Податок на доходи фізичних осіб

Категорія

До набуття чинності ПК

Після набуття чинності ПК

1

2

3

Нормативне регулювання

Закон № 889

Розділ IV ПК

Назва

Податок з доходів фізичних осіб

Податок на доходи фізичних осіб

Платники

— резидент, який отримує як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи;
— нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України

ПК, крім зазначених, зараховує до платників і податкових агентів*

* Така, на перший погляд, незначна ротація, насправді має досить глобальну мету — змусити податкових агентів «по-дорослому» нести відповідальність за порушення, пов’язані з нарахуванням і перерахуванням ПДФО, а також поданням відповідної звітності. Зокрема, якщо згідно із Законом № 889 податковим агентам у разі несплати або прострочення сплати податку не загрожували ані штрафи (окрім штрафу у двократному розмірі від суми податкового зобов’язання, передбаченого п.п. 17.1.9 Закону № 2181), ані пеня, то згідно з ПК такі каральні заходи можуть бути застосовані.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються

Доходи, що включаються до місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО потрапили до ПК (п. 164.2) із Закону № 889 переважно в незмінному вигляді, хоча й не обійшлося без уточнень і доповнень

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку НЕ включаються:

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу згідно із Законом № 889, також узято за основу в ПК. Із доопрацювань та уточнень на особливу увагу заслуговують:

— допомога по вагітності та пологах

Існує ризик, що органи податкової служби вимагатимуть уключати допомогу по вагітності та пологах в оподатковуваний дохід, а, отже, обкладати її ПДФО. Ми вважаємо такий підхід спірним. А от надання реабілітаційних послуг, що надаються інвалідам, навпаки, не оподатковується (п.п. 165.1.1)

— виграші у державну лотерею

Після набуття чинності ПК не оподатковується виграш чи приз у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 МЗП, встановлених законодавством (п.п. 165.1.46).

Сума перевищення оподатковується за ставками 15 % (17 %) (п. 167.1)

У Законі № 889 пряма норма щодо невключення до складу оподатковуваного доходу вартості форменого одягу, була відсутня, у зв’язку з чим податківці часто наполягали на утриманні податку з вартості форменого одягу. ПК, у свою чергу, містить офіційний дозвіл не обкладати ПДФО вартість форменого одягу (п.п. 165.1.9 ПК). Однак згадка про те, що порядки видачі, переліки та строки його використання мають бути встановлені КМУ, дає підстави вважати, що «безподатково» її зможуть отримувати далеко не всі

— вартість одягу, взуття, а також суми грошової допомоги, що надаються дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків (у тому числі випускникам професійних освітньо-виховних закладів і вищих освітніх закладів I і II рівнів акредитації)

Змін зазнала вимога щодо випускників. Наразі професійні освітньо-виховні заклади замінено на професійно-технічні навчальні заклади, а рівень акредитації вищих освітніх закладів підвищено до IV рівня (п.п. 165.1.23)

Разом з тим, відповідно до ПК до оподатковуваного доходу не включаються також:
— сума державної підтримки на будівництво чи придбання доступного житла, яка надається платнику податку відповідно до законодавства (п.п. 165.1.34 ПК);
— сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного фонду юридичної особи — емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 ПК)

тощо

ПСП

ПК, як і Закон № 889, передбачає можливість застосовувати ПСП до зарплати деяких працівників (ст. 169 ПК). Причому граничний розмір доходу, що дає право на ПСП, також залишився незмінним (п.п. 169.4.1 ПК). Зміни полягають у такому:
— «звичайна» ПСП (п.п. 169.1.1 ПК) тепер складає 50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року* (у «докодексовій» практиці «звичайна» ПСП складала 50 % від МЗП). Хоча ця зміна жодним чином не відобразиться на платниках, адже зараз прожитковий мінімум і МЗП установлюються на одному рівні;
— скасовано ПСП у розмірі 200 % «загальної» ПСП особам, які мають трьох і більше дітей. Замість цього запроваджується ПСП у розмірі «звичайної» ПСП особам, які мають двох і більше дітей віком до 18 років, з розрахунку на кожну дитину (п.п. 169.1.2 ПК);
— вдова або вдівець тепер зможуть отримувати підвищену ПСП (150 % від «загальної» ПСП) тільки за наявності дитини віком до 18 років (ПСП надається з розрахунку на кожну таку дитину) (абз. «а» п.п. 169.1.3 ПК);
— на підвищену ПСП (150 % від «загальної» ПСП) матимуть право учасники бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону № 488/95 (абз. «е» п.п. 169.1.3 ПК);
— одночасно отримати дві ПСП («загальну» і на дитину) після 01.01.11 р. можна буде тільки в одному випадку: особа утримує двох і більше дітей віком до 18 років, один з яких інвалід. У решті випадків платник обирає одну ПСП за найбільшою підставою (п.п. 169.3.1 ПК);
— право на ПСП з’явилося і в самозайнятих осіб (п.п. 169.2.3 ПК), однак тільки до доходу, нарахованого як заробітна плата (нагадаємо: Закон № 889 таке забороняв).

Крім того, дещо інакше подано процедуру застосування і відмови від застосування ПСП, а також порядок проведення перерахунку сум нарахованих доходів, утриманого податку

* З 1 січня 2015 року розмір «звичайної» ПСП буде збільшено, зокрема, вона становитиме 100 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року (п. 1 Прикінцевих положень ПК).

Ставка

15 %

Базова ставка залишилася незмінною та складає 15 % (абз. 1 п. 167.1 ПК)

17 %

Така ставка є новацією і застосовується, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів, зазначених в абз. 1 п. 167.1 ПК, перевищує десятикратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Зверніть увагу: за такою підвищеною ставкою оподатковується тільки сума перевищення. Тобто податок складатиметься з двох частин: той, що не перевищує зазначеного ліміту і оподатковується за ставкою 15 %, та той, що перевищує, і оподатковується за ставкою 17 %
(абз. 2 п. 167.1 ПК)

30 %

Підвищена ставка застосовувалася до:
— об’єкта оподаткування, нарахованого
як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів;
— будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів —
фізичних осіб, за винятком доходів,
визначених у п.п. 9.11.3 Закону № 889

За подвоєною ставкою податку відтепер оподатковуються доходи, нараховані як виграш чи приз на користь резидентів або нерезидентів (додатково див. матеріал щодо оподаткування виграшів та призів) (п. 167.3)

Податковий кредит
(податкова знижка)

Визначення

Законом № 889

ПК оперує поняттям «податкова знижка» і в той же час замовчує про неврахування в складі податкової знижки витрат на сплату ПДВ та акцизного податку. Логічно передбачити, що тепер такі витрати теж можуть бути включені до складу податкової знижки

«Претенденти» на податковий кредит/знижку

ПК усунув дискримінацію платників за релігійним принципом. Віднині на податкову знижку може претендувати як резидент, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, так і резидент — фізична особа, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний орган державної податкової служби і має про це відмітку у паспорті (п.п. 166.4.1 ПК).

Нерезиденти, як і раніше, претендувати на податкову знижку не можуть

Підтверджувальні документи

ПК щодо «доказів» висуває новий критерій, зокрема, обов’язковість відображення в підтверджувальних документах вартості товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 ПК)

Податковий кредит
(податкова знижка)

Перелік витрат, дозволених для включення до податкового кредиту (податкової знижки)

1. Частина суми процентів, сплачених платником податку за користування іпотечним житловим кредитом

З 01.01.2011 р. до складу податкового кредиту могла б бути включена частина суми комісій, винагороди за договором оренди житла з викупом або фінансового лізингу житла, сплачених платником податку

ПК до складу податкової знижки дозволяє відносити виключно проценти, сплачені за користування іпотечним житловим кредитом (п.п. 166.3.1).

Крім того, ПК уточнює, що іпотечним житловим кредитом може бути визнаний кредит, виданий не тільки банківськими, але й іншими фінансовими установами (п.п. 14.1.87) (у «докодексовій» практиці податківці свого часу «не визнавали» такі кредити)

2. Кошти або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань
або благодійних внесків неприбутковим організаціям:

у розмірі, що перевищує 2 відсотки, але не є більшим 5 відсотків від суми загального оподатковуваного доходу платника податку такого звітного року

у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми загального оподатковуваного доходу платника податку такого звітного року
(п.п. 166.3.2 ПК)

3. Сума коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти

Тепер податкову знижку на навчання (п.п. 166.3.3 ПК) не зможуть декларувати члени сім’ї, якщо учень отримував у звітному році доходи у вигляді зарплати (слід зазначити, що на практиці податківці висувають подібну вимогу й зараз).

У свою чергу, незмінним залишився ліміт, який не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абз. 1 п.п. 169.4.1 ПК у розрахунку на кожну особу, що навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року

4. Сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій

Установлено вартісний поріг, зокрема, не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 ПК)

5. Сума витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним (п.п. 166.3.8 ПК)

Загальна сума нарахованого податкового кредиту (податкової знижки)

У п.п. 166.4.2 ПК уточнено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в зв36

ітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата,

Оподаткування доходу, отриманого у формі заробітної плати

Тепер замість сум збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування із заробітної плати відраховується ЄСВ*, а також страхові внески до Накопичувального фонду** (а у випадках, передбачених законом, — обов’язкові страхові внески до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника). Проте сам принцип оподаткування залишився незмінним. Утім, певна специфіка виникатиме у випадку застосування двох ставок податку після вирахування страхових внесків і ПСП

* Відповідно до Закону про ЄСВ єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування становить 3,6 % від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі.

** Такий порядок уводиться з моменту запровадження Накопичувальної пенсійної системи.

Оподаткування доходу, отриманого платником податку, як додаткове благо

Додатково до виключень, передбачених пп. «а — б» п.п. 164.2.18 ПК, не вважаються додатковим благом платника податку витрати роботодавця, що підлягають включенню до собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг згідно з розділом III ПК (п.п. 164.2.17 ПК)

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)

Орендодавець — нерезидент

Юридична або фізична особа

Фізична особа

Зобов’язання ріелтерів

Відповідно до ПК ріелтери, зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до органу державної податкової служби за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, установленою центральним органом державної податкової служби.

У разі порушення такої форми чи способу її надання ріелтер несе відповідальність, установлену ПК за порушення порядку чи строків надання податкової звітності (п.п. 170.1.6 ПК)

Оподаткування інвестиційного
прибутку

Інвестиційний актив

ПК додатково прирівнює до них деривативи

ПК (як і Закон № 889) пропонує платникам податку можливість укласти договір з торговцем про виконання ним функцій податкового агента. При цьому, на відміну від Закону № 889, навіть якщо такий договір буде укладено, платник податку не звільняється від обов’язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів (п.п. 170.2.2 ПК)

Вартість подарованого
чи успадкованого інвестиційного активу

Вважалася рівною нулю

Дорівнює сумі державного мита та податку з доходів фізичних осіб, сплачених у зв’язку з таким даруванням чи успадкуванням (п.п. 170.2.2)

ПК уточнює, що для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік (п.п. 170.2.1 ПК). Окрім того, інвестиційний збиток, отриманий платником податку на 1 січня 2011 року, враховується при обчисленні інвестиційного прибутку, отриманого за операціями з цінними паперами чи деривативами, що перебувають в обігу на організованому ринку цінних паперів, починаючи з результатів за такий рік у частині збитків, понесених унаслідок продажу інвестиційних активів через професійних торговців цінними паперами (п. 2 підрозділу 1 Перехідних положень ПК)

Роялті

Закон № 889 містив норму, що за своєю природою мала обмежене застосування, зокрема, передбачалося, що резиденти можуть нараховувати роялті лише у зв’язку з використанням платником податку права на інтелектуальну (промислову) власність, зареєстрованого відповідно до закону. ПК таку вимогу скасував, отже, за правилами, встановленими ПК та які збігаються з оподаткуванням дивідендів, будуть оподатковуватися всі роялті
(п.п. 170.3.1 ПК)

Оподаткування процентів

Зверніть увагу: доходи у вигляді процентів на поточні банківські рахунки, за якими на користь фізичних осіб здійснюються виключно виплати заробітної плати, стипендій, пенсій, соціальної допомоги та інших, передбачених законом соціальних виплат, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (п.п. 165.1.41 ПК). Водночас до 1 січня 2015 року діятиме пільга і для відсотків, перерахованих у п.п. 164.2.8, а також абз. 2 — 4 п. 167.2 ПК (такі відсотки до зазначеної дати не обкладатимуться ПДФО)

Оподаткування
дивідендів

Ставка

15 %

5 % (у загальному випадку) (п. 167.2)

15 % (17 %) (у разі нарахування на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку) (додатково див. порівняльну таблицю про податок на прибуток)

Оподаткування виграшів та призів

Виграші та призи (окрім виграшів у державну лотерею) оподатковувались за ставкою 30 %.

Виграші у державну лотерею не оподатковувалися

Виграші та призи на користь резидентів або нерезидентів оподатковуються за ставкою 30 % (п. 167.3).

Виняток становлять:
— виграші та призи у державну грошову лотерею в розмірі, що не перевищує 50 МЗП, — не оподатковуються
(п.п. 165.1.46);
— виграші та призи у державній (у разі, якщо їх розмір перевищує 50 МЗП) та недержавній грошовій лотереї, а також виграш гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри — оподатковуються за ставкою 15 % (17 %) (п. 167.1);
— грошові виграші у спортивних змаганнях — оподатковуються за ставкою 15 % (17 %)(п. 167.3);
— винагороди спортсменам — чемпіонам України, призерам спортивних змагань міжнародного рівня, у тому числі спортсменам-інвалідам (п.п. «б» п.п. 165.1.1), — не оподатковуються

Оподаткування благодійної
допомоги

Відповідно до ПК платники податку мають право не включати до загального місячного або річного оподатковуваного доходу суму нецільової благодійної допомоги, отриманої від благодійника як фізичної, так і юридичної особи, у розмірі, що не перевищує місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (п.п. 170.7.3 ПК). При цьому, на відміну від Закону № 889, таке право відтепер мають і ті платники, які не мають права на ПСП.

До речі, якщо фізособою протягом року отримано нецільову благодійну допомогу в сумі, більшій ніж неоподатковувана межа, то за підсумками року вона зобов’язана подати декларацію та самостійно сплатити податок із суми перевищення (п.п. 170.7.3 ПК).

Скасовано звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги платнику податку (батькові чи матері), який виховує трьох і більше дітей. Разом з тим, така допомога навчальному закладу у вигляді плати за навчання або за надання додаткових послуг з навчання інваліда, дитини-інваліда або дитини, в якої хоча б один із батьків є інвалідом; дитини-сироти, напівсироти; дитини з багатодітної чи малозабезпеченої родини; дитини, батьки якої позбавлені батьківських прав, навпаки, не підлягає оподаткуванню згідно з ПК.

Крім того, звільняється від оподаткування благодійна допомога, отримана дитячими будинками сімейного типу або прийомними сім’ями, якщо її сума (вартість) не перевищує 300 000 грн. протягом звітного податкового року під час дії договору державної опіки (п.п. 170.7.4 ПК)

Оподаткування суми надміру витрачених
коштів, отриманих платником податку під звіт

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається:

до закінчення третього банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку (п.п. 170.9.2):

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт

Штрафні
санкції

Повернення суми надмірно витрачених (підзвітних) коштів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, — штраф у розмірі 15 % суми таких надмірно витрачених коштів

ПК скасовано обов’язок сплати штрафів платником податку у разі неповернення
та несвоєчасного повернення надміру витрачених коштів, виданих на відрядження або під звіт. З таких доходів буде сплачуватися виключно податок за ставками:
— 15 %, якщо їх загальна сума, не перевищить десятикратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року;
— 17 % суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою, визначеною в абзаці першому цього пункту

Повернення суми надмірно витрачених (підзвітних) коштів пізніше граничного строку після закінчення місяця, на який припадає останній день граничного строку звітності, — штраф у розмірі 15 % суми таких надмірно витрачених коштів, а також ПДФО з неповерненої підзвітної суми (із застосуванням «натурального» коефіцієнта)

Відповідно до ПК до суми перевищення не включаються та не оподатковуються документально підтверджені витрати, здійснені за рахунок готівкових чи безготівкових коштів, наданих платнику податку під звіт роботодавцем на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, в межах граничного розміру таких витрат, передбаченого у розділі ІІІ ПК, що здійснені таким платником та/або іншими особами з рекламними цілями (п. 170.9 ПК)

Оподаткування доходів,
отриманих нерезидентами

Доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами розділу IV ПК для нерезидентів) (п. 170.10 ПК). Винятком є доходи нерезидентів від продажу рухомого та нерухомого майна, а також дивіденди, спадок, подарунки, які обкладаються за правилами, передбаченими для резидентів, але за ставкою 15 % 17 % (пп. 172.9 і 173.6 ПК)

Оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна

Продаж об’єкта нерухомості не частіше одного разу протягом звітного податкового року

У разі якщо площа такого об’єкта не перевищувала 100 кв. м — не оподатковувався

Прив'язку до площі об'єкта нерухомості для цілей оподаткування скасовано, однак з'явилася інша умова. Зокрема, тепер податок при першому продажу зазначеного в п. 172.1 майна не справляється в разі, якщо таке майно перебуває у власності платника податку понад 3 роки.

При цьому щодо земельної ділянки встановлено додаткову вимогу, зокрема, така ділянка не має перевищувати норму безоплатної передачі, визначену ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення.

Окрім того, дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається

У разі якщо площа такого об’єкта перевищувала 100 кв. м — 1 % від суми перевищення

Зміни торкнулися й осіб, які виконують функції податкового агента. При укладенні відповідного договору між фізичними особами такі функції, як і раніше, виконує нотаріус: він завіряє договір тільки за наявності оціночної вартості об’єкта і документа про сплату ПДФО, щокварталу подає відомості про отримані фізособою доходи податковому органу. Якщо стороною операції є юридична особа або приватний підприємець, то зобов’язана виконати саме така сторона всі функції з нарахування, утримання та перерахування до бюджету ПДФО

Обмін об’єкта нерухомості на інший (інші)

Кожна сторона договору міни сплачувала 50 % від суми податку, розрахованого згідно з положеннями пп. 11.1.1 та 11.1.2 Закону № 889, до вартості відповідного відчужуваного такою стороною об’єкта
нерухомості

Грошова компенсація, отримана платником податку, в результаті обміну об’єкта нерухомості на інший (інші) (п. 172.3):
— не оподатковується, якщо здійснюється обмін нерухомості, зазначеної у п. 172.1, не частіше одного разу на рік;
— оподатковується за ставкою 5 %, у разі, якщо протягом року обмінюється більш, ніж один або інший об'єкт нерухомості, зазначений у п. 172.1

Оподаткування операцій з продажу (обміну) рухомого майна

Головним нововведенням, запровадженим ПК стосовно операцій з рухомим майном, є вимога обов’язкового визначення оціночної вартості (п. 173.1 ПК). Інакше кажучи, тепер купуючи, продаючи або обмінюючи рухоме майно необхідно буде вдаватися до послуг оцінювачів. Аналогічна практика існувала й раніше, але швидше для цілей сплати збору до ПФУ при продажу старих автівок

Продаж об’єкта рухомого майна

У разі продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року:

легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера або моторного (парусного) човна — застосовується ставка 1 % від вартості зазначених об’єктів за умови сплати (перерахування) суми державного мита до бюджету або суми плати нотаріусу за нотаріальне посвідчення відповідного договору

легкового автомобіля, мотоцикла, моторолера застосовується ставка 1 % з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ніж оціночна вартість такого об’єкта та не нижче ніж 25 % вартості такого ж нового об’єкта рухомого майна (абз. 3 п. 173.2).

Зверніть увагу: згідно з нормами ПК моторні (парусні) човни оподатковуватимуться за загальними правилами, тобто за ставкою 5 %

У всіх інших випадках (у тому числі, у разі продажу більш ніж одного із зазначених об’єктів):

15 % доходу від продажу об’єкта рухомого майна

5 % доходу від продажу об’єкта рухомого майна виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче ніж оціночна вартість такого об’єкта
(абз. 2 п. 173.2)

ПК не містить норм, які прирівнювали до доходу передачу майна за дорученням з правом продажу, а також визнавали доходом надходження грошей або майна від операцій за ексклюзивним дорученням. Оскільки тепер доходу від таких операцій немає, то й оподаткування немає

Обмін об’єкта рухомого майна на інший (інші)

Застосовується ставка 15 %

Застосовується ставка 5 % (п. 173.1)

ПК скасовано норму щодо обов’язковості сплати кожною зі сторін договору міни (при обміні одного об’єкта рухомого майна на інший об’єкт рухомого майна) податку в розмірі 50 % від суми податку, що визначався шляхом застосування ставки податку, визначеної п. 7.1 Закону № 889 (15 %), до вартості майна, розрахованої за звичайними цінами, яке відчужується кожною із сторін

Оподаткування
спадщини

Перш за все, зміни стосуються визначення членів сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення: їх перелік значно скоротився порівняно з визначеним у Законі № 889

Батьки фізичної особи та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти

Виключно батьки фізичної особи, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263)

Крім того, незалежно від статусу спадкоємця згідно з п.п. 174.2.1 ПК за ставкою ПДФО 0 % планується оподатковувати спадок у вигляді грошових заощаджень, поміщених до 02.01.92 р. до установ Ощадбанку СРСР і держстрахування СРСР, а також у державні цінні папери: облігації Державної цільової безпроцентної позички 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР, і грошові заощадження громадян України, поміщені до установ Ощадного банку України і колишнього Укрдержстраху протягом 1992 — 1994 років, погашення яких не відбулося

А от оподаткування спадку, отриманого нерезидентом, тепер прирівняно до оподаткування спадку резидента. Зокрема, ставку зменшено:

30 %

15 % 17 %(п.п. 174.2.3)

Оподаткування подарунків

Оподаткування подарунків між фізичними особами

Подарунки між фізичними особами оподатковуються в тому самому порядку, що й доходи у вигляді спадку (див. вище).

Зверніть увагу: Закон № 889 містив норму, відповідно до якої не підлягали оподаткуванню доходи як кошти або майно (майнові чи немайнові права) подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності, а також батьками дітям, у тому числі зачатими за життя та народженими після, і дітьми батькам, у межах їх частини спільної часткової власності згідно із законом. У ПК такої прямої норми не передбачено. Проте, як і раніше, подарунки між членами сім’ї першого ступеня споріднення планується оподатковувати за ставкою 0 % за всіма об’єктами

Оподаткування подарунків від юридичних осіб і приватних підприємців

Щодо подарунків, наданих юридичними особами та приватними підприємцями, то такі особи є податковими агентами за такими доходами. При цьому згідно з п.п. 165.1.39 ПК до оподатковуваного доходу не включається речовий подарунок, якщо його вартість не перевищує 50 % однієї МЗП (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Ця пільга не стосується грошових виплат. Однак грошові подарунки й надалі можна буде надавати у вигляді нецільової благодійної допомоги (НБД), при цьому без сплати податку не можна зробити один раз на рік і виключно в розмірі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 і округленого до найближчих 10 грн.

Забезпечення виконання
податкових зобов’язань

Податкові агенти зобов’язані подавати органу державної податкової служби за місцем свого розташування:
— податковий розрахунок (згідно з п. 10 розділу 10 Перехідних положень ПК, можна зробити висновок, що роль такого податкового розрахунку, як і раніше, виконуватиме ф. № 1ДФ. Принаймні до прийняття аналога)* суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку у строки, установлені для податкового кварталу (п.п «б» п. 176.2 ПК);
— податкову декларацію з податку на доходи фізичних осіб за базовий податковий період, що дорівнює календарному місяцю про загальні суми доходів, які нараховані (виплачені, надані) на користь платників податку, і загальні суми податку на доходи фізичних осіб, які утримані з цих доходів, а також обсяги перерахованого податку до бюджету п.п. «д» п. 176.2 ПК** незалежно від того виплачує чи ні доходи платникам податку зазначена особа протягом звітного періоду.

Зверніть увагу: Закон № 889 вимагав подавати такий розрахунок (ф. № 1ДФ) тільки в разі, якщо платникам податку фактично виплачувалися доходи.

Про окремий податковий розрахунок (декларації) про суму виплачених фізособам дивідендів
(до 01.01.2011 р. такий розрахунок було затверджено Наказом № 586 і він мав статус податкової декларації), у ПК нічого не зазначено. Швидше за все, цю форму звітності буде скасовано

* Зверніть увагу: з 01.01.2011 р. податковий розрахунок (ф. № 1ДФ) має статус податкової декларації.

** Це нова форма звітності з ПДФО, яку буде затверджено ДПАУ.

Подання податкової
декларації

Орган державної служби (за умови отримання запиту від платника податку до 1 березня року, наступного за звітним)

був зобов’язаний надавати безплатні послуги із заповнення декларації

зобов’язаний надавати безплатні роз’яснення щодо заповнення декларації

Платник
податку

ПК передбачено додаткову підставу для подання декларації платниками податку. Зокрема, якщо протягом календарного року дохід, що оподатковується за ставкою 15 % (17 %), виплачується платнику податку двома або більше податковими агентами, і при цьому загальна сума такого доходу за будь-який календарний місяць перевищує десятикратний розмір МЗП, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, то такий платник податку має подати податкову декларацію за результатами звітного року (п.п. «є» п. 176.1 ПК).

Строки подання
декларації

До 1 квітня року, що настає за звітним.

Однак з метою реалізації права на податковий кредит «податківці» приймали декларації протягом усього поточного року

— для платників ПДФО — 1 травня року, що настає за звітним (п.п. 49.18.4). Залишається відкритим питання чи буде продовжено термін подачі декларації з метою реалізації права на податкову знижку;
— для платників ПДФО — підприємців — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5)

Строки сплати податку в разі подання
декларації

фізичною
особою

Як загальне правило встановлювався обов’язок сплачувати податок протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Однак на практиці справляння ПДФО застосовувався ще один строк сплати податку — протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про нарахування податку (у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків)

до 1 серпня року, що настає за звітним (п. 179.7)

податковим агентом

Податкове зобов’язання, визначене у податковій декларації, є узгодженим, а тому підлягає сплаті протягом 10 календарних днів після граничного строку подання декларації (нагадуємо, що декларація має бути подана протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця). Таким чином, у разі, якщо податковим агентом протягом місяця нарахована, але невиплачена заробітна плата, ПДФО все рівно має бути сплачений протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем місяця, за який нараховано, але не виплачено, заробітну плату

Крім того, ПК упроваджено порядок оподаткування доходів:
— нерезидентів від участі у гастрольних заходах (п.п. 170.10.5);
— отриманих фізичними особами у вигляді плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески членів кредитної спілки (п. 170.12);

Чітко прописано оподаткування:
— доходів, отриманих фізичною особою — підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177);
— доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (ст. 178).

Більш гуманними стали штрафи за ненарахування, неутримання і несплату (неперерахування) податковим агентом ПДФО (детально про це див. у порівняльній таблиці щодо порядку адміністрування податків)