Податкова накладна

Запитання

відповідь

1

2

Навіщо потрібна ПН?

Податкова накладна (ПН) є спеціальним документом, що підтверджує сплату покупцем суми ПДВ продавцю та за певних умов дає право покупцю включити таку суму до податкового кредиту

За якою формою виписується ПН?

Форму податкової накладної та Порядок її заповнення затверджено наказом ДПАУ від 21.12.2010 р. № 969

Коли виписується ПН?

ПН виписується в день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ПК). Дати виникнення податкових зобов'язань визначено ст. 187 ПК (див. с. 18 тематичного випуску). У загальному випадку дата виписки ПН повинна збігатися з датою першої події. Виписка податкової накладної за другою подією є порушенням.
Згідно з п. 201.7 ПК ПН виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суми коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Якщо частина товарів, що поставляються, не має відокремленої вартості, то виписується додаток 1 до ПН, в якому наводиться номенклатура частково поставлених товарів

На які операції виписується ПН?

ПН виписується за операціями, що:
1) обкладаються ПДВ за ставкою 20 % і 0 %;
2) звільнені від оподаткування. У цьому випадку в ПН робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт ст. 197 ПК або підрозд. 2 розд. XX «Перехідні положення» ПК.
На операції з постачання товарів/послуг, що не є об'єктом оподаткування, податкова накладна не виписується (п. 8.4 Порядку № 1002).
При цьому необхідно враховувати такі правила (п. 9 Порядку № 969):
1) при одночасному постачанні товарів/послуг, до яких застосовується і нульова ставка, і ставка 20 %, виписується одна податкова накладна;
2) при одночасному постачанні як оподатковуваних, так і звільнених від оподаткування операцій, складаються окремі податкові накладні

Хто виписує ПН?

У загальному випадку податкову накладну виписує постачальник товарів/послуг на вимогу покупця (п.п. 200.1.1 ПК, п. 7 Порядку № 969). При цьому згідно з п. 201.8 ПК право на складання податкових накладних, надається виключно особам, зареєстрованим як платники ПДВ. Перевірити ПДВ-статус постачальника можна:
 — або ознайомившись зі Свідоцтвом платника ПДВ;
 — або зайшовши до розділу «Бази даних платників ПДВ» на сайті ДПАУ (www.sta.gov.ua). Інформація на сайті ДПАУ оновлюється щодекади, не пізніше 2, 12, 22 числа щомісяця (п. 183.13 ПК).
Якщо платник ПДВ має філії, то він може делегувати право виписки податкових накладних філіям. Для цього головному підприємству слід кожній філії присвоїти окремий числовий номер, про що письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем реєстрації як платника ПДВ за формою, наведеною в додатку 2 до порядку № 41. Присвоєний числовий номер відображається у знаменнику порядкового номера податкової накладної філії.
Податкову накладну має право також виписувати особа — платник ПДВ, яка веде:
 — облік результатів спільної діяльності та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету при виконанні договорів про спільну діяльність;
 — окремий облік з ПДВ під час здійснення господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, отриманого в управління за договорами управління майном, і відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету (управитель майна).
При наданні нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, податкова накладна виписується зареєстрованим платником податку — покупцем (отримувачем)

У скількох примірниках виписується ПН?

ПН виписується у двох примірниках (п. 201.4 ПК). Оригінал видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Пункт 8 Порядку № 969 передбачає низку випадків, за яких ПН у двох примірниках залишаються у продавця (див. с. 66). При купівлі оподатковуваних послуг у нерезидента виписується одна ПН, що залишається в отримувача послуг (п. 208.2 ПК)

Яким способом можуть заповнюватися ПН?

Згідно з п. 1 Порядку № 969 ПН може друкуватися поліграфічним методом, за допомогою комп'ютера або іншим методом. У своїх роз'ясненнях (п. 17 Пам'ятки № 9497, матеріали Єдиної бази податкових знань) податківці говорять про те, що в одній податковій накладній не можуть бути одночасно окремі поля заповнено шляхом друкування, а окремі поля — від руки кульковою або чорнильною ручкою. Водночас ми вважаємо, що такий спосіб заповнення податкової накладної не є порушенням, оскільки п. 1 Порядку № 969 не містить заборони на комбінування методів заповнення податкової накладної

Якою мовою заповнюється ПН?

Ані ПК, ані Порядок № 969 не містить жодних вимог щодо того, якою мовою повинна заповнюватися ПН. Водночас податківці у своїх роз'ясненнях (п. 7 Пам'ятки № 9497, матеріали ЄБПЗ) наполягають на тому, що ПН має заповнюватися українською мовою. Аргументують свою позицію податківці тим, що:
 — по-перше, ст. 11 Закону про мови передбачено, що мовою діловодства та документації, а також відносин державних, партійних, громадських органів, підприємств, установ та організацій є українська мова;
 — по-друге, форма податкової накладної україномовною.
Раніше податківці за аналогічних умов самі визнавали, що податкова накладна, заповнена російською мовою, не може бути визнана недійсною (лист ДПАУ від 15.08.2003 р. № 12846/7/15-2317-22).
При цьому зауважимо, що податківці визнають можливість зазначення номенклатури товарів іноземною мовою. Так, в одному з роз'яснень ДПАУ, розміщених в Єдиній базі податкових знань зауважено, що «

Які обов'язкові реквізити повинна містити ПН?

Перелік обов'язкових реквізитів ПН наведено у п. 201.1 ПК. Згідно з п. 201.1 ПКУ платник податків зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженим платником особою та скріплену печаткою ПН, в якій зазначаються в окремих рядках:
а) порядковий номер ПН;
б) дата виписки ПН;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи — продавця або податкова адреса фізичної особи — продавця, зареєстрованого як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку і відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору

У яких випадках ПН не дає права на податковий кредит?

Не дає права на податковий кредит ПН, якщо вона:
1) оформлена з порушенням вимог (п. 198.6 ПК), тобто в якій відсутні або неправильно заповнені обов'язкові реквізити, а також не дотримано порядок заповнення. Ідеться про Порядок № 969;
2) не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних. Уключенню до такого реєстру підлягають не всі податкові накладні, а тільки ті, в яких сума ПДВ перевищує певну межу (п. 11 підрозділу 2 розділу XX ПК):
 — 1 млн грн. — з 1 січня 2011 року;
 — 500 тис. грн. — з 1 квітня 2011 року;
 — 100 тис. грн. — з 1 липня 2011 року;
 — 10 тис. грн. — з 1 січня 2012 року

Відмова постачальника видати ПН

Згідно з п. 201.1 ПК платник податків зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженим платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Якщо продавець товарів/послуг відмовляється надати податкову накладну покупцю або порушив порядок її заповнення і порядок реєстрації в Єдиному реєстрі ПН (детальніше про реєстрацію в Єдиному реєстрі ПН розповімо далі), то покупець все одно може включити сплачену суму ПДВ до складу податкового кредиту. Підставою для цього буде заява зі скаргою на такого постачальника, що додається до декларації, яка подається, за звітний період. Заява подається за формою згідно з Додатком Д8 до декларації з ПДВ. До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абз. 2 п. 7 Порядку № 969)

Реквізит ПН

Особливості заповнення

1

2

Порядковий номер

Порядковий номер ПН повинен відповідати порядковому номеру запису в Реєстрі ПН, тобто номеру з гр. 1 р. I Реєстру (п. 3 Порядку № 969, п. 9.1 Порядку № 1002).
Так, якщо ПН іде в Реєстрі під записом 20, то їй слід присвоїти номер «20», незважаючи на те що фактично вона може бути і не двадцятою.
Це ж правило діє і щодо розрахунків коригування (п. 26 Порядку № 969). Для розрахунків коригування і податкових накладних використовується загальна суцільна нумерація. Так, якщо розрахунок коригування йтиме в Реєстрі під записом 5, то йому також потрібно присвоїти номер «5».
За останніми роз'ясненнями податківців (Пам'ятка № 9497, матеріали ЄБПЗ), нумерація ПН може вестися платником на його вибір:
або помісячно, тобто щомісяця починатися з № 1;
або наростаючим підсумком з початку року.
Для заповнення порядкового номера ПН формою податкової накладної передбачено
7 клітинок. Як зазначено в п. 19 Пам'ятки № 9497, заповнюється номер у вигляді цілого числа без літер, тире, прочерків, хрестиків, нулів. Якщо номер ПН складається з менше, ніж 7 цифр, то зайві клітинки нулями не заповнюються, а залишаються порожніми (лист № 9497), а сам номер переміщається вправо до дробу. Так, наприклад, якщо ПН має номер 77, то порядковий номер вписують так:

У яких випадках заповнюються комірки після дробу в порядковому номері податкової накладної? Службове поле праворуч від знака «/» у податковій накладній (розрахунку коригування) заповнюється тільки в тому випадку, якщо ПН (РК) складається:
1) за видами діяльності, що передбачають спеціальний режим оподаткування;
2) філіями, яким головне підприємство делегувало право виписки податкових накладних.
! Якщо підприємство не використовує спецрежим і не є філією, то комірки після дробу повинні залишатися порожніми.
Як заповнювати службове поле праворуч від знака «/», ДПАУ пояснила в листі № 547/7/16-1117.
Усього це поле передбачає 4 комірки. Першу комірку заповнюють підприємства, що використовують спецрежим. Сюди вони вписують код відповідного виду діяльності (2, 3, 4):

Три останні комірки заповнюють філії. Вони зазначають тут числовий номер філії. Якщо номер філії — двозначний, то у другій клітинці після знака дробу ставиться нуль, а якщо код філії однозначний, то у другій і третій клітинці ставляться нулі.

Покажемо це на прикладах.

Дата виписки

ПН виписується в день виникнення податкових зобов'язань (п. 201.4 ПК). Дати виникнення податкових зобов'язань визначені ст. 187 ПК (див. с. 18 тематичного випуску). У загальному випадку дата виписки ПН повинна збігатися з датою першої події. Виписка податкової накладної за другою подією є порушенням.
Для заповнення цього реквізиту за формою ПН передбачено 8 клітинок, які повинні заповнюватися в числовому форматі: число, місяць, рік (п. 18 Пам'ятки № 9497). Крапки, тире і будь-які інші позначення не ставлять.
Так, якщо ПН виписують 07.04.2011 р., то дату потрібно вписати так:

Назва продавця

Зазначають повну або скорочену назву юридичної особи згідно зі статутними документами, або П. І. Б. фізособи — платника ПДВ. Ці дані логічно взяти зі Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ. Скорочувати вид організаційно-правової форми можна, навіть якщо таке скорочення не передбачене статутними документами, адже в п. 1 ст. 23 Закону № 755 зазначено, що найменування юридичної особи містить інформацію про його організаційно-правову форму та назву. У п. 201.1 ПК ідеться саме про назву юридичної особи, тому вид організаційно-правової форми можна скорочувати.
Філії юросіб, яким делеговано право виписувати ПН, як зазначено в п. 22 Пам'ятки № 9497 разом з назвою головного підприємства можуть зазначати назву філії. Водночас в Єдиній базі податкових знань податківці говорять про те, що назва філії повинна зазначатися в обов'язковому порядку. Думка податківців, як бачимо, у цьому питанні досить суперечлива

Податковий номер платника податку
(продавця
та покупця)

У цьому полі повинен стояти індивідуальний податковий номер (ІПН) платника ПДВ, зазначений у Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ продавця і покупця. Згідно з п.п. 6.3.1 р. 1 Положення про реєстрацію платників ПДВ ІПН містить:
 — для юридичних осіб — 12-розрядний числовий код;
 — для фізичних осіб — 10-значний індивідуальний ідентифікаційний номер;
 — для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, управителів майна за договором управління майном, інвесторів згідно з угодою про розподіл продукції — 9-значний податковий номер.
Для заповнення ІПН передбачено 12 знаків. Якщо ІПН містить менше 12 знаків, перші комірки не заповнюються, а залишаються порожніми (п. 24 Пам'ятки № 9497).
Існують також особливі випадки. Так, у полі ІПН покупця ставиться нуль (в останній комірці: 11 комірок залишають порожніми, в останній пишеться «0»), якщо обидва примірники ПН згідно з п. 8 Порядку № 969 залишаються у продавця (пп. 8.1, 8.3 Порядку № 969, п. 24 Пам'ятки № 9497).
У полі ІПН продавця проставляється нуль (в останній комірці), якщо ПН виписується отримувачем непрезидентських послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України (п. 8.2 Порядку № 969)

Місцезнаходження продавця

У цьому полі зазначається юридична (не фактична) адреса продавця — платника ПДВ.
Філії юросіб, яким делеговано право виписувати ПН, у цьому полі зазначають місцезнаходження головного підприємства — платника ПДВ, поряд з яким можуть зазначити назву філії (п. 25 Пам'ятки № 9497).
У Пам'ятці № 9497 (п. 27) податківці вимагають, щоб адреса заповнювалася в наступному порядку: вулиця, № будинку, № офісу, місто (населений пункт), район (якщо населений пункт не є райцентром), область (якщо місто не є обласним центром), поштовий індекс. Загальноприйнятими є скорочення «вул.» замість «вулиця», «б.» замість «будинок» тощо.
Водночас, вважаємо, що заповнення адреси у звичному порядку (починаючи з індексу) не позбавляє податкову накладну дійсності, оскільки:
 — по-перше, п. 27 Пам'ятки № 9497, в якому названі такі вимоги, не містить посилання на нормативний документ, а отже, вимоги податківців законодавчо не обґрунтовані;
 — по-друге, у самому Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ адреса вписана у звичному всім форматі.
Тому претензій з боку податківців бути не повинно.

Назва покупця

Зазначається повна або скорочена назва покупця, зазначена у статутних документах юридичної особи або П. І. Б. фізособи — платника ПДВ. Вимоги до заповнення аналогічні вимогам, що висуваються до порядку заповнення реквізиту «назва продавця».
Окремо зазначимо випадок, коли покупцем є філія, якій головне підприємства надало право виписувати ПН. Чи потрібно вписувати назву філії поряд з назвою головного підприємства, в Пам'ятці № 9497 податківці не пояснили. Якщо проводити аналогію з реквізитом «назва продавця», при заповненні якого податківці вказували на те, що назва філії може зазначатися тільки за бажанням платника (п. 22 Пам'ятки № 9497), можна припустити, що й у випадку виписки податкової накладної філії, назва філії може не зазначатися. Водночас ще раз зазначимо, що в ЄБПЗ податківці говорять про необхідність вказівки назви філії поряд з назвою головного підприємства як у разі виписки податкової накладної філією, так і в разі виписки податкової накладної філії. Тому назву філії краще зазначити.
За роз'ясненнями податківців (матеріали ЄБПЗ) у реквізиті «назва покупця» проставляється нуль при виписці податкової накладної кінцевому споживачу за підсумками поставок за день.
Також податківці у своїх роз'ясненнях (матеріали ЄБПЗ) указують на те, що при ліквідації основних фондів за самостійним рішенням платника податків, а також при визнанні умовного продажу товарів та/або основних фондів, що значаться в обліку платника податків на день анулювання його реєстрації як платника ПДВ, щодо яких було нараховано податковий кредит у попередніх або поточному звітних періодах, у реквізиті «Особа (платник податку) — покупець» відображаються найменування продавця (тобто особи, яка здійснює таку ліквідацію або визнає умовний продаж).

Опис (номенклатура) товарів (робіт, послуг)
(гр. 3 розділу I ПН)

Зазначається повний перелік товарів/послуг, що продаються. У п. 34 Пам'ятки № 9497 ДПАУ говорить про можливість додати рядки до ПН. Також на сайті ДПАУ в Єдиній базі податкових знань розміщена консультація, де зазначено, що через велику кількість рядків I розділу ПН може бути оформлена на декількох аркушах і тоді печатка ставиться на останньому аркуші.
На вимогу податківців (п. 7 Пам'ятки № 9497, роз'яснення ЄБПЗ) перелік товарів/послуг у графі 3 ПН необхідно наводити українською мовою. У випадку неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою і з метою збереження ідентифікації такого товару, в ПН у графі 3 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» допускається зазначати назву торгової марки і номенклатури товару без перекладу державною мовою.
Щодо податкової накладної на передоплату, то в цій графі не можна зазначати загальну фразу «передоплата за товар в асортименті», а треба перерахувати товар «поіменно».
У ПН, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі зазначається «Перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, зазначеними в податковій накладній № ___» (зазначається порядковий номер ПН, виписаної на суму постачання цих товарів/послуг, визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості)

Кількість (обсяг)
(гр. 4 і 5 розділу I ПН)

У гр. 4 ПН зазначається одиниця виміру товарів (послуг) — грн., шт., кг, м, см, м куб., см куб., л тощо, а в гр. 5 — кількість (обсяг).
Якщо ПН складається на аванс, що надійшов, за неподільний товар, то у гр. 5 ПН відображається коефіцієнт оплати. Припустимо, підприємство отримало за ксерокс вартістю 3000 грн. (без ПДВ) аванс у розмірі 1500 грн. (без ПДВ) (50 % від загальної вартості — 3000 грн.), графи податкової накладної будуть заповнені таким чином: гр. 3 — ксерокс,
гр. 4 — шт., гр. 5 — 0,5, гр. 6 — 3000, гр. 7 — 1500, гр. 11 р. I — 1500, гр. 11 р. III — 300, в гр. 11 р. IV — 1800.
Якщо ПН складається на послугу, яку порахувати не можна (вона вимірюється тільки у вартісному вираженні), то необхідно керуватися п. 12.4 Порядку № 969, що передбачає, що в разі надання послуг, що вимірюються тільки у вартісному вираженні,
у графі 5 зазначається «послуга», а якщо податкова накладна виписується на операцію, за якою база оподаткування визначається з урахуванням суми відсотків, — у графі 5 зазначається «відсотки». При цьому у графі 4 податкової накладної як одиницю виміру необхідно зазначити «грн.»

Ціна постачання
(гр. 6 розділу I ПН)

Ціна постачання одиниці товарів (послуг) зазначається без урахування ПДВ. У звичайних випадках ціна постачання одиниці товару (послуги) без урахування ПДВ відповідає договірній ціні. Якщо договірна ціна товарів менше звичайної, то виписуються дві ПН.
В одній зазначається договірна ціна, а в іншій — перевищення звичайної ціни над договірною (фактичною) ціною

Ставка податку (гр. 7 — 10 розділу I ПН) і відповідна сума податку у цифровому значенні

У ПН обсяги постачань без урахування ПДВ (база оподаткування) відображаються залежно від виду операцій:
 — оподатковувані за ставкою 20 % (з 01.01.14 р. — 17 %), у гр. 7;
 — оподатковувані за ставкою 0 % на території України, у гр. 8;
 — експортні операції, оподатковувані за ставкою 0 %, у гр. 9;
 — звільнені від обкладення ПДВ, у гр. 10.
Для операцій, оподатковуваних і звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто не допускається одночасне заповнення в одній податковій накладній графи 10 і граф 7, 8, 9.
Згідно з п. 11 Порядку № 969 при постачаннях, для яких ст. 195 ПК передбачає оподаткування за нульовою ставкою, у розділі III і графі 8 (або 9) проставляється «0».
При здійсненні звільнених від ПДВ постачань у розділі III і графі 10 ПН слід проставити «Без ПДВ» (п. 10 Порядку № 969). При цьому обов'язково зазначити підставу такого звільнення у вигляді посилання на відповідну норму ПК — для такої інформації тепер передбачена спеціальна виноска внизу ПН

Загальна сума коштів, що підлягає сплаті з урахуванням ПДВ

Загальна сума оплати разом з ПДВ відображається в розділі IV податкової накладної

Вид цивільно-правового договору

У полі, відведеному для вказівки виду цивільно-правового договору, вписується один з його видів згідно з предметною класифікацією: «Договір купівлі-продажу», «Договір постачання», «Договір оренди», «Договір підряду» тощо. На те, що цей реквізит потрібно заповнювати виходячи з предметної класифікації договору, звертала увагу ДПАУ в п. 30 листа № 9497.
У формі податкової накладної поряд з реквізитом «Вид цивільно-правового договору» є два поля для зазначення дати і номера документа, які також потрібно заповнити.
Кількість комірок для внесення реквізитів договору нічим не обмежена, і платник податків за необхідності може збільшувати їх число (п. 31 листа № 9497). Податківці в одній зі своїх консультацій («Вісник податкової служби України», 2011, № 10, с. 22) у разі, якщо номер договору має більше шести знаків, рекомендували заповнювати його або в суцільному порядку без розділових знаків, або виписувати ПН з більшою (необхідною) кількістю клітинок.
Наприклад, якщо договір має № 235869/7, то поле «Вид цивільно-правового договору» матиме такий вигляд:

або

Якщо номер договору відсутній, то в полі «№ » рядка «Вид цивільно-правового договору» необхідно проставляти прочерк (див. п. 31 Пам'ятки № 9497).
Якщо договір у своїй звичній формі відсутній, то цей реквізит все одно потрібно заповнювати. Так, наприклад, якщо сторони діяли на підставі рахунка-фактури, то рекомендуємо заповнювати це поле так:
«Договір купівлі-продажу, рахунок-фактура від 10.03.2011 № 152»
Також рекомендують заповнювати це поле й податківці (консультація у «Віснику податкової служби України», 2011, № 10, с. 23).
У разі виписки ПН за операціями, не пов'язаними з постачанням товарів/послуг третім особам (наприклад, виписка ПН у разі умовного продажу, самостійної ліквідації основних засобів) у реквізиті «Вид цивільно-правового договору» ставиться прочерк (матеріали ЄБПЗ)

Підпис і печатка в ПН

Обов'язковість цих реквізитів передбачена п. 201.1 ПК і п. 16 Порядку № 969. За роз'ясненнями ДПАУ (лист від 26.05.2011 р. № 14839/7/16-1517, яким ДПАУ переглянула окремі положення Пам'ятки № 9497), ПН повинна скріплюватися основною печаткою продавця (тією ж, що використовується для платіжних документів). Для скріплення податкових накладних може бути використана спеціальна печатка «Для податкових накладних», порядок її використання та перелік осіб, які уповноважені виписувати податкові накладні, визначається документами платника податку, які визначають його облікову політику.
Для філій, яким делеговано право виписування податкових накладних, можуть бути виготовлені такі ж печатки, але вони мають містити в собі слово «Філія» та назву філії.
Печатки «Канцелярія», «Для документів», «Для довідок» та інші, які мають спеціальне призначення, — на податкову накладну ставитися не можуть

№ з/п

Дата відвантаження

Склад комплекту офісних меблів

Кількість, шт

Сума,
грн.

1

03.06.2011

Стіл комп'ютерний

1

—

2

Стіл приставний

1

—

3

Стілець

3

—

4

Шафа для книг

1

—

5

17.06.2011

Крісло

2

—

6

Столик журнальний

1

—

Разом вартість комплекту меблів без ПДВ

5000,00

Сума ПДВ — 20 %

1000,00

Усього вартість комплекту офісних меблів з ПДВ

6000,00

Дата постачання

№ витратної накладної

Наймену-вання товару

Од.
вим.

Кількість, шт.

Ціна товару без ПДВ, грн.

Вартість товару без ПДВ, грн.

Вартість зворотної тари, грн.

03.06.2011

№ 107

Пиво «Bay»

пляш.

100

5,00

500,00

60,00

Пиво «Люкс»

пляш.

100

6,00

600,00

17.06.2011

№ 196

Пиво «Bay»

пляш.

200

5,00

1000,00

50,00

26.06.2011

№ 233

Пиво «Люкс»

пляш.

300

6,00

1800,00

210,00

Пиво «Bay»

пляш.

400

5,00

2000,00

Разом вартість без ПДВ, грн.

5900,00

320,00

Разом сума ПДВ, грн.

1180,00

—

Усього, грн.

7080,00

320,00