Право податківців на отримання інформації: аналіз нововведень*
З набуттям чинності ПК обсяг «інформаційних» повноважень органів ДПС було істотно розширено. ПК наділив податківців величезними можливостями щодо отримання інформації. Дивіться самі.
Григорій Берченко, консультант
*Стаття підготовлена за матеріалами електронного періодичного видання «El-бухгалтер», випуск № 5/2011.
У
ПК врегульовано порядок отримання інформації органами ДПС від органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, НБУ про зареєстровані такими органами об’єкти оподаткування; результати контролю за госпдіяльністю СПД, про видані ліцензії, дозволи, патенти, свідоцтва; експортні та імпортні операції платників податків тощо (ст. 72 і 73 ПК). Порядок отримання інформації для ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків від державних та інших органів окремо врегульовано в п. 70.16 ПК.Податківці мають право доступу до оригіналів первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків і зборів (а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи), документів, що були вилучені правоохоронними та іншими органами
(п. 85.9 ПК).Податківці мають право отримувати від нотаріусів на письмові запити інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу (прізвище, ім’я, по батькові, номер та серія паспорта, рік народження, місце проживання тощо) та відомостей про майно (нерухоме, рухоме, кошти тощо), отримане у спадок (
п.п. 20.1.39 ПК).За результатами проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна нотаріус щокварталу подає до органу державної податкової служби за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такі договори, включаючи інформацію про їх вартість і суми сплаченого податку (
п. 173.4 ПК).Проте найактуальнішим для наших читачів є питання отримання інформації від самих платників. Згідно з
п.п. 16.1.7 ПК платники зобов’язані надавати податківцям інформацію в порядку, у строки та в обсягах, що передбачені податковим законодавством**. Що ж конкретно з цього приводу зазначено в ПК?** При цьому зазначимо, що податківці зобов’язані не допускати розголошування отриманої інформації з обмеженим доступом (п.п. 21.1.6 ПК).
Податківці, як і раніше, мають право:
— отримувати від платників і банків довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків (
п.п. 20.1.3 ПК), за рішенням суду отримувати інформацію від банків і фінустанов про наявність і рух коштів на рахунках платника податків, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від СПД (п. 73.4 ПК), — аналогічні повноваження податківців було передбачено п. 5 ст. 11 Закону про ДПС;— безоплатно отримувати від платників необхідні відомості в цілях ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (
п.п. 20.1.30 ПК)*** — аналогічні повноваження податківців було передбачено п. 6 ст. 11 Закону про ДПС.***За порушення порядку надання інформації для формування Держреєстру фізичних осіб — платників податків установлено штраф у розмірі 85 грн. (ст. 119 ПК).
Додатково податківці тепер мають право:
— у разі виявлення порушень вимог податкового та іншого законодавства України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, звертатися до платників з письмовими запитами щодо надання завірених копій документів (
п.п. 20.1.23 ПК), тим самим легалізована практика звернення з такими запитами, яку активно використовували податківці;— отримувати в порядку, визначеному
ПК, інформацію, копії документів про фінансово-господарську діяльність, доходи та витрати, іншу інформацію, пов’язану з обчисленням і сплатою податків та зборів, дотриманням норм неподаткового законодавства, а також фінансову і статистичну звітність (п.п. 20.1.6 ПК);— звертатися до платника податків з письмовим запитом про надання інформації (
п. 73.3 ПК).Звертаємо увагу на те, що 27.12.2010 р. Кабмін відповідно до
п. 73.3 ПК затвердив Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом (далі — Порядок № 1245).Згідно з
п. 2 Порядку № 1245 податкова інформація подається органам ДПС періодично або на письмовий запит*. Розглянемо обидві ситуації окремо з урахуванням правил, установлених Кабміном.* Зауважимо, що у ст. 251 Закону «Про інформацію» від 02.10.92 р. № 2657-XII міститься досить широке визначення податкової інформації: «податкова інформація — сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності та необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій».
Періодичне подання інформації
Перш за все слід зазначити, що п.п. 72.1.1.2 ПК зобов’язав великих платників податків** подавати органам державної податкової служби в електронному вигляді копії документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, що ведуться в електронному вигляді, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів. Щоправда, в самому ПК механізм реалізації цієї норми не конкретизовано.
**Реєстр великих платників податків на 2011 рік затверджено наказом ДПАУ від 24.12.2010 № 1005.
Згідно з ч. 7 п. 5 Порядку № 1245 така інформація подається великими платниками в електронному вигляді щокварталу протягом 10 календарних днів після закінчення податкового (звітного) кварталу до спеціалізованих інспекцій, в яких вони перебувають на обліку (складається враження, що КМУ перевищив свої повноваження в частині зазначеного строку, оскільки ПК його не містить і водночас не надає КМУ відповідних повноважень). У той же час поки що не зрозуміло, в якій формі подається така інформація і деякі інші нюанси, які, швидше за все, доведеться додатково прояснити ДПАУ.
Звертаємо увагу, що обов’язок подання первинних документів в електронному вигляді стосується тільки тих документів, що ведуться в електронному вигляді. Безпосередньо з тексту ПК це випливає не так уже й однозначно. Однак у пропозиціях Президента з приводу п.п. 72.1.1.2 ПК цілком чітко зазначено, що недоцільно зобов’язувати великих платників вести всі документи в електронному вигляді. Таким чином, великі платники повинні бути вдячні Президенту, який запропонував цю поправку на остаточному етапі прийняття ПК.
Утім, не варто забувати про п. 85.2 ПК, в якому залишилася вимога про подання великим платником в електронному вигляді будь-яких первинних документів, а не лише тих, які у такому вигляді вже існують у підприємства. Щоправда, це не стосується періодичного надання інформації, а тільки випадків проведення перевірок.
Великий платник звільняється від періодичного подання інформації та не несе за це жодної відповідальності тільки у випадках наявності обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, установленому законодавством. Як може бути підтверджена дія обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) — тема для окремої розмови.
Звертаємо лише увагу на те, що обставини непереборної сили описані в розділі II Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235.
Дія обставин непереборної сили може бути викликана виключними погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буревій, повінь, накопичення снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсуви ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, що трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження тощо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі та бажання платника податків (війна, блокада, страйки, аварія).
Доказами, що підтверджують факт настання (існування) зазначених обставин, є:
— висновок Торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили або стихійного лиха на території України;
— рішення Президента України про оголошення окремих місцевостей України зоною надзвичайної екологічної ситуації, затверджене Верховною Радою України.
Подання інформації за запитом
Згідно з
п. 73.3 ПК інформаційний запит:— має бути підписаний керівником (або його заступником) органу ДПС;
—
повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для такого запиту (п. 73.3 ПК).Також у
пп. 9 і 10 Порядку № 1245 установлено додаткові вимоги до такого запиту:— запит має бути оформлено на бланку органу ДПС;
— у запиті мають бути наведені посилання на норми закону, на підставі яких податківці мають право на отримання такої інформації.
Якщо цих вимог не дотримано, то згідно з
п. 16 Порядку № 1245 платник звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит.Утім, на наш погляд, усе ж таки не завадить проінформувати податківців про свою відмову надати інформацію, обґрунтувавши таку відмову порушенням вимог, що висуваються до запиту.
Підстави для запиту:
Письмовий запит про надання інформації надсилається за наявності хоча б однієї підстави (
ч. 3 п. 73.3 ПК):— якщо в результаті аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про
порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;— для визначення
звичайних цін під час проведення перевірок;— в
інших випадках, передбачених ПК, наприклад, у разі необхідності отримання інформації шляхом проведення зустрічної звірки.Так, згідно з
п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, за відсутності запрошуваної органом ДПС (ініціатором) інформації, орган ДПС (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про надання інформації та її документальне підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представнику під розписку.Також податківці мають право шляхом письмового запиту вимагати пояснення та їх документальні підтвердження:
— якщо виявлена
недостовірність даних , що містяться в податкових деклараціях, наданих платником податків (п.п. 78.1.4 ПК);— на платника податків подана
скарга про ненадання таким платником податків покупцю податкової накладної або про порушення правил заповнення податковою накладною (п.п. 78.1.9 ПК).
Надання відповіді на письмовий запит
За загальним правилом, платник податків зобов’язаний надати інформацію та її документальне підтвердження протягом
одного місяця з дня, наступного за днем надходження запиту (ч. 5 п. 73.3 ПК).У разі ж виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь на запит про надання інформації має бути надано в
10-денний строк (п.п. 78.1.1 ПК, абз. 2 п. 4 Порядку № 1245). Також 10-денний строк установлено для відповіді на запити, надіслані згідно з уже зазначеними пп. 78.1.4 і 78.1.9 ПК.Запит вважається врученим, якщо він:
— надісланий поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою;
— наданий під розписку.
У разі ж направлення запиту в електронному вигляді з використанням способів
телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису органу ДПС такий запит вважається врученим у разі надходження сформованого програмним забезпеченням повідомлення про доставку (п. 13 Порядку № 1245). Звертаємо увагу, що подібний спосіб надсилання запитів (з використанням телекомунікаційного зв’язку) не передбачено ПК, а отже, ця норма суперечить ПК. Крім того, постає питання про те, як платник податків доводитиме дату отримання запиту.Згідно з
п. 15 Порядку № 1245 при відповіді на інформаційний запит слід зазначити:— номер і дату запиту органу ДПС, на який надається відповідь;
— інформацію, що запитується і на вимогу податківців — перелік документів, що її підтверджує. У такому разі, на наш погляд, необхідно завірити документи печаткою і підписом платника (такий порядок, зокрема, випливає з
п. 20.1 ПК).
Наслідки
Якщо інформація, що запитується податківцями, не буде надана, то за цим може настати документальна
позапланова виїзна перевірка . Така перевірка може бути призначена, якщо платник не надасть інформацію та її документальне підтвердження протягом 10 робочих днів з моменту надходження запиту, надісланого за такими підставами:— якщо за результатами перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС (
п.п. 78.1.1 ПК)— якщо виявлена недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, наданих платником податків (
п.п. 78.1.4 ПК);— на платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної (
п.п. 78.1.9 ПК).
Використані нормативні документи
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про ДПС —
Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-XII.Порядок № 1245
— Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затверджений постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1245.
