Реєструємо податкові накладні в Єдиному реєстрі*
На початку 20-х чисел січня на сайті ДПАУ з’явилося довгоочікуване оновлення програмного забезпечення OPZ (версія 1.29.4), в якому враховано деякі нові вимоги до податкової звітності та інших документів, що подаються до податкових органів.
Олексій Кузнєцов, консультант
*Стаття підготовлена за матеріалами електронного періодичного видання «El-бухгалтер», випуск № 5/2011.
Найпомітніші зміни торкнулися податкових накладних (далі — ПН), а також реєстру виданих і отриманих ПН, форми яких зовсім нещодавно були змінені (див. відповідно
накази № 969** і № 1002**). У зв’язку з цим поговоримо про принципово нову сферу інформаційної взаємодії платників податків з податківцями — про реєстрацію ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН).** Див. «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2011, № 2.
*** Для делегування права підпису ПН посилені сертифікати ЕЦП такой особи мають бути подані до податкового органу за місцем реєстрації продавця.
Поки що вимога про таку реєстрацію торкається лише найбільших ПН, в яких
сума ПДВ перевищує 1 млн грн. (зауважте, ідеться саме про суму ПДВ, а не про загальну вартість поставлених товарів, робіт, послуг). Однак уже з 1 квітня реєструвати доведеться ПН, в яких ПДВ перевищує 500 тис., з 1 липня 2011 року — перевищує 100 тис., а з наступного року — і зовсім більше 10 тис.На жаль, єдиного акта, що регулював би процедуру реєстрації ПН, в нашому законодавстві немає. Платникам, які бажають розібратися в цьому питанні, доведеться звертатися, як мінімум, до трьох нормативних актів:
— до
ст. 201 ПК;— до Порядку заповнення ПН, затвердженого зазначеним вище
наказом № 969 (далі — Порядок № 969);— до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого
постановою № 1246 (далі — Порядок № 1246).Почнемо із загальної послідовності дій платника податків у випадку реєстрації ПН (розрахунку коригування за ПН) в ЄРПН.
Алгоритм
Крок 1. ПН складається продавцем в електронній формі у форматі, затвердженому ДПАУ. Звертаємо особливу увагу на цей момент, оскільки невиконання цієї вимоги, установленої п. 5 Порядку № 1246, майже напевно послужить причиною відмови в реєстрації ПН. Утім, у популярних бухгалтерських програмах електронної звітності формат податкових накладних, швидше за все, відповідає стандарту, тому проблем виникнути не повинно. Отже, зауваження це стосується більшою мірою користувачів «самопальних» програм.
Крок 2.
На ПН накладаються два електронні цифрові підписи (далі — ЕЦП). Першим ставиться ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), або керівника, або іншої посадової особи, якій делеговано право підпису ПН***, або фізособи-підприємця. Потім накладається ЕЦП — аналог відбитку печатки продавця.Крок 3.
ПН шифрується і надсилається до ДПАУ. Далі податківці розшифровують і перевіряють її і, залежно від результатів перевірки, реєструють або відмовляють у реєстрації, про що укладач ПН повідомляється зашифрованою квитанцією. Повідомлення відбувається протягом одного операційного дня, що згідно з п. 2 Порядку № 1246 триває з 0 до 23 години.Якщо протягом операційного дня жодного відгуку податкова не надіслала, то ПН вважається прийнятою і зареєстрованою. Це прямо зазначено як у
п. 11 Порядку № 1246, так і в п. 201.10 ПК, але ми не радили б дуже довірятися цій нормі. Адже не так уже рідко трапляється, що надіслане електронною поштою повідомлення не доходить до одержувача. Тим часом ані в Порядку № 1246, ані в інших документах немає вказівок про те, яким чином платник-продавець може перевірити, прийнята його ПН до ЄРПН чи ні.Зате така процедура описана для покупця. Урешті-решт, саме покупець зацікавлений у правильності складання та реєстрації ПН. Тому ми радимо зробити ще один крок, цього разу — покупцю.
Крок 4 (не обов’язковий, але рекомендований).
Покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді, накладає на нього два ЕЦП (у тому самому порядку, в якому це робить продавець при відправленні ПН, — див. крок 2), шифрує і надсилає до податкової. На запит покупцю надсилається витяг з ЄРПН не пізніше операційного дня, наступного за днем надходження запиту.Особливо ми рекомендуємо надіслати відповідний запит до податкової в тому випадку, якщо ПН передається покупцю в паперовому вигляді до отримання продавцем квитанції про її реєстрацію. Адже за правилом
п.п. 6.1 Порядку № 969 ПН, що підлягає реєстрації в ЄРПН, надається покупцю тільки після такої реєстрації. При цьому у відповідному полі ПН вгорі ліворуч робиться помітка «Х».
Реєстрація розрахунку коригування
Послідовність дій при реєстрації розрахунку коригування до ПН майже не відрізняється від алгоритму, описаного нами для самої ПН. Можна звернути увагу лише на випадок, коли первинна сума ПН недостатня для обов’язкової реєстрації, але після коригування сума стає вище реєстраційного порогу. У цьому випадку спочатку на реєстрацію має бути надіслана сама ПН, а потім — розрахунок коригування. Чомусь ані ДПАУ, ані КМУ не передбачили можливості одночасного відправлення на реєстрацію раніше виписаної ПН і розрахунку коригування до неї. Отже, замість двох днів процедура реєстрації в такому випадку триватиме 3 — 4 дні.
