Теми статей
Обрати теми

Контрагент — приватний підприємець

Редакція ПК
Стаття

Контрагент — приватний підприємець

На сьогодні одразу два законодавчі акти вимагають підтвердження здійснюваних видів діяльності фізичними особами — підприємцями: ПК і Закон про ЄСВ.

Навіщо? Спробуємо розібратися в цій статті.

Яна Клиженко, економіст-аналітик

 

Співпраця підприємств і

фізичних осіб — підприємців (далі — ФО-П) явище досить поширене.

Як відомо, ФО-П бувають «трьох видів»: які працюють на загальній системі оподаткування, сплачують єдиний податок та які отримують фіксований патент. У попередніх номерах «Податкового кодексу: консультації та коментарі» ми вже говорили про особливості здійснення діяльності такими підприємцями, тому детально зупинятися на цьому не будемо.

Основні зміни у відносинах між підприємствами та підприємцями, зокрема,

єдиноподатниками, заплановані на 1 квітня 2011 року. Нагадаємо, що із зазначеної дати відповідно до п.п. 139.1.12 ПК витрати, понесені у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) і інших матеріальних і нематеріальних активів у ФО-П, яка сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв’язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи — платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації) не враховуються при визначенні об’єкта обкладення податком на прибуток. Що стосується двох інших категорій ФО-П (які працюють на загальній системі оподаткування і придбавають фікспатент), то настільки радикальних новацій не передбачено. Хоча певні особливості все ж є і стосуються вони цілком усіх підприємців.

Так, для підприємств проблемними можуть стати операції, що супроводжуються виплатою доходів ФО-П, наприклад, за придбання товарів, виконання робіт, надання послуг.

Справа в тому, що в певних випадках підприємство (покупець, замовник) щодо підприємця (продавця, виконавця) виступатиме податковим агентом, а це, у свою чергу, загрожує сплатою ПДФО, ЄСВ і відображенням таких відомостей у відповідній звітності.

 

Що говорить закон?

 

Відправною точкою в оподаткуванні доходів ФО-П, що виплачуються підприємством, є

здійснювані підприємцем види діяльності. Підтвердження цьому знаходимо у спеціальних нормативних актах, що регулюють діяльність підприємців.

ПДФО.

Згідно з п. 177.8 ПК під час нарахування (виплати) ФО-П на загальній системі оподаткування доходу від операцій, здійснюваних в межах обраних ним видів діяльності, суб’єкт господарювання, який нараховує (виплачує) такий дохід, не утримує ПДФО у джерела виплати, якщо ФО-П, який отримує такий дохід, надасть копію свідоцтва про держреєстрацію.

У той же час,

п. 177.6 ПК уточнює, що в разі якщо ФО-П отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПК для платників податку — фізичних осіб.

До речі, підприємство буде виступати податковим агентом щодо ФО-П і в тому випадку, якщо контролюючі органи встановлять, що відносини за цивільно-правовим договором на виконання певної роботи та/або надання послуги фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до

пп. 14.1.195 та 14.1.222 ПК. У цьому випадку об’єктом оподаткування буде вся сума нарахованого доходу підприємця.

У свою чергу, відповідно до

п. 2 Указу № 727 дохід, отриманий від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включається до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов’язань платника єдиного податку. При цьому, згідно з п. 6 Указу № 727 платник єдиного податку не є платником ПДФО саме від здійснення того виду підприємницької діяльності, дохід від якої обкладається єдиним податком. Аналогічну норму можна знайти і в ПК, зокрема, п.п. 165.1.36 ПК. Відтак, доходи від підприємницької діяльності, вид якої не вказано в Свідоцтві про сплату єдиного податку, будуть оподатковуватися за загальними правилами.

Встановлення природи доходів актуальне і в разі співпраці з

фікспатентниками, адже відповідно до п. 1 ст. 14 Декрету № 13-92 доходи громадян від підприємницької діяльності, пов’язаної з продажем товарів і наданням супутніх такому продажу послуг на ринках, оподатковуються за фіксованим розміром податку шляхом придбання патенту. Доходи такого громадянина, одержані від здійснення інших видів підприємницької діяльності, оподатковуються у загальному порядку.

Ураховуючи положення зазначених вище нормативних актів, можемо зробити такі висновки.

Якщо виплата доходів підприємцю проводиться за результатами операцій, здійснюваних

у межах вибраних ним видів діяльності, то порядок оподаткування регулюється спеціальним законодавством: для фізичних осіб — підприємців на загальній системі оподаткування — ст. 177 ПК; які сплачують єдиний податок — Указом № 727; які придбавають фікспатент — ст. 14 Декрету № 13-92.

Щодо інших доходів, тобто отримуваних підприємцем

не від здійснення вибраних підприємцем видів діяльності, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами справляння ПДФО у конкретного джерела доходів. У цьому випадку підприємство набуває статусу податкового агента щодо такого підприємця, а отже, на нього накладаються обов’язки з нарахування та сплати ПДФО.

ЄСВ.

Відстежувати види підприємницької діяльності варто і з метою справляння ЄСВ.

З

01.01.2011 р. відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону про ЄСВ платниками ЄСВ є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуг) відповідають видам діяльності , зазначеним у свідоцтві про державну реєстрації її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Інакше кажучи, при виплаті доходів приватним підприємцям

за цивільно-правовими договорами, у межах яких отримуються послуги або роботи, при визначенні об’єкта справляння ЄСВ застосовується підхід, аналогічний розглянутому вище. Зокрема, у разі укладення з підприємцем цивільно-правового договору:

— ЄСВ

не сплачується, якщо підприємець виконує роботи (надає послуги) за договором на виконання робіт (надання послуг) у межах тих видів діяльності, що зазначені в його Свідоцтві про держреєстрацію;

ЄСВ сплачується і в частині нарахувань (сплачуються за рахунок підприємства), і в частині утримань (утримуються з винагороди ФО-П), якщо підприємець виконує роботи (надає послуги) за договором на виконання робіт (надання послуг), що не належить до видів діяльності, зазначених у його Свідоцтві про держреєстрацію.

Як бачите, якщо підприємець діє

в межах обраних видів діяльності, то виплати, що здійснює йому підприємство, не обкладаються ані ПДФО, ані ЄСВ. Інакше й податок і внесок з виплат утримати доведеться.

Приклад

. Основними видами діяльності ФО-П Іванова, який працює на загальній системі оподаткування та не зареєстрований платником ПДВ, є виробництво і роздрібна торгівля кухонними меблями. ТОВ «Зірка» придбало кухонний гарнітур для офісної їдальні вартістю 3000 грн. та уклало договір на надання послуг з монтажу такого гарнітуру (сума винагороди за договором — 600 грн.).

Реалізація кухонного гарнітуру — основний вид діяльності ФО-П, отже, з вартості товару (3000 грн.) не утримуватимуться ні ЄСВ, ні ПДФО. Така сума буде врахована підприємцем у складі чистого оподатковуваного доходу.

А от монтаж гарнітуру не належить до основних видів діяльності, отже, ТОВ «Зірка» виступатиме податковим агентом щодо ФО-П Іванова згідно з п. 177.7 ПК.

Отже, оплачуючи послуги з монтажу кухонного гарнітуру, підприємство зобов’язане:

— нарахувати ЄСВ у розмірі 208,2 грн. (600 грн. 

х 34,7* % : 100 %);

— утримати ЄСВ у розмірі 15,6 грн. (600 грн.

х 2,6* % : 100 %);

— утримати ПДФО в розмірі 87,66 грн.((600 грн. - 15,6 грн.)

х 15 % : 100 %);

— виплатити винагороду в розмірі 496,74 грн. (600 грн. - 15,6 грн. - 87,66 грн.).

* Відповідно до Закону про ЄСВ для винагород

за цивільно-правовими договорами, укладеними з ФО-П, якщо виконані роботи (надані послуги) не відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про держреєстрацію, застосовуються ставки 34,7 % і 2,6 %.

 

«Джентльменський набір» для підприємства

 

Отже, для цілей обкладення або необкладення ЄСВ та ПДФО підприємству, контрагентом якого є ФО-П, необхідно уточнити види діяльності, здійснювані такою фізичною особою.

На перший погляд все дуже просто. Проте тут виникає запитання: звідки підприємство повинне взяти відомості про види діяльності, здійснювані ФО-П?

Як уже зазначалося,

п. 177.8 ПК приписує приватним підприємцям надавати копію Свідоцтва про держреєстрацію. У Законі про ЄСВ також говориться, що види діяльності ФО-П установлюються згідно зі Свідоцтвом про держреєстрацію.

Ось тільки посилання на Свідоцтво в цих випадках є не зовсім коректним. Річ у тім, що в самому Свідоцтві про держреєстрацію види діяльності підприємця не зазначаються (

додаток 3 до Порядку № 39). Таким чином, ані копія, ані навіть оригінал Свідоцтва про держреєстрацію не допоможуть дізнатися, які саме види діяльності здійснює підприємець.

Щодо ЄСВ уніс ясність ПФУ, роз’яснивши в

листі від 06.01.2011 р. № 167/03-30, що з метою підтвердження виду діяльності підприємця роботодавець може використовувати інформацію, надану державним реєстратором, де зазначаються види діяльності підприємця відповідно до КВЕД.

Відповідно до

п. 1.3 наказу № 97 відомості з Єдиного державного реєстру надаються у вигляді одного з документів: виписки, довідки або витягу.

Виходячи з положень

наказу № 97 приватному підприємцю варто отримати витяг з Єдиного державного реєстру. Справа в тому, що саме в цьому документі за вибором запитувача (ФО-П) можуть бути внесені відомості про основні види діяльності (п. 5.2 наказу № 97).

Витяг

— це документ, що містить відомості про юридичних осіб або фізичних осіб — підприємців за критерієм пошуку, зазначеним у запиті (п. 5.1 наказу № 97).

Що стосується ПДФО, відповідь знаходимо в

листі ДПАУ від 03.02.2011 р. № 1085/К/17-0714. У листі зазначається, що тільки копії Свідоцтва про держреєстрацію для підтвердження видів діяльності, здійснюваних ФО-П, буде недостатньо. До копії Свідоцтва про держреєстрацію необхідно подати довідку (яка надається на письмову заяву платника податковим органом, в якому він знаходиться на податковому обліку), в якій зазначено перелік видів діяльності відповідно до реєстраційної картки та обрана система оподаткування доходів, отриманих від здійснення підприємницької діяльності.

Зауважте, що

не йдеться про копію довідки, тобто мається на увазі, що необхідно надати оригінал. Чи так це, покаже практика і чергові роз’яснення податківців.

Отже, враховуючи зазначене, стандартний пакет документів, який необхідно отримати від підприємця, включає:

1)

копію Свідоцтва про держреєстрацію;

2)

витяг із Держреєстру із зазначенням видів діяльності (ст. 20 Закону про держреєстрацію);

3) — від ФО-П

на загальній системі оподаткування — довідку з податкової із зазначенням переліку видів діяльності та обраної системи оподаткування доходів;

— від

єдиноподатників — копію Свідоцтва про сплату єдиного податку;

— від підприємців

на фікспатенті — копію діючого фікспатенту.

 

Як отримати інформацію від держреєстратора

 

Витяг з Єдиного державного реєстру можна одержати у три кроки.

Крок 1 «Запит».

Надання інформації від держреєстратора здійснюється на підставі запиту підприємця (запитувача) (п. 4 ст. 20 Закону про держреєстрацію).

Запит оформляється згідно з

додатком 4 до наказу № 97.

Приймання запиту провадиться у виконавчих комітетах міських рад міст обласного значення або в районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях незалежно від місця проживання запитувача (

пп. 2.1 и 2.2 наказу № 97).

Запит подається особисто фізичною особою або уповноваженою особою. Державному реєстратору пред’являються паспорт та документ, що засвідчує повноваження.

Шаг 2 «Плата».

Отримання витягу — процедура не безкоштовна, зокрема, відповідно до п. 5 ст. 20 Закону про держреєстрацію за одержання витягу з Єдиного державного реєстру справляється плата.

Як установлено

п. 5.7 наказу № 97, при зверненні для отримання витягу державний реєстратор опрацьовує протягом двох робочих днів запит залежно від критеріїв запиту, визначає вартість витягу залежно від розміру інформації, яка має міститися у витягу, і видає запитувачу довідку про вартість витягу за формою, наведеною в додатку 5 до наказу № 97.

Розмір плати визначається

наказом № 99 і становить три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян. З урахуванням того, що відповідно до ПК неоподатковуваний мінімум доходів громадян становить 17 грн., плата за отримання витягу з Реєстру складає 51 грн. (17 грн. х 3). До того ж, за кожен аркуш інформації на бланку встановленого зразка справляється плата у розмірі 20 % одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3,40 грн. (17 грн. х 20 %: 100 %).

Зверніть увагу: розмір плати визначено з урахуванням податку на додану вартість.

Документом, що підтверджує внесення плати за отримання відомостей з Реєстру, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку.

Крок 3 «Витяг».

Надання інформації від держреєстратора не повинно перевищувати п’яти робочих днів з дати одержання запиту (п. 4 ст. 20 Закону про держреєстрацію). Зокрема, витяг надається протягом робочого дня після надання документа, що підтверджує внесення плати за формування витягу з Єдиного державного реєстру.

Витяг оформлюється на бланку суворої звітності, який має облікову серію і номер, має бути підписаний державним реєстратором та засвідчений його печаткою.

Сподіваємося, що найближчим часом наші міркування знайдуть законодавче підкріплення.

 

Використані нормативні документи

ПК

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Указ № 727

— Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва» від 03.07.98 р. № 727/98.

Закон про держреєстрацію —

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Закон про ЄСВ

— Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Декрет № 13-92

— Декрет КМУ «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.92 № 13-92.

Порядок № 39 —

Порядок оформлення бланка свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи і бланка свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи — підприємця, затверджений наказом Держкомпідприємництва від 06.04.2004 р. № 39.

Наказ № 97 —

наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо затвердження деяких нормативно-правових актів про надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 20.10.2005 р. № 97.

Наказ № 99 —

наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розмір та порядок внесення плати, що справляється за одержання витягу та довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців» від 20.10.2005 р. № 99.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі