Неприбуткові організації з набуттям чинності розділом III ПКУ реєструються та звітують по-новому
Для неприбуткових організацій не може залишитися непоміченою поява двох документів, що набувають чинності з 1 квітня 2011 року:
— нової форми та Порядку складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій (затверджені наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56);
— нового Положення про реєстр неприбуткових установ та організацій (затверджено наказом ДПАУ від 24.01.2011 р. № 37).
Олександр Ключник, консультант
Спочатку декілька слів щодо
Положення про реєстр. У цілому цей документ замінив собою два, що існували до нього: аналогічне Положення про реєстр та Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій). Отже, тепер, звернувшись до одного документа, можна одразу дізнатися й подробиці процедури «реєстрового» внесення/виключення, і код ознаки неприбутковості для організації, що відповідає тому чи іншому критерію п. 157.1 ПК.Як і колишнє, нове
Положення про реєстр містить два додатки, перший з яких — це форма № 1-РН (реєстраційна заява платника), а другий — універсальний бланк рішення органу держподатслужби щодо внесення, повторного внесення, виключення, відмови у внесенні до/з Реєстру або присвоєння іншої ознаки неприбутковості.Власне,
Положення про реєстр актуальне для неприбуткової організації у двох випадках: при внесенні до Реєстру (в окремих випадках це може бути зміна одного коду на інший) та при виключенні з Реєстру. Оскільки виключення — процес більш неприємний та проблемний, стисло зупинимося саме на ньому. Розділ IV Положення, зокрема, повідомляє:«1. Виключення неприбуткової установи або організації з Реєстру відбувається на підставі рішення органу державної податкової служби за формою згідно з додатком 2 у разі порушення неприбутковою установою або організацією норм Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації, а також за власним рішенням неприбуткової установи або організації. У разі виключення установи або організації з Реєстру така установа або організація повертає оригінал рішення про внесення її до Реєстру неприбуткових установ та організацій до органу державної податкової служби».
Органом держподатслужби, який може виключити неприбуткову організацію з Реєстру, є той, яким вона до Реєстру була внесена, — це місцеві податкові органи, під якими розуміються державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані спеціалізовані державні податкові інспекції.
Саме місцевими податковими органами здійснювалося виключення з Реєстру і до останніх змін. Щоправда, не зовсім зрозуміло, як це узгоджується з положеннями
п. 157.14 ПК:«Центральний орган державної податкової служби встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (визначених у підпункті «є» пункту 157.1 цієї статті в частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій із Реєстру неприбуткових організацій та установ і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Кодексу та інших законодавчих актів про неприбуткові організації».
Залишається припустити, що Центральний орган податкової служби розробляє теоретичні та методологічні основи для такого виключення, а безпосередньо виключення конкретної організації здійснює місцевий Держподаторган.
Утім, у зв’язку з цим варто звернути увагу ще на одну норму, що міститься в
п. 157.14 ПК та є новою порівняно з положеннями п. 7.11 Закону про податок на прибуток , що раніше регулював питання оподаткування неприбуткових організацій. Стосується вона порушень, здатних призвести до втрати неприбуткового статусу, і звучить таким чином:«До порушень також належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом, зокрема, для провадження господарської діяльності. Кошти та майно, використані не за цільовим призначенням, вважаються доходом і підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу. Рішення центрального органу державної податкової служби можуть бути оскаржені в судовому порядку».
Глибшому аналізу процитованого положення ми надамо увагу в окремому матеріалі. Тут же лише ставимо запитання: якщо згідно з
Положенням про реєстр позбавити організацію неприбуткового статусу може місцевий орган, чому ПК містить вказівку на можливість оскаржити в судовому порядку рішення центрального органу державної податкової служби?Тепер — про нову форму «неприбуткового»
Податкового звіту та про порядок його складання. Загальне компонування звіту залишилося без змін: це таблиця, що складається з двох великих розділів (частин).Частина I
, як і раніше, призначена для відображення доходів, звільнених від оподаткування, і витрат, пов’язаних з діяльністю, для здійснення якої неприбуткова організація створювалася. При цьому окремим групам неприбуткових організацій (скомпонованим відповідно до п. 157.1 ПК) рядки для відображення доходів виділені окремі (у діапазоні від 1 до 7 включно, з урахуванням поділу кожного на «підрядки»). А відображення витрат здійснюється всіма неприбутковими організаціями в одному й тому самому рядку 9 («підрядки» від 9.1 до 9.2.9), за винятком бюджетних установ, для яких призначено окремий рядок 8 (що складається з 8.1 і 8.2), — утім, як і раніше.Частина II
також традиційно призначена для визначення об’єкта обкладення податком на прибуток, якщо такий у неприбуткової організації раптом виникає. Це можливо в двох випадках:— якщо отримані доходи з джерел інших, ніж ті, що визначені в
ПК як пільговані (стосується всіх неприбуткових організацій);— якщо сумарні доходи за минулий рік перевищують витрати, понесені неприбутковою організацією за минулий рік і перший квартал поточного року, більш ніж на 25 % (стосується тільки неприбуткових організацій, що визначаються
п.п. «г» п. 157.1 ПК).Які рядки для чого призначені — детально розписано в
Порядку складання Податкового звіту.Найістотнішій переробці піддалася частина, пов’язана з коригуваннями податкових показників. Принципово новою є поява
додатка до рядків 25 — 28 (які якраз і є коригувальними), що подається в разі самостійного виправлення помилок.Подання
Податкового звіту і сплата податку на прибуток відбуваються у строки, встановлені ПК. Тобто звіт потрібно подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, а податок сплачувати (якщо він виник, звичайно) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звіту.На що хочеться звернути увагу,
оцінюючи зміни, що відбулися, в цілому? Почнемо з рядка 9.2, що в колишній версії Податкового звіту мав назву «витрати, що здійснюються неприбутковою установою (організацією) для виконання статутних завдань (проведення основної діяльності)».Тепер він поіменований як
«витрати, що здійснюються неприбутковими організаціями для виконання діяльності, визначеної для них як основна законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації».Здавалося б, яка різниця? Адже дуже схоже звучить! Але досвід підказує, що зовні безпечні зміни формулювань здатні призвести до не завжди передбачуваних фіскальних наслідків. Нехай, наприклад, деяка громадська організація змогла при реєстрації статуту записати, що займатиметься підтримкою молодих талантів у деякій професійній сфері, але не згадала, що створюється відповідно до Закону «Про благодійність та благодійні організації». Чи зможе ця організація здійснити благодійні виплати на адресу конкретного таланту і при цьому безтурботно відобразити їх у цьому рядку? Чи будуть такі виплати вважатися вчиненими для здійснення діяльності, визначеної основним законом, що регулює діяльність зазначеної організації? А якщо ще й формулювання у статуті прописані нечітко?
Адже, як ми вже згадували, до порушень, здатних спричинити процедуру позбавлення неприбуткового статусу, тепер належить використання звільнених від оподаткування коштів на цілі, не передбачені статутом. При цьому використані нецільовим чином кошти і майно вважаються доходом і підлягають обкладенню податком на прибуток.
Заздалегідь не нагнітатимемо пристрасті, але, схоже, роль добре складених статутних документів у податковому благополуччі неприбуткової організації підвищується (у сенсі гармонізації згаданих у статуті законів, якими регулюється діяльність організації, з реальними заходами). І бухгалтер неприбуткової організації, який вважає, що статут — це малозрозуміла цидулка, цікава тільки юристу, змушений буде свою думку змінити (або неприбуткова організація — змінити бухгалтера).
І ще один
цікавий момент. Законом про прибуток використовувалися поняття «валові доходи» і «валові витрати». Для визначення моментів їх виникнення формулювалося правило першої події. Стосовно ж неприбуткових організацій Закон про прибуток оперував поняттями «доходи» та «витрати», що не збігалися з валовими. Відповідно, для них не працювало і правило першої події. Тривалий час норми, за якими визначалися моменти виникнення «неприбуткових» доходів і витрат, доводилося «вичитувати» між рядків порядку заповнення Податкового звіту (тоді ще просто Звіту). У першій половині 2000-х рр. дуже допомогло використання у формі Звіту виразів типу «фактично отримане фінансування», «профінансовані витрати» тощо. Саме їх наявність допомогла дійти розуміння того факту, що доходи та витрати неприбуткових організацій виникали за рухом коштів (у певному значенні, місце мав касовий метод обчислення доходів і витрат).Пізніше чіткішими стали формулювання в порядку заповнення Звіту (з часом —
Податкового звіту), а потім з’явився лист ДПАУ від 15.09.2006 р. № 10363/6/15-0516, де вперше більш-менш системно було описано подробиці оподаткування неприбуткових організацій, у тому числі правила виникнення доходів і витрат.З набуттям чинності
розділом III ПК «валовість» доходів і витрат відходить у минуле. Відповідно, навіть при тому, що правила визначення доходів і витрат для обкладення податком на прибуток неприбуткових організацій відрізняються від тих, що встановлені для звичайного підприємства (цій специфіці і присвячено ст. 157 ПК), моменти їх виникнення мають бути такими самими, як у підприємств. Чи ні?Сумніви викликані тим, що у формі Податкового звіту ми знову бачимо формулювання
«фактично отримане фінансування за загальним фондом», «загальна сума профінансованих витрат неприбуткової організації» тощо. Усе це наштовхує на думку, що для неприбуткових організацій доходи та витрати виникають за рухом коштів — принаймні, на думку розробників Податкового звіту.Скажемо більше — і на нашу думку для неприбуткових організацій повинен використовуватися метод визначення моменту виникнення доходів і витрат, близький до каси (орієнтований на
рух коштів). Пов’язано це із загальним принципом «фінансового функціонування» неприбуткових організацій, побудованим на складанні кошторису та подальшому дотриманні його: від наповнення (реального!) прибуткової частини до реалізації заходів, що вимагають витрачання наявних коштів.Чи так це і на який підхід орієнтовано
Податковий звіт, сподіваємося, ДПАУ повідомить хоча б у своїх листах.Звичайно, податківці не допрацювали при складанні аналізованих документів. Але відповіді на озвучені нами запитання перш за все повинен був дати
ПК. Ми ж до цієї проблеми ще повернемося.
Використані нормативні документи
ПК —
Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.Закон про податок на прибуток —
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (втратив чинність частково).Положення про реєстр
— Положення про реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом ДПАУ від 24.01.2011 р. № 37.Податковий звіт
та Порядок складання Податкового звіту — Форма та Порядок складання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затверджені наказом ДПАУ від 31.01.2011 р. № 56.
