Приватний підприємець на загальній системі оподаткування

Редакція ПК
Податковий кодекс Січень, 2011/№ 2
В обраному У обране
Друк
Стаття

Приватний підприємець на загальній системі оподаткування

З 1 січня 2011 року підприємці на загальній системі оподаткування мають працювати за новими правилами, установленими Податковим кодексом. Незважаючи на те що масштабних змін у порядку оподаткування доходів підприємців-загальносистемників не відбулося, деякі зміни мають досить серйозний характер. Як належить працювати підприємцям на загальній системі у світлі Податкового кодексу, розглянемо в цій статті.

Марина КАЗАНОВА, економіст-аналітик

 

Отже, з 1 січня 2011 року порядок оподаткування доходів підприємців на загальній системі оподаткування регулює

ст. 177 ПК. Саме з цієї дати р. IV Декрету № 13-92 в частині оподаткування доходів підприємців на загальній системі оподаткування втрачає чинність.

 

Об’єкт оподаткування і ставки податку

 

Як і раніше, об’єктом оподаткування для підприємця є чистий оподатковуваний дохід, що обчислюється як різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю підприємця (п. 177.2 ПК). З отриманої суми підприємець сплачує ПДФО, застосовуючи ставки, наведені в п. 167.1 ПК.

Важливо зазначити, що з 1 січня 2011 року дохід підприємця обкладається ПДФО за двома ставками (див. таблицю).

 

Ставки ПДФО для підприємців на загальній системі оподаткування,
що діють з 01.01.2011 р.

Сума місячного чистого доходу менше або дорівнює 10 мінімальним заробітним платам, установленим на 1 січня звітного року

15 %

Сума місячного чистого доходу більше 10 мінімальних заробітних плат, установлених на 1 січня звітного року

15 % від суми, що дорівнює 10 мінімальним зарплатам, плюс 17 % — від суми перевищення

 

На 1 січня 2011 року мінімальна заробітна плата, установлена

Законом про держбюджет, становить 941 грн. Тому у 2011 році частина місячного «чистого доходу» підприємця в межах 9410 грн. оподатковуватиметься за ставкою 15 %, а сума перевищення — за ставкою 17 %.

При цьому важливо зазначити, що в разі отримання доходу від інших видів діяльності (не зазначених у Свідоцтві про реєстрацію) ПДФО сплачується в загальному порядку, тобто не з чистого доходу, а з виручки (

п. 177.6 ПК).

 

Як формуються витрати

 

Згідно з

п. 177.4 ПК до витрат підприємця належать «документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III Кодексу». Зазначимо, що р. III ПК регулює порядок оподаткування прибутку підприємств. Таким чином, як і раніше, підприємці повинні формувати свої витрати за тим самим переліком, що і платники податку на прибуток. При цьому важливо зазначити, що сам р. III ПК набуває чинності тільки з 1 квітня 2011 року (тобто з II кварталу 2011 року) тоді як ст. 177 ПК, що приписує підприємцям формувати витрати за переліком, наведеним у р. III, починає діяти з 1 січня 2011 року. Тому поки що не зовсім зрозуміло, за яким переліком підприємцю формувати свої витрати в I кварталі 2011 року: за наведеним у р. III (незважаючи на те, що він набуває чинності тільки з 1 квітня) або ж за переліком зі ст. 5 Закону про податок на прибуток. При цьому зазначимо, що за інформацією, наведеною на сайті ДПАУ (відповіді на запитання платників у вкладці «Єдина податкова база знань»), керуватися переліком витрат, наведеним у р. III ПК, підприємці повинні будуть з моменту набуття чинності ним (тобто з 1 квітня 2011 року). Сподіваємося, що незабаром ми отримаємо й офіційне підтвердження думки ДПАУ з цього питання.

Слід зазначити, що перелік витрат, наведений у

р. III ПК, мало відрізняється від того, що наведений у ст. 5 Закону про податок на прибуток. Проте, ним передбачене неприємне обмеження. Так, згідно з п.п. 139.1.12 ПК (р. III ПК) підприємцю забороняється включати до витрат вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у фізосіб-єдиноподатників (крім витрат, понесених у результаті придбання робіт та послуг у підприємця-єдиноподатника, що здійснює діяльність у сфері інформатизації). Отже, набуваючи товари (роботи, послуги) у підприємця-єдиноподатника, підприємець на загальній системі не зможе зменшити свій дохід на суму понесених у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг) витрат. При цьому зазначимо, що за інформацією, наведеною на сайті ДПАУ, це обмеження почне діяти для підприємця, починаючи з II кварталу.

Також зазначимо, що згідно з

п. 177.4 ПК (набуває чинності з 1 січня 2011 року) до переліку витрат підприємцю заборонено включати вартість придбаного рухомого і нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, у випадку, якщо таке майно придбане до державної реєстрації підприємця та/або не використовується ним у підприємницькій діяльності (п. 177.4 ПК).

 

Момент нарахування витрат

 

Як і раніше, до витрат підприємця включаються фактично понесені документально підтверджені витрати,

безпосередньо пов’язані з отриманням доходу (п. 177.4 ПК). Отже, до витрат звітного періоду підприємець може включити тільки ті витрати, що прямо відповідають отриманому доходу.

Приклад 1.

Підприємець — платник ПДВ у звітному кварталі придбав товар на суму 2400 грн. (у тому числі ПДВ — 400 грн.). У тому самому кварталі підприємець реалізував тільки частину (половину) придбаного товару. Ціна реалізації — 3600 грн. (у тому числі ПДВ — 600 грн.). До витрат підприємець має поставити 1000 грн. (усього товар придбаний на суму 2000 грн., ПДВ не рахується, продано тільки половину товару). У складі доходів підприємець повинен відобразити суму виручки в розмірі 3000 грн. (ПДВ до виручки не входить).

 

Документальне підтвердження витрат

 

З 1 січня 2011 року підприємець має право зменшити оподатковувані доходи тільки на ті витрати, які мають

документальне підтвердження. При цьому важливо, що в підприємця немає можливості відображати витрати за нормами без документального підтвердження , як це було передбачено Декретом № 13-92.

Усі витрати повинні мати документальне підтвердження. Більше того, зазначимо, що згідно з

п. 177.10 «підприємці повинні вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару». Тобто крім розрахункових і платіжних документів, підтверджуючих факт понесення витрат, підприємець також повинен мати документи на товар: накладні, товарно-транспортні накладні, сертифікати походження (у разі імпорту товарів) та інші документи, що підтверджують походження товару.

 

Книга обліку доходів і витрат

 

Згідно з п. 177.10 ПК підприємці зобов’язані вести Книгу обліку доходів і витрат. Форма Книги затверджується центральним органом державної податкової служби. На сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua) розміщено проект наказу про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат і порядку її ведення підприємцями на загальній системі оподаткування. Форма Книги обліку доходів і витрат, передбачена цим проектом, значно відрізняється від чинної раніше. Так, підприємцю додатково необхідно буде відображати в ній:

— реквізити (номер, дату і назву) документів, що підтверджують понесені витрати, пов’язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей, виконанням робіт та/або наданням послуг;

— відомості про внутрішнє переміщення товарів (відпуск під реалізацію найманому працівнику) із зазначенням адреси торговельної точки, П. І. Б. найманого працівника та реєстраційного номера облікової картки платника податку (ідентифікаційний код);

— витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату, понесені у звітному місяці;

— залишки нереалізованих товарно-матеріальних цінностей тощо.

 

Порядок сплати податку

 

Як і раніше, підприємці повинні сплачувати ПДФО щокварталу авансом до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада (п.п. 177.5.1 ПК). У разі порушення цих строків підприємцю загрожує штраф (ст. 126 ПК):

— при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім календарним днем сплати ПДФО, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;

— при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем сплати ПДФО, — 20 % погашеної суми податкового боргу.

При цьому важливо зазначити, що розраховувати суми авансових платежів підприємці тепер повинні самостійно (раніше, нагадаємо, такий розрахунок проводився податковим органом на підставі поданої підприємцем декларації про доходи).

Порядок розрахунку сум авансових платежів визначено

п.п. 177.5.1 і він дещо відрізняється для тих підприємців, які раніше працювали на загальній системі оподаткування і тих, які перейшли на загальну систему оподаткування або зареєстровані підприємцем тільки у 2011 році.

 

Якщо підприємець працював на загальній системі минулого року

Підприємці, які працювали на загальній системі оподаткування торік і продовжують працювати і в поточному році, згідно з

п.п. 177.5.1 ПК визначають суму авансових платежів самостійно, але при цьому вона має бути «не менше ніж 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у порівнянних умовах)». До бюджету перераховується щокварталу по 25 % розрахованої суми податку.

Сума авансових платежів підприємця має бути не менше ніж 100 % річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік

Приклад 2.

Підприємець у 2010 році отримав чистий дохід у сумі 60000 грн. (сума зазначена в декларації за 2010 рік). Сума ПДФО, сплачена за підсумками 2010 року, виходячи з оподатковуваного доходу за 2010 рік, склала 9000 грн. (60000 грн. х 15 %). Упродовж 2011 року підприємцю щокварталу потрібно перераховувати ПДФО в сумі не менше 2250 грн. (9000 грн. х 25 %).

За результатами року підприємець також

самостійно здійснює перерахунок сум ПДФО (п.п. 177.5.3 ПК). Здійснюється такий перерахунок виходячи з фактично отриманої підприємцем суми чистого доходу, задекларованої за результатами року. З отриманої суми ПДФО (розрахованої виходячи з фактично отриманого чистого доходу), підприємець повинен відняти фактично сплачену за рік у вигляді авансових платежів суму ПДФО, а в разі, якщо підприємцем отримувався торговий патент, то й суму плати за патент. При цьому підприємець повинен документально підтвердити факт сплати ПДФО і плати за патент.

Якщо розрахована таким чином річна сума ПДФО перевищує суму ПДФО, сплачену у вигляді авансових платежів (за рік) підприємцю необхідно доплатити різницю до бюджету протягом 10 календарних днів після подання річної декларації, тобто протягом

50 календарних днів після закінчення року.

Надмірно сплачені суми податку відшкодовуються з бюджету або зараховуються в рахунок майбутніх платежів з ПДФО (

абз. 2 п.п. 177.5.3 ПК).

Приклад 3.

Припустимо, що підприємець упродовж 2011 року сплачував щокварталу ПДФО в сумі 2250 грн. (див. приклад 2). Чистий дохід підприємця за 2011 рік склав 98000 грн. Результати перерахунку ПДФО наведемо в таблиці.

 

Місяць

Чистий дохід підприємця

Сума ПДФО, що підлягає сплаті
до бюджету виходячи з отриманого чистого доходу

Фактично сплачена сума ПДФО

Січень 2011

5000,00

5000,00 х 15 %

750,00

2250,00

Лютий 2011

5000,00

750,00

Березень 2011

5000,00

750,00

Квітень 2011

5000,00

750,00

2250,00

Травень 2011

8000,00

8000,00 х 15 %

1200,00

Червень 2011

10000,00

9410 х 15 % +
+ 590 х 17 %

1511,80

Липень 2011

10000,00

1511,80

2250,00

Серпень 2011

10000,00

1511,80

Вересень 2011

10000,00

1511,80

Жовтень 2011

10000,00

1511,80

2250,00

Листопад 2011

10000,00

1511,80

Грудень 2011

10000,00

1511,80

РАЗОМ

98000,00

 

14782,60

9000,00

 

Отже, за результатами перерахунку підприємець повинен буде доплатити до бюджету

5782,60 грн. (14782,60 грн. - 9000, 00 грн.)

 

Якщо підприємець не працював на загальній системі оподаткування минулого року

Новозареєстровані підприємці та підприємці, які у 2011 році перейшли на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи (єдиного або фіксованого податку), повинні

за результатами роботи за квартал, в якому розпочато їх діяльність або здійснено перехід на загальну систему оподаткування, подати до податкового органу податкову декларацію про підприємницькі доходи (п.п. 177.5.2 ПК). Така декларація згідно з п. 49.18.2 ПК подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу. Новозареєстровані підприємці в декларації також повинні зазначити інформацію про свій майновий стан і доходи станом на дату державної реєстрації підприємцем.

Як саме розраховувати авансові платежі підприємцям, які минулого року не працювали на загальній системі оподаткування,

ст. 177 ПК умовчує. На нашу думку, такі розрахунки повинні робитися на підставі поданої за підсумками пропрацьованого кварталу податкової декларації.

 

Приклад 4.

Підприємець перейшов з єдиного податку на загальну систему оподаткування з II варталу 2011 року. Протягом II кварталу він отримав чистий дохід у сумі 22000,00 грн.:

— за квітень — 5000,00 грн.

— за травень — 7000 грн.;

— за червень — 10000 тис. грн.

Сума ПДФО за квартал складе 3311,8 грн. (5000

х 15 % + 7000 х 15 % + 9410 х 15 % + 590  х 17 %).

Щоквартальна сума авансового платежу складе

827,95 грн. (3311,8 грн. х 25 %).

Сплачувати авансові платежі новозареєстровані підприємці та підприємці, які перейшли у 2011 році зі спрощеної системи оподаткування згідно з

п.п. 177.5.2 ПК, повинні «у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ПК*, що настануть у звітному податковому періоді».

* Зауважимо, що п.п. 177.5.1 ПК установлює, що авансові платежі мають бути сплачені до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада.

Оскільки суму авансових платежів підприємець зможе розрахувати тільки за підсумками першого кварталу перебування на загальній системі оподаткування, то сплачувати авансові платежі за «перший» квартал роботи йому не потрібно. Так, виходячи з умов наведеного прикладу (приклад 4) підприємець повинен буде перераховувати всього 2 авансових платежі: до 15 серпня і до 15 листопада.

 

Податкова декларація

 

«Підприємницьку» декларацію (у ПК вона названа податковою декларацією) підприємцям згідно з п. 177.5 ПК потрібно буде подавати тільки один раз за результатами календарного року (нагадаємо, що раніше вона подавалася щокварталу). Форма декларації для підприємців, очевидно, буде новою, і дохід у ній потрібно буде відображати вже не поквартально, а щомісячно, адже без щомісячної деталізації правильно розрахувати ПДФО з урахуванням 17 % ставки неможливо. Важливо зазначити, що в декларації підприємець разом з доходами від підприємницької діяльності має вказати інші доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (п. 177.11 ПК).

Строки подання податкової декларації підприємців установлені п.п. 49.18.5 ПК, відповідно до якого податкова декларація має подаватися «протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового періоду)», тобто не пізніше 9 лютого наступного року (так, як і раніше).

Податкова декларація подається підприємцем тільки за результатами календарного року

Як уже наголошувалося, новозареєстровані підприємці, що вибрали загальну систему оподаткування, і ті підприємці, які перейшли в поточному році зі спрощеної системи оподаткування, повинні будуть подати декларацію також за «перший» квартал перебування на загальній системі оподаткування (п.п. 177.5.2 ПК). Подати її потрібно протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного кварталу (п.п. 49.18.2 ПК).

 

Підстави для неутримання ПДФО з підприємця контрагентами

 

У цьому питанні для підприємця є приємні новини. Тепер згідно з

п. 177.8 ПК під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від операцій, здійснюваних у межах вибраних їм видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує податок з доходів із джерел його виплати, якщо фізичною особою — підприємцем надана копія свідоцтва про державну реєстрацію його як суб’єкта підприємницької діяльності. Отже, для того щоб контрагенти, які придбавають товари/послуги у підприємця, не утримували суми ПДФО з виплачуваного йому доходу, підприємцю достатньо подати тільки копію Свідоцтва про державну реєстрацію (раніше нагадаємо, потрібні були ще й копії платіжних доручень про перерахування авансових платежів з ПДФО).

Однак це правило не діятиме в тому випадку, якщо підприємець:

отримав дохід від діяльності, не зазначеної у Свідоцтві про реєстрацію (п. 177.6 ПК). При цьому примітно, що в самому Свідоцтві про реєстрацію фізичної особи-підприємця види діяльності не зазначені. Тому цілком можливо, що контрагенти, які працюють з підприємцем, вимагатимуть надати й витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, в якому якраз і відображено види діяльності;

отримав винагороду за виконання робіт (послуг) за цивільно-правовим договором, якщо встановлено, що передбачені таким договором відносини насправді є трудовими (п. 177.7 ПК).

У зазначених випадках ПДФО утримуватиметься з доходу підприємця в загальному порядку, як з доходу звичайної фізичної особи.

 

Єдиний соціальний внесок

 

З 1 січня 2011 року підприємці на загальній системі повинні сплачувати ЄСВ (об’єднує в собі внески на всі види загальнообов’язкового соціального страхування) як за найманих працівників, так і безпосередньо «за себе». Порядок нарахування та сплати ЄСВ визначено Законом про ЄСВ та Інструкцією № 21-5.

ЄСВ «за себе». ЄСВ «за себе» підприємцю необхідно сплачувати в розмірі 34,7 %* місячного «чистого доходу», але не менше розміру мінімального страхового внеску (34,7 % від мінімальної зарплати) і не більше розміру максимального страхового внеску (34,7 % від максимальної величини бази нарахування ЄСВ, тобто від 15 прожиткових мінімумів на працездатну особу).

* 34,7 % — це мінімальна ставка ЄСВ, що покриває тільки пенсійне страхування і страхування на випадок безробіття. Якщо підприємець захоче застрахуватися і в інших Фондах соцстрахування (наприклад, щоб отримувати «лікарняні»), ЄСВ йому доведеться сплачувати в більшому розмірі. Наприклад, зі страхуванням на випадок «тимчасової непрацездатності» — 36,6 %.

При цьому правила розрахунку та сплати ЄСВ багато в чому нагадують підхід, що використовувався раніше при розрахунку підприємцями пенсійних внесків «за себе». Так, підприємець сплачує ЄСВ протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада у вигляді авансових платежів, розмір яких становить «25 % річної суми ЄСВ, що обчислюється від суми, визначеної податковим органом для сплати авансових сум податку» (п.п. 4.5.2 Інструкції № 21-5). При цьому нагадаємо, що згідно з п.п. 177.5.1 з 1 січня 2011 року підприємці зобов’язані розраховувати суми авансових платежів самостійно.

Отже, авансові платежі з ЄСВ розраховується в тому самому порядку, що й авансові платежі з ПДФО тільки з тією різницею, що використовуємо ставку ЄСВ (34,7 %), ураховуючи при цьому мінімальне та максимальне обмеження за сумою ЄСВ.

Приклад 5.

Сума чистого доходу підприємця, виходячи з якої розраховуються авансові платежі з ПДФО, склала 20000 грн. Річна сума ЄСВ становить 6940 грн. (20000 грн. х 34,7 %). Щокварталу протягом року підприємцю потрібно перераховувати ЄСВ у сумі 1735 грн. (6940 грн. х х 25 %).

Остаточний розрахунок ЄСВ здійснюється підприємцем за підсумками року — до

1 квітня року, наступного за звітним роком на підставі даних річної податкової декларації. З метою проведення остаточного розрахунку з ЄСВ підприємцю необхідно визначити загальну суму ЄСВ, що підлягає сплаті за звітний рік. Для цього суму чистого доходу за звітний рік, зазначену в річній податковій декларації, необхідно розподілити за місяцями звітного року та розрахувати суму ЄСВ за кожним місяцем звітного року, враховуючи при цьому такі правила (п.п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ):

1) якщо протягом місяця

чистий дохід (різниця між виручкою та витратами) менше або дорівнює нулю, ЄСВ за такий місяць не сплачується;

2) якщо протягом місяця

чистий дохід був більше нуля (нехай навіть рівний 1 коп.), ЄСВ за такий місяць необхідно сплатити. Сума ЄСВ за кожен місяць розраховується виходячи з чистого доходу. Але якщо вона виявиться менше мінімального розміру ЄСВ (добуток ставки ЄСВ і мінімальної зарплати відповідного місяця), до ПФ необхідно сплатити мінімальний розмір ЄСВ;

3) якщо протягом місяця

чистий дохід більше 15 прожиткових мінімумів, то ЄСВ за такий місяць розраховується як добуток ставки ЄСВ і суми 15 прожиткових мінімумів (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону про ЄСВ).

Загальна сума ЄСВ, що підлягає сплаті за звітний рік, визначається як сума ЄСВ, розрахована за кожен місяць звітного року.

Розрахувавши загальну суму ЄСВ за рік, підприємцю необхідно буде відняти з неї фактично сплачені протягом року суми ЄСВ (авансові платежі) і таким чином визначити, чи повинен він за підсумками року доплатити ЄСВ до Пенсійного фонду чи Пенсійний фонд зобов’язаний повернути йому суму переплати.

Подавати звітність з ЄСВ «за себе» підприємці повинні

один раз на рік не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Важливо зазначити, що звітність зі внеску до Пенсійного фонду за 2010 рік подається за старими правилами.

При цьому поки що не зовсім зрозуміло, чи зможе підприємець віднести суму ЄСВ, сплачену за себе, до складу витрат.

ЄСВ за найманих працівників.

Якщо підприємець використовує працю найманих працівників, то йому необхідно сплачувати ЄСВ і за своїх працівників:

— у частині нарахувань — у межах від 36,76 % до 49,7 % від суми нарахованої працівнику суми заробітної плати залежно від класу професійного ризику діяльності);

— у частині утримань — 3,6 % від суми заробітної плати.

 

Інші питання

 

Реєстрація платником ПДВ. Підприємці на загальній системі підлягають обов’язковій реєстрації як платники ПДВ, в тому разі, якщо обсяг оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг за останні 12 календарних місяців сукупно перевищив 300 тис. грн. (п. 181.1 ПК). Більше жодних підстав для обов’язкової реєстрації ПК не передбачено. Добровільно зареєструватися платником ПДВ підприємець зможе тільки за умови, що за останні 12 календарних місяців обсяги постачань товарів/послуг іншим платникам ПДВ сукупно складають не менше 50 % від загального обсягу постачання (ст. 182 ПК). Якщо більше 50 % постачання здійснюється неплатникам ПДВ, зареєструватися добровільно не можна.

Реєстрація осіб, які переходять на загальну систему оподаткування зі спрощеної, згідно з п. 183.4 ПК здійснюється в тому випадку, якщо є підстави для обов’язкової реєстрації (обсяг оподатковуваних операцій протягом останніх 12 календарних місяців перевищив 300 тис. грн.) або є підстави для добровільної реєстрації (обсяги постачання платникам ПДВ не менше 50 %). А от як обчислювати обсяг оподатковуваних операцій особам, які переходять зі спрощеної системи на загальну, поки не зовсім зрозуміло. Норми ПК, що регулюють це питання, виписані неоднозначно. Так, згідно з п. 183.4 ПК реєстраційна заява такими особами подається одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування (тобто, не пізніше, ніж за 15 днів до початку кварталу переходу на загальну систему). При цьому в п. 18 підрозд. 2 р. XX «Перехідні положення» зазначено, що обсяг операцій особам, які перейшли зі спрощеної системи оподаткування на загальну, потрібно обчислювати, починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. Сподіваємося, що незабаром податковий орган дасть роз’яснення з цього питання.

Застосування РРО.

Підприємці на загальній системі оподаткування застосовують РРО в загальному порядку, встановленому Законом про РРО: при розрахунках зі споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг за готівку.

 

Використані нормативні документи

 

ПК

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Декрет № 13-92 —

Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 р. № 13-92.

Закон про податок на прибуток —

Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Закон про ЄСВ —

Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 07.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про РРО — Закон

України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР.

Інструкція № 21-5 —

Інструкція про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. № 21-5.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток iFactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд