місяця. За підсумками місяця на суму перерахованого в аванс ПДФО утворюється переплата податку, якою підприємець може «користуватися» при наступних виплатах авансу. У разі виникнення проблем з банком, при отриманні (перерахуванні) коштів на виплату зарплати за першу половину місяця в наступних місяцях доведеться сплачувати 1 грн. На виконання вимог п. 3.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22, банки можуть затребувати платіжку на сплату податку, але правильність нарахування не перевірятимуть.Менш безпечний варіант — при виплаті авансу в сумі меншій, ніж розмір ПСП, не сплачувати ПДФО або перераховувати його в сумі 1 грн., якщо кошти на виплату зарплати знімаються з банківського рахунка. На захист такої позиції фахівці посилаються на те, що в
ПК сам момент зменшення доходу на ПСП не прописано (кожен момент нарахування або сплати ПДФО або ж кінець місяця). Але повторимося: законодавчих підстав застосовувати ПСП до авансу, а не до нарахованої місячної зарплати немає.Зауважимо, що при виплаті авансу в роботодавців може виникнути ще одне запитання: чи можна при розрахунку суми ПДФО зменшувати суму зарплати за першу половину місяця на суму єдиного соціального внеску? На нашу думку (на підставі
п. 164.6 ПК) при визначенні бази оподаткування сума зарплати може бути зменшена на суму єдиного соціального внеску в частині утримань.
Відображення інформації про ПСП у податковому розрахунку за формою № 1ДФ
Інформація про отримання фізичними особами — платниками податку ПСП відображається роботодавцями — податковими агентами в податковому розрахунку за формою № 1ДФ, що подається окремо за кожен квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу. Форму податкового розрахунку затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 р. № 1020.
Якщо у звітному періоді податковий агент застосовував ПСП до зарплати працівника, то він при заповненні податкового розрахунку за формою № 1ДФ, за таким платником податку, у графі 8 «Ознака податкової соціальної пільги» проставляє ознаку ПСП згідно з Довідником ознак соціальних пільг, наведеним у Порядку № 1020 (див. таблицю).
| Вид ПСП | Розмір ПСП на 2011 р. | Ознака ПСП |
| Звичайна (п.п. 169.1.1 ПК) | 470,50 | «01» |
| Підвищена (п.п. 169.1.3 ПК) | 705,75 | «02» |
| Максимальна (п.п. 169.1.4 ПК) | 941,00 | «03» |
| Пільга «на дітей» (п.п. 169.1.2 ПК) | 470,50 | «04» |
За відсутності права на ПСП у платника податків у звітному кварталі у графі 8 ставиться прокреслення.
Якщо працівник в одному місяці звітного кварталу мав право на ПСП, а в двох інших — не мав, на такого працівника заповнюється один рядок у податковому розрахунку за формою № 1ДФ із зазначенням того коду ПСП, що застосовувалася до зарплати цього працівника протягом одного місяця звітного кварталу.
Приклад.
Працівниця ТОВ «Перемога» Іванченко І. І. (реєстраційний номер облікової картки платника податків — 2222222222) у січні 2011 року мала право на звичайну ПСП, оскільки її зарплата складала 1200 грн., у лютому та березні 2011 року така працівниця не мала права на звичайну ПСП, оскільки її зарплата за лютий і березень 2011 року склала по 1500 грн. на місяць. Зарплата виплачується своєчасно.Дані, необхідні для заповнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року, наведемо в таблиці.
| Місяць | Зарплата, грн. | ЄСВ, грн. | ПСП, грн. | ПДФО, грн. |
| Січень 2011 року | 1200,00 | 43,20 | 470,50 | 102,95 |
| Лютий 2011 року | 1500,00 | 54,00 | — | 216,90 |
| Березень 2011 року | 1500,00 | 54,00 | — | 216,90 |
| Разом | 4200,00 | 151,20 | 470,50 | 536,75 |
Фрагмент податкового розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| … | ||||||||||||||
| 20 | 2222222222 | 4200 | 00 | 4200 | 00 | 536 | 75 | 536 | 75 | 101 | — | — | 01 | — |
| … | ||||||||||||||
Якщо протягом звітного кварталу до заробітної плати працівника застосовувалося декілька пільг (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу), на нього заповнюється відповідна кількість рядків, у кожній з яких у графі 8 зазначається ознака ПСП, що відповідає нарахованому доходу.
На окрему увагу заслуговує порядок відображення в податковому розрахунку за формою № 1ДФ зарплати працівника, що має право одночасно на звичайну ПСП «на дітей» та пільгу «на дитину-інваліда» («дітей-інвалідів»).
Ще раз нагадаємо, що тепер ПСП «на себе» не застосовується, а пільги за
п.п. 169.1.2 (на кожну дитину до 18 років, що не є інвалідом) і 169.1.3 (на кожну дитину-інваліда) ПК сумуються.У разі застосування до заробітної плати працівника таких пільг заповнюються два рядки. При цьому в першому рядку (з ознакою пільги «02») заповнюються всі графи, а в другому (з ознакою пільги «04» — тільки графи 1, 2, графа 5, в якій зазначається ознака доходу «101», і графа 8, в якій зазначається ознака пільги для осіб, які одержують «звичайну» пільгу «на дітей», «04» в інших графах ставляться прокреслення.
Приклад.
Працівниця ТОВ «Перемога» Грушко А. А. (реєстраційний номер облікової картки платника податків — 3333333333) у січні 2011 року мала право на звичайну ПСП. Її зарплата за січень — березень склала 1200 грн. щомісячно. У лютому 2011 року вона подала заяву і підтверджуючі документи на пільги, передбачені п.п. 169.1.2 і п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПК (як особа, яка утримує двох дітей віком до 18 років, одна з яких інвалід). У лютому — березні 2011 року до заробітної плати Грушко А. А. одночасно застосовувалася ПСП у розмірі 705,75 грн. «на дитину-інваліда» та у розмірі 470,50 грн. «на дитину, що не є інвалідом». Зарплата на цьому підприємстві виплачується своєчасно.Дані, необхідні для заповнення податкового розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року, наведемо в таблиці.
| Місяць | Зарплата, грн. | ЄСВ, грн. | ПСП, грн. | ПДФО, грн. |
| Січень 2011 року | 1200,00 | 43,20 | 470,50 | 102,95 |
| Лютий 2011 року | 1200,00 | 43,20 | 1176,25 | — |
| Березень 2011 року | 1200,00 | 43,20 | 1176,25 | — |
| Разом | 3600,00 | 129,60 | 2823,00 | 102,95 |
У податковому розрахунку за формою № 1ДФ за І квартал 2011 року дані за зарплатою Грушко А. А. відображатимуться таким чином:
Фрагмент податкового розрахунку за формою № 1ДФ за I квартал 2011 року
| 1 | 2 | 3а | 3 | 4а | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||
| … | ||||||||||||||
| 21 | 3333333333 | 1200 | 00 | 1200 | 00 | 102 | 95 | 102 | 95 | 101 | — | — | 01 | — |
| 22 | 3333333333 | 2400 | 00 | 2400 | 00 | — | — | — | — | 101 | — | — | 02 | — |
| 23 | 3333333333 | — | — | — | — | — | — | — | — | 101 | — | — | 04 | — |
| … | ||||||||||||||
І ще…
Як епілог нагадаємо, що тепер наявність права платника податків на ПСП не впливає на:
— проведення річного перерахунку. Раніше перерахунок проводився тільки за тими працівниками, яким надавалася ПСП, тепер же перерахунок у наведених випадках необхідно проводити за всіма працівниками. ДПАУ ще раз вказала на це в листі від 12.01.2011 р. № 364/6/17-0716;
— надання нецільової благодійної допомоги, що не обкладається ПДФО в сумі, що не перевищує граничного розміру, установленого абз. 1 п.п. 169.4.1 ПК (п.п. 170.7.3 ПК). Раніше, в п.п. 9.7.3 Закону про ПДФО, обов’язковою умовою надання такої благодійної допомоги була наявність у платника податків — одержувача допомоги права на ПСП.
Використані нормативні документи
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ПДФО
— Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (втратив чинність).Наказ № 461
— наказ ДПАУ «Щодо затвердження форм заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку» від 30.09.2003 р. № 461 (втратив чинність).
