Теми статей
Обрати теми

Податок на додану вартість

Редакція ПК
Стаття

Податок на додану вартість

З 01.01.2011 р. платникам ПДВ необхідно вести облік ПДВ за новими правилами, установленими розділом V ПК. Саме з цієї дати Закон про ПДВ втрачає свою чинність. У цілому, істотних змін до правил обкладення цим податком ПК не привносить. Але все ж таки є кілька нововведень, з якими слід ознайомитися.

Марина Казанова, економіст-аналітик
Тетяна Войтенко, член редакційної колегії

 

Реєстрація платником ПДВ

 

Скорочено перелік підстав для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

ПК передбачено тільки одну умову — обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн. Подавати реєстраційну заяву особи, що підлягають обов’язковій реєстрації, повинні не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто граничний обсяг у 300 тис. грн. При цьому платниками ПДВ вони стають з 1-го числа місяця, наступного за місяцем досягнення 300-тисячної межі, причому без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ (п. 183.10 ПК).

Для платників-«добровольців»

ПК установлено додаткові вимоги.

Зареєструватися ним може тільки та особа, яка фактично здійснює оподатковувані операції за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяги постачання товарів/послуг

іншим платникам ПДВ складають не менше 50 % від загального обсягу постачання (ст. 182 ПК). Якщо більше 50 % постачання здійснюється неплатникам ПДВ, зареєструватися добровільно не можна. При цьому якщо після реєстрації у «добровольця» обсяг постачання платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно буде менше 50 %, податковий орган може анулювати ПДВ-реєстрацію (п.п. «и» п. 184.1 р. V ПК).

Підприємці-єдиноподатники

взагалі залишилися без можливості обирати бути чи не бути ним платниками ПДВ — вони в будь-якому разі не можуть бути платниками цього податку.

 

Ставки податку

 

До 1 січня 2014 року ставка ПДВ залишається без змін —

20 % (п. 10 підрозділу 2 р. XX «Перехідні положення» ПК). З 1 січня 2014 року застосовуватиметься ставка ПДВ 17 %.

При цьому в практично незмінному вигляді збережено перелік операцій, які обкладаються ПДВ за ставкою 0 %.

 

Об’єкт і база оподаткування

 

ПК

розширено визначення «постачання товарів»* та «постачання послуг». Постачанням товарів тепер визнаються будь-які операції, які передбачають передачу права розпорядження на товар як власника, у тому числі й за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПК). Зазначимо, що раніше при визначенні того, чи є операція постачанням товарів, визначальним критерієм був перехід права власності на товар. З 1 січня 2011 року передавання в розпорядження товару за договором комісії вважатиметься постачанням товарів (абз. «е» п.п. 14.1.191 р. I ПК).

* У Законі про ПДВ використовувався термін «поставка товарів».

Постачанням послуг

згідно з п.п. 14.1.185 ПК вважається будь-яка операція, що не є постачанням товарів, або інша операція з передачі права на об’єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються у процесі здійснення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 ПК).

 

Місце постачання товарів і місце постачання послуг

 

Деякі зміни відбулися у правилах визначення місця постачання товарів і послуг. Визначати, де знаходиться місце постачання — на території України чи ні, потрібно тепер відповідно до правил, установлених ст. 186 ПК.

Місце постачання товарів.

Правила визначення місця постачання товарів згідно з ПК наведемо в таблиці.

 

Норма ПК

Умови постачання

Місце постачання

П.п. «а» п. 186.1 ПК

Усі випадки за винятком тих, які визначені пп. «б» і «в» п. 186.1 ПК

Фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання

П.п. «б» п. 186.1 ПК

Якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем або третьою особою

Місце, де товари перебувають на початку їх перевезення або пересилання

П.п. «в» п. 186.1 ПК

Якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені

Місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення

 

Місце постачання послуг.

За загальним правилом місцем постачання послуг тепер є місце реєстрації постачальника (за винятком випадків, зазначених у пп. 186.2 — 186.3 ПК). Так, якщо постачальник зареєстрований на території України, то незалежно від того, кому (резиденту або нерезиденту) і на якій території він надає послуги (на території України або за її межами), місцем постачання таких послуг є територія України. Отже, такі послуги обкладаються за ставкою 20 % (з 01.01.2014 р. — 17 %). Якщо постачальник зареєстрований за межами України (нерезидент) і постачає послуги резиденту, то незалежно від того, постачаються такі послуги на території України або за її межами, місце їх постачання знаходитиметься за межами України, а отже, і не буде об’єктом оподаткування.

 

Порядок застосування загального правила визначення місця постачання послуг

Умова застосування норми

Кому
постачається послуга

На якій території
постачається послуга

Що вважається місцем постачання послуги

Порядок
оподаткування

Постачальник послуги зареєстрований на території України

Резиденту

На території України

Місце постачання послуг — територія України

Послуга обкладається за ставкою 20 % (з 01.01.2014 р. — 17 %)

За межами території України

Нерезиденту

На території України

За межами території України

Постачальник послуги зареєстрований за межами України (нерезидент)

Резиденту

На території України

Місце постачання послуг — за межами України

Послуга не є об’єктом оподаткування

За межами території України

 

Нагадаємо, що

Законом про ПДВ було передбачено дещо інше правило визначення місця постачання послуг. Так, згідно із загальним правилом (абз. «а» п. 6.5 Закону про ПДВ), якщо послуга не потрапила до «виняткових» абзаців («б» — «е»), то місцем її постачання вважалася територія України і у випадку надання послуг резидентом нерезиденту, і в разі надання нерезидентом послуг резиденту.

 

Винятки із загального правила

(пп. 186.2 — 186.3 ПК)

Місце
постачання послуги

Вид послуги

Норма ПК

1

2

3

Місце фактичного постачання послуг

а) послуги, що є допоміжними у транспортній діяльності: навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види послуг;

б) послуги з проведення експертизи та оцінки рухомого майна (зауважимо, що раніше згідно із Законом про ПДВ сюди включалися послуги з оцінки нерухомого майна);

в) послуги, пов’язані з перевезенням пасажирів і вантажів, у тому числі з постачанням продовольчих продуктів і напоїв, призначених для споживання;

г) послуги з виконання ремонтних робіт і послуг з переробки сировини, а також інших робіт і послуг, пов’язаних з рухомим майном

п.п. 186.2.1

Фактичне місцезнаходження нерухомого майна

а) послуги агентств нерухомості;

б) послуги з підготовки та проведення будівельних робіт;

в) інші послуги з місцезнаходження нерухомого майна, у тому числі, що будується

п.п. 186.2.12

Місце фактичного надання послуг

послуги у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг та інших подібних послуг, включаючи послуги організаторів діяльності в зазначених сферах та послуги, що надаються для влаштування платних виставок, конференцій, навчальних семінарів та інших подібних заходів

п.п. 186.2.13

Місце, де отримувач таких послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, а у разі відсутності такого місця — місце постійного або переважного його проживання

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням і використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних і надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем*;

г) надання персоналу, у тому числі, якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів і банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень і звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включаючи відповідне надання або передавання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення і телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені і за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг

п. 186.3

 

* Згідно з п.п. 196.1.14 ПК операції з постачання послуг, наведених у п.п. «в» п. 186.3 ст. 186 ПК,

не є об’єктом оподаткування.

 

База оподаткування

 

Базою оподаткування за операціями постачання товарів/послуг на митній території України, як і раніше, буде їх договірна вартість, але не нижче за звичайну ціну. При цьому до 01.01.2013 р. (дати набуття чинності

ст. 39 ПК, що регулює порядок визначення звичайних цін) діятиме старий порядок визначення звичайних цін, установлений п. 1.20 Закону про податок на прибуток, але 20 % обмеження враховуватися не будуть.

 

Дата виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту

 

Правило першої події для визначення дати виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту діятиме й надалі. Важливо зазначити, що це правило поширюватиметься і на посередницькі операції за винятком посередництва у ЗЕД (абз. 2 п. 189.4 ПК). Отже, з 01.01.2011 р. вже при безпосередній передачі товару на продаж посереднику комітент повинен відобразити податкові зобов’язання. А при комісії на купівлю — комітент, перерахувавши комісіонерові кошти для виконання доручення і отримавши від нього податкову накладну, має право відобразити податковий кредит.

У разі експорту товарів податкові зобов’язання нараховуються на дату завершення оформлення митної декларації.

Тепер датою виникнення податкових зобов’язань за довгостроковими контрактами вважається дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами) (п. 187.9 ПК). Таким чином, виконавцю тепер не потрібно проводити розрахунок співвідношення своїх витрат для цілей обкладення ПДВ.

Важливо також зазначити, що ПК змінено й саме формулювання визначення довгострокового контракту. Згідно з п. 187.9 ПК довгостроковим є будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва, якщо договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Датою виникнення права замовника на податковий кредит за довгостроковими договорами є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ПК).

 

Операції, що не є об’єктом оподаткування

 

Що стосується переліку операцій, що не є об’єктом обкладення ПДВ, то він дещо розширений. Зокрема, не є об’єктом обкладення ПДВ консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (п.п. 196.1.14 ПК). Тому з 01.01.2011 р. нараховувати ПДВ на такі послуги не потрібно.

 

Звітний період

 

Основним звітним періодом, як і раніше, буде місяць. А от квартальний звітний період тепер зможуть обрати для себе тільки ті платники, які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток, згідно з п.п. «б» п. 154. 6 р. III ПК.

 

Інші ПДВ-новації

 

ПК

установлюються «граничні» строки відображення податкового кредиту за запізнілими податковими накладними. Так, право на відображення податкового кредиту зберігається за платником протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (абз. 3 п. 198.6 ПК). Платники, які застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податків (абз. 4 п. 198.6 ПК).

З нововведень планується поетапне запровадження

Єдиного реєстру податкових накладних — для «дорогих» податкових накладних, сума відображеного ПДВ в яких більше: з 01.01.2011 р. — 1 млн грн., з 01.04.2011 р. — 500 тис. грн., з 01.07.2011 р. — 100 тис. грн., з 01.01.2012 р. — 10 тис. грн., де реєструватимуться виписувані податкові накладні та без реєстрації в якому за податковою накладною покупцю не можна буде відобразити податковий кредит (п. 201.10 ПК, п. 11 підрозділу II р. XX ПК).

Також змінюється порядок

розподілу вхідного ПДВ (що проводиться у разі одночасного використання товарів/послуг, що придбаваються, частково в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях). З 01.01.2011 р. розподіляти вхідний ПДВ упродовж всього
поточного року потрібно із застосуванням єдиного коефіцієнта (розрахованого у свою чергу за підсумками попереднього календарного року) (ст. 199 ПК).

 

Автоматичне відшкодування ПДВ

 

Для

окремих («добросовісних») категорій платників податків додалася можливість одержання автоматичного бюджетного відшкодування (у прискореному режимі). Бюджетне відшкодування для них здійснюватиметься тільки на підставі камеральної перевірки декларації з ПДВ, яка проводиться не пізніше 20 днів, наступних за закінченням граничного строку подання декларації (пп. 200.18, 200.19 ПК).

 

Детальнішу характеристику основних змін див. у таблиці.

 

КАТЕГОРІЯ

ДО НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ПК

ПІСЛЯ НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ПК

1

2

3

Нормативне регулювання

Закон про ПДВ

Розділ V ПК (набуває чинності з 01.01.2011 р.)

Платники
податку

3 категорії (ст. 2 Закону про ПДВ):

1) особи, які підлягають обов’язковій реєстрації як платники ПДВ;

2) особи, які реєструються платниками ПДВ за добровільним рішенням;

3) особи, які ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню

7 категорій (ст. 180 ПК):

1) особи, які підлягають обов’язковій реєстрації;

2) особи, які реєструються добровільно;

3) особи, які ввозять товари на митну територію України;

4) особа, яка веде облік результатів спільної діяльності;

5) особа — управитель майна, яка веде окремий облік операцій за договором управління майном;

6) особа, яка здійснює операції з постачання конфіскованого майна;

7) особа, уповноважена вносити консолідований податок (для підприємств залізничного транспорту).

При цьому серед нововведень можна виділити тільки те, що діяльність з управління майном тепер вважається окремою особою для ПДВ (тобто підлягає реєстрації як окремий платник). Решта осіб, названих
у ст. 180 ПК, і раніше були платниками ПДВ

Особи, які підлягають обов’язковій реєстрації як платники ПДВ

1) особи, в яких обсяг оподатковуваних операцій з поставки товарів/послуг за останні 12 календарних місяців перевищив 300 тис. грн.;

2) особи, уповноважені вносити консолідований податок;

3) особи, які поставляють товари (послуги) на митній території України з використанням глобальної або локальної комп’ютерної мережі;

4) особи, які здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна

Тільки особи, в яких обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн. (за винятком платників єдиного податку) (п. 181.1 ПК).

Важливо зазначити, що ПК не містить вимоги щодо обов’язкової реєстрації осіб, які постачають товари з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі. Нагадаємо, що згідно із Законом про ПДВ вони були обов’язковими платниками незалежно від обсягу операцій з постачання товарів і послуг. З 01.01.2011 р. такі особи підлягають обов’язковій реєстрації на загальних підставах — у разі перевищення ними 300-тисячної межі

Добровільні платники

Особа, яка здійснює або планує здійснювати діяльність, якщо обсяг оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн.

З’явилися додаткові вимоги (ст. 182 ПК):

1. Особа має фактично здійснювати оподатковувані операції з постачання товарів/послуг. Тобто можна зробити висновок, що новостворений суб’єкт, який тільки планує здійснювати господарську діяльність, одразу зареєструватися платником ПДВ не зможе, навіть якщо спочатку планує здійснювати великі постачання.

2. Обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців (сукупно) має становити не менше 50 %. Якщо більше 50 % постачання здійснюється неплатникам ПДВ, зареєструватися добровольцем не можна. При цьому зверніть увагу: обсяг операцій розраховується за останні 12 календарних місяців. Тому не виключено, що для того, щоб зареєструватися платником ПДВ, потрібно буде пропрацювати 12 місяців.

Якщо після реєстрації у «добровольця» обсяг постачання платникам ПДВ буде менше 50 %, податковий орган може анулювати ПДВ-реєстрацію (п.п. «и» п. 184.1 р. V ПК).

Добровільно не можуть зареєструватися підприємці — платники єдиного податку, оскільки не підпадають під визначення «особа»

Особи, які ввозять товари на митну територію України

Тут особливих нововведень немає. Як і раніше, особа, яка ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, зобов’язана сплатити ПДВ. При цьому ПК чітко встановлено, що «імпортери», якщо вони не зареєстровані платниками ПДВ, сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники ПДВ (п. 181.2 ПК)

Строки реєстрації

Особи, які підлягають обов’язковій реєстрації, подають реєстраційну заяву не пізніше:

20 календарного дня з моменту досягнення 300-тисячної межі

10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому вперше було досягнуто 300-тисячну межу (п. 183.2 ПК), і стають платниками з 1 числа такого наступного місяця, причому без права на віднесення сум податку до податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ (п. 183.10 ПК)

Особи, які приймають добровільне рішення про реєстрацію платником ПДВ, подають реєстраційну заяву не пізніше 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ. У заяві можна зазначити бажаний день реєстрації (п. 183.5 ПК)

Реєстрація платником ПДВ особи, створеної в результаті реорганізації

Законом про ПДВ не врегульовано

Особа, утворена в результаті реорганізації (крім особи, утвореної в результаті перетворення), реєструється платником ПДВ як інша новостворена особа, у тому числі і якщо до такої особи перейшли обов’язки зі сплати податку у зв’язку з розподілом податкових зобов’язань і податкового боргу (п. 183.17 ПК)

Реєстрація платником ПДВ при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну

Реєстрація відбувається за умови, якщо є підстави для обов’язкової (обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 місяців перевищив 300 тис. грн.) або добровільної реєстрації. А от як відлічувати обсяг оподатковуваних операцій, поки що не зовсім зрозуміло. Згідно з п. 183.4 ПК реєстраційна заява такими особами подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування (тобто не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу на загальну систему). При цьому в п. 18 підрозд. 2 р. XX «Перехідні положення» зазначено, що обсяг операцій особам, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, потрібно рахувати, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування

Анулювання ПДВ-реєстрації

Розширено перелік підстав для анулювання реєстрації ПДВ. Зокрема, реєстрація може бути анульована, якщо (п. 184.1 ПК):
— обсяг постачання товарів (послуг) суб’єктом господарювання, зареєстрованим як платник ПДВ добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно складає менше 50 % від загального обсягу постачання;
— в ЄДРПОУ є запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Анулювати ПДВ реєстрацію з власної ініціативи з набуттям чинності ПК платник зможе за умови, що він (абз. «а» п. 184.1 ПК):

1) був зареєстрований як платник ПДВ протягом попередніх 12 місяців (раніше платник повинен був перебувати в такому статусі не менше 24 місяців);

2) мав за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн.;

3) сплатив усі податкові зобов’язання.

Анулювати ПДВ реєстрацію можна з дня, наступного за днем проведення остаточного розрахунку за податковими зобов’язаннями з бюджетом (п. 184.8 ПК).

При анулюванні реєстрації зберігається вимога визнати «умовний продаж» (п. 184.7 ПК)

Об’єкт оподаткування

Як і раніше, об’єктом оподаткування є операції з (ст. 185 ПК):

1) постачання товарів і послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України;

2) увезення товарів на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту;

3) вивезення товарів у митному режимі експорту або реекспорту

4) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним,
автомобільним, морським і річковим та авіаційним траспортом

Постачання
товарів

Визначальним критерієм при віднесенні операції до постачання товарів є передача права власності на товар не залежно від того, здійснюється вона за плату або безоплатно

У ПК (п.п. 14.1.191) постачанням товарів визнаються будь-які операції, які передбачають передачу права розпорядження (а не власності) на товар. Передача товару в межах договору комісії та інших посередницьких договорів, які не передбачають переходу права власності на товар, вважається постачанням товарів (абз. «е» п.п. 14.1.191 р. 1 ПК). Також ПК передбачено, що постачанням вважаються і операції з передачі права розпорядження на товар, якщо таке право передається іншій особі за рішенням суду

Постачанням товарів згідно з п.п. 14.1.191 ПК також вважаються:

а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;

б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування або відповідно до законодавства;

в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту в разі придбання зазначеного майна або його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна в межах балансу платника податку, що використовується в господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов’язаною з господарською діяльністю такого платника податку; передача в межах балансу платника податку майна, яке планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);

г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;

ґ) умовне постачання товарів і необоротних активів, під час придбання яких суми податку були включені до складу податкового кредиту і в останньому звітному (податковому) періоді обліковувалися в залишках платника, який подав заяву про анулювання реєстрації як платника податку на додану вартість або про перехід на іншу систему оподаткування, що передбачає сплату податку в іншому порядку, ніж визначений цим розділом;

д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, що знаходяться у такого платника;

е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж або купівлю

Постачання
послуг

Під постачанням послуг ПК (п.п. 14.1.185 ПК) розглядає будь-яку операцію, що не є постачанням товарів або іншу операцію з передачі права на об’єкти інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав щодо таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, які споживаються у процесі здійснення певної дії або проведення певної діяльності.

Разом з цим, ПК наводить низку операцій, які в цілях оподаткування є постачанням послуг. Це зокрема:
— досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою або надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору;
— постачання послуг за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування або у примусовому порядку;
— постачання послуг іншій особі на безоплатній основі;
— передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без створення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності;
— передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як внесок у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг;
— постачання послуг з розміщення знаку відповідної торговельной марки або самого товару або послуги в кінофільмі, серіалі чи телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт або торговельна марка згадується в розмові персонажа; товар, послуга або торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною)

Операції, що не є об’єктом оподаткування

Перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування, зазначений у п. 196.1 ПК і зберігся практично в незмінному вигляді. З нововведень слід виділити таке:

1) не є об’єктом оподаткування операції з постачання консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем (п.п. 196.1.14 ПК). Отже, з 01.01.2011 р. такі операції не обкладатимуться ПДВ;

2) ПК чітко врегульовано, що операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення і перетворення) юридичних осіб не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.7 ПК);

3) на відміну від Закону про ПДВ ПК не розглядає як об’єкт оподаткування операції з нарахування та сплати відсотків або комісій у складі орендного (лізингового) платежу в межах договору фінансового лізингу без обмеження суми (абз. 3 п.п. 196.1.2 ПК). Згідно із Законом про ПДВ, нагадаємо, під оподаткування не потрапляла сума відсотків, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ

Операції, звільнені від оподаткування

ПК містить значний перелік товарів (послуг), звільнених від оподаткування. Вони перераховані у ст. 197 ПК і в цілому повторюють перелік операцій, що звільнялися від оподаткування відповідно до ст. 5 Закону про ПДВ. При цьому зауважимо, що порівняно із Законом про ПДВ, який відсилає в його ст. 5 до різних переліків, що затверджуються КМУ, ПК здебільшого наводить вичерпні переліки товарів і послуг, які звільняються від оподаткування,. При цьому особливо слід відзначити, що пільги, передбачені п. 197.1, працюватимуть також при імпорті (п. 197.4 ПК). Раніше імпорт таких товарів підлягав обкладенню ПДВ (п. 5.5 ст. 5 Закону про ПДВ)

Згідно з нормами Закону про ПДВ від оподаткування звільняються операції з постачання вітчизняних продуктів дитячого харчування

ПК передбачає звільнення від ПДВ операцій з постачання продуктів дитячого харчування, товарів дитячого асортименту для немовлят (тепер не лише вітчизняного виробництва) за переліком, затвердженим КМУ (п.п. 197.1.1 ПК)

Разом з пільгованими Законом про ПДВ операціями з постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України для фізичних осіб віком до 18 років, ПК звільняє від оподаткування ще й постачання таких путівок для інвалідів і дітей-інвалідів
(п.п. 197.1.6 ПК)

Згідно з п. 5.17 ст. 5 Закону про ПДВ від оподаткування звільнені операції з тимчасового ввезення товарів до України та подальшого їх вивезення

ПК щодо таких операцій пільга не передбачена, але до них застосовується повне умовне звільнення
(абз. «а» п.п. 206.2.4 ПК)

Частину пільг установлено підрозділом 2 р. XX ПК, зокрема для виробництва і використання альтернативного палива, літакобудування, космічної діяльності, видавничої діяльності, кінематографії.

За приписами ПК тимчасово, до 1 січня 2014 року, звільняються від оподаткування операції з постачання, у тому числі й імпорт (п. 15 підрозділу 2 р. XX ПК):
відходів і брухту чорних та кольорових металів;
— зернових культур товарних позицій 1001 — 1008 (крім товарної позиції 1006 та товарної підкатегорії 1008 10 00 00);
— технічних культур товарних позицій 1205 та 1206, крім їх першого постачання сільськогосподарськими підприємствами-виробниками вказаних товарів, деревина товарних позицій 4401, 4403, 4404 згідно з УКТ ЗЕД.

Можливість відмовитися від пільги з ПДВ

Згідно зі ст. 30 ПК платник має право відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів. В такому випадку не використані платником податків податкові пільги не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету

Дата виникнення податкових зобов’язань

Як і раніше, податкові зобов’язання з ПДВ при постачанні товарів (робіт, послуг) виникають за датою першої з подій — при отриманні оплати або при відвантаженні товарів (оформленні акта виконаних робіт, наданих послуг) (п. 187.1 ПК). Важливо зазначити, що правило першої події поширюється й на посередницькі операції за винятком посередництва у ЗЕД (абз. 2 п. 189.4 ПК). Тому з 01.01.2011 р. податкові зобов’язання з ПДВ виникають вже на етапі передачі товарів або грошей від комітента до комісіонера.

У разі експорту товарів податкові зобов’язання нараховуються на дату завершення оформлення митної декларації

ПК також змінено норму щодо дати виникнення податкових зобов’язань за довгостроковими контрактами. Тепер датою виникнення податкових зобов’язань за довгостроковими контрактами вважається дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами) (п. 187.9 ПК). Отже, виконавцю тепер не потрібно проводити розрахунок співвідношення витрат для цілей обкладення ПДВ.

База оподаткування

у загальному випадку

За нормами ПК (п. 188.1 ПК) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. При цьому до 01.01.2013 р. (дата набуття чинності ст. 39, що регулює порядок визначення звичайних цін) діятиме старий порядок визначення звичайних цін, установлений п. 1.20 Закону про податок на прибуток, але 20 % обмеження враховуватися не будуть

До бази оподаткування згідно з ПК не включається акцизний податок на спирт етиловий, що використовується виробниками-суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів (абз. 1 п. 188.1 ПК)

товарів, увезених на митну територію України

Згідно з ПК база встановлюється виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів, але не нижче їх митної вартості, з якої було визначено податки та збори, що справляються при їх митному оформленні з урахуванням акцизного збору і ввізного мита (абз. 3 п. 188.1 ПК)

При визначенні бази оподаткування перерахунок здійснюється за курсом НБУ:

що діє на кінець операційного дня, який передує дню, в якому товар уперше підпадає під режим митного контролю (п. 4.3 ст. 4 Закону про ПДВ)

що діє на день подання ВМД, а при нарахуванні суми податкового зобов’язання митним органом у випадках, коли ВМД не подавалася, — на день визначення податкового зобов’язання (абз. 2 п. 190.1 ПК)

послуг,
що поставляються нерезидентом на митній території України

Договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків і зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання (п. 190.2 ПК)

Закон про ПДВ (абз. 2 п. 4.3 Закону про ПДВ) передбачає застосування в цілях перерахунку вартості послуг, поставлених нерезидентами на митній території України, курсу НБУ, що діяв на кінець операційного дня, який передує дню, в якому було складено акт, що засвідчує факт одержання послуг

За приписами ПК для цілей перерахунку застосовуватиметься курс на дату виникнення податкових зобов’язань, тобто за датою першої з подій: оплати або підписання акта.

У разі ж одержання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування повинна буде визначатися виходячи зі звичайних цін на такі послуги без урахування ПДВ (п. 190.2 ПК)

товарів/послуг за регульованими цінами (тарифами)

Згідно з ПК база оподаткування визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, визначеної за такими цінами (тарифами) (абз. 4 п. 188.1 ПК)

необоротних активів

Згідно з ПК при постачанні необоротних активів, у тому числі в разі їх самостійної ліквідації, переведення з виробничих у невиробничі, переведення з використання в оподатковуваних операціях для використання в неоподатковуваних, база визначається виходячи з їх балансової вартості на момент постачання (абз. 5 п. 188.1 ПК)

товарів за договорами фінансового лізингу

Згідно з ПК базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість, але не нижче ціни придбання об’єкта лізингу (абз. 7 п. 188.1 ПК)

База оподаткування при постачанні товарів/ послуг в окремих випадках

Постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з платником податку

ПК визначено, що база оподаткування розраховується виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче звичайних цін (п. 189.1 ПК)

однорідних вживаних товарів

Згідно з приписами ПК при постачанні однорідних вживаних товарів, придбаних у фізичних осіб, не зареєстрованих платниками податку, у межах договорів, що передбачають передачу права власності на такі товари, базою оподаткування є додатна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів (п. 189.3 ПК)

товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), довірчого управління

Базою оподаткування в цьому випадку ПК (п. 189.4) встановлює вартість постачання цих товарів виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче:
— митної вартості товарів, ввезених на митну територію України;
— звичайної ціни для товарів з походженням з митної території України.

Ці норми не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів

Дата збільшення податкового зобов’язання і податкового кредиту при здійсненні постачання у межах таких договорів визначається за загальним правилом (абз. 2 п. 189.4 ПК), тобто за першою подією: оплатою або відвантаженням.

Водночас це правило не працює для операцій з експортування товарів за межі митної території України або зі ввезення на митну території України в межах зазначених договорів (абз. 3 п. 189.4 ПК)

у разі ліквідації, безоплатної передачі основних виробничих і невиробничих фондів

Згідно з положеннями ПК база оподаткування в цьому випадку визначається за звичайними цінами, що діють на момент такого постачання (п. 189.9 ПК)

при умовному постачанні

Базою оподаткування є звичайна ціна відповідних товарів або необоротних активів (п. 189.11 ПК)

База оподаткування для готової продукції, виготовленої з давальницької сировини нерезидента, при її постачанні на митній території України

ПК (ст. 191) встановлено, що база оподаткування визначається:
— за правилами для товарів, що ввозяться на митну територію України, при митному оформленні давальницької сировини або готової продукції, отриманої українським виконавцем в оплату за надання послуг з переробки;
— у порядку, встановленому для постачання товарів, увезених на митну територію України в разі постачання на митній території України готової продукції, отриманої в оплату за надання послуг з переробки

Ставки податку

20 %;

0 %

20 % (з 01.01.2014 р. — 17 %);

0 % (для операцій, застережених п. 195.1, п.п. 8.15 підрозділу 2 р. XX ПК, а також при експорті «пільгових» товарів)

Податковий кредит

Дата виникнення права на податковий кредит

Як і раніше, право на податковий кредит виникає за датою першої з подій — оплати або отримання товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ПК). Правило першої події поширюватиметься і на посередницькі операції за винятком посередництва в ЗЕД (абз. 2 п. 189.4 ПК). Датою виникнення права замовника на податковий кредит за довгостроковими договорами є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п. 198.2 ПК)

Граничні строки відображення податкового кредиту за податковими накладними

Закон про ПДВ прямо не встановлює цей строк. За роз’ясненнями ДПАУ, право на відображення податкового кредиту зберігається за платником протягом 1095 днів з дати виписки податкової накладної

365 календарних днів з дати виписки податкової накладної (абз. 3 п. 198.6 ПК).

Платники ПДВ, що застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка (абз. 4 п. 198.6 ПК)

Податковий кредит за легковими автомобілями

До податкового кредиту не включається сума податку, сплачена платником податку при придбанні легкового автомобіля (крім таксомоторів). Вартість легкового автомобіля включається до складу основних фондів, а ПДВ — до складу валових витрат

У ПК таких обмежень немає. Тому платник має право відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні легкового автомобіля

Механізм розподілу податкового кредиту з ПДВ

Підпункт 7.4.3 Закону про ПДВ передбачає, що якщо товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частині використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду

Чітко врегульовано механізм розподілу «вхідного» ПДВ. У ПК йому присвячено ст. 199. Для розподілу вхідного ПДВ використовується єдиний коефіцієнт, який розраховується як відношення обсягу оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до загального обсягу постачання оподатковуваних і неоподатковуваних операцій (без урахування суми ПДВ) за той самий попередній календарний рік. Коефіцієнт використовується протягом усього поточного календарного року. Наприкінці року проводиться перерахунок такого розподілу з урахуванням фактичних обсягів операцій.

Новостворені платники, а також платники, у яких у попередньому році не було неоподатковуваних операцій, розраховують частку за фактичними даними обсягів з постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій першого звітного періоду, в якому задекларовані такі операції. Розрахунок такої частки подається до органу ДПС одночасно з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (п. 199.3 ПК)

Перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Розподіл податкового кредиту не здійснюється в разі здійснення операцій, пов’язаних з реорганізацією юридичних осіб, а також у разі постачання відходів і брухту чорних і кольорових металів, що утворилися під час виробничого процесу, при ліквідації основних засобів і подібних операцій (п.п. 199.6 ПК)

Реєстрація податкових накладних

Реєстр податкових накладних

Платники повинні вести реєстр отриманих і виписаних податкових накладних. Разом з податковою декларацією за відповідний податковий період податковому органу подається копія реєстру податкових накладних за такий період в електронному вигляді

Збережено вимогу про обов'язковість подання до податкового органу реєстру податкових накладних в електронному вигляді. Подавати його потрібно щомісячно (у тому числі і платникам, які застосовують квартальний звітний період) у строки, передбачені для подання податкової звітності за звітний місяць. При цьому податкові органи зобов’язані повідомляти платника податків про наявність розбіжностей з даними контрагентів. Протягом 10 днів після отримання такого повідомлення платник податків має право уточнити податкові зобов’язання без застосування штрафних санкцій (п. 201.6 ПК)

Єдиний реєстр податкових накладних

Запроваджується Єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) для «дорогих» податкових накладних. Реєстрації в цьому Реєстрі підлягають податкові накладні, сума відображеного ПДВ в яких більша (п. 11 підрозділу 2 «Особливості справляння ПДВ» р. XX ПК):
— з 01.01.2011 р. — 1 млн грн.;
— з 01.04.2011 р. — 500 тис. грн.;
— з 01.07.2011 р. — 100 тис. грн.;
— з 01.01.2012 р. — 10 тис. грн.

Згідно з п. 201.10 ПК постачальник товарів (послуг) перш ніж передати податкову накладну покупцю, зобов’язаний буде її зареєструвати в ЄРПН. А покупець повинен звірити дані отриманої податкової накладної з даними ЄРПН. Відсутність факту реєстрації податкової накладної в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту. Порядок ведення реєстру визначить КМУ

Відображення податкового кредиту на підставі товарного чека або іншого розрахункового або платіжного документа

Згідно з п.п. 7.2.6 Закону про ПДВ платник мав право відобразити податковий кредит без податкової накладної на підставі товарного чека, іншого розрахункового або платіжного документа при здійсненні постачання товару за готівку або розрахунковими картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах 10 тис. грн. на день

ПК таку норму не передбачено. Тому товарний (нефіскальний) чек, розрахунковий або платіжний документ при здійсненні готівкових розрахунків більше не зможуть замінити податкову накладну. При цьому зберігається можливість відобразити податковий кредит на підставі:
— касового чека з фіскальним номером та ІПН продавця на суму (без ПДВ) не більше 200 грн. на день;
— транспортного квитка, готельного рахунка, рахунка за послуги зв’язку та за інші послуги, вартість яких визначається за показаннями приладу обліку (у яких зазначена загальна сума платежу, ІПН продавця, крім тих, форму яких установлено міжнародними стандартами);
— ВМД (при ввезенні товарів);
— заяви зі скаргою (якщо постачальник відмовляється надати податкову накладну порушує порядок її заповнення та реєстрації у ЄРПН)

Порядок коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту

За вимогами ПК (ст. 192) коригування суми податкових зобов’язань і податкового кредиту постачальника і одержувача необхідно здійснювати також при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг.

При цьому ПК заборонено будь-які коригування, якщо постачальник товарів/послуг не є платником податку на кінець звітного (податкового) періоду, в якому було здійснено такий перерахунок (п. 192.2 ПК)

Бюджетне відшкодування

На відміну від Закону про ПДВ положеннями ПК визначено дві (замість чотирьох) категорії осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування. Це ті, хто (п. 200.5 ПК):
— були зареєстровані як платники податку менше ніж за 12 календарних місяців до місяця заяви про бюджетне відшкодування;
— мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше заявленої суми бюджетного відшкодування.

Водночас ці обмеження (і перше, і друге) не діють при нарахуванні згаданими особами податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів

Сам механізм бюджетного відшкодування не змінився (ст. 200 ПК). При цьому для платника з’явилася можливість отримати бюджетне відшкодування з послуг нерезидента (п. 200.4 ПК). Закон про ПДВ прямо такої можливості не передбачав, тому податківці не визнавали відшкодування таких сум.

За ПК допускається можливість зарахування у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ подальших податкових періодів як повної суми бюджетного відшкодування, так і її частини. Відповідно платник може прийняти рішення про повернення на поточний рахунок у банку не тільки повної, але частини належної йому суми бюджетного відшкодування (п. 200.6 ПК)

Автоматичне бюджетне відшкодування

Для окремих «добросовісних» платників ПДВ ПК запроваджено можливість автоматичного відшкодування ПДВ. Бюджетне відшкодування для них здійснюватиметься тільки на підставі камеральної перевірки декларації з ПДВ, що проводиться не пізніше 20-ти днів, наступних за закінченням граничного строку подання декларації. Після такої перевірки податкові органи подають до Держказначейства висновок про можливість відшкодувати ПДВ. Протягом 3-х операційних днів після одержання позитивного висновку Держказначейство зобов’язане перерахувати на рахунок платника податків суму бюджетного відшкодування (п. 200.18 ПК).

При цьому право отримати автоматичне відшкодування мають платники, які відповідають одночасно таким критеріям (п. 200.19 ПК):

1) не перебувають у судових процедурах банкрутства;

2) уключені до ЄДРПОУ;

3) здійснюють операції, що оподатковуються за нульовою ставкою (питома вага яких протягом попередніх 12 послідовних місяців (для платників з поквартальним періодом — протягом 4-х послідовних кварталів) сукупно складала не менше 50 % загального обсягу постачань;

4) загальна сума розбіжностей між сформованим податковим кредитом і податковими зобов’язаннями контрагентів не перевищує 10 % від заявленого відшкодування;

5) середня заробітна плата працівників перевищує не менше ніж у 2,5 рази мінімальний рівень в кожному з останніх чотирьох кварталів;

6) відповідають одному з наступних критеріїв чисельність працівників перевищує 20 осіб або залишкова вартість основних фондів за даними бухобліку перевищує суму податку, заявлену до відшкодування або рівень податкових зобов’язань до сплати до бюджету по податку на прибуток вище середнього по галузі;

7) не мають податкового боргу

Звітний період

календарний місяць;
— квартал
— за бажанням платника за умови, що обсяг оподатковуваних операцій за минулі 12 місяців не перевищив 300 тис. грн.)

— календарний місяць;
— квартал
— для платників, які мають право на застосування нульової ставки податку на прибуток (запроваджується на період з 01.04.2011 р. по 01.01.2016 р.)

При цьому не зрозуміло, чи збережеться квартальний період для юридичних осіб — єдиноподатників

Порядок подання податкової декларації та строки розрахунку з бюджетом

Декларація подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця). Сплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації. Строк подання квартальної декларації з ПДВ у розділі V ПК не визначено. На наш погляд, у цьому випадку слід керуватися загальними правилами, викладеними в п.п. 49.18.2 ПК: подавати квартальну декларацію з ПДВ протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Відповідно сплатити податкові зобов’язання з ПДВ необхідно протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання декларації (п. 57.1 ПК)

Окремі операції

з давальницькою сировиною іноземного замовника

Порядок оподаткування операцій з давальницькою сировиною іноземного замовника врегульовано ст. 204 ПК. При цьому особливих змін тут немає, фактично зберігається порядок, який було встановлено Законом про ПДВ

з давальницькою сировиною українського замовника

ПК встановлює такий порядок оподаткування для українського замовника (ст. 205):
не обкладається ПДВ давальницька сировина за умови вивезення її українським замовником у митному режимі переробки за межами митної території України;
оподатковується в порядку, установленому для операцій ввезення товарів на митну територію України, готова продукція, що ввозиться, вироблена з давальницької сировини українського замовника;
відшкодовується в порядку, установленому для експортних операцій, сплачений за поставлені послуги, придбані матеріали, паливо, нематеріальні активи податок у разі повернення до України валютної виручки від постачання готової продукції за межами митної території України

Окремі операції

з переміщення товарів через митну територію України

Оподаткування ввезення товарів на митну територію України згідно зі ст. 206 ПК здійснюється залежно від митного режиму, в який розміщуються ці товари. Так:
податок сплачується в повному обсязі при імпорті та реімпорті (крім товарів, які звільняються від оподаткування при ввезенні на митну територію України);
податок не сплачується при транзиті та відмові на користь держави;
— застосовується повне умовне звільнення від оподаткування в митних режимах митного складу, знищення або руйнування, магазину безмитної торгівлі;
— застосовується повне або часткове умовне звільнення в митних режимах тимчасового ввезення (вивезення);
податок не сплачується при митному режимі переробки на митній території України за умови надання на суму податкового зобов’язання простого векселя

туристичні послуги

Стосовно туристичних послуг привертає увагу той факт, що за ПК (ст. 207) при проведенні операції постачання туристичної послуги базою оподаткування в загальному випадку і для туристичного оператора і для туристичного агента є вартість такої послуги (без урахування податку), що дорівнює сумі винагороди (маржі) такого туристичного оператора (агента).

Якщо ж туроператором (агентом) проводяться операції з постачання на території України туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)), призначеної для її споживання (отримання) за межами території України, то в цьому випадку базою оподаткування є вартість такої послуги (туристичного ваучера (путівки)).

Крім іншого, при постачанні туристичної послуги (туристичного ваучера (путівки)) нерезидентом через резидентів, неплатників податку, обов’язок зі сплати податку ПК покладає на осіб, які одержують такі послуги

послуги від нерезидента з місцем постачання на митній території України

Основною відмінністю положень ПК від норм Закону про ПДВ щодо оподаткування послуг, які поставляються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, є те, що за незареєстрованих як платники ПДВ нерезидентів нараховувати податок повинен одержувач таких послуг незалежно від того, чи є він платником ПДВ (ст. 208 ПК). До речі, ДПАУ і зараз вимагає, щоб неплатники ПДВ сплачували ПДВ з таких операцій, хоча прямо в Законі про ПДВ це не прописано). При цьому одержувач послуг — платник податку, як і раніше, матиме право на податковий кредит. Для отримувача нерезидентних послуг неплатника ПДВ у цілях нарахування ПДВ з послуг нерезидента буде розроблено спеціальний звітний документ
(п. 208.4 ПК)

Спеціальні режими у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства

У цілому норми Закону про ПДВ, що встановлюють правила спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, збігаються з прописаними в ПК. Водночас є й деякі уточнення:

1) згідно з ПК сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені не тільки у групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, а й у групах 4101, 4102, 4103, 4301 УКТ ЗЕД;

2) надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам виділено як окремий вид спецрежимної діяльності (п.п. «в» п.п. 209.15.2 ПК);

3) раніше перелік видів діяльності, на які поширюється спецрежим з ПДВ, визначав КМУ. Тепер же цей перелік наведено в самому ПК

За приписами ПК, спеціальний режим у сфері сільського і лісового господарства, а також рибальства діє до 31.12.2017 р. (п.п. 2 п. 2 р. XIX «Перехідні положення» ПК)

Сплата ПДВ молоко- та м’ясопереробниками

До 01.01.15 р. ПДВ, що має сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м’ясо і м’ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, куплених у живій вазі (шкури, субпродукти, м’ясокісну муку), у повному обсязі спрямовується до спеціального фонду держбюджету. Порядок нарахування, виплати та використання зазначених коштів має визначити КМУ

 

Використані нормативні документи

ПК

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Закон про ПДВ —

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

Закон про податок на прибуток

— Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі