Безнадійна заборгованість: аванси
Як правильно у декларації про прибуток відобразити списання безнадійної дебіторської заборгованості з передоплати (гроші перераховані, товар не отримано) після закінчення строку позовної давності?
У газеті «Податковий кодекс: консультації та коментарії», 2011, № 19 (стаття «Сумніви і безнадія: як компенсувати економічні вигоди?») ми вже розглядали специфіку відображення сумнівної та безнадійної заборгованості. Тоді ми зазначали про дивну безглуздість схеми списання таких заборгованостей, наведеної у ПК.
У ПК є стаття 159, яка називається «Безнадійна та сумнівна заборгованість». Однак головбухові, який поставив запитання, слід розуміти, що, незважаючи на назву цієї статті, йому навряд чи доведеться застосовувати її положення. Причому як на тому етапі, коли борг став сумнівним, так і на тому етапі, коли борг став безнадійним.
У випадку, про який ідеться у запитанні, застосовувати норми п. 159.1, призначені для урегулювання сумнівного боргу, не можна. Адже п. 159.1 ПК стосується тільки продавців товарів (робіт, послуг). Він не регулює списання сумнівної «дебіторки» покупцями товарів (робіт послуг). Тобто механізм п. 159.1 ПК взагалі не може застосовуватися до передоплат (авансів).
У той же час авансова «дебіторка» при дотриманні відповідних умов може задовольняти визначенню безнадійної заборгованості за п.п. 14.1.11 ПК.
У такому випадку вона може бути списана до витрат згідно з п. «г» п.п. 138.10.6 ПК. Зазначимо, що ПК відносить до інших витрат звичайної діяльності «витрати на створення резерву сумнівної заборгованості», які «визнаються витратами для цілей оподаткування у сумі безнадійної дебіторської заборгованості».
Відповідна сума відображається у ряд. 06.5.4 Додатка ІВ до декларації з податку на прибуток.
Звернемо увагу на те, що цей рядок називається «Витрати на створення резерву сумнівної заборгованості». Тому, щоб уникнути можливих інсинуацій, багато хто з фахівців рекомендує перед списанням безнадійного боргу нарахувати резерв за кредитом рахунка 38.
І тут на «передоплатного» кредитора може очікувати неприємний сюрприз.
Справа в тому, що п. 7 П(С)БО 10 дозволяє відображати у бухобліку резерв сумнівного боргу лише щодо тієї «дебіторки», яка є фінансовим активом. Передоплата ж такою не є. Тобто при формальному прочитанні П(С)БО 10 на суму такого боргу резерв не нараховується.
Це може дати козир тим податківцям, які вважають, що ПК дозволяє списувати безнадійний борг лише у разі нарахування резерву сумнівного боргу в бухобліку.
Тому за можливістю авансовій «дебіторці» потрібно надати фінансового характеру. Це можна зробити, наприклад, шляхом внесення до договору положення про те, що у разі прострочення поставки товарів (робіт, послуг) дебітор повинен повернути кредитору передоплату грошовими коштами.
Під таку заборгованість можна без проблем нарахувати резерв сумнівного боргу.
Іван Чалий, електронне періодичне видання «El-бухгалтер», випуск 42/2011
