Про можливість відмови від пільг з ПДВ
Лист Державної податкової адміністрації України від 20.01.2011 р. № 1390/7/16-1517-01
«Про можливість відмови від пільг із ПДВ»
Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо застосування підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) і повідомляє.
Відповідно до підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об’єктом оподаткування операції з постачання послуг, визначених у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу.
У підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 Кодексу визначені такі види послуг: консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп’ютерних систем.
Таким чином, відповідно до підпункту 196.1.14 пункту 196.1 статті 196 Кодексу надання послуг з розробки стандартного програмного забезпечення та консультування з питань інформатизації не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.
Що стосується права підприємства відмовитися від використання податкової пільги з податку на додану вартість, ДПА України повідомляє наступне.
Відповідно до пункту 30.4 статті 30 Кодексу платник податків вправі відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів, якщо інше не передбачене Кодексом.
Розділом V «Податок на додану вартість» Кодексу передбачається надання видів податкових пільг, передбачених підпунктами «б», «в» та «г» пункту 30.9 статті 30 Кодексу, а саме:
• зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору (підпункт «б» пункту 30.9 статті 30 Кодексу).
Цією пільгою мають право користуватися всі зареєстровані у встановленому порядку платники податку на додану вартість. Суть цієї пільги полягає у зменшенні податкових зобов’язань платника податку, нарахованих ним за певною операцією з постачання товарів (послуг), на суму податкових зобов’язань іншого платника податку, яка відповідає сумі податку, нарахованій таким іншим платником податку на поставлені йому товари (послуги). В розділі V Кодексу таке зменшення називається податковим кредитом і статтями 198 та 199 регламентується право на його отримання. Ця пільга не надається особам, які не зареєструвалися як платники податку, але зобов’язані сплачувати податок до бюджету або в зв’язку зі здійсненням ними певних операцій (отримання послуг від нерезидента) або з причини перевищення граничного рівня обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню, і по досягненню якого реєстрація є обов’язковою. Цей вид пільги надається платникам податку;
• встановлення зниженої ставки податку та збору (підпункт «в» пункту 30.9 статті 30 Кодексу).
Статтею 193 Кодексу знижена ставка податку становить 0 %. Ця пільга надається не окремим платникам податків, а застосовується при здійсненні операцій з постачання окремих товарів (послуг), визначених статтею 195 Кодексу;
• звільнення від сплати податку та збору (підпункт «г» пункту 30.9 статті 30 Кодексу).
Ця пільга, як і пільга щодо зниження ставки податку, надається не окремим платникам податків, а застосовується при здійсненні операцій з постачання окремих товарів (послуг), визначених статтею 197 Кодексу.
Таким чином, відмовитися від використання податкової пільги чи зупинити її використання на один або декілька податкових періодів платник податків вправі лише тоді, коли звільнення надається безпосередньо платнику податків, а не окремим операціям з постачання тих чи інших товарів чи надання тих чи інших послуг.
Заступник Голови О. Любченко
