Теми статей
Обрати теми

Нова декларація з ПДВ: перше знайомство

Редакція ПК
Стаття

Нова декларація з ПДВ: перше знайомство

Більше двох місяців платники очікували появи нової форми декларації з ПДВ. І от відбулося. ДПАУ, хоч із запізненням, затвердила нові форми звітності з ПДВ і порядок їх заповнення. Уперше подавати нову форму декларації потрібно буде починаючи зі звітності за березень. Сьогодні ми хочемо в цілому подати картину змін. А в наступному номері детально зупинимося на порядку заповнення оновленої форми декларації та її додатків.

Марина Казанова, економіст-аналітик

 

Отже, на виконання вимог

п. 201.15 ПК ДПАУ наказом від 25.01.2011 р. № 41 затвердила нові форми звітності з ПДВ і Порядок їх заповнення. Наказ офіційно набув чинності 4 березня 2011 року — з моменту опублікування в бюлетені «Офіційний вісник Україні», 2011, № 14. Згідно з роз’ясненнями ДПАУ, наведеними в листі5799/7/16-1117 від 01.03.2011 р., уперше нову декларацію з ПДВ необхідно буде подавати починаючи зі звітності за березень 2011 року. Подати нову форму декларації місячним платникам ПДВ потрібно буде не пізніше 20 квітня 2011 року. Юридичні особи — платники єдиного податку на ставці 6 %, які подають декларацію щоквартально*, уперше повинні будуть відзвітувати за новою формою за I квартал 2011 року, тобто не пізніше 10 травня 2011 року.

* Про те, що за платниками єдиного податку на ставці 6 % у 2011 році зберігається квартальний податковий період з ПДВ, повідомлялося в листі ДПАУ від 24.01.2011 р. № 1705/7/16-1517.

 

Форми податкової звітності з ПДВ

 

Істотних змін у переліку форм звітності не відбулося. До складу ПДВ-звітності, як і раніше, входять:

1) безпосередньо декларації з ПДВ. Причому діють чотири форми декларації:

— повна декларація з ПДВ;

— скорочена декларація з ПДВ — подається тими платниками ПДВ, які згідно зі

ст. 209 ПК застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;

— спеціальна — подається сільськогосподарськими підприємствами, які відповідають вимогам

ст. 209 ПК, але не обрали спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства;

— декларація з ПДВ переробних підприємств, які згідно з

п. 1 підрозд. 2 розд. XX ПК застосовують спеціальний режим сплати ПДВ.

Важливо зазначити, що в скороченій, спеціальній декларації та декларації переробного підприємства зазначаються тільки операції щодо спеціального режиму. Інші операції сільгоспвиробники та переробники наводять у повній декларації, у кінці якої робиться позначка про одночасне подання скороченої або спеціальної декларації або декларації переробного підприємства;

2) уточнюючі розрахунки до декларацій: повної, скороченої, спеціальної та декларації переробного підприємства. Уточнюючі розрахунки до декларацій подаються для виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій декларації (

п. 2 розд. I Порядку № 41).

Крім того, з’явилася цілком

нова форма ПДВ-звітності — «Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території Україні».

Такий

Розрахунок має подаватися отримувачами нерезидентних послуг (якщо місце постачання таких послуг знаходиться на митній території України), не зареєстрованими як платники ПДВ. Нагадаємо, що згідно з п. 180.2 ПК при отриманні послуг від нерезидента, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ, так би мовити, «за нерезидента», є отримувач послуг, причому незалежно від того, є він при цьому платником ПДВ чи ні. Статус отримувача п. 180.2 ПК не визначено.

Порядок оподаткування таких операцій регулює

ст. 208 ПК. Отримувач послуг від нерезидента, який є платником ПДВ, як і раніше, відображає ПДВ за такими послугами в декларації з ПДВ (п. 208.3 ПК), а отримувач послуг, не зареєстрований як платник ПДВ, повинен декларувати зобов’язання у спеціальному Розрахунку (п. 208.4 ПК).

При цьому, якщо формально дотримуватися вимог

ст. 208 ПК, Розрахунок повинні подавати тільки юридичні особи — неплатники ПДВ. Адже в п. 208.1 ПК зазначено, що «цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника ПДВ, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, зареєстрованій як платник ПДВ, або будь-якій іншій юридичній особі — резиденту». Як бачимо, на фізичних осіб, виходячи з вимог п. 208.1 ПК, цей порядок не поширюється.

Однак сама форма

Розрахунку передбачає, що складати та подавати його повинні також і фізособи, які отримують від нерезидентів послуги (причому, судячи з форми — фізособи-підприємці). Про те, що Розрахунок має подаватися також і фізичними особами — підприємцями, говорять у своїх роз’ясненнях і податківці (матеріали Єдиної бази податкових знань, розміщеної на офіційному сайті ДПАУ: www.sta.gov.ua).

Складати та подавати

Розрахунок потрібно буде тільки за той звітний період (календарний місяць), в якому такі послуги отримано (п. 10 розд. I Порядку № 41). Розрахунок необхідно подавати протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому було нараховано податкові зобов’язання.

Згідно з

п. 9 розд. I Порядку № 41 до податкової звітності з ПДВ тепер належать і копії Реєстру виданих та отриманих податкових накладних. А це означає, що в податківців тепер з’явилася законна підстава для нарахування штрафів у разі їх неподання або несвоєчасного подання до податкового органу.

 

Що змінилося за формою декларації та додатками

 

У першу чергу звертають на себе увагу зміни додатків до «повної» декларації з ПДВ. Тепер їх аж 8.

Як і раніше, залишилися:

1)

Додаток 1 «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)». Суть та алгоритм його заповнення не змінилися. У ньому розшифровуються підстави для проведення платником у звітному періоді коригувань податкового зобов’язання та/або податкового кредиту, а також зазначаються суми таких коригувань. Але, на відміну від колишньої форми, тепер у Розрахунку потрібно буде відображати тільки ті коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту, що визначені ст. 192 ПК. Тобто якщо після постачання товарів або оплати відбуваються:

— перегляд цін;

— повернення товарів;

— повернення попередньої оплати.

Отже, у всіх випадках заповнюватися цей Розрахунок буде на підставі розрахунків-коригувань.

Усього

Розрахунок тепер містить три таблиці. У 1-й таблиці відображаються коригування податкових зобов’язань. У 2-й — коригування податкового кредиту за придбаними товарами/послугами та необоротними активами, що підлягають оподаткуванню. У 3-й — коригування за придбаними товарами/послугами та необоротними активами, за якими розподіляється податковий кредит.

Детальніше про заповнення поговоримо в наступному номері газети;

2)

Додаток 2 «Довідка щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)»;

3)

Додаток 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» (Д3);

4)

Додаток 4 «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування» (Д4);

5)

Додаток 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5). Тут (на відміну від колишнього додатка 5) звертає на себе увагу таке: формою вже не передбачено окремих рядків для розшифровки посередницьких операцій, що є додатковим підтвердженням, що такі операції розглядаються як звичайне постачання товарів і відображаються в додатку 5 нарівні з іншими розшифровками в загальному порядку.

Форма та принцип заповнення

додатків 2 — 5 нової Декларації лишилися без змін.

При цьому з’явилися 3 нові додатки до Декларації:

— Додаток 6 «Довідка (Д6)

» — подається платниками ПДВ, які заповнюють рядки 3 (не об’єкт оподаткування), та/або 4 (операції з постачання послуг за межами митної території України) та/або 5 (звільнені від оподаткування операції) декларацій та підприємствами (організаціями) інвалідів;

Додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами/послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями» (Д7) у ньому платники повинні відображати перерахунок частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними товарами (послугами), необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними ПДВ-операціями. Нагадаємо, що до складу податкового кредиту включається та частина сплаченого (нарахованого) ПДВ, що відповідає частині використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях (частка). Частка визначається як відношення обсягів за постачаннями оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та не оподатковуваних операцій (без урахування сум ПДВ) за попередній календарний рік. Така величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ПКУ). Після закінчення року платник розраховує фактичний коефіцієнт розподілу виходячи з фактичних здійснених обсягів за поточний рік. За необоротними активами перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях з уточненням суми податкового кредиту потрібно здійснювати за результатами 12, 24 і 36 місяців їх використання.

Виходячи з форми додатка 7 (таблиця 4) також необхідно здійснювати розподіл сум ПДВ, якщо придбаний товар (послуга) використовується в операціях, за якими застосовується як касовий метод, так і метод першої події. Але прямої норми про пропорційне застосування касового методу в

ПК немає;

Додаток 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8)». Раніше, нагадаємо, заява заповнювалася в довільній формі.

Тепер зауважимо, що змінилося за самою формою Декларації. Принципових змін у формі Декларації та порядку її заповнення не відбулося. Для зручності навпроти деяких рядків з’явилися відмітки про код додатка, що подається до цього рядка. Сама форма Декларації, як і раніше, складається зі вступної частини і чотирьох розділів:

— розділу I «Податкові зобов’язання»;

— розділу II «Податковий кредит»;

— розділ III «Розрахунки з бюджетом за звітний період»;

— розділу IV, що заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації).

На відміну від старої форми Декларації, у новій дещо змінено рядки, що стосуються коригувань податкових зобов’язань і податкового кредиту. Зокрема, з’явилися окремі рядки для проведення коригувань за операціями, за якими ПДВ не нараховувався. Так, рядки 8.1 і 16.1 призначені для коригувань обсягів з «ПДВ», а рядки 8.1.1 і 16.1.1 — для коригувань «пільгових» обсягів «без ПДВ».

Також з’явилися рядки 16.1.2 і 16.1.3, призначені для коригувань обсягів постачань і податкового кредиту за придбаними товарами/послугами та необоротними активами, за якими розподіляється податковий кредит.

При цьому нова Декларація на відміну від колишньої її форми не містить:

— рядків, призначених для виправлення платником помилок, подібних рядкам 8.1 і 16.1 старої Декларації). Тепер помилку можна виправити через Уточнюючий розрахунок, що може подаватися як разом з декларацією, так і окремо;

— рядків, у яких раніше відображалися

інші випадки коригувань (рядки 8.4 і 16.4 старої Декларації). Колишній рядок 8.4, зокрема, знадобився б для відображення податкових зобов’язань новозареєстрованими платниками податків, які стали такими не з першого числа місяця, і перший звітний період для яких згідно зі ст. 202 ПК є «подовженим» і включає: неповний місяць — із дати реєстрації до кінця місяця такої реєстрації та повний календарний місяць, наступний за місяцем такої реєстрації. Для відповідності податкового кредиту покупця з податковими зобов’язаннями постачальниками за місяцями в рядку 8.4 відображалися податкові зобов’язання за неповний місяць з моменту реєстрації, а в рядку 1 — податкові зобов’язання за перший повний календарний місяць, наступний за місяцем ПДВ-реєстрації. Колишній рядок 16.4, зокрема, використовувався для коригування податкового кредиту у зв’язку з псуванням або нестачею товару понад норму природному убутку. Коригування податкового кредиту в цьому випадку зумовлене тим, що товар не був використаний у господарській діяльності.

 

Нові додатки до

Порядку № 41

 

Звертають на себе увагу й додатки до самого Порядку № 41. Це:

1. Форма Заяви про вибір квартального звітного (податкового) періоду (додаток 1 до Порядку № 41). Вона призначена для платників податку на прибуток за ставкою 0 %, які вирішать вибрати квартальний звітний період з ПДВ. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за результатами останнього податкового періоду календарного року (п. 202 ПК, п. 3 розд. II Порядку № 41). Уперше застосувати «квартал» з ПДВ платники зможуть тільки з 1 січня 2012 року, подавши заяву про свій вибір квартального звітного періоду разом із декларацією за грудень 2011 року.

2. Повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права виписки податкових накладних і ведення частини реєстру отриманих та виданих податкових накладних (додаток 2 до Порядку № 41). Подається платниками за наявності у них філій (структурних підрозділів)) разом із декларацією за перший звітний (податковий) період року і надалі разом із декларацією за той звітний (податковий) період, в якому відбулися зміни в переліку філій (структурних підрозділів).

3. Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (додаток 3 до Порядку № 41).

 

Вимоги до оформлення та подання

 

Способи оформлення та подання Декларації. Згідно з вимогами п. 2 розд. III Порядку № 41 ПДВ-звітність може бути подана до податкового органу у такі способи:

— на паперових носіях — особисто платником податку або уповноваженою ним особою або поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення. У разі надсилання декларації поштою платник зобов’язаний здійснити таке відправлення на адресу податкової служби не пізніше ніж за 10 днів (датою відправлення вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі) до закінчення граничного строку, установленого для подання декларації;

засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису.

При цьому важливо зауважити, що платники, які належать до великих* і середніх підприємств, зобов’язані подавати декларацію тільки в електронній формі з дотриманням умов реєстрації електронного цифрового підпису підзвітних осіб (п. 2 розд. III Порядку № 41). Декларація, подана засобами електронного зв’язку, вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання.

* Про критерії віднесення підприємств до малих, середніх і великих див. у статті «Великі, середні, малі…» // «Податковий кодекс: консультації та коментарі» № 5/2011, с. 34.

Вимоги до заповнення.

Згідно з п. 9 розд. III Порядку № 41 показники в податковій звітності повинні проставлятися у гривнях без копійок з відповідним округленням за загальновстановленими правилами. До декларації вносяться дані окремо за кожен звітний (податковий) період, без наростаючого підсумку.

 

ВИКОРИСТАНІ НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ

ПК

— Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Порядок № 41 —

наказ ДПАУ «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.01.2011 р. № 41.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі