ЄДИНИЙ ПОДАТОК
Співпраця з єдиноподатниками: крок вліво, крок вправо — розстріл
Якщо не так давно про обмеження при співпраці з платниками, що застосовують інші системи оподаткування, доводилось думати саме єдиноподатникам (вони повинні дотримуватись чітких меж стосовно розміру отриманої виручки для того, щоб не втратити право застосовувати спрощену систему оподаткування), то з набранням чинності
ПК задумались уже їхні ділові партнери з числа платників податку на прибуток, ПДВ та підприємців на загальній системі оподаткування. І задумались вони над тим, варто чи ні далі співпрацювати з такими єдиноподатниками. Ідеться в цьому випадку про фізичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, оскільки юридичні особи можуть співпрацювати з іншими платниками за правилами, що діяли до набрання чинності ПК. Саме про співробітництво з фізичними особами, які застосовують спрощену систему оподаткування, і йтиметься далі.
співпраця з платниками податку на прибуток
Усі пам'ятають про суспільний резонанс, якого набула спроба впровадження
гл. 1 розд. XIV ПК, що мала б регулювати правила оподаткування єдиним податком з 01.01.2011 р. Саме через активні протести з боку підприємців ті спроби успіхом так і не увінчались. ПК був прийнятий без вищевказаної глави, проте «під шумок» були прийняті інші норми, які туго натягнули петлю на шиї тих фізосіб-єдиноподатників, які тісно співпрацювали з платниками податку на прибуток та підприємцями на загальній системі оподаткування. Упевнені, всі, хто віч-на-віч стикнувся з проблемами, що розглядаються, спросоння згадає п.п. 139.1.12 ПК. Нагадаємо його положення:| Не включаються до складу витрат: …витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) |
Як бачимо, з кожного правила є свої виключення. Так і в цьому випадку: до витрат платника податку на прибуток включаються витрати, понесені при придбанні робіт, послуг у
фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок і здійснює діяльність у сфері інформатизації.
Діяльність у сфері інформатизації
У
ПК визначення діяльності в сфері інформатизації не міститься, проте воно є в Єдиній базі:| Запитання: Яка діяльність відноситься до діяльності в сфері інформатизації? Повна відповідь: Діє з 01.04.2011 р. Відповідно до п.п. 139.1.12 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI при визначенні оподатковуваного прибутку не враховуються витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи — підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації). До послуг у сфері інформатизації належать послуги, визначені в розд. 72 Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016-97, який затверджено і введено в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 30.12.97 р. № 822 (далі — наказ № 822). Слід зазначити, що з 31 грудня 2011 року Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97, затверджений наказом № 822, буде скасовано згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження та скасування національних класифікаторів» від 11.10.2010 р. № 457 (далі — наказ № 457). Разом з цим згідно з наказом № 457 на заміну ДК 016-97 затверджено Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, який набирає чинності 1 січня 2011 року. Пунктом 6 наказу № 457 встановлений термін одночасної дії ДК 016-97 та ДК 016:2010 з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. |
Відразу зазначимо, що відповідь з Єдиної бази деякою мірою вже встигла застаріти. Річ у тому, що
наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29.11.2010 р. № 530 унесено зміни до наказу № 457, згідно з якими про жодну паралельну дію нормативних актів уже не йдеться: у 2011 р. діє ДК 016-97; з 01.01.2012 р. набирає чинності ДК 016:2010.Тобто, у 2011 р. варто орієнтуватись на
ДК 016-97, а саме на гр. 72. Що ж до неї включається?Ця група містить 6 класів послуг:
1) консультативні послуги з конфігурації комп'ютерних технічних засобів
. До цього класу включаються:— розроблення і консультування у сфері інформаційних систем щодо апаратних засобів і пов'язаного з ними програмного забезпечення;
— розроблення схем управління інформацією;
— розроблення і консультування у сфері захисту інформації;
— консультативні послуги щодо:
а) пристроїв підготування даних, уведення даних та керування роботою комп'ютерів;
б) процесорів;
в) запам'ятовувальних пристроїв;
г) пристроїв виведення та друкування даних;
д) додаткового периферійного обладнання, що використовується разом з комп'ютерами (сканери, стримери, принтери, зовнішні та внутрішні запам'ятовувальні пристрої на оптичних дисках, модеми і т. ін.);
е) підключення комп'ютерів до інформаційних мереж та роботи в інформаційних мережах;
є) технічних комплексів на базі комп'ютерів, таких як настільні редакційно-видавничі системи;
ж) використання комп'ютерів та пов'язаних з ними інших технічних засобів;
2) послуги зі створення програмного забезпечення
. До цього класу включаються:— вироби, що на митницях можуть реєструватися як такі, що мають нульову чи умовну вартість; вони лише забезпечують пов'язування зі статистикою зовнішньої торгівлі. Ці вироби є матеріалізацією певної послуги. Сама послуга складається з постачання цих виробів. Це, зокрема, носії інформації із записом (стрічки, касети, дискети, диски CD-ROM), які містять стандартне програмне забезпечення чи дані, використовувані в межах певного виду видавничої діяльності;
— послуги з розроблення пакетних програмних засобів (системних програмних засобів та інструментальних програмних засобів користувача, прикладного програмного забезпечення);
— послуги консультативні з програмного забезпечення та інші послуги з розроблення програмного забезпечення. Сюди включаються, зокрема:
а) консультативні послуги з інтегрованих програмних комплексів;
б) послуги з питань розвитку програмного забезпечення користувачів;
в) послуги з системного аналізу і програмування;
г) послуги з системного супроводу;
д) інші послуги в галузі інформатизації;
3)
послуги з оброблення даних. До цього класу включаються:— послуги з управління обчислювальними засобами:
а) експлуатація інформаційних центрів на замовлення третіх осіб (управління експлуатацією чи приймання на себе повного виконання функцій інформаційного забезпечення);
б) управління потоками між мережами, оптимізація парку обладнання, розподілення робочого навантаження на замовлення третіх осіб;
— послуги з оброблення даних обчислювальними засобами:
а) послуги з табулювання і оброблення даних (оброблення на замовлення даних, що надаються клієнтом, табулювання, обчислення без розроблення спеціальних програмних засобів; оренда машинного часу на інформаційній системі третьої особи в режимі розподілення часу з іншими користувачами; надання в розпорядження інформаційного обладнання чи мереж (наприклад, «інформаційна енергія» чи «інформаційна допомога»));
б) послуги з введення даних (спеціалізовані роботи у сфері введення даних, а також перфорування карт чи стрічок);
в) інші послуги з оброблення даних обчислювальними засобами (перетворення файлів, відновлення даних, оптичне збирання даних, підготування даних для збору);
4)
послуги, пов'язані з базами даних. До цього класу включаються:— надання у розпорядження окремих клієнтів чи широкого кола користувачів вже існуючих даних (розкладів, промислових каталогів, наукових даних), організованих для консультування чи оперування ними через інформаційний сервер (послуги зі створення банку даних та надання можливості доступу до даних);
— формування фондів документів будь-якого характеру;
— надання у розпорядження мікрофіш, лістингів чи даних, зареєстрованих іншим способом, з банків даних;
— передання прав на використання чи перепродаж оформленої інформації (крім адрес);
5)
послуги з технічного обслуговування і ремонту конторських, лічильних машин та комп'ютерної техніки. До цього класу включаються:— технічне обслуговування і ремонт конторського, фотокопіювального, відтворювального і офсетного обладнання;
— технічне обслуговування і ремонт друкарських машинок, конторських, лічильних машин, касових апаратів та різного термінального обладнання;
— технічне обслуговування і ремонт спеціалізованих конторських машин (оброблення поштових відправлень);
— послуги з технічного обслуговування і ремонту комп'ютерної техніки та периферійного обладнання, що використовується спільно з електронно-обчислювальною технікою (принтери, сканери, зовнішні запам'ятовувальні пристрої на оптичних дисках, модеми тощо);
— установлення пакетів програм чи додаткового апаратного або програмного забезпечення;
6)
інші послуги у сфері інформатизації.Для можливості віднесення витрат на вищевказані послуги до складу витрат платника податку на прибуток необхідно, щоб предметом у відповідному договорі між платником податку на прибуток та фізичною особою — єдиноподатником були саме описані вище послуги. Крім того, доведеться отримати від такого постачальника послуг копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку, в якому має бути вказано такий вид діяльності, як
діяльність у сфері інформатизації. Також бажано додатково отримати копії виписки і витягу з Єдиного державного реєстру, в яких має бути вказано код 72 ДК 016-97.
Співпраця з підприємцями на загальній системі оподаткування
Та не лише для платників податку на прибуток співпраця з фізособами-єдиноподатниками поставлена в жорсткі рамки. Те саме стосується
фізосіб, які працюють на загальній системі оподаткування. Відповідно до ст. 174 ПК, що регулює правила оподаткування доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності (крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування), а саме п. 177.4, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розд. III ПК. А в розд. III ПК, як ви пам'ятаєте, саме й міститься обмеження стосовно того, що не можна включати до складу витрат (п.п. 139.1.12 ПК). Тому співпраця з єдиноподатниками однаково небажана як для платників податку на прибуток, так і для фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування.Крім того, перед останніми може постати й інша проблема: якщо товари в фізособи-єдиноподатника були придбані в I кварталі цього року, а реалізовані пізніше або ж досі не реалізовані, права на включення її вартості до витрат такий платник не має (податківці будуть проти такого).
Співпраця з бюджетними установами
Для фізичних осіб — єдиноподатників є все-таки деяка альтернатива. Звісно ж, далеко не всім їм доступна можливість співробітництва з бюджетними установами, проте хоча б в одному з десяти випадків подібне можливе. І тут варто звернути увагу на те, що
на бюджетні установи, які не є платниками податку на прибуток підприємств, дія п.п. 139.1.12 ПК не розповсюджується (див. лист ДПАУ від 05.04.2011 р. № 4133/5/17-0716). Таким чином, бюджетні установи, які не є платниками податку на прибуток підприємств, за певних обставин можуть співпрацювати з контрагентами — фізичними особами, які застосовують спрощену систему оподаткування.У вказаному
листі також зазначено, що підтвердженням підприємцями-єдиноподатниками виду/видів діяльності, у межах якого/яких вони реалізовують продукцію (товари, роботи, послуги), виходячи із положень норм ст. 2, 6 Указу № 727 та п. 4 ст. 9 Закону України від 15.05.2003 р. № 755 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», є копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності1, свідоцтва про сплату єдиного податку.1
Лист датовано 05.04.2011 р., а вже 07.04.2011 р. були прийняті зміни до вищевказаного Закону, які відмінили свідоцтво про державну реєстрацію як таке. На зміну йому прийшли виписки з Єдиного державного реєстру, тому логічно припустити, що саме їх копії в цьому випадку можуть слугувати як підтверджувальні документи.
Інші можливості
Як уже було зазначено вище,
п.п. 139.1.12 ПК стосується лише фізичних осіб — єдиноподатників (схему їх співробітництва з платниками податку на прибуток наведено на рис. 1).
У той же час юридичні особи можуть співпрацювати як із платниками податку на прибуток, так і з фізособами — підприємцями на загальній системі оподаткування без подібних заборон. Виходячи з цього, для оптимізації оподаткування фізичним особам під час співпраці з такими платниками доцільно було б включити як посередника юридичну особу — єдиноподатника, який використовує ставку оподаткування 10 % (таку схему співробітництва наведено на рис. 2).
2
Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта обкладення податком на прибуток.
Примітка.
Для платника єдиного податку за ставкою 6 % розмір витрат не має суттєвого значення, крім того, про ПК з ПДВ також говорити не доводиться (оскільки платником ПДВ він не є), тому ці компоненти на схемі не зображені.Чому саме 10 %, а не, скажімо, 6 %? Річ у тому, що при використанні як посередника юридичної особи — платника єдиного платника, що використовує ставку оподаткування 6 %, останній отримає додаткове податкове навантаження у вигляді відсутності права збільшувати ПК з ПДВ при купівлі товарів (робіт, послуг) у фізичної особи — єдиноподатника (схему такої співпраці наведено на рис. 3).
Примітка.
Для платника єдиного податку за ставкою 10 % розмір витрат не має суттєвого значення, тому цей компонент на схемі не зображено.Така ж проблема, як видно з рис. 1 — 3, виникне і в платників ПДВ, які зважаться на співпрацю з фізособами-єдиноподатниками або з юридичними особами — платниками єдиного податку, що використовують ставку 10 %.
Вони не матимуть права на ПК з ПДВ. Про це — далі.
Єдиноподатники і пдв
Якщо при співпраці з платниками податку на прибуток можливо, як бачимо, знайти «обхідні шляхи», то співпраця з платниками ПДВ з нового року стала дуже проблемною. Причина банальна:
єдиноподатники не можуть бути платниками ПДВ. Доказом цьому є п.п. «в» п. 184.1 ПК, відповідно до якого анулювання реєстрації платника ПДВ відбувається у разі, якщо будь-яка особа, зареєстрована як платник ПДВ, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати ПДВ. Дійсно, відповідно до абз. «в» п. 1 підрозд. 8 розд. ХХ ПК платники єдиного податку не є платниками ПДВ з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком ПДВ, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 %.Звертає на себе увагу в цьому випадку те, що
ПДВ не сплачується з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України. Тобто сплачувати ПДВ у разі імпорту товарів чи послуг доведеться, причому без реєстрації платником ПДВ.Крім того, платники єдиного податку, які обрали ставку оподаткування 6 % відповідно до
абз. 2 п. 3 Указу № 727, очевидно, як і раніше, сплачують ПДВ. Лише при співпраці з такими єдиноподатниками інші платники ПДВ мають право на податковий кредит.Виходить,
ПК значно ускладнив співробітництво єдиноподатників-фізосіб зі своїми контрагентами з 2 причин:— неможливості включення до складу витрат платника податку на прибуток і підприємця на загальній системі витрат на придбання товарів (робіт, послуг) у єдиноподатника;
— неможливості включення до складу ПК з ПДВ платниками цього податку сум, сплачених при придбанні товарів (робіт, послуг) у єдиноподатника.
Проте щодо першого питання з'явився світ у кінці тунелю.
Перспективи п.п. 139.1.12 ПК
Для багатьох фізосіб-єдиноподатників указаний
підпункт перекреслив функціонування взагалі, для інших став причиною суттєвого зменшення розміру доходів, а тому позитивних емоцій від його впровадження, звісно ж, просто не може бути.Нині ВРУ прийняла в першому читанні
Проект № 8521 (постанова ВРУ від 16.06.2011 р. № 3536-VI), згідно з яким пропонується виключити п.п. 139.1.12 ПК. У висновку Головного науково-експертного управління ВРУ, так само, як і у висновку відповідального комітету на Проект № 8521 не міститься жодного зауваження стосовно такого виключення. Тому цілком імовірно, що невдовзі (вірогідно, що з 01.10.2011 р.) п.п. 139.1.12 ПК дійсно буде виключено, що відкриє перед фізичними особами — єдиноподатниками нові можливості (недарма говорять: нове — це добре забуте старе, у цьому випадку не так і добре).Та закінчити розгляд цього питання на такій мажорній ноті не вдасться, оскільки, ведучи розмову про можливі зміни, варто сказати, що платники податку на прибуток, що співпрацюватимуть з єдиноподатниками, разом з відповідною податковою декларацією будуть зобов'язані подавати органу державної податкової служби перелік доходів та витрат платника податку у розрізі контрагентів, що сплачують єдиний податок, за формою та у порядку, що мають бути визначені Міністерством фінансів України. У переліку зазначатимуться контрагенти, обсяг операцій з якими у звітному (податковому) періоді перевищував
50 тис. грн.Звертаємо вашу увагу на те, що в цьому випадку йдеться не лише про контрагентів-фізосіб, але й про юросіб-єдиноподатників. Тому цілком можливо, що в майбутньому співпраця з єдиноподатниками з числа юросіб для контрагентів-платників податку на прибуток у плані витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта обкладення цим податком, стане нічим не пріоритетнішою за співробітництво з фізособами-єдиноподатниками.
