Теми статей
Обрати теми

Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації

Редакція ПК
Лист від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417

ПРОЦЕДУРА РЕЄСТРАЦІЇ ТА АНУЛЮВАННЯ РЕЄСТРАЦІЇ ПЛАТНИКА ПДВ

Лист Державної податкової адміністрації України від 14.02.2011 р. № 4021/7/16-1417

«Щодо проведення процедури реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації»

 

Державна податкова адміністрація України у зв’язку з набранням чинності з 01.01.2011 Податковим кодексом України (далі — Кодекс) та на виконання рішення Громадської колегії, а також зважаючи на численні звернення, які надходять від регіональних ДПА з питань проведення процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації, надає методичні рекомендації для врахування під час проведення таких процедур, а також підготовки податкових консультацій платникам податків.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 — 184 розділу V Кодексу. Процедура реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації відбувається у порядку, встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 978 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (далі — Положення).

 

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість

Категорії осіб, які для цілей оподаткування податком на додану вартість мають право бути платниками податку на додану вартість, визначено у статті 180 розділу V Кодексу.

Статті 181 та 182 розділу V Кодексу визначають умови, за яких такі особи можуть або зобов’язані зареєструватись як платники податку на додану вартість.

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

 

Обов’язкова реєстрація особи як платника податку на додану вартість

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу та пункту 3 розділу III Положення під обов’язкову реєстрацію як платника податку на додану вартість підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Тобто особа (у т. ч. і новостворена), окрім особи, яка є платником єдиного податку, зобов’язана зареєструватись як платник податку на додану вартість після моменту фактичного здійснення операцій з постачання товарів/послуг, сума яких сукупно перевищує 300 тис. гривень. При цьому укладення цивільно-правових угод (договорів) на постачання товарів/послуг в сумі, що перевищує 300 тис. грн., чи наявність наміру в особи здійснювати діяльність, за результатами якої буде перевищено обсяг, визначений пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, не є підставою для реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до вимог зазначеного пункту Кодексу.

Водночас, згідно з вимогами підпункту 6 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, під обов’язкову реєстрацію як платник податку на додану вартість підпадають ті особи, що проводять операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України). При цьому реєстрація таких осіб як платників податку на додану вартість здійснюється незалежно від того, чи досягають вони загальної суми операцій з постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує такі особи згідно із законодавством.

Статтею 183 розділу V Кодексу та підпунктом «а» пункту 7 розділу III Положення визначено, що для реєстрації особи як платника податку на додану вартість в обов’язковому порядку така особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, має подати до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість (далі — Заява).

Крім того, згідно з пунктом 183.4 статті 183 розділу V Кодексу обов’язковій реєстрації як платник податку на додану вартість підлягає особа, що переходить на загальну систему оподаткування із спрощеної системи оподаткування, у разі якщо така особа відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 розділу V Кодексу. Датою переходу зазначеної особи на загальну систему оподаткування є дата її реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі якщо у такої особи на момент переходу із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування обсяг постачання товарів/послуг не перевищує суму, визначену у пункті 181.1 статті 181 розділу V Кодексу для обов’язкової реєстрації особи як платника податку на додану вартість, то у подальшому при визначенні обсягу оподатковуваних операцій слід керуватися пунктом 18 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а саме обраховувати обсяг оподатковуваних операцій починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування.

 

Добровільна реєстрація особи як платника податку на додану вартість

Згідно з пунктом 182.1 статті 182 розділу V Кодексу та пунктом 4 розділу III Положення добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість може лише та особа, яка провадить оподатковувані операції і відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу не є платником податку на додану вартість у зв’язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій є меншими від встановленої статтею 181 розділу V Кодексу суми (300 тис. грн.) та обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року особа, обсяг постачання товарів/послуг якої не перевищує 300 тис. грн., може зареєструватись як платник податку на додану вартість за добровільним рішенням у разі, якщо одночасно:

— зареєстрована суб’єктом господарювання не менше 12 календарних місяців;

— за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість сукупно становить 50 і більше відсотків загального обсягу постачання.

При цьому якщо, наприклад, особа подала Заяву у січні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг іншим платникам податку на додану вартість здійснюється за попередні 12 календарних місяців, тобто із січня 2010 року по грудень 2010 року.

Відповідно до пункту 183.5 статті 183 розділу V Кодексу особи, зазначені у пунктах 183.3 та 183.4 статті 183 розділу V Кодексу, можуть вказати у Заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість. При добровільній реєстрації особи як платника податку на додану вартість такий день відповідає даті початку податкового періоду (календарного місяця).

Реєстрація особи як платника податку на додану вартість здійснюється за Заявою такої особи, яку має бути подано до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку на додану вартість і матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Якщо Заяву подано пізніше строку, визначеного пунктом 183.3 статті 183 розділу V Кодексу (20 календарних днів), до початку наступного податкового періоду, то в Заяві має бути визначено, з якого саме податкового періоду така особа бажає зареєструватися як платник податку на додану вартість та матиме право на виписку податкових накладних.

У разі реєстрації особи як платника податку на додану вартість за добровільним рішенням орган державної податкової служби звертається до такої особи з пропозицією надати розшифровку обсягів постачання, у тому числі постачання платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців (у розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи як платника податку на додану вартість, а також здійснення подальшого моніторингу настання підстав для анулювання такої реєстрації.

Слід зауважити, що особи, визначені у підпунктах 3, 4, 5, 7 пункту 180.1 статті 180 розділу V Кодексу, а саме особи, що ввозять товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, особи, що ведуть облік результатів діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи, особи — управителі майна, особи, що уповноважені вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, можуть бути зареєстровані як платники податку на додану вартість як в обов’язковому порядку (при дотриманні вимог статті 181 розділу V Кодексу), так і за їх добровільним рішенням (при дотриманні вимог статті 182 розділу V Кодексу).

Реєстрація сільськогосподарських підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість та подали до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію їх як суб’єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 209.10 статті 209 розділу V Кодексу здійснюється з дотриманням правил та у строки, що визначені статтею 183 розділу V Кодексу для реєстрації осіб як платників податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 183.8 статті 183 розділу V Кодексу орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів установлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.

Тому сільськогосподарське підприємство, яке не зареєстроване як платник податку на додану вартість, може бути зареєстровано суб’єктом спеціального режиму оподаткування при дотриманні вимог статті 181 або статті 182 розділу V Кодексу.

 

Вимоги до Заяви та її розгляд

Звертаємо увагу, що у разі, якщо останній день строку подання Заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день.

Дані Заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців (далі — ЄДР). Якщо у Заяві не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої Заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису Заяви від особи, яка реєструється як платник податку на додану вартість, то відповідно до пункту 10 розділу III Положення протягом 10 робочих днів від дня отримання Заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову Заяву (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

При цьому відповідно до пункту 11 розділу III Положення податковий орган відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів установлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно зі статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

З метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених особою у Заяві, податковий орган відповідно до пункту 9 розділу III Положення може звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з ЄДР для підтвердження реєстраційних даних. У той же час, для підтвердження інших відомостей, зазначених у Заяві, у тому числі відомостей, які стосуються фінансово-господарської діяльності особи, податковий орган може звернутись до такої особи із письмовим запитом про надання відповідної інформації та копій необхідних документів відповідно до підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, а також пункту 73.3 статті 73 розділу II Кодексу. Орган державної податкової служби при розгляді Заяви та прийнятті рішення про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість з метою підтвердження відомостей, наведених у Заяві, також звертає увагу на показники податкової звітності та розрахунків стосовно інших податків, які подавались такою особою.

Одночасно з цим зауважуємо, що у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1236 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 540, якою, зокрема, передбачалася плата за свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, а тому з 01.01.2011 при проведенні процедур реєстрації та перереєстрації особи як платника податку на додану вартість така плата не стягується.

 

Перереєстрація особи як платника податку на додану вартість

У разі виникнення змін у даних платника податку на додану вартість або зміни місцезнаходження (місця проживання) проводиться перереєстрація особи як платника податку на додану вартість у порядку визначеному розділом IV Положення та свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість підлягає заміні.

При перереєстрації особи як платника податку на додану вартість дата реєстрації її як платника податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової Заяви з позначкою «Перереєстрація» (далі — Заява про перереєстрацію).

Відповідно до пункту 2 розділу IV Положення на бажання та згідно із Заявою про перереєстрацію платника податку на додану вартість датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість може бути встановлений день до закінчення строку у 10 робочих днів від дня отримання Заяви про перереєстрацію. При цьому дата реєстрації особи як платника податку на додану вартість не змінюється, а датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість.

У зв’язку з цим залежно від того, зазначена платником податку на додану вартість бажана дата чи ні, буде визначено дату анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та дату початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Якщо у Заяві про перереєстрацію бажана дата не зазначена, то датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде останній день строку у 10 робочих днів.

Якщо бажана дата перереєстрації особи як платника податку на додану вартість, зазначена в Заяві про перереєстрацію, відповідає дню до закінчення строку у 10 робочих днів від дня отримання Заяви про перереєстрацію і на момент обробки на центральному рівні така дата ще не настала, то датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде бажана дата реєстрації.

Датою початку дії нового свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та датою анулювання старого свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість буде дата внесення відповідного запису до реєстру платників податку на додану вартість, якщо бажана дата перереєстрації особи як платника податку на додану вартість, зазначена в Заяві про перереєстрацію, настала на момент обробки Заяви про перереєстрацію на центральному рівні або якщо платником податку на додану вартість у розділі 18 Заяви про перереєстрацію замість дати буде зазначено «протягом 10 робочих днів» (у цьому випадку орган державної податкової служби має внести до реєстру платників податку на додану вартість в поле «бажана дата» дату отримання Заяви про перереєстрацію).

 

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість

Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість здійснюється за наявності підстав, передбачених статтею 184 розділу V Кодексу, та в порядку, визначеному розділом V Положення. Анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість може здійснюватись безпосередньо за заявою платника податку на додану вартість на підставах, визначених у підпунктах «а» — «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за ініціативою відповідного податкового органу на підставах, визначених у підпунктах «б» — «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Рішення про анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу приймається за наявності відповідних підтвердних документів, які зазначені у підпункті 5.2 пункту 5 розділу V Положення.

Для анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за підставами, визначеними підпунктами «а», «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, необхідно, щоб з моменту такої реєстрації минуло щонайменше 12 календарних місяців.

Стосовно анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість на підставі, визначеній підпунктом «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, слід зауважити, що така особа має бути зареєстрована суб’єктом господарювання не менше ніж 12 повних календарних місяців, що передують місяцю, в якому здійснюється анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, наприклад, якщо анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «и» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, зареєстрованої у січні 2011 року, відбувається у липні 2011 року, то обрахунок відповідних обсягів постачання товарів/послуг такого платника податку на додану вартість для цілей анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість повинен здійснюватись за попередні 12 календарних місяців, тобто з липня 2010 року по червень 2011 року.

Необхідно також зауважити, що відповідно до пункту 184.7 статті 184 розділу V Кодексу платник податку за наслідками останнього звітного періоду зобов’язаний визнати умовне постачання товарів та необоротних активів, які залишаються на обліку та при придбанні яких суми податку на додану вартість були включені до податкового кредиту, та нарахувати податкові зобов’язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

При цьому у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за рішенням платника умовний продаж визначається платником у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду на дату подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість.

У разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з податку на додану вартість за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно).

Зазначені норми щодо нарахування умовного постачання не стосуються лише випадків реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Також звертаємо увагу на те, що за особою, якій було анульовано реєстрацію як платника податку на додану вартість за ініціативою органу державної податкової служби, залишається обов’язок щодо повернення органу державної податкової служби свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та усіх засвідчених його копій разом із супровідним листом протягом 20 календарних днів від дня прийняття рішення про таке анулювання (підпункт 5.5 пункту 5 розділу V Положення).

Пунктом 337.3 статті 337 розділу XVIII Кодексу передбачено особливості анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість — інвестора. Так, відповідно до вказаної норми, якщо інвестор (його постійне представництво), який є платником податку на додану вартість, подає податковому органу декларацію (податковий розрахунок) з податку на додану вартість, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість не відбувається.

При цьому відповідно до підпункту 14.1.83 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу під терміном «інвестор» у даному випадку розуміється юридична або фізична особа, яка має відповідні матеріально-технологічні та економічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами, що підтверджено документами, виданими згідно із законами (процедурами) країни інвестора, та здійснює пошук, розвідку та видобування вуглеводневої сировини відповідно до угоди про розподіл продукції.

 

Спрощена система оподаткування

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 підрозділу 8 розділу XX Кодексу платники єдиного податку не є платниками, зокрема, податку на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків.

Тобто юридичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків, зобов’язані сплачувати податок на додану вартість. Відповідно до пункту 6 розділу III Положення у разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість юридична особа реєструється як платник податку на додану вартість у порядку, визначеному Кодексом та Положенням.

Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 183.8 статті 183 розділу V Кодексу орган державної податкової служби відмовляє у реєстрації особи як платника податку на додану вартість, якщо за результатами розгляду Заяви та/або поданих документів установлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу.

Отже, якщо особа, яка подала заяву про перехід на спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків, не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу, то така особа не може бути зареєстрована як платник податку на додану вартість та, відповідно, не може бути переведена на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

Також слід зауважити, що у разі, якщо в особи, яка є платником податку на додану вартість та застосовує спрощену систему оподаткування обліку та звітності за ставкою єдиного податку 6 відсотків, існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість згідно із статтею 184 розділу V Кодексу, то реєстрація як платника податку на додану вартість такої особи підлягає анулюванню у встановленому порядку. Крім того, така особа зобов’язана перейти на загальну систему оподаткування або на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 10 відсотків.

Повідомляючи викладене, Державна податкова адміністрація України зобов’язує довести зазначені методичні рекомендації до відома підпорядкованих органів державної податкової служби і платників податків та забезпечити їх врахування при проведенні процедури реєстрації особи як платника податку на додану вартість та анулювання такої реєстрації, а також при наданні податкових консультацій платникам податків.

 

Заступник Голови Комісії з проведення
реорганізації ДПА України,
заступник Голови ДПА України О. Любченко

 

коментар редакції

У листі, що коментується, ДПАУ надала методичні рекомендації щодо процедури реєстрації та анулювання реєстрації платників ПДВ. Рекомендації цікаві, перш за все, тим, що ДПАУ внесла ясність до деяких неоднозначно прописаних

ПК і Положенням про реєстрацію* моментів, про які ми, зокрема, говорили у статті «Реєстрація платників ПДВ за новими правилами»**. Зараз на них детально й зупинимося.

* Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом ДПАУ від 22.12.2010 р. № 978.

** «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 4, с. 54.

Обов’язкова реєстрація.

З посиланням на п. 181.1 ПК ДПАУ зазначає, що особа підлягає обов’язковій реєстрації платником ПДВ, якщо обсяг оподатковуваних ПДВ операцій за останні 12 календарних місяців досяг 300 тис. грн. (без урахування ПДВ). При цьому ДПАУ акцентує увагу на тому, що враховуються тільки фактично здійснені постачання. Укладання ж угод (договорів) на суму, що перевищує 300 тис. грн., або наявність наміру здійснювати діяльність, не є підставою для обов’язкової реєстрації.

Вирішена й невизначеність з необхідністю реєстрації осіб,

які реалізовують конфіскат (конфісковане майно, знахідки, скарби, майно, визнане безхазяйним, майно, за яким не звернувся власник до закінчення строку зберігання, і майно, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, у тому числі майно, визначене ст. 172 МКУ). Нагадаємо, що згідно з п.п. 6 п. 180.1 ПК такі особи є платниками ПДВ незалежно від того, чи досягають вони загальної суми за постачанням товарів/послуг у 300 тисяч чи ні. Однак прямої вимоги щодо їх обов’язкової реєстрації, та й самого механізму реєстрації ані ПК, ані Положення про реєстрацію не містять. У листі, що коментується, ДПАУ вказує на необхідність обов’язкової реєстрації таких осіб незалежно від обсягів постачань.

Добровільна реєстрація

. З 1 січня 2011 року ПК передбачено додаткові вимоги до осіб, які можуть бути добровільними платниками ПДВ. Так, згідно з вимогами ст. 182 ПК зареєструватися добровільно платником ПДВ особа може тільки за умови, що в неї за останні 12 календарних місяців обсяги постачань/послуг іншим платникам ПДВ становлять не менше 50 % від загального обсягу постачань. При цьому багатьох цікавило питання, чи можна зареєструватися платником ПДВ добровільно, якщо особа фактично пропрацювала менше 12 місяців. Листом, що коментується, ДПАУ роз’яснила це питання, зазначаючи, що особа може зареєструватися платником ПДВ у добровільному порядку, якщо одночасно виконуються дві умови:

1) особа зареєстрована суб’єктом господарювання

не менше 12 календарних місяців (тобто новостворений суб’єкт господарювання не може одразу стати платником ПДВ);

2)

за останні 12 календарних місяців обсяг постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ сукупно становить не менше 50 % загального обсягу постачання.

Обсяги постачання розраховуються за попередні 12 календарних місяців. Так, наприклад, якщо заява про добровільну реєстрацію подана в січні 2011 року, то дотримання умови про 50 % постачання іншим платникам ПДВ перевірятиметься за період із січня 2010 року по грудень 2010 року.

При цьому, як зазначається в листі, податковий орган може запросити

розшифровку обсягів постачання, у тому числі постачання платникам ПДВ, за останні 12 календарних місяців (у розрізі місяців) з метою визначення обґрунтованості реєстрації особи платником ПДВ і для здійснення подальшого моніторингу настання підстав для анулювання ПДВ-реєстрації.

Обов’язкова реєстрація платниками ПДВ осіб, які переходять зі спрощеної системи оподаткування на загальну.

ДПАУ дещо змінила свою позицію з цього питання. Раніше податківці говорили, що зареєструватися платниками ПДВ в обов’язковому порядку при переході зі спрощеної системи на загальну особи повинні тільки в тому випадку, якщо перехід на загальну систему пов’язаний з перевищенням граничного обсягу виручки 500 тис. грн. для фізосіб або 1 млн грн. для юросіб, що, загалом, виходить з норм самого Положення про реєстрацію. Тепер ДПАУ говорить про те, що особи підлягають обов’язковій реєстрації платниками ПДВ з початку кварталу переходу на загальну систему оподаткування, якщо річна сума виручки дорівнює або перевищує 300 тис. грн.

Платники єдиного податку на ставці 6 %.

У цьому питанні підтвердилися наші побоювання. Щоб стати платником єдиного податку на ставці 6 %, юридична особа має відповідати критеріям обов’язкової або добровільної реєстрації. Фактично це означає, що новостворена юрособа одразу не зможе перейти на сплату єдиного податку за ставкою 6 %, оскільки не може бути зареєстрована платником ПДВ. Отже, обрати ставку єдиного податку 6 % можна буде тільки після того, як платник пропрацює певний час на ставці 10 % або на загальній системі оподаткування.

Плата за реєстрацію платником ПДВ.

У листі податківці також звертають увагу на те, що постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1236 визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 09.06.97 р. № 540, якою було передбачено плату за свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ, тому з 01.01.2011 р. плата за свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ не справляється.

 

Марина Казанова

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі