Платники податку та об’єкт оподаткування
Ключовими категоріями для кожного податку і збору (податок на прибуток — не виключення) є платники податку і об’єкт оподаткування.
Платники податку на прибуток наведені в
ст. 133 ПК. Виділяють платників податку з числа резидентів та з числа нерезидентів. Визначення резидентів дає п.п. 14.1.213 ПК:
| Резиденти — це:а) юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет; в) фізична особа — резидент — фізична особа, яка має місце проживання в Україні |
Загальне визначення нерезидентів знаходимо в
п.п. 14.1.122 ПК:| Нерезиденти — це:а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України; б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; в) фізичні особи, які не є резидентами України |
Платники податку як з числа резидентів, так і з числа нерезидентів, наведені у вигляді схеми див. с. 5.
* Список прийнятих скорочень наведено на кінці тематичного випуску.
** За винятком представництв. Поняття представництва в цьому випадку дещо специфічне (абз. 2 п.п. 133.1.5 ПК):
Представництво платника податку
— це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.*** Постійне представництво нерезидента визначене в п.п. 14.1.193 ПК:
Постійне представництво
— постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.
Представництво платника податку — це відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням, та який здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи, фінансується такою юридичною особою та не отримує інших доходів, окрім пасивних доходів.
Відмітимо, що згідно з положеннями, введеними
ПК, з метою оподаткування постійне представництво включає:— будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов’язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов’язана з таким майданчиком, об’єктом чи діяльністю, перевищує 6 місяців;
— надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у т. ч. консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як 6 місяців, у будь-якому 12-місячному періоді;
— резидентів, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов’язків (наприклад, укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).
Крім того,
ПК уточнює, що не є постійним представництвом:— використання споруд виключно з метою зберігання, демонстрації або доставки товарів чи виробів, що належать нерезиденту;
— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою зберігання або демонстрації;
— зберігання запасів товарів або виробів, що належать нерезиденту, виключно з метою переробки іншим підприємством;
— утримання постійного місця діяльності виключно з метою закупівлі товарів чи виробів або для збирання інформації для нерезидента;
— направлення у розпорядження особи фізичних осіб у межах виконання угод про послуги з надання персоналу;
— утримання постійного місця діяльності виключно з метою провадження для нерезидента будь-якої іншої діяльності, яка має підготовчий або допоміжний характер.
До початку своєї господарської діяльності постійне представництво має стати на облік у податковому органі за своїм місцезнаходженням.
Якщо ж постійне представництво розпочинає свою господарську діяльність до реєстрації у податковому органі, воно вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування.
ОБ’ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ
Перелік об’єктів оподаткування містить
ст. 134 ПК. Їх наведено у вигляді схеми див с. 6.Визначившись з платниками податку та об’єктами оподаткування, варто перейти до доходів і витрат платника податків, чому і присвячено наступні статті.
* Визначення доходу з джерелом походження з України містить п.п. 14.1.54 ПК:
Дохід з джерелом походження з України
— будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у т. ч. від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у т. ч., але не виключно, доходи у вигляді:а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у т. ч. акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків — резидентів від страхування ризиків страхувальників — резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у т. ч. пов’язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов’язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних служб України (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
