Щодо наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969

роз’яснено деякі нюанси заповнення податкових накладних

Лист Державної податкової адміністрації України від 11.01.2011 р. № 547/7/16-1117

«Щодо наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969»

 

Державною податковою адміністрацією України з метою забезпечення практичного застосування статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі — Кодекс) було розроблено наказ Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 р. № 969 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1401/18696 (далі — наказ № 969), який набуває чинності з дня офіційного опублікування 10 січня 2011 року («Офіційний вісник України» № 101, 2010).

Наказом № 969 затверджені в новій редакції форма податкової накладної та додатки до неї, а також Порядок заповнення податкової накладної (далі — Порядок).

Крім того, наказом № 969 визнано таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. № 165 (далі — наказ № 165), яким було затверджено попередню форму податкової накладної та Порядок її заповнення, а також накази Державної податкової адміністрації України, якими були внесені зміни до зазначеного наказу.

Форма податкової накладної, розрахунок коригування кількісних і вартість показників до неї (далі — Розрахунок коригування) та Порядок її заповнення зазнали деяких змін, на відміну від редакції, затвердженої наказом № 165 (із змінами та доповненнями).

Зокрема, у зв’язку з тим, що податкові накладні, які відповідають вимогам пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у верхній лівій частині податкової накладної та Розрахунку коригування

введено нове поле «Включено до ЄРПН», в якому робиться відповідна відмітка.

У випадку, коли оригінал податкової накладної залишається у продавця, у полі «Залишається у продавця» робляться відповідні відмітки — проставляється позначка «Х» та

тип причини відповідно до пункту 8 Порядку (наприклад: 01 — Виписана на суму перевищення звичайної ціни над фактичною; 02 — Постачання неплатнику податку і т. д.

Оригінал	Видається покупцю
	Включено до ЄРПН
	Залишається у продавця  (тип причини)	Х
		0	2
Копія (залишається у продавця)

(Потрібне виділити поміткою «Х»)).

Звертаємо увагу на те, що на відміну від форми податкової накладної та додатків до неї, затверджених наказом № 165, відповідно до яких непотрібне виділялось позначкою «Х», в новій редакції наказу № 969

позначкою «Х» виділяються потрібні поля.

Крім того, у випадках, коли всі примірники податкових накладних залишаються у особи, що їх виписала (пункти 8.1 — 8.4 Порядку), у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)»

проставляється нуль.

У разі постачання товарів/послуг, оподаткування яких передбачено за нульовою ставкою, у розділі III та графах 8 і 9 податкової накладної також

проставляється нуль.

Слід зазначити, що платники податку на додану вартість складають окремі податкові накладні за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, та зазначають у порядковому номері накладної після дробу

код відповідної діяльності — 2, 3 або 4, відповідно до пункту 3 Порядку (наприклад, податкова накладна, складена платником податку за діяльністю у сфері сільського, лісового господарства, а також рибальства відповідно до статті 209 Кодексу, що має код діяльності 2, буде мати такий порядковий номер

При цьому у разі складання окремих податкових накладних за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування, філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного

числового номера філії (структурного підрозділу) і визначається виключно числовим значенням після коду діяльності (наприклад, податкова накладна, складена за вищезазначеним видом діяльності філією, якій платником податку присвоєно числовий номер «12», буде мати порядковий номер

У разі складання податкових накладних філією чи структурним підрозділом платника податку за операціями по загальних видах діяльності порядковий номер податкової накладної встановлюється за вищезазначеним принципом, при цьому у клітині, передбаченій для коду діяльності, значення будуть відсутні (наприклад, податкова накладна, складена філією, якій платником податку присвоєно числовий номер «12», буде мати порядковий номер

Аналогічне стосується і Розрахунку коригування.

Відповідно до наказу № 969 з форми податкової накладної

вилучено розділ «Товаротранспортні витрати» як такі, що повинні зазначатись в розділі I податкової накладної, розділ «Надано покупцю: надбавка(+)/ знижка (-)» та відповідно розділ «Усього по розділах I + II ± IV».

Крім того, з Розрахунку коригування вилучено графи 12 — 15.

Одночасно звертаємо увагу на те, що у разі якщо Розрахунок коригування складається платником податку до податкової накладної, яка відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V та пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — Реєстр), такий розрахунок надається покупцю тільки після його реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У разі коли продавець складає Розрахунок коригування до податкової накладної, що не підлягає реєстрації, у зв’язку з чим загальна сума податку за операцією з постачання товарів (послуг) досягає обсягу, визначеного пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, до Реєстру в обов’язковому порядку вносяться відомості, що містяться у такому розрахунку.

При цьому Розрахунок коригування до податкової накладної, відомості якої не внесено до Реєстру, реєструється після реєстрації такої накладної незалежно від дати її складення.

 

Заступник Голови О. Любченко

 

коментар редакції

 

У листі, що коментується, ДПАУ роз’яснила, які зміни відбулися в порядку заповнення податкової накладної, у зв’язку із затвердженням нової її форми. У попередньому номері газети (

«Податковий кодекс: консультації та коментарі», № 2, с. 19) ми детально аналізували нововведення щодо заповнення нової форми податкової накладної, тому зараз зупинимося тільки на нюансах, які роз’яснила ДПАУ.

Порядок формування номера податкової накладної.

Для вказівки порядкового номера нової форми податкової накладної передбачено одразу два поля, розділені дробом. При цьому важливо, що знаменник (комірки після дробу) згідно з п. 3 Порядку № 969 можуть заповнювати тільки:

— філії або структурні підрозділи підприємства. У ньому вони зазначають числовий номер філії;

— підприємства, що застосовують спецрежими у сфері оподаткування. У ньому вони зазначають код спецрежиму (

2 — сільгосппідприємства на спецрежимі згідно зі ст. 209 ПК; 3 — сільгосппідприємства, що не обрали спецережим і реалізують власну с/г продукцію; 4 — переробні підприємства).

Якщо ж підприємство не використовує спеціальний режим оподаткування та не є філією, то комірки після дробу повинні залишатися порожніми.

У листі ДПАУ пояснила, як потрібно заповнювати знаменник порядкового номера (комірки після дробу) філіям і підприємствам, що використовують спецрежим. Усього в знаменнику передбачено чотири комірки для заповнення. До першої комірки вписується код спецрежимної діяльності. До трьох інших — числовий номер філії. При цьому, за роз’ясненням ДПАУ:

—

якщо податкова накладна заповнюється підприємством, що використовує спецрежим, то в першій комірці після дробу зазначається код виду спецрежимної діяльності. Решта комірок дробу лишаються порожніми;

—

якщо податкова накладна заповнюється філією, то перша комірка після дробу залишається порожньою (адже вона призначена для заповнення коду спецрежиму), а в решті комірок проставляється числовий номер філії. При цьому якщо код філії є двозначним, то в другій комірці після знаку дробу ставиться нуль, якщо код однозначний, то в другій і третій комірках ставляться нулі;

—

якщо податкова накладна заповнюється філією, що використовує спецрежим, то в першій комірці після дробу проставляється код спецрежиму, в інших — числовий код філії. І знову ж таки, якщо код філії є двозначним, то в другій комірці після знаку дробу ставиться нуль, якщо код однозначний, то нулі ставляться і в другій, і в третіх комірках.

Товарно-транспортні витрати і знижки в податковій накладній.

Нова форма податкової накладної не передбачає спеціального розділу для відображення товарно-транспортних витрат. У листі ДПАУ зазначає, що їх треба відображати в I розділі, тобто одразу після опису номенклатури товарів. Покажемо, як це зробити на прикладі.

 

<…>

Розділ	Дата відвантаження (виконання, постачання (оплати*) товарів/послуг	Номенклатура постачання товарів/послуг продавця	Одиниця виміру товару	Кількість (об’єм, обсяг)	Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ	Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ, що підлягають оподаткуванню за ставками				Загальна сума коштів, що підлягає сплаті
						20 %	0 % (постачання на митній території Україні)	0 % (експорт)	звільнення від ПДВ**
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
I	26.01.2011	Шафа	шт	2	3000,00	6000,00	—	—	—	6300,00
	26.01.2011	Транспортні послуги	грн.	послуга	300,00	300,00	—	—	—
	Усього по розділу I	Х	Х	Х	6300,00	—	—	—
II	Зворотна (заставна) тара	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	Х	—
III	Податок на додану вартість	Х	Х	Х	1260,00	—	—	—	—	1260,00
IV	Загальна сума з ПДВ	Х	Х	Х	7560,00	—	—	—	—	7560,00

<…>

　

А ось що стосується знижок, то прямої вказівки на те, що їх потрібно окремо відображати, в I розділі немає. Тому не виключено, що суму знижки доведеться розподіляти між номенклатурними найменуваннями товару.

 

Марина Казанова