Реорганізація підприємств і ПДВ
Питання оподаткування реорганізації підприємств ПДВ завжди користувалися великою популярністю, підтвердженням чому є численні роз’яснення ДПАУ та інших державних органів України. Через відсутність чіткого нормативного врегулювання питань застосування ПДВ до операцій реорганізації підприємств на рівні Закону України «Про податок на додану вартість», у період його дії склалася досить суперечлива та неоднозначна роз’яснювальна практика ДПАУ з цих питань. У статті проаналізуємо положення ПК щодо зазначеної теми.
Галина Мельник, консультант
Із задоволенням констатуємо, що
ПК чітко врегулював низку спірних і неоднозначно трактованих у роз’яснювальній практиці запитань обкладення ПДВ операцій реорганізації підприємств. Зокрема, у ПК зазначається таке:— реорганізація не є об’єктом оподаткування (
п.п. 196.1.7);— умовний продаж активів, використовуваних в операціях, що не є об’єктом оподаткування, не поширюється на передачу активів у процесі реорганізації (
п. 198.5);— відсутнє сторнування податкового кредиту внаслідок проведення операцій з реорганізації (
п. 199.6);— анулювання реєстрації платника ПДВ не тягне обов’язок визнати умовний продаж активів такого платника, якщо анулювання ПДВ-реєстрації пов’язане з реорганізацією платника податків (
п. 184.7).Нижче наведено порівняльну таблицю норм
Закону про ПДВ і норм ПК, що регулюють питання обкладення ПДВ операцій реорганізації.
| Закон про ПДВ | ПК |
| 1 | 2 |
| 3.2. Не є об’єктом оподаткування операції з: | 196.1. Не є об’єктом оподаткування операції з:
|
| 7.4.1. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), | 198.5. Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 цього розділу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами |
| 7.4.2. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об’єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника | 198.4. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника |
| 7.4.3. У разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду | Стаття 199. Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту. |
| 9.8. Платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання | Стаття 184. Анулювання реєстрації платника податку. |
Проте незважаючи на наявність зазначених позитивних моментів, положення
ПК, присвячені оподаткуванню реорганізації, також залишають відкриті питання, зокрема, неврегульованим залишається питання про перенесення значення рядка 26 «Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» декларації з ПДВ підприємства, що реорганізовується. Так, п.п. 67.1.1 і п. 98.9 ПК чітко вказують тільки на перехід податкових зобов’язань, податкового боргу, а також переплат за грошовими зобов’язаннями (згідно з п.п. 14.1.39 до грошових зобов’язань належать суми грошових коштів, що підлягають сплаті до бюджету як податкові зобов’язання та/або штрафні санкції) і невідшкодованих податків. Водночас, сума, задекларована в рядку 26, формально не є невідшкодованим податком — статусу невідшкодованого податку вона набуває тільки в разі декларування в рядку 25 ПДВ-декларації «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню». Сподіваємося, що ця проблема буде вирішена в роз’яснювальній практиці податкових органів або шляхом унесення доповнень до ПК.Підсумовуючи, слід зазначити, що
ПК України істотно вдосконалив правове регулювання обкладення ПДВ реорганізації підприємств і вирішив чимало спірних питань на користь платників податків.
Використані нормативні документи
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ПДВ —
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (втратив чинність).
