Реєстрація платників ПДВ за новими правилами
ПК досить істотно змінив підстави для обов'язкової та добровільної реєстрації платників ПДВ, а також саму процедуру реєстрації. На виконання норм ПК ДПАУ затвердила нове Положення про реєстрацію платників ПДВ. Про нововведення у процедурі ПДВ-реєстрації ми й розповімо в цій статті.
Марина Казанова, економіст-аналітик
Перш за все зазначимо, що згідно з вимогами
п. 4 наказу ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978 платники ПДВ, які були внесені до реєстру платників ПДВ до набуття ним чинності, не підлягають обов'язковій перереєстрації. Не підлягають обов'язковій заміні й видані до моменту набуття чинності новим Положенням про реєстрацію Свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ.А тепер власне перейдемо до порядку реєстрації платників ПДВ, при цьому в першу чергу зупинимося на тому, хто є платником ПДВ у розумінні
ПК.
Платники ПДВ
Платниками ПДВ згідно з п. 180.1 ПК є такі категорії осіб:
1) особа, що провадить господарську діяльність і реєструється платником ПДВ за своїм добровільним рішенням;
2) особа, що зареєстрована платником ПДВ на момент набуття чинності ПК або підлягає реєстрації як платник ПДВ;
3) особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товару через митний кордон України, а також особа, яка порушує умови пільгових митних режимів або умови надання податкових пільг;
4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;
5) особа — управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договором управління майном;
6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави;
7) особа, уповноважена вносити ПДВ щодо поставки послуг підприємствами залізничного транспорту.
При цьому важливо зазначити, що особою для цілей розд. V ПК згідно з п.п. 14.1.139 ПК є:
— суб'єкт господарювання — юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;
— інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;
— фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України;
— представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;
— особа, в межах здійснення спільної діяльності без утворення юридичної особи двома чи більше особами, облік результатів якої ведеться уповноваженим на це сторонами учасником — платником податку.
Зверніть увагу, під визначення «особи» не підпадають підприємці на єдиному податку, тому зареєструватися як платники ПДВ вони не зможуть. Такий висновок міститься і в листі ДПАУ від 12.01.2011 р. № 674/7/16-1417.
Платниками ПДВ особи, названі в
п. 180.1 ПК, можуть бути тільки в разі їх реєстрації як платників ПДВ (п. 2 розд. III Положення про реєстрацію). При цьому реєстрації вони підлягають, якщо є підстави для обов'язкової або добровільної реєстрації.Важливо зазначити, що
ПК виділяє також осіб, які є платниками ПДВ без реєстрації. Такими є:1) особи, які ввозять товари на митну територію України. Згідно з
п. 181.2 якщо особа, не зареєстрована платником ПДВ, ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то така особа сплачує податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платник податку;2) особи — отримувачі нерезидентних послуг з місцем постачання їх на митній території України. Якщо вони не зареєстровані як платники ПДВ, то вони все одно згідно з
п. 180.2 ПК повинні сплатити податок. При цьому згідно зі ст. 208 ПК, якщо отримувач послуг не зареєстрований як платник ПДВ, то він має подати розрахунок податкових зобов'язань за спеціальною формою, затвердженою ДПАУ.
Підстави для обов'язкової реєстрації платником ПДВ
ПК
прямо передбачає тільки одну підставу для обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Так, згідно з п. 181.1 ПК особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, якщо «загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню <…>, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 грн. (без урахування податку на додану вартість) <…> крім особи, яка є платником єдиного податку».Таким чином, особи, зазначені в
п. 180.1 ПК, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку тільки в тому випадку, якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців перевищив 300 тис. грн.Декілька слів скажемо про те, як розраховується 300-тисячна межа. У цьому питанні податківці наполягають на своїй колишній позиції (матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПАУ): при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій для реєстрації платником ПДВ ураховуються обсяги операцій:
1) що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % (
ст. 194 ПК) і ставкою 0 % (ст. 195 ПК);2) операції, звільнені від оподаткування і тимчасово звільнені від оподаткування.
Важливо зазначити, що вимоги про обов'язкову реєстрацію в разі перевищення 300-тисячної межі не поширюються на
платників єдиного податку. Підприємці на єдиному податку, нагадаємо, взагалі не можуть бути платниками ПДВ (не підпадають під визначення «особа»). Юридичні особи, які обрали ставку 10 %, згідно з п. 1 підрозд. 8 розд. XX ПК також не є платниками ПДВ, а отже, не повинні реєструватися платниками ПДВ навіть після перевищення 300-тисячної межі. При цьому зазначимо, що такі особи не звільняються від сплати ПДВ у разі ввезення товарів на митну територію України, отримання послуг від нерезидентів, місце постачання яких знаходиться на митній території України, сплата ПДВ за якими здійснюється без ПДВ-реєстрації.А от із платниками єдиного податку на ставці 6 % ситуація не зовсім ясна. Згідно зі
ст. 3 і 6 Указу № 727 (а саме ним платники єдиного податку повинні керуватися до моменту внесення змін до розд. XIV ПК) ставку єдиного податку 6 % юридична особа може обрати тільки за умови сплати ПДВ. Тобто, обравши ставку єдиного податку 6 %, юрособа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ.Це прямо зазначено і в
абз. 1 п. 6.3 розд. III Положення про реєстрацію: незареєстрована платником єдиного податку юридична особа, яка згідно з Указом № 727 переходить на ставку єдиного податку 6 %, підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, починаючи з 1-го числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 %.При цьому в
абз. 2 п. 6.3 розд. III Положення про реєстрацію зазначено, що якщо особа, яка обирає ставку єдиного податку 6 %, не підпадає під визначення платника ПДВ згідно з п. 180.1 ПК і п. 5 розд. I Положення про реєстрацію, то податковий орган відмовляє такій особі в реєстрації платником ПДВ і застосуванні спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 %.Чи означає це формулювання, що податківці мають право відмовити платнику єдиного податку обрати ставку 6 %, якщо обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців не досягли 300-тисячної межі? Цілком можливо, що податківці приймуть таку позицію і обрати ставку 6 % можна буде тільки після того, як платник пропрацює певний час на ставці 10 % або на загальній системі оподаткування.
Досить цікаво також складається ситуація з необхідністю реєстрації осіб, які займаються
постачанням конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання та майна, що за правом успадкування або на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 172 МКУ). У п.п. 6 п. 180.1 ПК зазначено, що такі особи є платниками ПДВ незалежно від того, чи досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг у 300 тисяч, та незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують. При цьому сам ПК не передбачає ані механізму сплати такими платниками ПДВ, ані вимог щодо їх обов'язкової реєстрації. Важливо зазначити, що жодних застережень із цього приводу не містить і Положення про реєстрацію. При цьому за роз'ясненнями податківців (матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПАУ*), такі особи все ж підлягають обов'язковій реєстрації як платники ПДВ незалежно від досягнення 300-тисячної межі.* http://www.sta.gov.ua/control/uk/taxqabase/
Підстави для добровільної реєстрації платником ПДВ
Особи, в яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше 300 тис. грн., можуть зареєструватися платниками ПДВ добровільно. При цьому ПК висуває до таких осіб певні вимоги. Перш за все звернемо увагу на формулювання визначення «добровільних» платників, наведене в п.п. 1 п. 180.1 ПК. У ньому зазначено, що платником податку є «будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку <…>». Тобто одразу можемо зробити висновок: для того, щоб зареєструватися добровільно платником ПДВ, особа повинна пропрацювати певний період. Новозареєстрований суб'єкт господарської діяльності, який лише планує здійснювати господарську діяльність, зареєструватися «добровольцем» одразу (як це було раніше) не зможе, навіть якщо спочатку планує здійснювати великі постачання.
Конкретніші вимоги до «добровільних» платників містить ст. 182 ПК. У ній зазначено, що добровільно зареєструватися платником ПДВ особа зможе тільки за умови, що обсяги постачань товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців становлять не менше 50 % загального обсягу постачань. Якщо більше 50 % постачань здійснюється неплатникам ПДВ, то зареєструватися добровільно платником ПДВ не можна. Зверніть увагу: обсяг постачань розраховується за останні 12 календарних місяців, тому для того, щоб зареєструватися добровільно, особа повинна пропрацювати мінімум 12 календарних місяців.
Важливо зазначити, що якщо надалі умова про 50 % постачань іншим платникам ПДВ не дотримуватиметься, податковий орган може анулювати ПДВ-реєстрацію (п.п. «и» п. 184.1 розд. V ПК).
Процедура обов'язкової реєстрації
Згідно з вимогами
п. 183.2 ПК та абз. «а» п. 7 розд. III Положення про реєстрацію особи, які підлягають обов'язковій реєстрації, мають подати до податкового органу за місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсяг оподатковуваних операцій у 300 тисяч. Реєстраційна заява подається за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення про реєстрацію) При цьому використовується правило перенесення робочих днів: якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПК).Важливо зазначити, що реєстраційна заява має подаватися
особисто фізичною особою — підприємцем або безпосередньо керівником юридичної особи з підтвердженням повноважень (п. 183.7 ПК п.п. 5.1 розд. III Положення про реєстрацію). Раніше, нагадаємо, таку заяву можна було надіслати поштою або доручити процедуру реєстрації будь-якому представнику підприємства. Зараз такі дії неможливі.Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (форма № 2-ПДВ) орган ДПС зобов'язаний видати заявнику або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) протягом
10 робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви (п. 183.9 ПК).Спосіб отримання Свідоцтва (поштою або безпосередньо в податковому органі) має бути зазначено в розділі 19 Реєстраційної заяви.
При цьому важливо звернути увагу на таке: платником ПДВ згідно з
п. 183.10 ПК особа, що підлягає обов'язковій реєстрації, стає з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнута 300-тисячна межа, без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації (тобто отримання Свідоцтва) платником ПДВ. Отже, якщо, наприклад, граничний обсяг у 300 тис. грн. досягнуто 18 лютого, то платником ПДВ особа стає вже з 1 березня. Хоча заяву про реєстрацію вона може подавати ще до 10 березня. Ураховуючи, що для реєстрації податковому органу відводиться ще 10 днів і до моменту отримання свідоцтва особа не має права на податковий кредит і, більше того, не зможе видавати податкові накладні, то з поданням реєстраційної заяви краще не зволікати. Більше того, за роз'ясненнями податкових органів («Вісник податкової служби України», 2011, № 2, с. 27), подати реєстраційну заяву можна одразу ж після досягнення 300-тисячної межі, не очікуючи граничних строків подання заяви.
Процедура добровільної реєстрації
При добровільній реєстрації заява на реєстрацію має бути подана
не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПК, п.п. «б» п. 7 розд. III Положення про реєстрацію). Заява має подаватися особисто фізичною особою (підприємцем) або безпосередньо керівником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) (п. 183.7 ПК).Зауважимо, що особи, які реєструються добровільно, можуть зазначити в реєстраційній заяві бажаний день реєстрації (тобто день, з якого особа вважатиметься платником ПДВ і матиме право на виписку податкових накладних), який згідно з
п. 183.5 ПК повинен відповідати або даті початку проведення операцій, або даті початку податкового періоду (тобто 1-му числу календарного місяця).Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (ф. № 2-ПДВ) за відсутності підстав для відмови в реєстрації податковий орган повинен видати заявнику або відправити поштою не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації, зазначеного в заяві
або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний день реєстрації в заяві не зазначено або такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника ПДВ (п. 183.9 ПК, п.п. 12 розд. III Положення про реєстрацію).
Реєстрація осіб, які переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну
Згідно з п. 183.4 ПК особи, які переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну, реєструються платниками ПДВ, якщо вони:
— підпадають під критерії обов'язкової реєстрації платників ПДВ;
— вирішили сплачувати ПДВ у добровільному порядку.
При цьому сам ПК містить дві, на перший погляд, досить суперечливі норми щодо того, з якого періоду відраховувати обсяги оподатковуваних операцій для реєстрації платником ПДВ у такому випадку. Так, згідно з п. 183.4 ПК реєстраційна заява особами, які переходять зі спрощеної системи на загальну, подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування. Датою переходу зазначених осіб на загальну систему оподаткування вважається дата їх реєстрації як платників ПДВ. При цьому в п. 18 підрозд. 2 розд. XX ПК зазначено, що обсяг оподатковуваних операцій особам, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, слід визначати, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.
Як розуміти ці норми ПК, роз'яснює Положення про реєстрацію. Так, порядок реєстрації осіб, які переходять зі спрощеної системи на загальну, залежить від того, з якої причини здійснюється такий перехід.
Якщо перехід пов'язаний з перевищенням обмеження щодо виручки.
Згідно з п.п. 6.2 розд. III Положення про реєстрацію, якщо єдиноподатник — неплатник ПДВ (фізична або юридична особа) перевищує обмеження щодо виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), йому потрібно подати заяву на ПДВ-реєстрацію. Причому реєстраційна заява має бути подана в такі строки:—
фізичною особою — підприємцем — не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення;—
юридичною особою не пізніше:а) ніж за 15 днів до початку наступного звітного кварталу, якщо перевищення відбулося в першому або у другому місяці звітного кварталу;
б) або не пізніше 20 календарного дня після закінчення звітного кварталу, якщо перевищення відбулося у третьому місяці звітного кварталу.
Якщо особа переходить з єдиного податку без ПДВ на загальну систему оподаткування не внаслідок перевищення межі за виручкою.
Якщо особа переходить на загальну систему оподаткування з будь-якої іншої причини (у тому числі з приводу перевищення середньооблікової чисельності працівників, установленої Указом № 727, або за власним бажанням), то для цілей реєстрації платником ПДВ обсяг оподатковуваних операцій для зіставлення з критерієм, установленим п. 181.1 ПК, визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування (тобто обсяги операцій у цілях ПДВ-реєстрації визначатимуться ніби з нуля з дати переходу на загальну систему). У будь-якому разі саме в такому ключі сьогодні роз'яснюють ситуацію контролюючі органи.
Анулювання реєстрації
Перелік випадків анулювання ПДВ-реєстрації наведено в п. 184.1 ПК і продубльовано в п. 1 розд. V Положення про реєстрацію. Зокрема реєстрація платника ПДВ може бути анульована у випадках:
1) добровільного подання заяви про анулювання, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців став менше 300 тис. грн. (п.п. «а» п. 184.1 ПК). При цьому анулювати ПДВ-реєстрацію на цій підставі платник зможе тільки за умови, що він (одночасно):
— був зареєстрований платником ПДВ протягом попередніх 12 календарних місяців;
— мав за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн.;
— сплатив усі податкові зобов'язання.
Анулювання реєстрації в такому разі згідно з п.п. 1.1 розд. V Положення про реєстрацію можливе починаючи з дня наступного за днем, що відповідає числу та місяцю реєстрації особи платником ПДВ. Наприклад, якщо підприємство зареєстровано платником ПДВ 15.02.2011 р. — останній день 12-місячного періоду закінчується 15.02.2012 р. Подати заяву про анулювання реєстрації підприємство зможе, починаючи з 16.02.2012 р.;
2) прийняття платником рішення про припинення підприємницької діяльності (п.п. «б» п. 184.1 ПК);
3) прийняття платником рішення про перехід на єдиний податок без сплати ПДВ (п.п. «в» п. 184.1 ПК);
4) якщо протягом 12 послідовних місяців платник податків не подає декларації з ПДВ та/або подає «нульову» звітність з ПДВ (п.п. «г» п. 184.1 ПК). При цьому важливо зазначити, що якщо раніше згідно із Законом про ПДВ платник позбавлявся свого статусу, коли він не здійснював протягом року оподатковуваних постачань, тобто не бралися до уваги останні оподатковувані операції, наприклад придбання товарів або основних фондів, то тепер ПК говорить про відсутність «постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту»;
5) визнання судом недійсності установчих документів платника ПДВ (п.п. «ґ» п. 184.1 ПК);
6) винесення судом рішення про ліквідацію юридичної особи — банкрута (
п.п. «д» п. 184.1 ПК);7) ліквідації платника за рішенням суду або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрації анульовано за рішенням суду (
п.п. «е» п. 184.1 ПК);8) якщо фізична особа — платник ПДВ померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, або обмежено її цивільну дієздатність (
п.п. «є» п. 184.1 ПК);9) якщо в ЄДРПОУ є запис про відсутність особи за її місцезнаходженням (місцем проживання), або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (
п.п. «ж» п. 184.1 ПК);10) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника ПДВ (
п.п. «з» п. 184.1 ПК);11) якщо обсяг постачань товарів або послуг платника-«добровольця» іншим платникам ПДВ становить менше 50 % загальних обсягів постачань (
п.п. «и» п. 184.1 ПК).Анулювання ПДВ-реєстрації на підставах, визначених в
п.п. «б» — «и» ст. 184.1, може здійснюватися як з ініціативи платника податків, так і за самостійним рішенням податкового органу.Анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи платника податків.
Платник ПДВ, який хоче анулювати ПДВ-реєстрацію з власної ініціативи, має подати до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ (додаток 5 до Положення про реєстрацію).Разом із заявою платник має повернути податковому органу Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ та всі його завірені копії. Якщо такі документи відсутні, то податковий орган не бере до розгляду заяву про анулювання реєстрації.
Якщо в заяві про анулювання реєстрації не зазначено обов'язкові реквізити, наведено недостовірні або неповні відомості, її не скріплено печаткою або не підписано заявником, у такому разі податковий орган у 10-денний строк з дня отримання заяви звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про анулювання реєстрації.
Рішення про анулювання реєстрації приймається податковим органом протягом
10 календарних днів. Реєстрація підлягає анулюванню тільки, якщо дотримуються умови анулювання. Якщо ж підстави для анулювання відсутні, або реєстрація платника ПДВ є обов'язковою, в такому разі податковий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви надає письмову мотивовану відмову (п.п. 3.2.3 розд. V Положення про реєстрацію, п. 18.4.4 ПК).Анулювання ПДВ-реєстрації з ініціативи податкового органу.
За наявності відповідних підстав податковий орган може самостійно анулювати ПДВ-реєстрацію. Рішення про анулювання приймається тільки за наявності відповідних підтверджуючих документів (вони визначені п. 5.2 розд. V Положення про реєстрацію).Рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника ПДВ оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6). Рішення складається у двох примірниках комісією, створеною за розпорядженням керівника податкового органу, і підписується керівником (заступником керівника) податкового органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов'язково зазначається підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми
ПК (див. п. 5.4 розд. V Положення про реєстрацію).Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається днем прийняття такого рішення (тобто днем анулювання). Протягом
3-х робочих днів після дня анулювання податковий орган зобов'язаний письмово повідомити платника про анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.10 ПК, п.п. 5.4.3 розд. V Положення про реєстрацію). Примірник рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ вважається направленим (врученим) платнику податків, якщо він надісланий листом з повідомленням про вручення або переданий під розписку самому платнику податків або його представнику.Протягом
20 календарних днів, починаючи з дня прийняття податковим органом рішення про анулювання, платник податків повинен повернути до податкового органу Свідоцтво платника ПДВ та всі його засвідчені копії разом із супровідним листом.Дата анулювання.
Згідно з п. 7 розд. V Положення про реєстрацію податковий орган анулює ПДВ-реєстрацію:—
на дату подання платником заяви або підписання рішення про анулювання реєстрації, якщо не визначено граничний строк дії Свідоцтва або дату, на яку суб'єкт господарювання втрачає статус платника ПДВ (це стосується, зокрема, осіб, які переходять на сплату єдиного податку зі ставкою 10 %), або наявні підстави для анулювання до закінчення строку дії Свідоцтва;—
на дату закінчення терміну дії Свідоцтва, за день до дати, на яку платник ПДВ втрачає цей статус;—
на дату прийняття рішення або події в інших випадках.Важливо зазначити: якщо у платника податку, який подав заяву про анулювання реєстрації на підставах, визначених
пп. «а», «б» п. 184.1 ПК, не проведені розрахунки з бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього звітного періоду, податковий орган протягом 10 календарних днів після надходження заяви платника про анулювання реєстрації звертається до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву про анулювання реєстрації після проведення розрахунків з бюджетом. Анулювання реєстрації в такому разі відбувається в день, що настає за днем проведення розрахунків з бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього звітного (податкового періоду (п.п. 3.2.4. розд. V Положення про реєстрацію, п. 184.8 ПК).Наслідки анулювання.
Незалежно від того, з чиєї ініціативи відбувається анулювання реєстрації, слід пам'ятати, що:1.
Останнім звітним (податковим) періодом вважається період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації. Тобто платник ПДВ, який вилучається з Реєстру останнього дня календарного місяця, має подавати декларацію за цей місяць. Якщо ж вилучення з Реєстру припадає на дату, ранішу ніж останній день місяця, то платник ПДВ повинен відзвітувати тільки за цю частину місяця. Наприклад, якщо вилучення з Реєстру відбувається 25 червня, це означає, що платник ПДВ востаннє має відзвітувати за період з 1 по 25 червня.Що стосується строків подання декларації за такий нестандартний період, то вони такі, як і за місячний звітний період — протягом 20 календарних днів місяця, наступного за місяцем вилучення платника ПДВ з Реєстру.
2. Якщо в обліку на день анулювання реєстрації залишаються товарні залишки або необоротні активи, при придбанні яких було відображено податковий кредит, то платник податків зобов'язаний
визнати умовне постачання таких товарів і необоротних активів та нарахувати податкові зобов’язання, виходячи зі звичайних цін. Причому зробити це він повинен не пізніше дати подання заяви про анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.7 ПК). Умовний продаж не потрібно визнавати в тому випадку, якщо анулювання відбувається внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення.3.
З моменту анулювання ПДВ-реєстрації особа позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та виписку податкових накладних (п. 184.5 ПК).4. За результатами останнього податкового періоду можна претендувати на отримання бюджетного відшкодування (
п. 184.9 ПК).5. Якщо на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник має податкові зобов'язання за результатами останнього звітного (податкового) періоду, то така сума враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а за його відсутності сплачується до бюджету (
п. 184.8 ПК).Насамкінець зазначимо, що для інформування платників ПДВ ДПАУ щодекадно (не пізніше 2, 12 і 22 числа кожного місяця) розміщує на своєму веб-сайті (www.sta.gov.ua):
— інформацію про осіб, зареєстрованих платниками ПДВ;
— інформацію про анулювання Свідоцтва із зазначенням індивідуальних податкових номерів, дат анулювання, причин і підстав для анулювання.
ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.МКУ —
Митний кодекс України від 11.07.2002 р. № 92-IV.Указ № 727 —
Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.Закон про ПДВ —
Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.Положення про реєстрацію —
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978.
