Поповнення рахунка корпоративного мобільного телефону через термінал

Поповнення рахунка корпоративного мобільного телефону через термінал

Працівником підприємства за власні кошти поповнено рахунок корпоративного мобільного телефону через термінал. Понесені витрати відшкодовано працівнику на підставі Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, і чека про оплату послуг, в якому зазначено, що:

— сума платежу становить 300 грн., у тому числі комісія — 15 грн.;

— послугу надано фізичною особою — підприємцем.

Як відобразити таку операцію в податковому обліку?

Одразу зазначимо, що для підприємства поповнення рахунка мобільного телефону за допомогою різних типів платіжних терміналів* — найбільш проблематичний (у плані оподаткування) спосіб оплати послуг мобільного зв'язку. Річ у тім, що прийом платежів через термінали нерідко здійснюють посередники. У зв'язку з цим питання виникають як із підтвердженням права на податкові витрати та податковий кредит (щодо вартості послуг мобільного зв'язку і вартості послуг посередника), так і з доказом правомірності не сплачувати ПДФО і ЄСВ** з винагороди посередника, якщо той є фізичною особою — підприємцем (далі — ФОП).

* Маються на увазі автомати (термінали) самообслуговування, POS-, JAVA-, Windows-термінали тощо.

** ПДФО — податок на доходи фізичних осіб; ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зверніть увагу: посередники діють на підставі агентського або субагентського договору (глава 31 ГКУ). За таким договором комерційний агент здійснює дії від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє. На нашу думку, той факт, що агент діє від імені суб'єкта, якого він представляє, принципово важливий для оподаткування, особливо, якщо платіж (як у цьому запитанні) складається з двох частин: оплати послуг зв'язку та оплати винагороди посередника (так званої «комісії»). Пояснимо чому.

Податкові витрати і ПДВ з послуг зв'язку. Тут ключову роль виконуватимуть чеки платіжних терміналів, якими оформляється ця операція.

Якщо чек є фіскальним*, то підприємство  матиме право віднести послуги зв'язку на витрати**.

** Найчастіше витрати на мобільний зв'язок «потрапляють» до витрат на підставі абзацу «ґ» п.п. 138.10.2 ПК як адміністративні витрати, направлені на обслуговування та управління підприємством. Водночас тут можуть бути варіанти. Наприклад, підприємствам торгівлі оплату послуг мобільного зв'язку з телефонного номера, яким користується менеджер з продажів, логічніше включати до витрат на збут (абзац «з» п.п. 138.10.3 ПК).

Водночас податківці вважають: якщо посередником є ФОП — єдиноподатник, то права на податкові витрати у покупця немає. Принаймні такий висновок було зроблено в листі ДПАУ від 13.05.2011 р. № 13401/7/15-0217 при розгляді ситуації, коли за договором транспортної експедиції перевізником є підприємець-єдиноподатник.

Ми з таким підходом не погоджуємося і вважаємо, що при визначенні складу витрат має значення, від чийого імені діє посередник. Зокрема, в агентському договорі посередник діє від імені особи, яку представляє, отже, аналізувати варто операції між покупцем (третьою особою) і клієнтом (довірителем). Таким чином, якщо продавець є юрособою (як правило, інформація про це наявна в чеку термінала), на наш погляд, покупець має повне право віднести вартість послуг зв'язку на витрати, незважаючи на те що посередником виступала ФОП-єдиноподатник.

До речі, якщо посередник є підприємцем, то фіскальність чека буде непрямим підтвердженням того, що такий посередник перебуває на загальній системі оподаткування (єдиноподатники в більшості випадків не зобов'язані застосовувати РРО). Проте краще підстрахуватися й отримати від підприємця копію довідки з податкової про обрану систему оподаткування (детальніше про це трохи нижче).

За наявності фіскального чека ви можете мати й право на податковий кредит з ПДВ (п.п. «а» п. 201.11 ПК).

Щоправда, тут варто враховувати один важливий момент. За роз'ясненнями податківців, до податкового кредиту може бути включено суму ПДВ тільки в розмірі 40 грн. на день сумарно за всіма чеками, інакше — права на податковий кредит у підприємства взагалі не буде (див. лист ДПАУ від 22.04.2011 р. № 7680/6/16-1515-20 і консультацію, розміщену в розділі 130.18 Єдиної бази податкових знань (далі — ЄБПЗ) на сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua) . Назвати таку позицію податківців правомірною не можна, проте в цій ситуації простіше вчинити саме так, як вони хочуть. Якщо ж податковий кредит за такими сумами принциповий — краще спробувати отримати у контрагента податкову накладну (що, гадаємо, буде непросто).

Якщо посередником виступає підприємець-єдиноподатник, про податковий кредит доведеться забути: ФОП-єдиноподатник не може бути платником ПДВ, отже покупець не отримує права на податковий кредит з ПДВ.

Якщо ж реквізити чека не відповідають критеріям фіскального, то все дещо складніше. Зокрема, для включення витрат на мобільний зв'язок до складу витрат розрахунковий документ повинен містити всі реквізити первинного документа, перелічені в п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88, а саме:

— назву документа (форми);

— дату і місце складання;

— назву підприємства, від імені якого складено документ;

— зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі);

— посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

— особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції;

— додаткові реквізити в разі потреби (ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо).

Як бачите, найімовірніше, підприємству доведеться звернутися до власника термінала та отримати від нього «нормальний» первинний документ і податкову накладну. Без таких документів уключати вартість послуг зв'язку до податкових витрат не можна.

І ще… Згідно з п. 138.5 ПК витрати на оплату послуг мобільного зв'язку враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в тому звітному періоді, в якому їх було здійснено, відповідно до правил ведення бухгалтерського обліку. Підтверджують це й працівники податкового відомства в консультації, розміщеній у розділі 110.07.05 ЄБПЗ.

Оскільки через термінали, як правило, здійснюється передоплата, то перерахування платежів не викликає жодних податкових наслідків в обліку з податку на прибуток підприємства (п.п. 139.1.3 ПК). Інакше кажучи, відображення у складі витрат вартості «мобільних» послуг відбуватиметься у міру їх фактичного отримання:

— при контрактному підключенні — на підставі належним чином оформленого рахунка оператора. Щоправда, податківці попереджають: якщо рахунки за послуги зв'язку надходять у місяці, наступному за місяцем користування такими послугами, то платник податків збільшує витрати в тому звітному періоді, в якому отримано рахунки за такі послуги. При здійсненні передоплати за послуги зв'язку до складу витрат звітного (податкового) періоду платник податків уключає тільки суму витрат, зазначену в рахунках, незалежно від наявності здійсненої передоплати (див. консультацію, розміщену в розділі 110.07.01 ЄБПЗ);

— при підключенні на умовах передплаченого сервісу — на підставі документів, що підтверджують здійснення витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського обліку (див. п. 138.2 ПК), наприклад, внутрішнього акта про отримання послуг (оскільки надання операторами зв'язку деталізованих рахунків абонентам, підключеним на умовах передплаченого сервісу, не передбачено).

Податкові витрати і ПДВ з винагороди посередника. Тут знову доведеться відштовхуватися від характеру виданого документа. Якщо чек фіскальний, то залежно від його суми (перевищує чи ні 200 грн. без ПДВ) підприємство може розраховувати за ним на податковий кредит без податкової накладної.

Щодо податкових витрат, то претендувати на них, як уже наголошувалося, можна тільки якщо:

— ФОП-посередник не є єдиноподатником;

— є належним чином оформлені розрахунковий документ (ним якраз можна вважати фіскальний чек) або первинний документ.

Підтвердженням того факту, що посередник-ФОП не є єдиноподатником, на сьогодні є копія довідки з податкової, в якій зафіксовано цю інформацію. А щоб її отримати, вам доведеться звертатися до власника термінала.

Без копії такої довідки відображати податкові витрати небезпечно.

ПДФО і ЄСВ з винагороди посередника. У тому випадку, якщо поповнення рахунка здійснено через підприємця, то від загальносистемника додатково потрібно отримати копію витягу з Держреєстру, а якщо посередник єдиноподатник — витяг із Держреєстру та/або копію Свідоцтва про сплату єдиного податку. Хоча це «звільнить» підприємство від обов'язку обчислити та сплатити ПДФО і ЄСВ, подати Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ усе ж доведеться (лист ДПСУ від 19.09.2011 р. № 689/6/23-50/0315). Суму сплаченої винагороди слід відобразити у графах 3а і 3 з ознакою доходу «157», а у графах 4а і 4 — поставити прокреслення.

Зауважимо, що в консультації, розміщеній в розділі 160.18 ЄБПЗ, податківці зазначали таке: «… юридична особа при відшкодуванні витрат платника податків, які понесені ним під час відрядження, має право врахувати витрати за користування послугами маршрутного таксі за умови надання оригіналів квитків та без надання копії витягу з Держреєстру, якщо такі послуги надавав суб'єкт підприємницької діяльності. Водночас податковий агент має відобразити нарахування (виплату) доходів підприємцю в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157».

«Сміливі» платники податків можуть і в ситуації з оплатою послуг мобільного зв'язку через термінал керуватися такою логікою, тобто включати суму винагороди до витрат і не утримувати ПДФО та ЄСВ (але подавати Податковий розрахунок за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «157») навіть за відсутності повного пакета підтверджуючих документів. Але в такому разі гарантувати, що в перевіряючих не буде претензій, ми не можемо.

Якщо підтвердження того, що посередник-ФОП діяв у межах своєї підприємницької діяльності, немає, то підприємство із суми винагороди зобов'язане сплатити ПДФО (розрахувати податок потрібно із застосуванням «натурального» коефіцієнта, що у 2011 році становить 1,176471) і ЄСВ (за ставкою 34,7 % — у частині нарахування і 2,6 % — у частині утримань*). Такі відомості потрібно буде відобразити в Податковому розрахунку за ф. № 1ДФ з ознакою доходу «102».

* Зверніть увагу: у листі від 16.09.2011 р. № 19693/03-30 ПФУ зазначив, що при нарахуванні ЄСВ на суму виплат, здійснюваних у натуральній формі, «натуральний» коефіцієнт не застосовується. Проте, на наш погляд, при здійсненні натуральних виплат база для справляння ЄСВ та ПДФО повинна визначатися з «натуральним» коефіцієнтом. До речі, у докодексній практиці було саме так (лист ПФУ від 08.07.2010 р. № 11760/03-30).

Отже, резюмуємо. Для підприємства поповнення працівниками рахунка корпоративного мобільного телефону через термінал «загрожує» цілою низкою проблем і ризиків. Тому доцільно проінструктувати працівників на предмет «ігнорування» такого способу оплати послуг мобільного зв'язку. Якщо ж таке все-таки відбулося, то підприємству простіше компенсувати витрати працівнику, виплативши нецільову благодійну допомогу. Податкові витрати і податковий кредит у цьому випадку підприємство втратить, проте ані ПДФО (якщо сума допомоги за рік не перевищить 1320 грн.**), ані ЄСВ у цьому випадку сплачувати не доведеться, та й інших «неприємностей» підприємство уникне.

** Детальніше читайте у статті «Матеріальна допомога: коли, кому, скільки?» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 21, с. 57.

Яна Клиженко