Ну а що стосується розрахунків коригування до тих ПН, що вже потрапили до ЄРПН, діє чітке правило: якщо ПН зареєстрована, то мають бути зареєстровані й
усі коригування до неї — незалежно від того, виходить підсумкова сума вище чи нижче реєстраційного порогу.
Причини відмови
На якій підставі податківці можуть відмовити в реєстрації ПН або розрахунку коригування? Таких причин усього три, і вони перераховані в
п. 9 Порядку № 1246:1) наявність помилок;
2) відсутність в ЄРПН «відомостей, що містяться в податковій накладній, що коригується» (інакше кажучи, коли надається на реєстрацію розрахунок коригування до незареєстрованої ПН);
3) факт реєстрації ПН та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами.
Особливий інтерес викликає перша підстава. Судячи з усього, поняття помилки тут охоплює досить широке коло обставин.
Перш за все назвемо таку помилку, як відсутність обов’язкових реквізитів ПН, перерахованих у
п. 201.1 ПК. При цьому звертаємо вашу увагу на новий обов’язковий реквізит ПН — вид цивільно-правового договору. Відомості про це зазначалися в ПН і раніше, але статус обов’язкових вони отримали тільки у 2011 році.Інша можлива помилка — невідповідність ПН формі, затвердженій
наказом № 969. Поки не зовсім зрозуміло, як далеко простягаються межі дозволених варіацій у цій формі, але очевидно, що деякі поля ПН потребують зміни.Як приклад зазначимо поле, до якого вписується номер цивільно-правового договору. Офіційна форма передбачає всього шість клітинок для вказівки такого номера, однак на практиці нумерація договорів, особливо у великих продавців, буває багатоступінчастою і як наслідок передбачає довгі номери. Наприклад, у номері договору можуть бути «зашифровані» конкретний вид і різновид договору, код клієнта, код філії, що здійснює операцію, спосіб розрахунків і навіть код конкретного працівника, який займається цією операцією. Зрозуміло, що в шість клітинок тут не вкладешся. Із цього приводу є роз’яснення в Єдиній базі податкових знань, розміщеній на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua. (див. с. 59 цього номера): «Електронний формат податкової накладної
не містить обмежень щодо кількості знаків у полі «№» рядка «Вид цивільно-правового договору», тому в це поле може бути внесено більше 6 цифр.До речі, зауважимо, що у програмі OPZ, офіційно розповсюджуваній податківцями, у цьому полі клітинок немає взагалі; вписати туди можна досить довгий номер, однак довжина віконця для нього така, що одночасно видно всього 6 — 7 символів. Тому в роздруківці ПН з цієї програми частина номера договору може виявитися прихованою.
Цікаво, що в тексті
п. 201.10 ПК прямо зазначаються тільки дві причини, з яких податківці можуть «завернути» ПН або розрахунок коригування: порушення вимог п. 201.1 ПК (це перелік обов’язкових реквізитів ПН) і порушення вимог п. 192.1 ПК (там зазначено, хто з учасників угоди при коригуванні збільшує/зменшує свої податкові зобов’язання і податковий кредит). Таким чином, Кабмін, установлюючи в Порядку № 1246 власний перелік підстав для відмови в реєстрації, дещо вийшов за межі закону.
Як бути з накладними, складеними на початку січня
Нова форма ПН повинна була замінити стару з 10 січня 2011 року (дата набуття чинності
Порядком № 969 ), але фактично широкими масами платників вона почала застосовуватися десь ближче до 20-х чисел (коли стали з’являтися оновлення бухгалтерських і податковозвітних програм). Що робити з ПН, виписаними в цей період за старою формою?На наш погляд, оскільки сама по собі форма ПН змінилася неістотно, переписувати «староформенні» січневі ПН не потрібно (якщо, звичайно, у них є всі дані, яких вимагає нова форма). Те саме стосується розрахунку коригування, що в основному піддався скороченню порівняно з колишньою формою.
Виняток становлять ті ПН і розрахунки, які вже надіслані на реєстрацію. От їх бажано переробити за новою формою — хоча б для того, щоб на примірнику покупця було поставлено помітку «Х» у полі «Включено до ЄРПН». Але при перенесенні даних до нової форми треба бути особливо уважними, оскільки згідно з
п. 201.10 ПК розбіжності в даних ПН і ЄРПН є підставою для позапланової виїзної перевірки продавця і покупця (!) товарів/послуг.
І ще про перевірки
Насамкінець зауважимо, що згідно з тим самим
п. 201.10 ПК відсутність реєстрації ПН, як і порушення порядку її заповнення, позбавляє покупця права на податковий кредит, але при цьому не звільняє продавця від податкових зобов’язань.Крім того, не забувайте, що порушення порядку заповнення і порядку реєстрації ПН віднині зумовлює ті самі наслідки, що й відмова продавця видати ПН покупцю: у разі подання покупцем (як додаток до декларації) відповідної заяви зі скаргою на такого постачальника податківці проведуть позапланову виїзну перевірку продавця.
Використані нормативні документи
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Наказ № 969 —
наказ ДПАУ «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 21.12.2010 р. № 969.Наказ
№ 1002 — наказ ДПАУ «Про затвердження форми Реєстру виданих і отриманих податкових накладних та Порядку його ведення» від 24.12.2010 р. № 1002.Постанова № 1246 —
постанова КМУ «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29.12.2010 р. № 1246.
