Екоподаток за розміщення відходів
Лист Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.09.2011 р. № 18922/07/10-11 «Щодо сплати екологічного податку за розміщення відходів»
Міністерство екології та природних ресурсів розглянуло запит <…> та в межах компетенції надає відповіді на поставлені запитання.
1. Розміщення побутових відходів здійснюється на полігонах побутових відходів, Правила експлуатації яких затверджено наказом Мінжитлокомунгоспу від 01.12.2010 р. № 435, зареєстрованим у Мін’юсті 22.12.2010 р. за № 1307/18602.
Відповідно до пункту 2.2 зазначених Правил на кожному полігоні побутових відходів має бути контрольно-перепускний пункт (далі — КПП) і має бути встановлено автомобільні ваги для обліку кількості всіх видів відходів, що надходять на полігон побутових відходів.
Таким чином, організації, які експлуатують полігони твердих побутових відходів, ведуть облік відповідної маси побутових та інших відходів, що надходять на полігони ТПВ.
Для перерахунку побутових відходів з об’ємних одиниць в одиниці маси можна використовувати наказ Мінжитлокомунгоспу «Про затвердження Рекомендованих норм надання послуг з вивезення побутових відходів» від 22.03.2010 р. № 75 або отримати шляхом розрахунку з Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 р. № 1070.
2. Процедура визначення класу небезпеки для відходів призначена насамперед для промислових відходів, що мають стабільний хімічний склад, та здійснюється відповідно до ДСанПіН 2.2.7.029-99 «Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров’я населення».
Здебільшого побутові відходи для завдань обліку та статистики в Україні зазвичай належать до відходів IV класу небезпеки. Відповідно до пункту 2.4.6 наведеного вище ДСанПіН тверді промислові відходи IV класу небезпеки можуть використовуватися на полігоні твердих побутових відходів як ізолюючий матеріал в середній та верхній частинах полігону.
При операціях поводження з побутовими відходами слід ураховувати необхідність виконання вимог щодо поводження з небезпечними відходами у складі побутових, викладених у статті 351 Закону України «Про відходи».
Стаття 351. Вимоги щодо поводження з побутовими відходами
Небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.
Якщо ігнорувати наведені вище вимоги та не вилучати небезпечні відходи у складі побутових, зазначені відходи може бути віднесено до інших класів небезпеки.
Заступник Міністра — керівник апарату Д. Мормуль
коментар редакції
ДПАУ, як і раніше, продовжує наполягати на тому, що всі суб'єкти господарювання, у діяльності яких утворюються відходи (у тому числі побутові), якщо такі відходи перебували на їх території протягом якогось, навіть нетривалого, часу, зобов'язані сплачувати екоподаток за розміщення відходів. Причому факт укладення договору зі спеціалізованим підприємством на вивезення відходів не має значення.
Основний аргумент, що використовується податковими органами, — поняття «Розміщення відходів», наведене в п.п. 14.1.223 ПК, в якому зазначено, що розміщення відходів — це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації або видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях або об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отриманий дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Виходячи з цього ДПАУ вважає, що зберігання відходів до моменту передачі спеціалізованому підприємству є тимчасовим розміщенням відходів і відповідно підпадає під визначення «розміщення відходів». А отже, суб'єкти, які здійснюють таке тимчасове розміщення відходів (у тому числі побутових), зобов'язані сплачувати екоподаток.
На нашу думку, такі аргументи податківців безпідставні (наші аргументи із цього приводу див. у тематичному номері «Екологічний податок. Акцизний податок»// «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 18, с. 8).
Підтримує нашу позицію й Міністерство екології. Так, у своїх листах від 04.08.2011 р. № 14364/07/10-11, від 05.09.2011 р. № 16687/07/10-11 держорган роз'яснює, що під розміщенням відходів слід розуміти їх зберігання та захоронення у спеціально відведених для цього місцях або об'єктах. Основне призначення спеціально відведених місць або об'єктів — видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження. Виходячи з цього, у листі зроблено висновок, що контейнери (контейнерні майданчики) для побутових відходів не є місцями їх остаточного видалення і не належать до спеціально відведених місць та об'єктів.
Щоправда, наприкінці листа щодо необхідності сплати екоподатку Мінекології запропонувало звернутися за роз'ясненнями з цього питання до податківців, аргументуючи це тим, що визначення терміна «розміщення відходів», наведене в п.п. 14.1.223 ПК, істотно відрізняється від аналогічного терміна, наведеного в Законі про відходи. Хоча, на нашу думку, ці поняття є тотожними.
Ураховуючи те, що ДПАУ наполягає на необхідності сплати «побутового» екоподатку, радимо тим платникам, які не хочуть доводити справу з податківцями до суду, подавати звітність з екоподатку за розміщення побутових відходів. При цьому зауважимо, що перша судова практика з цього питання свідчить про незаконність вимог податківців. Так, постановою Донецького окружного суду від 13.10.2011 р. у справі № 2а/0570/16902/2011 суд задовольнив вимоги платника податків і визнав податкову консультацію, що стала предметом спору, недійсною, зазначивши, що суб'єкт господарювання, який не розміщує відходи у спеціально відведених місцях і не має дозволу на використання таких місць, не є платником екологічного податку.
Проте, не всі суб'єкти готові сперечатися з податківцями. Тим паче, що зазначену постанову було винесено судом першої інстанції і може бути оскаржено. Тому для платників актуальним залишається питання, як розрахувати суму екологічного податку.
У листі від 30.09.2011 р. № 18922/07/10-11 Мінекології дало свою офіційну позицію щодо того, як можна визначити обсяг побутових відходів і ставку екоподатку для побутових відходів.
Так, обсяг отриманих побутових відходів Мінекології рекомендує визначати, орієнтуючись:
— або на Мінімальні норми надання послуг з вивезення побутових відходів, наведені в додатку 2 до Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою КМУ від 10.12.2008 р. № 1070 (далі — постанова № 1070);
— або на Рекомендовані норми надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджені наказом МінЖКГ від 22.03.2010 р. № 75 (далі — наказ № 75).
При цьому зазначимо, що згідно з наказом Міністерства регіональної політики від 01.11.2011 р. № 271 норми, затверджені наказом № 75, утратили свою чинність.
Тому при визначенні обсягу утворення побутових відходів залишається орієнтуватися на постанову № 1070. Наведемо витяг із неї.
| Найменування об'єкта | Мінімальна добова норма надання послуг |
| 1 | 2 |
| Тверді побутові відходи | |
| Підприємства, установи та організації | |
| Готель, на одне місце | 0,5 (2,74) |
| Гуртожиток, на одне місце | 0,35 (1,65) |
| Санаторій, пансіонат, будинок відпочинку, на одне місце | 0,7 (3,84) |
| Лікувально-профілактичні заклади: |
|
| лікарня, на одне ліжко | 0,35 (2,19) |
| поліклініка, на одне відвідування | 0,01 (0,06) |
| Склад, на 1 кв. метр площі | 0,1 (0,22) |
| Адміністративні і громадські установи та організації, на одне робоче місце | 0,3 (1,3) |
| Навчальні заклади: |
|
| вищий і середній спеціальний, на одного студента | 0,09 (0,48) |
| школа, на одного учня | 0,08 (0,4) |
| школа-інтернат, на одного учня | 0,45 (2,2) |
| профтехучилище, на одного учня | 0,4 (2) |
| дитячий дошкільний заклад, на одне місце | 0,28 (1,4) |
| Підприємства торгівлі, на 1 кв. метр торговельної площі: |
|
| промтоварний магазин | 0,15 (0,82) |
| продовольчий магазин | 0,3 (1,5) |
| ринок | 0,31 (1,1) |
| Заклади культури і мистецтва, на одне місце | 0,08 (0,7) |
| Підприємства побутового обслуговування, на одне робоче місце | 0,75 (3,4) |
| Вокзал, аеропорт, на 1 кв. метр площі залу очікування | 0,37 (1,7) |
| Кемпінг, автостоянка, на 1 кв. метр площі | 0,03 (0,11) |
| Пляж (курортний сезон), на 1 кв. метр території | 0,04 (0,25) |
| Підприємства громадського харчування, на одне місце: |
|
| 1) ресторан: |
|
| з відбором харчових відходів | 1 (5) |
| без відбору харчових відходів | 1,4 (6) |
| 2) кафе, їдальня: |
|
| з відбором харчових відходів | 0,43 (2,2) |
| без відбору харчових відходів | 0,5 (2,6) |
| Великогабаритні відходи, на одну людину | 0,08 (0,4) |
| Ремонтні відходи, на одну людину | 0,11 (0,15) |
| Рідкі відходи, на одну людину | 25 літрів |
| Небезпечні відходи, на одну людину | 0,01 (0,05) |
Розрахунок обсягу побутових відходів, що утворилися, здійснюється таким чином:
Кількість працівників (осіб) х
х Мінімальну норму утворення відходів для установи та організації (кг, л) х
х Кількість календарних днів: 1000.
Щодо ставок екологічного податку за побутові відходи, то, на думку Мінекології, побутові відходи належать до малонебезпечних, тобто відходів IV класу небезпеки. Виходячи з цього у період з 01.01.2011 р. по 31.12.2012 р. ставка податку становитиме 1,25 грн. за 1 тонну (ст. 246 ПК, п. 2 підрозд. 5 розд. XX ПК).
Марина Казанова
