Теми статей
Обрати теми

Реєстрація (анулювання реєстрації) платника ПДВ

Редакція ПК
Стаття

Реєстрація (анулювання реєстрації) платника ПДВ

 

Платники ПДВ

 

Коло

осіб, які зобов'язані або можуть мати статус платників ПДВ, визначено п. 180.1 ПК. При цьому перш за все визначимо, хто є «особою» для цілей ПДВ, тобто хто потенційно потрапляє до переліку платників, названих у п. 180.1 ПК.

Згідно з

п.п. 14.1.139 ПК для цілей розд. V «Податок на додану вартість» ПК особою є:

1) суб'єкт господарювання —

юридична особа, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення таких інвестицій;

2) інша юридична особа, що не є суб'єктом господарювання;

3)

фізична особа (громадянин України, іноземець та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, що належить згідно із законодавством до підприємницької (крім фізичних осіб, що знаходяться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва відповідно до законодавства), та/або ввозить товари на митну територію України.

Зверніть увагу, що як платники ПДВ розглядаються

фізичні особи — підприємці. Звичайні ж громадяни є платниками ПДВ тільки в разі ввезення товарів на митну територію України і тільки в одному відношенні: такий громадянин зобов'язаний сплатити ПДВ. А от зареєструватися платником цього податку (щоб надалі мати можливість не тільки сплачувати податкове зобов'язання з ПДВ, а й отримувати право на податковий кредит) такій особі не можна.

Важливо зазначити, що під визначення «особа»

не підпадають підприємці на єдиному податку, тому зареєструватися платниками ПДВ вони не можуть ані в обов'язковому, ані в добровільному порядку (на це звертала увагу й ДПАУ в листі від 12.01.2011 р. № 674/7/16-1417). При цьому імпортний ПДВ вони повинні сплачувати в будь-якому разі, тут уже завдяки абз. «в» п.п. 1 п. 1 підрозд. 8 розд. XX «Перехідні положення» ПК, де така заборона конкретизована щодо ПДВ за операціями постачання товарів і послуг, місце надання яких розташовано на митній території України;

4) представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи;

5) особа, створена в результаті здійснення спільної діяльності без створення юридичної особи та облік результатів якої ведеться уповноваженим на те сторонами учасником.

Згідно з

п. 180.1 ПК платником ПДВ є особа, що відповідає таким критеріям:

1) здійснює господарську діяльність і реєструється за своїм

добровільним рішенням;

2) зареєстрована або

підлягає реєстрації;

3) ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню;

4) веде облік результатів діяльності

за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи. Згідно з п.п. 14.1.139 ПК для цілей обкладення ПДВ дві та більше особи, які здійснюють господарську діяльність без створення юридичної особи, вважаються окремою особою (тобто окремим платником ПДВ з присвоєнням окремого податкового номера) у межах такої діяльності. Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це сторонами договору окремо від своєї господарської діяльності;

5) є

управителем майна, отриманого за договором управління майна. Така особа повинна вести окремий облік з ПДВ, щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в довірче управління. Тобто так само, як і за спільною діяльністю, управитель майна розглядається як окремий платник ПДВ з присвоєнням йому окремого податкового номера;

6) проводить операції з постачання

конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, і майна, що за правом успадкування або на інших законних підставах переходить у власність держави;

7) уповноважене вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності в порядку, встановленому КМУ.

Платниками ПДВ, особи, названі в

п. 180.1 ПК, можуть бути тільки в разі їх реєстрації як платники ПДВ (п. 2 розд. ІІІ Положення про реєстрацію). При цьому реєстрації вони підлягають у тому випадку, якщо є підстави для їх обов'язкової або добровільної реєстрації. Виняток становлять особи, які імпортують товари на митну територію України. Вони повинні сплачувати ПДВ незалежно від реєстрації. Згідно з п. 181.2 ПК, якщо особа, не зареєстрована платником ПДВ, ввозить товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, то така особа сплачує ввізний ПДВ під час митного оформлення імпорту без реєстрації як платник ПДВ.

Крім того,

ПК виділяє ще один випадок, коли ПДВ сплачується без реєстрації. Це випадок отримання послуг від нерезидента, якщо місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України. Так, відповідно до вимог п. 180.2 ПК при отриманні послуг від нерезидента, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, є отримувач послуг (причому незалежно від того, чи зареєстрований він як платник ПДВ). Тобто навіть якщо нерезидентні послуги отримує юридична особа або особа-підприємець — неплатник ПДВ, все одно ПДВ з послуг нерезидента сплатити потрібно.

 

Обов'язкова реєстрація платником ПДВ

 

Підстави для обов'язкової реєстрації. Вимоги щодо обов'язкової реєстрації осіб як платників ПДВ викладено в п. 181.1 ПК, яким передбачено, що особа зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, якщо:

 

<…> загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню <…> у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість) <…> крім особи, яка є платником єдиного податку.

 

Отже, ПК прямо називає тільки один критерій для обов'язкової реєстрації особи як платника ПДВ — перевищення обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців 300 тис. грн. Якщо ця межа перевищена, то особа зобов'язана стати платником ПДВ, зареєструвавшись як такий у податковому органі за своїм місцезнаходженням. При цьому важливо зазначити, що враховуються тільки фактично здійснені постачання. Укладання ж угод (договорів) на суму, що перевищує 300 тис. грн. або наявність намірів здійснювати діяльність не є підставою для обов'язкової реєстрації (на це, зокрема, звертала увагу ДПАУ в листі від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417).

При цьому зазначимо, що податківці у своїх роз'ясненнях наполягають на такому: при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду для реєстрації як платника ПДВ враховуються обсяги операцій:

1) що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % і ставкою 0 %;

2) операції, звільнені від оподаткування та тимчасово звільнені від оподаткування.

Тобто не враховуються тільки операції, що не є об'єктом оподаткування.

Зазначені вимоги щодо обов'язкової реєстрації не поширюються на платників єдиного податку, про що прямо сказано в п. 181.1 ПК. Нагадаємо, що підприємці на єдиному податку не підпадають під визначення «особа» для цілей ПДВ, а отже, навіть потенційно не можуть бути платниками ПДВ. Юридичні особи на ставці єдиного податку 10 % згідно з п. 1 підрозд. 8 розд. XX також не є платниками ПДВ.

Щодо платників єдиного податку — юридичних осіб на ставці 6 %, то згідно з вимогами ст. 3 і 6 Указу № 727, а також абз. 1 п. 6.3 розд. III Положення про реєстрацію такі особи зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ.

Щоправда, у цьому випадку викликає обурення абз. 2 п. 6.3 розд. III Положення про реєстрацію та завершальна частина листа від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417, присвячені цій ситуації, де зазначено, що якщо особа, яка обрала ставку єдиного податку 6 %, не відповідає критеріям обов'язкових платників ПДВ (з п. 181.1 ПК) або добровільних платників (з п. 182.1 ПК), то податковий орган може відмовити такій особі в реєстрації платником ПДВ і застосуванні спрощеної системи оподаткування за ставкою єдиного податку 6 %. Фактично це означає, що новостворена юридична особа одразу не може перейти на сплату єдиного податку за ставкою 6 %, тобто обрати ставку 6 % можна буде тільки після того, як платник пропрацює певний період на ставці 10 % або на загальній системі оподаткування.

Також окремо слід зауважити щодо необхідності реєстрації осіб, які проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, і майна, що за правом успадкування або на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 172 МКУ). У п.п. 6 п. 180.1 ПК зазначено, що такі особи є платниками ПДВ незалежно від того, досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг у 300 тисяч чи ні, й незалежно від того, який режим оподаткування вони використовують. При цьому сам ПК не передбачає ані механізму сплати такими платниками ПДВ, ані вимог щодо їх обов'язкової реєстрації. Важливо зазначити, що жодних застережень із цього приводу не містить і Положення про реєстрацію. За роз'ясненнями податківців (матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПАУ, лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417), такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники ПДВ незалежно від досягнення 300-тисячної межі.

Отже, підсумуємо: обов'язковій ПДВ-реєстрації згідно з вимогами ПК підлягають:

1. Особи, які досягли межі в 300 тис. грн. (

п. 181.1).

2. Особи, які реалізують конфіскат (

п. 6 п. 180.1) (незалежно від обсягу операцій).

3. Юридичні особи на ставці єдиного податку 6 %.

 

Процедура обов'язкової реєстрації.

Обов'язкова реєстрація особи платником ПДВ здійснюється за її заявою (за формою № 1-ПДВ, наведеною в додатку 1 до Положення про реєстрацію). Подати реєстраційну заяву до податкового органу особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації, має не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем перевищення 300-тисячної межі (п. 183.2 ПК, абз. «а» п. 7 розд. III Положення про реєстрацію). При цьому використовується правило перенесення робочих днів: якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п.п. 183.6 ПК).

Реєстраційна заява повинна подаватися

особисто фізичною особою — підприємцем або безпосередньо керівником юридичної особи з підтвердженням повноважень (п. 183.7 ПК, п.п. 5.1 розд. III Положення про реєстрацію).

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (форма № 2-ПДВ) орган ДПС зобов'язаний видати заявнику або надіслати поштою (з повідомленням про вручення) протягом

10 робочих днів з дня надходження реєстраційної заяви (п. 183.9 ПК).

Спосіб отримання Свідоцтва (поштою або безпосередньо в податковому органі) має бути зазначений в розділі 19 Реєстраційної заяви. Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, то оплату вартості поштових послуг така особа повинна здійснити до отримання Свідоцтва

шляхом надання податковому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення (п. 7.3 розд. III Положення про реєстрацію).

При цьому важливо звернути увагу на таке. Платником ПДВ згідно з

п. 183.10 ПК особа, що підлягає обов'язковій реєстрації, стає з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому досягнуто 300-тисячну межу без права на віднесення сум податку до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації (тобто отримання Свідоцтва) платником ПДВ. Отже, якщо, наприклад, граничний обсяг у 300 тис. грн. досягнуто 18 лютого, то платником ПДВ особа стає вже з 1 березня, хоча заяву про реєстрацію вона може подавати ще до 10 березня. Ураховуючи те, що для реєстрації податковому органу відводиться ще 10 днів і до моменту отримання свідоцтва особа не має права на податковий кредит і, більше того, не зможе і видавати податкові накладні, то з поданням реєстраційної заяви краще не зволікати. Більше того, за роз'ясненнями податкових органів («Вісник податкової служби України», 2011, № 2, с. 27), подати реєстраційну заяву можна одразу ж після досягнення 300-тисячної межі, не чекаючи граничних строків подання заяви.

Відповідальність.

І ще один момент, щодо відповідальності за несвоєчасну реєстрацію платником ПДВ. Як роз'яснювали контролюючі органи (матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на сайті ДПАУ):

— несвоєчасна реєстрація (неподання у строки заяви на ПДВ-реєстрацію) зумовлює накладення штрафів у розмірах, зазначених у

п. 117.1 розд. II ПК (штрафу в розмірі 510 грн.);

— неподання (несвоєчасне подання) особою, зобов'язаною нараховувати та сплачувати податки, податкових декларацій, зумовлює накладення штрафів у розмірах, визначених

п. 120.1 розд. II ПК (штрафу в розмірі 170 грн. за кожне неподання або несвоєчасне подання декларації).

 

Добровільна реєстрація платником ПДВ

 

Підстави для добровільної реєстрації.

Осо-
би, в яких обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менше 300 тис. грн., можуть зареєструватися платниками ПДВ добровільно. У разі добровільної реєстрації платником ПДВ підприємство/підприємець матиме право виписувати податкові накладні. А отже, з ним доцільніше працювати іншим платникам ПДВ, які зацікавлені в отриманні права на податковий кредит (що можливо тільки, якщо цей податок сплачено у складі ціни придбаних товарів, робіт, послуг).

При цьому

ПК висуває до «добровольців» певну умову. Так у ст. 182 ПК зазначено, що добровільно зареєструватися платником ПДВ особа зможе за умови, що:

<…> обсяги постачань товарів/послуг іншим платникам

ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачань* <…>

*Тобто, як мінімум, 50 % продажів здійснюється платникам ПДВ.

Причому в цьому випадку, як пояснили податківці в

листі від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417, важливо, щоб одночасно дотримувалися дві умови:

1) особа має бути

зареєстрована платником ПДВ не менше 12 календарних місяців (тобто новостворений суб'єкт господарювання одразу стати добровільним платником не зможе);

2) за останні 12 календарних місяців особою

виконується зазначений 50 % критерій за постачаннями (так, наприклад, у разі подання заяви на добровільну ПДВ-реєстрацію в січні 2011 року, на «заповітні» 50 % перевірятимуться 12 календарних місяців попереднього — 2010 року, тобто періоди із січня по грудень. Причому для підтвердження обґрунтованості добровільної ПДВ-реєстрації в цьому випадку податковий орган, як зазначалося в листі № 4021/7/16-1417, може запросити у платника податків розшифровку обсягів постачань, у тому числі постачань за останні 12 місяців.

Важливо зазначити, що якщо надалі умова про 50 % постачань іншим платникам ПДВ не дотримуватиметься, податковий орган може анулювати ПДВ-реєстрацію. Це прямо передбачено

п. п «и» п. 184.1 ст. 184 ПК:

<…>

Реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яке проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, коли:

<…>

и)

обсяг постачання товарів/послуг платниками податку, зареєстрованими добровільно, іншим платникам податку за останні 12 календарних місяців сукупно складає менше 50 відсотків від загального обсягу постачання <…>.

Тому до досягнення 300 тис. грн. орієнтуватися на 50 % добровільні платники ПДВ змушені будуть постійно.

Процедура добровільної реєстрації.

При добровільній реєстрації заява на реєстрацію має бути подана не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником ПДВ (п. 183.3 ПК, абз. «б» п. 7 розд. III Положення про реєстрацію). Заява повинна подаватися особисто фізичною особою (підприємцем) або безпосередньо керівником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) (п. 183.7 ПК).

Особи, які реєструються добровільно, можуть зазначити в реєстраційній заяві

бажаний день реєстрації (тобто день, з якого особа вважатиметься платником ПДВ і матиме право на виписку податкових накладних), який згідно з п. 183.5 ПК повинен відповідати або (1) даті початку проведення операцій, або (2) даті початку податкового періоду (тобто 1-му числу календарного місяця). Однак податківці у своєму листі від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417 говорять, що бажаною датою реєстрації може бути тільки початок місяця.

Якщо ж заява буде подана пізніше такого 20-денного строку (тобто менш ніж за 20 календарних днів до початку наступного податкового періоду), то в ньому, як роз'яснювалося в

листі ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417, особа повинна зазначити, з якого саме податкового періоду вона бажає зареєструватися платником ПДВ.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість (ф. № 2-ПДВ), за відсутності підстав для відмови в реєстрації, податковий орган повинен видати заявнику або надіслати поштою не пізніше наступного робочого дня після бажаного дня реєстрації, зазначеного в заяві,

або протягом 10 робочих днів із дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний день реєстрації в заяві не вказано або такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, установленого для реєстрації платника ПДВ (п. 183.9 ПК, п. 12 розд. III Положення про реєстрацію). Якщо особа обрала спосіб отримання Свідоцтва поштою, то оплату вартості поштових послуг така особа повинна здійснити до отримання Свідоцтва шляхом надання податковому органу поштових марок на суму, що відповідає вартості послуг поштового зв'язку з пересилки рекомендованого листа з повідомленням про вручення (п. 7.3 розд. III Положення про реєстрацію).

 

Реєстрація осіб, які переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну

 

Згідно з п. 183.4 ПК особи, які переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну, реєструються платниками ПДВ, якщо вони:

— підпадають під критерії обов'язкової реєстрації платників ПДВ;

— вирішили сплачувати ПДВ у добровільному порядку.

При цьому сам ПК містить дві на перший погляд досить суперечливі норми з приводу того, з якого періоду відлічувати обсяги оподатковуваних операцій для реєстрації платником ПДВ. Так, у п. 183.4 ПК передбачено, що такі обсяги розраховуються на момент переходу на загальну систему оподаткування (тобто, якщо наприклад, за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій перевищив 300 тис. грн., то платник зобов'язаний подати реєстраційну заяву одночасно з поданням заяви про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування). Водночас у п. 18 підрозд. 2 розд. XX ПК зазначено, що «перехідним» єдиноподатникам рахувати 300-тисячну межу необхідно, починаючи з моменту переходу на загальну систему оподаткування, тобто наперед.

Крім того, у п. 6 розд. III Положення про реєстрацію, присвяченому єдиноподатникам на тлі всього цього окремо (п. 6.2) виділено випадок переходу на загальну систему у зв'язку з перевищенням виручки, згідно з яким строки подання заяви на ПДВ-реєстрацію залежать від місяця перевищення виручки спрощенцем, у зв'язку з чим:

юрособа повинна подавати заяву «на ПДВ» не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу переходу (при перевищенні виручки в 1-му або 2-му місяці останнього кварталу роботи на єдиному податку) або не пізніше 20-го календарного дня після закінчення такого останнього кварталу роботи на єдиному податку (якщо виручка буде перевищена в 3-му місяці кварталу);

фізособа-підприємець не пізніше 20 календарного дня з моменту перевищення виручки.

Роз'яснення з цього приводу ДПАУ навела в листі від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417. Розуміти цю норму, на думку ДПАУ, потрібно так. Єдиноподатники, в яких на момент переходу на загальну систему оподаткування не досягнута 300-тисячна межа, мають відлічувати ПДВ-обсяги з «моменту перехід», тобто наперед. А решті «перехідних» єдиноподатникам, які встигли набрати за останні 12 місяців у період єдиноподатництва 300 тис. грн., належить в обов'язковому порядку зареєструватися платниками ПДВ.

 

Коли в реєстрації можуть відмовити

 

У п. 10 розд. ІІІ Положення про реєстрацію передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання Реєстраційної заяви податковий орган може звернутися до особи з письмовою пропозицією подати нову заяву, якщо в попередньому буде виявлено такі недоліки:

— не зазначено обов'язкові реквізити;

— надано недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви);

— вона не скріплена печаткою заявника;

— вона не підписана заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) або особою, яка має документально підтверджені повноваження на підпис Реєстраційної заяви від особи, яка реєструється як платник ПДВ.

Податковий орган може відмовити в реєстрації як платник ПДВ, якщо встановить такі обставини (п. 183.8 ПК, п. 10 розд. ІІІ Положення про реєстрацію):

— особа не здійснює постачання товарів/послуг (ст. 180 ПК);

— обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців становлять менше 300 тис. грн. (п. 181.1 ПК);

— частка постачань платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців менше 50 % (п. 182.1 ПК);

— Реєстраційна заява подана неналежною особою (не самим підприємцем, не керівником юридичної особи, як це передбачено в п. 183.7 ПК);

— є підстави для анулювання реєстрації згідно зі ст. 184 ПК.

Якщо під час розгляду Реєстраційної заяви такі обставини не встановлено, то орган ДПС не може відмовити в реєстрації як платник ПДВ.

 

Анулювання реєстрації

 

Перелік випадків анулювання ПДВ-реєстрації наведено в п. 184.1 ПК і продубльовано в п. 1 розд. V Положення про реєстрацію. Зокрема, реєстрація платника ПДВ може бути анульована у випадках:

1) добровільного подання заяви про анулювання, що можна подати, якщо обсяг оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців став менше 300 тис. грн. (абз. «а» п. 184.1 ПК). При цьому анулювати ПДВ-реєстрацію на цій підставі платник зможе тільки за умови, що він (одночасно):

— був зареєстрований платником ПДВ протягом попередніх 12 календарних місяців;

— мав за останні 12 календарних місяців обсяг оподатковуваних операцій менше 300 тис. грн. (як уточнює п. 1.1 розд. V Положення про реєстрацію, обсяг оподатковуваних операцій у цьому випадку визначається за даними податкових декларацій за останні 12 поточних календарних місяців, поданих податковому органу);

— сплатив усі податкові зобов'язання.

2) прийняття платником рішення про припинення підприємницької діяльності (абз. «б» п. 184.1 ПК);

3) прийняття платником рішення про перехід на єдиний податок без сплати ПДВ (абз. «в» п. 184.1 ПК);

4) у разі неподання ПДВ-звітності платником ПДВ податковому органу впродовж 12 послідовних податкових місяців або подання декларації з ПДВ, що свідчить про відсутність постачань/придбання товарів, що формують податкові зобов'язання або податковий кредит (абз. «г» п. 184.1 ПК);

5) визнання судом недійсності установчих документів платника ПДВ (абз. «ґ» п. 184.1 ПК);

6) винесення судом рішення про ліквідацію юридичної особи — банкрута (

абз. «д» п. 184.1 ПК);

7) ліквідації платника за рішенням суду або якщо особу звільнено від сплати податку або її податкова реєстрація анульована за рішенням суду (

абз. «е» п. 184.1 ПК);

8) якщо фізична особа — платник ПДВ померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, або обмежена його цивільна дієздатність (

абз. «є» п. 184.1 ПК);

9) якщо в ЄДРПОУ присутній запис про відсутність особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (

абз. «ж» п. 184.1 ПК);

10) закінчився строк дії свідоцтва про реєстрацію особи як платника ПДВ (

абз. «з» п. 184.1 ПК);

11) якщо обсяг постачань товарів або послуг платника-«добровольця» іншим платникам ПДВ становить менше 50 % загальних обсягів постачань (

абз. «и» п. 184.1 ПК).

Анулювання ПДВ-реєстрації на підставах, визначених у

абз. «б» — «и» ст. 184.1 ПК, може відбуватися або за заявою платника податків, або за самостійним рішенням податкового органу (за наявності відповідних документів, що підтверджують причини анулювання, перерахованих у п. 5.2 розд. V Положення про реєстрацію). У разі отримання від платника податків заяви на анулювання податковий орган анулює його ПДВ-реєстрацію, якщо встановить, що дотримуються умови анулювання з п. 184.1. Якщо ж податковий орган визнає, що такі умови не дотримуються і законні підстави для анулювання ПДВ-реєстрації відсутні, то протягом 10 календарних днів після надходження заяви про анулювання від платника податків йому буде надіслана мотивована письмова відмова в анулюванні реєстрації з поясненнями з цього питання (п. 184.4, п.п. 3.2.3 розд. V Положення про реєстрацію).

Рішення про анулювання приймається податковим органом у

10-денний строк з моменту отримання заяви від платника податків (п. 3.2 розд. V Положення про реєстрацію). Якщо після подання заяви з'ясується, що платником податків не проведено розрахунки з бюджетом за податковими зобов'язаннями останнього звітного періоду, то податковий орган у 10-денний строк з моменту надходження заяви від платника податків звернеться до нього з письмовим проханням подати нову заяву про анулювання ПДВ-реєстрації після проведення розрахунків з бюджетом. У такому разі анулювання платника ПДВ відбувається в день, наступний за днем проведення розрахунків з бюджетом (п.п. 3.2.4 розд. V Положення про реєстрацію), але датою анулювання вважається дата подання заяви (п. 7 розд. V Положення про реєстрацію).

Свідоцтво платника ПДВ вважається анульованим

із дати анулювання ПДВ-реєстрації (п. 184.2, п. 2 розд. V Положення про реєстрацію).

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з ініціативи

податкового органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 6 до Положення № 978), у ньому обов'язково зазначається підстава для анулювання. Дата підписання рішення вважається днем анулювання реєстрації платника ПДВ.

Отже,

при добровільному анулюванні реєстрації суб'єкт господарювання втрачає статус платника ПДВ на дату подання заяви, у разі примусового на дату прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто на дату затвердження керівником податкового органу відповідного акта про таке анулювання.

При цьому

про анулювання ПДВ-реєстрації податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом 3 робочих днів із дня анулювання, надіславши особі примірник такого рішення про анулювання (п. 184.10, п.п. 3.2.2 розд. V Положення про реєстрацію). Причому з Положення про реєстрацію випливає, що розміщена на сайті ДПАУ (http://www.sta.gov.ua) інформація про анулювання платника ПДВ (у тому числі й примусова) вважається доведеною до його відома (пп. 9, 10 розд. II).

Наслідки анулювання.

Незалежно від того, з чиєї ініціативи відбувається анулювання реєстрації, слід пам'ятати, що:

1.

Останнім звітним (податковим) періодом вважається період, який починається з дня, наступного за останнім днем попереднього податкового періоду, і закінчується днем анулювання реєстрації. Тобто платник ПДВ, який вилучається з Реєстру в останній день календарного місяця, повинен подавати декларацію за цей місяць. Якщо ж вилучення з Реєстру припадає на дату раніше, ніж останній день місяця, то платник ПДВ має відзвітувати тільки за цю частину місяця. Наприклад, якщо вилучення з Реєстру відбувається 25 червня, це означає, що платник ПДВ востаннє повинен відзвітувати за період з 1 по 25 червня.

2. Якщо в обліку на день анулювання реєстрації залишаються товарні залишки та необоротні активи, при придбанні яких було відображено податковий кредит, то платник податків зобов'язаний

визнати умовне постачання таких товарів і необоротних активів і нарахувати податкові зобов'язання виходячи зі звичайних цін. Причому зробити це він повинен не пізніше дати подання заяви про анулювання ПДВ — реєстрації (п. 184.7 ПК), а при примусовому анулюванні — за підсумками останнього звітного періоду (лист ДПАУ від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417). Умовний продаж не потрібно визнавати в тому випадку, якщо анулювання відбувається внаслідок реорганізації платника податків шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення.

3.

З моменту анулювання ПДВ-реєстрації особа позбавляється права на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту і виписку податкових накладних (п. 184.5 ПК);

4. За результатами останнього податкового періоду можна претендувати на отримання бюджетного відшкодування (

п. 184.9 ПК).

5. Якщо на дату подання заяви про анулювання реєстрації платник має податкові зобов'язання за результатами останнього звітного (податкового) періоду, то така сума враховується у зменшення бюджетного відшкодування, а за його відсутності сплачується до бюджету (

п. 184.8 ПК).
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі